Індекс реформ 275: порядок облаштування робочих місць для людей з інвалідністю

Індекс реформ 275: порядок облаштування робочих місць для людей з інвалідністю

23 Грудня 2025
FacebookTwitterTelegram
120

До 275 релізу Індексу реформ, який охоплює період із 6 по 19 жовтня, потрапило всього дві реформи. Вищу оцінку від експертів — 1,5 бала з діапазону від -5 до +5 — отримала постанова Кабміну про те, як саме роботодавці мають адаптувати робоче місце для працівників з інвалідністю. Запуск інформаційної системи «Пульс», через яку влада взаємодіятиме із підприємцями, отримав +1 бал. Загальне значення Індексу в 275 випуску — 0,4 бала, що вдвічі менше, ніж було у 274 випуску.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Порядок облаштування робочих місць для осіб із інвалідністю, + 1,5 бали

Кабінет Міністрів затвердив порядок адаптації робочих місць для осіб із інвалідністю. До цього не було єдиного порядку, тож підходи до організації умов на робочому місці залишалися на розсуд роботодавця і часто не враховували потреби конкретного працівника. 

Відтепер, якщо працівник подає заяву з проханням облаштувати робоче місце, роботодавець зобов’язаний вже наступного робочого дня оцінити, що саме потрібно змінити. Враховуючи стан здоров’я працівника та його індивідуальну програму реабілітації (якщо така є) роботодавець складає перелік необхідних змін, які може реалізувати через перепланування, ремонт або дообладнання робочого простору. Окрім адаптації робочого місця, роботодавець має організувати навчання з користування спеціальним обладнанням та проводити його регулярне обслуговування. 

Важливо, що нова система заснована на індивідуальному підході: адаптація залежить від конкретного типу інвалідності. Наприклад, для зручної роботи людей із вадами зору передбачено нанесення тактильних або контрастних елементів, а для тих, хто має порушення слуху — встановлення візуальних сигналів. 

Адаптацію робочого місця може фінансувати роботодавець за власний рахунок, за кошти державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або з інших дозволених джерел. Роботодавець має право подати заявку до Фонду на компенсацію або дотацію. Після цього Держпраці перевіряє обґрунтованість і вартість адаптації, умови працевлаштування та участь роботодавця у співфінансуванні. За результатами перевірки Фонд ухвалює рішення про виплату коштів. У компенсації можуть відмовити, якщо роботодавець має борги із зарплати чи ЄСВ, перебуває в процедурі банкрутства або ліквідації, якщо за цього працівника компенсація вже виплачувалась, або якщо частка співфінансування з боку роботодавця становить менше 10%.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експерта

Ігор Бевх, юридичний радник та аналітик громадської спілки «Ліга сильних»:

«Постанова встановлює порядок проведення перепланування та дообладнання приміщень під персональні потреби працівника. Документ деталізує, як роботодавець має організувати цей процес та оцінити потреби працівника. 

Постанова розроблена на виконання закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», який передбачає проведення перепланування, ремонтних робіт і дообладнання приміщень для приведення їх у стан, придатний для осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому урядом. 

Водночас закон вимагає, щоб роботодавці забезпечували створення рівних умов для праці осіб з інвалідністю — відповідно до державних стандартів облаштування робочого місця для різних видів втрати функціоналу. У результаті виникає конфлікт норм: порядок деталізує процедурні аспекти перепланування та дообладнання, але не містить прямої прив’язки до державних стандартів. Це ускладнює реалізацію стандартів та компенсацію витрат роботодавцям, якщо окремим наказом передбачено одні норми, а Порядком інші.

Згідно з Порядком, роботодавець має здійснювати такі роботи лише якщо це не становить для нього «невиправданого чи непропорційного тягаря». Водночас у законодавстві наразі не визначено чітких критеріїв оцінки такого тягаря. Це створює юридичну прогалину. Через це роботодавець може суб’єктивно вирішувати, що є тягарем, і відмовити в реалізації розумного пристосування (наприклад, у встановленні підйомника). Такий підхід підвищує ризик дискреційних рішень та знижує прозорість процесу.

До того ж, варто ухвалити окрему постанову КМУ про порядок відшкодування роботодавцям витрат на розумне пристосування робочого місця особи з інвалідністю, аби стимулювати застосування цих заходів на практиці.

Підсумовуючи, успіх реалізації залежатиме від синхронізації між державними стандартами облаштування робочих місць та новоствореним порядком, а також від наявності фінансової підтримки роботодавців».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +1,0
Експериментальний проєкт з цифровізації взаємодії органів виконавчої влади з підприємцями через інформаційну систему «Пульс» +1,0
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище 0,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +1,5
Порядок облаштування робочих місць для людей з інвалідністю +1,5

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний