За період 5-18 травня до Індексу реформ потрапили 7 реформаторських регуляцій. Всі вони отримали позитивні оцінки експертів. Оцінка Індексу в 264 випуску склала 1,2 бала. В попередньому періоді Індекс був 0,4 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Офіційну роботу за кордоном враховуватимуть під час призначення пенсії за віком, +2,5 бали
Раніше при визначенні права на пенсію враховували лише стаж, набутий в Україні та країнах, із якими Україна уклала угоди про взаємне визнання трудового стажу. Тепер, згідно з постановою уряду № 562, всі українці, які офіційно працювали за кордоном, можуть розраховувати на зарахування відповідного трудового стажу під час призначення пенсій в Україні. Водночас розрахунок розміру пенсії буде включати лише сплачені в Україні внески (загалом розмір пенсії залежить від трудового стажу та розміру зарплати, з якої сплачені страхові внески).
Для підтвердження закордонного стажу потрібно подати до Пенсійного фонду України документи, які підтверджують його зарахування у пенсійній системі іншої країни. Громадяни, які працювали в росії чи білорусі, для врахування стажу мають письмово засвідчити, що не отримують пенсій в цих країнах. Документи від цих країн не потрібні, адже з початком війни Україна припинила будь-який документообіг з їхніми пенсійними органами.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експертки
Інна Студеннікова, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ:
«Постанова №562 запроваджує можливість зарахування до страхового стажу періодів роботи за кордоном. Це можливо навіть без наявності міжнародного договору з відповідною державою. Такий стаж потрібен для визначення права на пенсію за віком. Це важливе спрощення для мільйонів українців, які працювали за межами країни, зокрема через війну чи тривалу трудову міграцію, але не могли підтвердити стаж у встановленому порядку. Без чіткого механізму ці громадяни втрачали право на пенсію або змушені були купувати стаж за власний рахунок. Постанова має сприяти поверненню громадян додому.
Постанова визначає два порядки врахування стажу: для періодів трудової діяльності в республіках колишнього СРСР до 1 січня 1992 року та для підтвердження стажу в іноземних державах. Підтвердження іноземного страхового стажу здійснюється через подання офіційних документів (довідок, виписок тощо) або через запити ПФУ та МЗС до органів іноземних країн. Для підтвердження радянського стажу до 1992 року можна подати декларацію про неотримання пенсії в інших країнах або пояснення причин відсутності підтвердження.
Втім, заробіток, отриманий за кордоном, не враховується при обчисленні розміру пенсії, а лише при визначенні права на її призначення. Також існує ризик відмови або затримки відповіді з боку іноземних органів, що ускладнює або затягує зарахування стажу. Крім того, механізм самостійної декларації про відсутність виплат в іншій країні може використовуватися недобросовісно».
Порядок підготовки та реалізації публічних інвестиційних проєктів, +2 бали
На початку травня набрала чинності ухвалена у лютому постанова про порядки підготовки, оцінки та реалізації публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій. Це своєрідна покрокова інструкція, яка описує ключові етапи проходження публічного інвестиційного проєкту — від моменту планування до реалізації.
Постанова встановлює, що розраховувати на державну підтримку можуть публічні інвестиційні проєкти, включені до галузевого або єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій. Щоб потрапити до нього, проєкти мають пройти попередню оцінку уповноваженими органами місцевого, регіонального чи державного рівня та відповідати визначеним критеріям.
Зокрема вони мають містити стратегічне, економічне, фінансове, управлінське та комерційне обгрунтування, а також попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту або повне ТЕО (для проєктів вартістю понад 50 млн грн). Масштабні проєкти вартістю понад 400 млн грн потребують додаткового аналізу — впливу на довкілля, клімат, ринок тощо. За умови позитивної оцінки попереднього ТЕО, проєкт потрапляє до галузевого (секторального) портфелю. Потім, після проведення ще однієї експертної оцінки, проєкт може потрапити до основного — єдиного проектного портфеля публічних інвестицій і зможе отримувати державне фінансування.
Проєкти вартістю до 50 млн грн можна реалізовувати одразу після попереднього ТЕО, без обов’язкового включення до галузевого чи єдиного державного портфеля. Проєкти вартістю понад 50 млн грн, які не потребуватимуть держфінансування, можуть реалізуватися одразу після включення до галузевого портфелю, без обов’язкового включення до загальнодержавного.
Коментарі експертів
Олександра Бетлій, Провідна наукова співробітниця та координаторка проєктів, ІЕД:
«У грудні 2023 року уряд розпочав розбудову ефективної системи управління публічними інвестиціями. Мета — створити прозору, стратегічно узгоджену та ефективну систему публічних інвестицій з прозорим відбором, ефективним фінансуванням та моніторингом проєктів. Після ухвалення Дорожньої карти реформи протягом 2024 року в тестовому режимі реалізували підходи до створення Стратегічної інвестиційної ради, яка має визначити пріоритети для публічних інвестицій, визначити критерії відбору проєктів та створення Єдиного портфелю проєктів через подачу заявок через платформу DREAM. В січні 2025 року уряд систематизував ці напрацювання, а депутати ухвалили запропоновані зміни до Бюджетного кодексу. Для реалізації закону Кабмін 28 лютого ухвалив кілька постанов, які встановлюють нові підходи до управління публічними фінансами. Ці зміни були структурними маяками Програми МВФ, а тому їх виконання дозволило Україні пройти сьомий та восьмий перегляд Програми МВФ.
Зокрема 28 лютого уряд ухвалив (офіційно видані в Урядовому кур’єрі 10 травня – ред.) порядки підготовки, оцінки, реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на державному, регіональному та місцевому рівні, а також порядок формування єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) і галузевого (секторального) проектного портфеля держави (регіону, територіальної громади), порядок розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави та підготовки інвестиційних проєктів і програм державних інвестицій за новою методологією (початок у травні 2025 року).
Ухвалені зміни мають допомогти впровадити єдину систему управління публічними інвестиціями. Завдяки цьому, через підвищення прозорості та спрямування коштів на пріоритетні проєкти, ефективність витрат на інвестиційні проєкти має зрости.
Водночас є низка викликів, на які уряд уже почав реагувати. Серед них недостатня спроможність місцевої влади та інших гравців готувати якісні інвестиційні проєкти, а також нерозуміння мети реформи. Для подолання цих проблем уряд навчатиме громади, роз’яснюватиме їм реформу та створюватиме офіси з підготовки проєктів. Водночас питання спроможності існує не лише в громадах, але й у лінійних міністерствах. Для ефективного управління публічними інвестиціями потрібно напрацювати ефективне ІТ рішення. Зміни в системі DREAM поки що не завершені. Ще одним викликом є нереформоване законодавство та неефективна практика у сфері будівництва та закупівлі будівельних робіт. Це знижує інтерес учасників до таких закупівель».
Марія Лук’янова, керівниця команди «Фінансова децентралізація» Програми Polaris:
«Прийнята урядом наприкінці лютого постанова, які регулює питання управління публічними інвестиціями, була опублікована і набула чинності лише у травні.
Оскільки за Планом заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки 2025 рік є перехідним для впровадження нової системи управління публічними інвестиціями і робота з середньостроковим бюджетним плануванням та підготовкою бюджетів всіх рівнів на 2026 рік має проводитися з урахуванням цих нововведень, маємо цілу низку викликів.
По-перше, вузькі часові рамки для підготовки якісних публічних інвестиційних проєктів. Може статися так, що Україна вдруге «наступить на одні і ті ж граблі», адже, у щорічному звіті
RDNA 4 за підсумками 2024 року зазначено: «Галузеві міністерства та субнаціональні органи влади мали менше місяця для подання проєктних пропозицій відповідно до нових вказівок (визначених Постановою №903…)… Обмежений час підготовки проєктних пропозицій, безсумнівно, вплинув на якість: деякі проєкти не відповідають заявленим пріоритетам; а деякі ще не готові до реалізації».
По-друге, критичною є забезпеченість кадрами на місцях. Якщо окремий структурний підрозділ, який відповідатиме за управління публічними інвестиціями, можна створити без збільшення штатної чисельності апарату органів місцевого самоврядування, наділивши додатковими повноваженнями вже існуючі структурні підрозділи, то надання експертної оцінки публічних інвестиційних проектів на місцях може призвести до потенційного конфлікту інтересів.
По-третє, в тексті Постанови, та в Порядку підготовки публічних інвестиційних проєктів та програм зазначено, що нові порядки управління публічними інвестиціями носять рекомендаційних характер при підготовці проєктів для місцевого рівня, а обов’язковий — якщо проект чи програма матимуть фінансування за рахунок державного бюджету. Оскільки місцеві ініціативи проходять довгий шлях до залучення фінансування з державного бюджету, можуть бути ризики централізації фінансових ресурсів на відбудову та розвиток, а також зниження рівня абсорбційної спроможності ОМС.
Реформа управління публічними інвестиціями є дуже амбітною. Тут важливо скоординувати всіх стейкхолдерів (ОМС, ОДА/ОВА, галузеві міністерства) та експертну спільноту, щоб максимально полегшити громадам та регіонам роботу над їхніми проєктами, особливо на перехідному етапі. Вже цієї осені можна буде здійснити попередню оцінку впровадження реформи на місцях і провести “роботу над помилками”».
Запуск інформаційної бази даних споживання природного газу, +1,5 бала
Дані про споживання природного газу збиратимуться та публікуватимуться в єдиній інформаційній базі споживачів природного газу. Її створення передбачено урядовою постановою №547. Це централізована державна система, яка збиратиме відомості про всіх побутових і непобутових споживачів природного газу, обсяги видобування, транспортування, розподілу, зберігання, постачання та споживання імпортованого газу та газу власного видобутку.
Власником інформаційної бази є Міненерго, а адміністратором — ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group:
«Врегулювання роботи бази даних споживання газу є кроком для виконання норми Закону “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”, яка з’явилася ще у 2021 році.
Нові підходи дозволять уряду краще розуміти ситуацію як з фізичними, так і з комерційними потоками на всіх етапах ланцюжка — видобування, транспортування, розподілу, зберігання, постачання та споживання газу. А отже, дозволить формувати політику, спрямовану на більш ефективну роботу ринку, оптимальне використання інфраструктури та таргетований захист вразливих споживачів.
Ця база також допоможе створити конкурентний роздрібний ринок після скасування обмежень воєнного стану (хоча з 1 серпня 2020 року всі побутові споживачі отримали можливість вільно обирати постачальника, зараз існує фактична монополія “Нафтогазу”, а законом заборонено переглядати ціни в бік підвищення відповідно до ринкової ситуації). Зокрема, за допомогою такого дата-хабу постачальники можуть аналізувати профіль потенційного нового клієнта (історію споживання) і аргументовано приймати рішення — працювати з таким споживачем чи ні. У свою чергу, це знижує ризики, які бере на себе новий постачальник, а отже, й частково комерційну націнку. Тобто, за умови реалізації низки кроків із лібералізації ринку, розгортання бази даних буде вигідним для споживачів».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +1,5 |
| Спрощена процедура списання військового майна | +2,0 |
| Державні фінанси | +2,0 |
| Новий алгоритм реалізації товарів на митних аукціонах | +1,0 |
| Кабмін визначив порядки управління публічними інвестиціями | +2,0 |
| Монетарна політика | 0,0 |
| Бізнес середовище | 0,0 |
| Енергетика | +1,5 |
| Дані споживання природного газу передаватимуть в єдину інформаційну базу | +1,5 |
| Людський капітал | +2,0 |
| Впровадження мультидисциплінарних команд та розширення супроводу в соціальних послугах | +2,0 |
| Адаптивний спорт в Україні визначили окремим напрямом фізичної культури | +1,0 |
| Стаж, який українці набувають за кордоном, буде включено для визначення права на пенсію за віком в Україні | +2,5 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
