Індекс реформ 218: Євроінтеграція митниці та нові правила охорони підземних вод

Індекс реформ 218: Євроінтеграція митниці та нові правила охорони підземних вод

Photo: ua.depositphotos.com / kalinovsky
20 Вересня 2023
FacebookTwitterTelegram
1395

До 218 випуску Індексу реформ за період з 31 липня по 13 серпня потрапило сім реформ. Ключовою реформою став наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів про затвердження Правил охорони підземних вод — вона отримала від експертів оцінку +2 бали,  яка, на нашу думку, відділяє суттєві реформи від менш значних. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,7 балів з діапазону можливих значень від -5 до +5 (у минулому випуску його значення становило +0,9 бала).

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Правила охорони підземних вод, +2 бали

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів видало наказ, який затверджує Правила охорони підземних вод. 

Вони встановлюють порядок буріння, консервації та ліквідації свердловин, вимоги регулярного звітування водокористувачів та подання ними паспортів свердловин до Державного реєстру артезіанських свердловин. Водночас самі свердловини мають конструюватися таким чином, аби забезпечити можливість проводити всі необхідні заміри та відбори проб води, а також виконувати ремонтно-відновлювальні роботи. Водокористувачі також зобов’язані самостійно встановлювати обладнання для контролю осбягу і якості підземних вод та здійснювати такий контроль.

Правила обов’язкові для підприємств, які займаються геологорозвідувальними роботами, прооєктуванням, будівництвом, експлуатацією об’єктів з видобутку підземних вод, або діяльність яких може мати негативний вплив на стан цих вод. 

Хоча ці зміни покликані попередити забруднення підземних вод та зберегти їхню здатність до природного відновлення, експерти мають низку пересторог щодо цього наказу та звертають увагу на те, що він повторює, а іноді й суперечить закону України «Про охорону навколишнього середовища», Водному кодексу та Водній стратегії України.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експерта

Андрій Демиденко, Член Науково-експертної Ради Держекоінспекції України, Член Ради громадськості Міндовкілля України з постатейного аналізу відповідності екологічному acquis:

«У наказі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Правила охорони підземних вод» написано те саме, що і в законі про ОНПС, Водному Кодексі та Водній стратегії України до 2050 року. До того ж, деякі положення Наказу суперечать згаданим Законам.

Ось декілька прикладів суперечностей:

1) У Стратегії та у Водному Кодексі написано, що у нас інтегроване управління всіма (включно з підземними) водними ресурсами. А тут (у наказі – ред.) написано, що підземні води управляються Управлінням надрокористування, а не Управлінням водних ресурсів. Вода — це відновлюваний ресурс, а не невідновлювані корисні копалини, й це принципово різне управління!

2) У Стратегії написано, що вода управляється згідно з «принципами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування». Натомість Міндовкілля пропонує свої принципи управління підземними водами замість того, щоби просто викласти зрозумілою мовою принципи ОЕСР. Навіщо?

3) У Наказі згадуються сумнозвісні радянські «схеми комплексного використання і охорони вод», які вже багато років не розробляються. А з 2016 року, відповідно до Водного Кодексу, всі води управляються згідно з Планами управління річковими басейнами, методика розробки яких затверджена Мінюстом.

Думаю, Мінюсту не варто реєструвати Наказ №325. Особливо зараз, напередодні можливого початку переговорів про вступ до ЄС. Адже цей Наказ являє собою прекрасний приклад невідповідності українського законодавства екологічному acquis»

Закон про євроінтеграцію митниці, +1,5 бали

На початку серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон зі змінами до Митного кодексу, який гармонізує наші правила визначення країни походження товару з європейськими та забезпечує реалізацію угод про вільну торгівлю.

Зокрема, зміни встановлюють, що країни, з якими Україна має міжнародні торговельні угоди, отримують однакові права і умови при імпорті (непреференційні правила), якщо інші умови не встановлені окремими міжнародними договорами чи національним законодавством.

У законі також прописані особливості визначення походження товару. Зокрема, країною походження вважається та, у якій товар був або вироблений повністю, або у якій відбулися важливі стадії його виробництва.

Закон встановлює перелік документів для підтвердження країни походження товару, а також порядок підтвердження країни походження товару під час проходження митного контролю.

Коментар експерта

Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

«Цей закон є у списку нашого «домашнього завдання», яке Україна мала зробити в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Суть його полягає у тому, щоб привести визначення країни походження товару у відповідність із Митним Кодексом Європейського Союзу і таким чином забезпечити реалізацію Угод України про вільну торгівлю. Власне другий розділ цього Закону — «Країна походження товару» — вносить зміни у Митний Кодекс України, викладає його у новій редакції, якою включені прямі положення Митного Кодексу ЄС щодо визначення непреференційного походження товарів. 

Також цим законом фактично вводяться в дію положення Митного Кодексу ЄС та деяких нормативно-правових актів Європейського Союзу, які стосуються визначення непреференційного походження товарів, коли вони імпортуються в Україну. Реалізація положень закону дозволить Україні виконати зобов’язання, які вона взяла на себе відповідно до Додатка ХV до Угоди про асоціацію «Наближення митного законодавства». Тобто це положення, яке у нас було прописане в Додатку до Угоди про асоціацію.

На цей закон давно чекала частина бізнесу. Його реалізація дозволить збільшити конкурентоспроможність наших товарів: на ринку третіх країн ми отримаємо ті ж привілеї, які мають товари походженням з Європейського Союзу. Наприклад, якщо ви експортуєте товар, і його використовують у виробництві, то його країна походження визначатиметься як країна Європейського Союзу. Адже коли розглядають товар, дивляться, з яких компонентів він складається, і норми цього Закону стирають цю різницю між товарами не з Європейського Союзу і товарами з Європейського Союзу і їхніми складовими, тому що часто ми говоримо не про фінальний товар, а про його складові.

Це у будь-якому разі позитив, адже це дає реальні плюси для бізнесу, а Україна продовжує виконувати «домашнє завдання» з наближення нашого законодавства до європейського. Тому це дуже важливий закон».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +1.0
Закон про спрощення управління багатоквартирними будинками +1.0
Державні фінанси 0.0
Монетарна політика 0.0
Бізнес середовище +2.0
Батьки не зможуть без дозволу органів опіки і піклування відчужувати будь-яке нерухоме майно, що належить дітям і підопічним особам, а не лише житло +1.0
Закон щодо євроінтеграції митниці +1.5
Дозвіл створювати мобільні аптечні пункти +1.0
Правила охорони підземних вод +2.0
Порядок припинення статусу відходів +0.8
Енергетика 0.0
Людський капітал +1.0
Закон про подолання туберкульозу в Україні +1.0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний