До 249 випуску Індексу реформ за період з 7 по 20 жовтня потрапило 7 реформ. Дві з них отримали від експертів оцінку +2 бали. Це закон про перезавантаження митниці та закон, який гармонізує митне законодавство України з європейським. Також експерти високо оцінили (+1,5 бала) закон про публічні консультації. Загальна оцінка Індексу — +1 бал (попереднє значення Індексу було +0,6 бала).
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Поступовий перехід на митні правила ЄС, +2 бали
Закон №3926-IX імплементує до Митного кодексу України положення митного законодавства Європейського Союзу щодо митних брокерів.
До Митного кодексу вводять концепцію митного представництва аналогічну тій, яка діє в ЄС. Це означає, що уповноважений іншою особою митний брокер (митний представник) може виконувати митні формальності (заповнювати митні декларації, сплачувати митні платежі) через пряме чи непряме представництво. При прямому представництві брокер представляє своїх клієнтів від їхнього імені та діє виключно як агент, тобто не несе жодної відповідальності під час митного оформлення. При цьому винагорода представника буде меншою, а клієнт погоджується нести повну відповідальність. При непрямому представництві брокер діє від власного імені та несе солідарну з клієнтом відповідальність за сплату митних платежів.
До того ж, для здійснення митної брокерської діяльності потрібно буде отримати авторизацію, яка замінить існуючий дозвіл. Підприємствам, які отримають у Держмитслужби авторизацію, буде простіше отримати статус авторизованого економічного оператора (АЕО), який спрощує провадження митної діяльності.
Статус АЕО засвідчує довіру до підприємства та дозволяє йому швидше проходити через митний кордон. Але отримати авторизацію та передбачені нею вигоди зможуть лише ті підприємства, які дотримуються митного та податкового законодавства, не мають фактів притягнення до кримінальної відповідальності, не були та не перебувають під санкціями, демонструють стійкий фінансовий стан та високий рівень контролю своїх операцій і товарних потоків.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експертки
Євгенія Григор’єва, аналітичний центр «Європа без бар’єрів»
«Закон № 3926-IX опубліковано 18 жовтня 2024 року. Частина змін набувають чинності через півроку, інші – одразу після публікації. Так, право першочергового прибуття і перетину держкордону через єЧергу встановлене для вантажів компаній- авторизованих економічних операторів (АЕО), які знаходяться під процедурою спільного транзиту (NCTS) та вантажів, які переміщуються із застосуванням книжки МДП (TIR). Нововведення є логічним продовженням змін, що впроваджуються до Митного кодексу України з 2019 року, які встановлювали пріоритет для АЕО у виконанні митних формальностей та використанні спеціально визначеної смуги в пунктах пропуску, а також у митному контролі вантажів TIR. Другим досягненням були зміни 2023 року, які встановили пріоритетність митного контролю для вантажів NCTS.
NCTS — нова комп’ютеризована транзитна система (New Computerized Transit System) — це система, яка використовується країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту. Підприємства (суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності) подають митні декларації до системи в електронному вигляді для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту.
АЕО — авторизований економічний оператор — статус, який підтверджує надійність підприємства і надає йому переваги під час митного оформлення товарів. В Україні АЕО на законодавчому рівні був запроваджений у 2019 році.
Над змінами працювало широке коло фахових експертів, які вболівають за прискорення руху українського експорту через кордон і за наближення митного законодавства України до законодавства ЄС, а також виконання зобов’язань із підвищення використання програми АЕО та процедури NCTS бізнесом. Щоб бізнес був зацікавлений у цьому, йому потрібно пропонувати конкретні відчутні переваги. Першочергове прибуття на кордон та його перетин, особливо в пікові моменти, можуть відіграти значну роль.
Тож законодавче підґрунтя створено. Тепер м’яч на полі Мінінфраструктури та його партнерів із реалізації другої ітерації експерименту єЧерга, розпочатого з 05.12.2024. Як швидко буде проведена інтеграція з іншими інформаційними системами, на основі яких даних буде відбуватись пріоритизація, за яким принципом — окремий вид черги чи пріоритет у межах наявних (звичайна, для порожніх вантажівок, товари 1-24 УКТЗЕД), на який пунктах пропуску це доцільно реалізовувати — побачимо згодом».
Перезавантаження митниці, +2 бали
Президент підписав закон, що має підвищити незалежність і прозорість роботи митних органів. Відтепер голову Державної митної служби (ДМС) обиратиме на п’ять років комісія з шести членів, до складу якої увійдуть три особи, обрані за пропозиціями міжнародних організацій. Новий Голова ДМС зможе самостійно призначати керівників середньої ланки (раніше це питання узгоджували з Мінфіном). Ефективність роботи митної служби будуть оцінювати незалежні аудитори. Негативний висновок аудиту є підставою для звільнення голови ДМС.
Протягом 18 місяців з моменту призначення нового голови ДМС планується провести атестацію всіх співробітників. Надалі посадових осіб митних органів перевірятимуть щороку, включно з перевіркою рівня митних компетенцій цих осіб, перевіркою на доброчесність, моніторингом способу життя з можливістю проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа. Водночас зарплати працівників ДМС планується підвищити на 15-20%.
Коментар експерта
Євген Гармаш, кандидат юридичних наук, доцент, проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів:
«Закон №3977-Х від 17.09.2024 р. продовжує низку реформ у сфері митної справи. Основні нововведення закону:
- змінено процедуру проведення конкурсного добору на посаду голови Держмитслужби за прикладом найкращих практик НАБУ, САП, НАЗК;
- створені правила формування конкурсної комісії для вибору голови ДМС, зокрема залучення міжнародних експертів, що мають високі професійні компетенції (досвід роботи у сферах права, економіки та/або запобігання корупції не менше 5 років);
- встановлено чіткий алгоритм прийняття рішень конкурсною комісією та визначено, що конкурсна комісія подає прем’єр-міністру України одну кандидатуру — переможця конкурсу;
- новий голова ДМС може формувати кадровий потенціал митних органів, у тому числі призначати своїх заступників. Скасовано необхідність погоджувати з міністром фінансів України призначення та звільнення з посад керівників середньої ланки (зокрема начальників митниць та директорів департаментів);
- для незаангажованого контролю реалізації головою Держмитслужби своїх повноважень запроваджується щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митних органів, негативний висновок за результатами проведення якого є підставою для звільнення голови;
- встановлено перелік обмежень, за наявності яких особа не може вступити на службу до митних органів;
- проведення одноразової атестації посадових осіб митних органів для встановлення відповідності займаній посаді;
- для мотивації та стабільності проходження служби в митних органах законом визначаються розміри окладів співробітників Держмитслужби, закріплюються складові частини заробітної плати таких осіб.
Новації ніби й відповідають вимогам європейських партнерів із реформування митних органів в Україні, але є одне «але». 3 грудня 2024 уряд Постановою № 1365 запроваджує посаду Урядового уповноваженого з питань реформування митних органів, широкі повноваження якого повністю перекривають зазначену у Законі №3977-Х «політичну незалежність» майбутнього Голови митної служби й ставлять під питання успішність зазначеного реформування митниці».
Закон про публічні консультації, +1,5 бала
Закон «Про публічні консультації», який чекав на підписання майже 4 місяці — з середини червня — встановлює єдині правила взаємодії владних органів із громадськістю під час прийняття важливих рішень. Норми закону наберуть чинності через рік після скасування воєнного стану.
Закон запроваджує обов’язкові консультації з громадськістю для всіх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також передбачає створення електронної платформи для їх проведення, що дозволить залучати, зокрема, маломобільне населення. Владні органи зобов’язані звітувати про результати проведення консультацій, в тому числі про врахування або відхилення пропозицій з обґрунтуванням прийнятого рішення.
Коментар експерта
Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ:
«17 жовтня 2024 року Президент України підписав Закон «Про публічні консультації», що має зробити процес ухвалення державних рішень прозорішим та демократичнішим. Закон надає громадянам, громадським організаціям, професійним спілкам та іншим зацікавленим сторонам можливість долучатися до обговорення різних питань, що стосуються державної та місцевої політики. Документ набирає чинності через 12 місяців із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Закон передбачає проведення публічних консультацій усіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування тощо при ухваленні будь-яких управлінських рішень.
Позитивом є те, що закон врегульовує порядок та основні етапи проведення публічних консультацій; запроваджує різні форми проведення публічних консультацій: електронні, адресні консультації, публічне обговорення; передбачає звітність про результати проведення публічних консультацій, зокрема про врахування або відхилення пропозицій з обґрунтуванням прийнятого рішення та ін.
Проте закон не передбачає обов’язкове проведення публічних консультацій народними депутатами. Тобто втрачена одна з його головних цілей — обов’язок народних депутатів проводити публічні консультації щодо своїх законопроєктів. Значна кількість законів в Україні ухвалена саме з-поміж законопроєктів, поданих депутатами (у 2023 році цей показник становив 82%). Нерідко документи, що вносяться, є недосконалими й не враховують навіть очевидних негативних наслідків.
Наприкінці жовтня Європейська комісія оприлюднила щорічний Пакет розширення ЄС, який включає звіти про прогрес країн-кандидатів на шляху до членства у Європейському Союзі. У звіті щодо України Єврокомісія, зауважила, що Закон «Про публічні консультації» не передбачає обов’язкових консультацій з громадськістю щодо законопроєктів, поданих народними депутатами, що значно звужує сферу його застосування. При цьому роль уряду як ініціатора законопроєктів залишається обмеженою, оскільки більшість прийнятих законопроєктів подаються народними депутатами. Парламентські законопроєкти часто не містять пояснювальних записок та належної оцінки впливу, що впливає на якість законів.
Отже, Закон України «Про публічні консультації» у теперішній редакції не вирішує вкрай актуальної проблеми для України — відсутності в суспільства інструментів участі (впливу) на депутатські законопроєкти, а тому потребує якнайшвидшого доопрацювання в цій частині».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +2,0 |
| Закон про публічні консультації | +1,5 |
| Закон про перезавантаження митниці | +2,0 |
| Закон про особливості приватизації державних банків | +0,5 |
| Державні фінанси | 0,0 |
| Монетарна політика | +1,0 |
| Закон про рейтингування | +1,0 |
| Небанківські фінансові установи мають організувати інклюзивні підрозділи | +0,5 |
| Бізнес середовище | +2,0 |
| Закон для поступового переходу на митні правила ЄС | +2,0 |
| Спрощення отримання підтримки через Державний аграрний реєстр | +0,5 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +1,0 |
| Небанківські фінансові установи мають організувати інклюзивні підрозділи | +1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
