Облікова ставка та інфляція: чи справді «дорогі гроші» штовхають ціни вгору. Українська практика | VoxUkraine

Облікова ставка та інфляція: чи справді «дорогі гроші» штовхають ціни вгору. Українська практика

Photo: depositphotos.com / Nomadsoul1
21 Травня 2018
FacebookTwitterTelegram
4858

Національний банк України з жовтня минулого року чотири рази підвищував облікову ставку (з 12,5% у жовтні 2017 року до 17% з 2 березня 2018 року) викликало критику дій НБУ, як таких, що насправді провокують подальше зростання цін. У другій частині статті ми оцінимо наскільки вагомим може бути канал витрат в Україні на основі наявних статистичних даних.

Канал витрат в Україні

Основною перепоною для наявності потужного каналу витрат в Україні є відкритість її економіки. Для переважної кількості товарів та послуг, що входять до ІСЦ існують прямі (наприклад вітчизняне та імпортне взуття) та опосередковані (яблука та банани) імпортні замінники. Наявність тимчасових розривів між внутрішніми на світовими цінами швидко «закривається», як, наприклад, відбулося з ціною на м’ясо у 2017 році. За даними Держстату, у 2016 році частка імпортних споживчих товарів, проданих через торгову мережу склала 44,2%. З них продовольчих товарів – 15,2%, непродовольчих – 64,4%. У продовольчих товарах, де домінує місцевий виробник у значній частині товарів конкуренція є достатньо високою – це стосується молока та молочних виробів, більшості фруктів та овочів, цукру, кондитерських та хлібобулочних виробів, борошна, круп, тощо.

Інший важливий показник – оцінка важливості короткотермінових кредитів для учасників фінансового ринку (позичальників та позичкодавців) та вага обслуговування таких кредитів у структурі витрат бізнесу.

За статистикою 2016-2017 років переробна промисловість, яка є основним кандидатом на вид економічної діяльності, що залежить від короткотермінового капіталу, отримала приблизно 27% усіх нових кредитів у гривні терміном до 1 року, тобто цей ВЕД є важливим, але не основним позичальником з точки зору банків. Для порівняння: основним реципієнтом короткотермінових кредитів (понад 50%) є торгівля. Тобто, якщо ми підозрюємо, що зростання ставки має призводити до зростання цін, то основний поштовх має йти не від виробників, а від торгівлі. Тому цей вид діяльності варто розглянути окремо.

Торгівля складає істотну частину створеної доданої вартості в українській економіці. У 2016 році її вага у ВВП була на рівні 14% (для порівняння – переробна промисловість та сільське господарство – по 12%).

Торгівля складає істотну частину створеної доданої вартості в українській економіці. У 2016 році її вага у ВВП була на рівні 14% (для порівняння – переробна промисловість та сільське господарство – по 12%). Якщо дивитись з точки зору конкуренції на цьому ринку, то принаймні у роздрібній торгівлі, яка прямо пов’язана із споживчими цінами конкуренція є достатньо високою: навіть наявність кількох потужних мереж не забезпечує монопольного становища жодної, бо вони активно конкурують між собою. Така цінова конкуренція теоретично обмежує можливості кожної окремої компанії на підвищення цін. Інший важливий показник – це вага обслуговування кредитів у сукупних витратах. У таблиці 1 наведено оцінку видатків на обслуговування кредитів у 2015-2016 роках на основі даних таблиці витрати-випуск. Необхідно уточнити, що у таблиці використано видатки на «Фінансову та страхову діяльність», що включає як сплату відсотків по кредитам (та інші комісії банків) так і страхові внески, тому реальна вага виключно обслуговування кредитів є меншою і цей показник треба розглядати як умовну верхню межу. 

Таблиця 1. Вага видатків на «Фінансова та страхова діяльність», яка переважно складається з вартості обслуговування кредитів у «проміжному споживанні» тобто сукупних витратах.

Вид економічної діяльності 2015 2016
Сільське, лісове та рибне господарство 1.7% 1.1%
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 1.7% 2.1%
Переробна промисловість 1.7% 1.2%
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 3.0% 2.2%
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 6.5% 4.3%
Будівництво 2.1% 0.9%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 10.4%  7.7%
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність 3.4% 2.6%
Тимчасове розміщування й організація харчування 3.2% 3.6%
Інформація та телекомунікації 2.3% 2.5%
Фінансова та страхова діяльність 55.2% 51.6%
Операції з нерухомим майном 8.9% 13.0%
Професійна, наукова та технічна діяльність 8.6% 10.0%
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування  7.8% 3.4%
Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування 2.1% 1.6%
Освіта 2.7% 3.8%
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 2.6% 2.0%
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 3.1% 1.7%
Надання інших видів послуг 4.6% 4.0%
Всього 3.8% 3.0%

Джерело: ДССУ, Таблиці  «витрати-випуск» (в цінах споживачів), власні розрахунки

 

Як можна бачити з таблиці 1, в цілому по економіці обслуговування кредитів складає 3-4% від сукупних витрат, зокрема у переробній промисловості – 1,2-1,7%, торгівлі – 7,7-10,4%. Враховуючи, що середні ставки по кредитах для суб’єктів господарювання в гривні на термін до 1 року складали 20,8% у 2015 та 17,5% у 2016 році, то зміна ставки на 1 в.п., якщо вона повністю переходить у витрати має складати для економіки в цілому 0,18% у 2015, та 0,17% у 2016. Для торгівлі це складе відповідно 0,5% та 0,44%. Реальне зростання має бути меншим, бо як зазначено – це верхня межа оцінки, до того ж економічні агенти мають реагувати на зростання ставки зменшенням попиту на кредити, а менша сума кредитів означає, за решти рівних умов, меншу суму на обслуговування.

Інший варіант оцінки можна зробити через відносну вагу різних джерел фінансування операційної діяльності економіки в цілому складає 8-11%. Для промисловості (в цілому, бо ДССУ не дає окремо переробну) є дані щодо поточні зобов’язань підприємств, за якими короткострокові кредити банків становлять 12-14% сукупних зобов’язань, для торгівлі – 9-11%. Усі ці обсяги є значно менш вагомими аніж кредиторська заборгованість як по економіці в цілому, так і по окремих видах економічної діяльності. Більш детально дані наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Відносні ваги різних джерел фінансування поточних зобов’язань підприємств за видами економічної діяльності

короткострокові кредити банків кредиторська заборгованість
2015 2016 2015 2016
Усього 11% 8% 54% 44%
сільське, лісове та рибне господарство 8% 3% 39% 16%
промисловість 12% 14% 64% 61%
будівництво 5% 3% 42% 35%
оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 11% 9% 57% 52%
транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність 6% 2% 60% 50%
тимчасове розміщування й організація харчування 7% 6% 29% 30%
інформація та телекомунікації 16% 8% 45% 40%
фінансова та страхова діяльність 10% 10% 35% 36%
операції з нерухомим майном 11% 6% 30% 29%
професійна, наукова та технічна діяльність 19% 13% 48% 45%
діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 10% 5% 47% 35%
освіта 6% 5% 39% 41%
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 4% 4% 61% 57%
мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 8% 8% 30% 32%
надання інших видів послуг 3% 3% 30% 28%

Джерело: ДССУ, поточні зобов’язання і забезпечення підприємств за видами економічної діяльності, власні розрахунки

 

Держстат не збирає даних щодо умов угод щодо кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств, тому не можна гарантувати, що частина угод укладено з прив’язкою до ставки, проте наявні анекдотичні дані свідчать, що це у багатьох випадках не так – в угоді відсутня прямо зазначена сплата відсотків, якщо покриття заборгованості відбувається вчасно. Кредиторська заборгованість не є прямим замінником банківського кредиту, вона зазвичай надається стабільним партнерам у виробничо-реалізаційному ланцюгу і має забезпечувати сталість таких зв’язків.

Висновки

В Україні не очікується наявність значної потужності каналу витрат через відкритість економіки та незначну вагу короткотермінових кредитів у витратах підприємств. Оцінка на основі матриці витрати-випуск свідчить про те, що підвищення ставки на 1 в.п. збільшує видатки в економіці менше аніж на 0,2%.

Література

  1. Sims, C., 1992, “Interpreting the Macroeconomic Time Series Facts: the Effects of Monetary Policy,” European Economic Review, Vol. 36, No. 5, pp. 975-1000.
  2. Barth, M. J. and Ramey, V. A. (2002), “The Cost Channel of Monetary Transmission”, NBER Macroeconomics Annual 16, 199-240, MIT Press, Cambridge, MA
  3. Rabanal, P. (2003), “The Cost Channel of Monetary Policy: Further Evidence for the United States and the Euro area”, IMF Working Paper 03/149, IMF.
  4. Rehman, F.Ur. and W.S. Malik (2011) “A Structural VAR (SVAR) approach to cost channel of monetary policy” MPRA paper number 32349, University Library of Munich, Germany, revised 09 Feb 2011.
  5. Chowdhury, Ibrahim & Hoffmann, Mathias & Schabert, Andreas, 2006. “Inflation dynamics and the cost channel of monetary transmission,” European Economic Review, Elsevier, vol. 50(4), pages 995-1016, May.
Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний