До 238 випуску Індексу реформ за період з 5 по 19 травня 2024 року потрапило 4 події і він склав +0,85 бала — трохи більше, ніж у попередньому огляді. Головні події релізу: закони про відеофіксацію засідань місцевих рад та про індивідуальні освітні траєкторії для студентів.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про прозорість місцевого самоврядування, +2 бала
Закон 3590-IX про забезпечення прозорості місцевого самоврядування має зробити роботу місцевої влади більш відкритою та зрозумілою для місцевих мешканців. Зокрема визначено, що пленарні засідання місцевої ради мають записуватися на відео і оприлюднюватися. Такі записи мають зберігатися щонайменше 5 років. А після закінчення воєнного стану ради будуть зобов’язані транслювати свої засідання у реальному часі.
Також закон зобов’язує депутатів, посадових осіб місцевого самоврядування та інших доповідачів використовувати під час засідань державну мову.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експерта
Андрій Дарковіч, дослідник Центру соціологічних досліджень, вивчення децентралізації та регіонального розвитку KSE Institute:
«Закон 3590-IX вирішує одразу декілька важливих проблем у механізмах функціонування органів місцевого самоврядування в Україні та контролю громадськості за ними.
За останній рік ми побачили значне невдоволення суспільства закритістю функціонування влади в громадах та зниження довіри до очільників та місцевих депутатів. Ухвалення законопроєкту №9559-д, який розширює повноваження громад з підтримки Сил Оборони, та згаданого вище Закону, який повинен збільшити прозорість функціонування ОМС, мали б частково вирішити ці проблеми.
Основними здобутками Закону 3590 є затвердження використання державної мови під час сесій, трансляції пленарних засідань ради та засідань постійних комісій, збереження матеріалів і записів цих сесій на сайтах рад.
Також більш прозорим стає процес затвердження висновків і рекомендацій постійних комісій та оприлюднення відкритих даних. Місцеві ради повинні оприлюднювати протоколи з поіменним голосуванням та проєкти порядку денного засідань постійних комісій.
Важливим є обмеження, що стосується трансляції засідань місцевих рад та їхніх постійних комісій, — воно знімається лише через 30 днів після закінчення воєнного стану та відновлення повноважень рад (для громад із військовими адміністраціями).
Декларативно закон вносить зміни в функціонування ОМС, яких давно потребували громади, проте залишається питання до спроможності втілення цих положень в життя в різних типах громад (особливо в малих та найбільш постраждалих від воєнних
дій). На одному з круглих столів Асоціації міст України обговорювалось питання створення програмних інструментів, які б дозволяли органам місцевого самоврядування використовувати та обробляти вже наявні бази даних, зокрема Державні реєстри, де акумулюється інформація щодо всіх видів об’єктів права власності.
Формування політики не тільки через декларативний підхід, а й через розуміння наявних проблем у громадах, могло б полегшити роботу ОМС, оскільки великий обсяг інформації та документів, що потребують оприлюднення у формі відкритих даних, вимагає значного часу та людських ресурсів, яких зазвичай бракує в апаратах рад».
Закон про розвиток індивідуальних освітніх траєкторій для студентів, +3 бала
Закон 3642-IX робить українську систему вищої освіти значно гнучкішою.
По-перше, студенти зможуть обирати тривалість навчання в університеті. Термін проходження програми можна буде скоротити на 25%. А ось норма про подовжену тривалість навчання запрацює після скасування воєнного стану, щоб її не використовували для уникнення мобілізації.
По-друге, студенти отримають можливість обирати міждисциплінарні освітні програми. На них спочатку навчання буде відбуватися за універсальною програмою, а конкретну спеціальність студенти обиратимуть після першого року навчання.
По-третє, спроститься зарахування результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти, або під час програм внутрішньої та міжнародної академічної мобільності. Ця норма вписана у закон.
Коментар експерта
Дмитро Яровий, викладач Київської школи економіки:
«У сучасному світі, де зростає важливість міждисциплінарного підходу, освітні системи потребують більшої гнучкості. Наприклад, звіт Стенфордського університету Stanford 2025 Uncharted Territory ще у 2021 році згадував про “універcитети відкритого циклу”, де cтуденти навчаються не свої звичні чотири чи два роки, а протягом довшого періоду, “виходячи” і “заходячи” назад до системи. Для України, де немає навіть практики gap year між бакалавратом та магістратурою, деякі ЗВО не віддають студентам додатки до бакалаврського диплому, фактично змушуючи їх вступати до магістратури, а не піти магістратуру одразу після бакалавра означає “кинути навчання”.
У світлі цього індивідуальні освітні траєкторії виглядають як крок уперед.
Міждисциплінарність стає все більш актуальною, оскільки багато студентів мають широкі інтереси і не хочуть обмежувати себе рамками однієї спеціальності. Якщо ти плануєш працювати проти ворожої пропаганди та дезінформації, ти маєш вчити в першу чергу психологію, політологію, комунікації, ІТ чи соціологію? Зрозуміти це у віці старшого школяра нереально. Відповідно, створення міждисциплінарних бакалаврських програм, де вступники матимуть можливість обирати спеціальність після першого року навчання, дозволить краще зрозуміти свої вподобання та потенціал, що зробить навчання цікавішим, а випускника —- ефективнішим.
Крім того, індивідуальні траєкторії відкривають можливість регулювати навчальне навантаження. Це корисно для тих, хто прагне поєднувати навчання з роботою.
Однак впровадження цього закону може створити значні адміністративні виклики. В умовах, коли адміністративні працівники університетів і так перевантажені паперовою роботою, додаткове навантаження для “керування” освітніми траєкторіями може викликати труднощі. Якщо Міністерство освіти і науки зробить кроки до скорочення зайвої бюрократії в інших сферах, це значно полегшить впровадження нововведень».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +2,0 |
| Закон про прозорість місцевого самоврядування | +2,0 |
| Державні фінанси | 0,0 |
| Монетарна політика | 0,0 |
| Бізнес середовище | +1,0 |
| Закон про митне оформлення біометану | +1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +2,0 |
| Закон про розвиток індивідуальних освітніх траєкторій для студентів | +3,0 |
| Закон про правонаступництво у трудових відносинах | +1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
