11 квітня у Медіацентрі Україна – Укрінформ провели дискусію «Як Україна шукає та конфісковує російські активи всередині країни та у світі?». Учасники події, серед яких і лідерка проєкту «Індекс реформ» Ксенія Алеканкіна, обговорили, як Україна має відновлюватися зокрема і коштом російського майна в країні та світі.
За два роки до повномасштабного вторгнення 13 тис. компаній, які мали зв’язки з державою-агресором, працювали прямо чи опосередковано в Україні. Загальний обсяг активів із російською часткою чи бенефіціарами в 2021 році становив $9 млрд — свідчать дані YouControl.
Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ» («Вокс Україна») розповідає, що нині діють закони про примусове вилучення майна росії та про санкції щодо окремих осіб, які підтримують російську агресію, і чиє майно підлягає вилученню. Також закони обмежують вплив росії на різні сфери економіки, зокрема, на фінансовий сектор, гральний бізнес, енергетику, оборонно-промисловий комплекс, фармацевтику тощо. Так, до прикладу, в Україні наразі діє закон, що забороняє купувати ліки з росії та білорусі.
«Після повномасштабного вторгнення Україна зробила багато, щоб обмежити вплив росії на українську державу, бізнес та інфополе. Загалом було ухвалено понад 40 законів, що стосуються цієї теми. Я думаю, що це — той напрямок, який ми можемо розширювати, тому що росія жодним чином не повинна заробляти гроші в Україні і фінансувати цими грошима війну», — зазначає Ксенія.
Конфісковувати можуть майно, яке належить росії як державі чи компанії, де в рф 100% власності. Також вилучати можуть майно підсанкційних осіб. В обох випадках майно передають на користь держави. Подальшу долю активів вирішують центральні органи виконавчої влади, наприклад, їх можуть продати, пояснила Марія Захаренко, керівниця відділу взаємодії з органами державної влади «Прозорро.Продажі»
До слова, саме за такою процедурою і конфісковували майно двох російських банків в Україні — «Сбербанку» та російської держкорпорації «Веб.РФ»
«Їхні активи передавалися Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки це були банки, і також Національному інвестиційному фонду. І далі вже ці організації повинні були розбиратися, що і як робити з цими активами. Зокрема, Фонд перш за все перерахував кошти на рахунок держави Україна і потім почав процедуру продажу майна цих банків як банків. ФГВФО здійснює продаж банків, що ліквідуються, через електронні аукціони «Прозорро.Продажі». Таким чином близько 2 млрд було зроблено», — розповідає Марія Захаренко.
Поділився під час дискусії рекомендаціями, які здатні допомогти викорінити російський бізнес із суспільного життя України під час воєнного стану, і Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch. Один із важливих кроків стосується Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), тобто структури, яка опікується менеджментом корупційно отриманого майна. На думку Канєвського, АРМА не може напряму провести прозорі конкурси з відбору управителів на російські активи і реалізувати їх.
«Воєнний стан може завершитися в будь-який час, а продати російське майно можна вже зараз. Тому, на нашу думку, треба і конкурси з відбору управителів на арештоване майно, і реалізацію арештованого майна повністю передати на «Прозорро.Продажі», на платформу, яка зарекомендувала себе, яка може продавати, що успішно робить за процедурами приватизації та іншими процедурами», — зазначає голови StateWatch.
Повний відеозапис запис дискусії в Медіацентрі Україна — Укрінформ дивіться за посиланням.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
