Ковід, карантин та ринок праці в містах України

Епідемія коронавірусу вплинула на стан зайнятості мільйонів людей в усьому світі. У 2020 році МВФ передбачає істотне зростання рівня безробіття в Україні до 12,6%, порівняно з 8,5% у 2019 році. Ми досліджуємо характерні особливості жителів українських міст, які з більшою ймовірністю зможуть зберегти робоче місце під час карантину, працюватимуть з дому неповний або повний робочий день, а також матимуть заощадження більш ніж на один місяць.

Карантин та ринок праці в Україні

Загальнонаціональний карантин було запроваджено в Україні 12 березня, коли було відомо лише про декілька підтверджених випадків захворювання без жодних летальних випадків. Власне таким раннім впровадженням анти-коронавірусних заходів можна пояснити відносно низький рівень захворюваності та летальних випадків в Україні. У липні 2020 року Україна посіла 87-е місце за загальним числом захворювань на мільйон осіб та 78-е за смертністю на мільйон осіб серед 213 країн світу. Незважаючи на позитивні наслідки карантину для здоров’я населення , він поставив під загрозу перспективи працевлаштування та фінансової безпеки багатьох українських домогосподарств.

У нашому недавньому дослідженні ми ідентифікували тих жителів українських міст, які з більшою ймовірністю збережуть своє робоче місце навіть під час карантину, перейшовши на роботу з дому в рамках профілактики, а також матимуть фінансові заощаджєння більш, ніж на один місяць. Gradus за допомогою додатку опитав 1 176 респондентів з міст України з населенням понад 50 тис. осіб. Опитування проводилося 8-го квітня, лише через чотири тижні після запровадження початкового карантину, тому наші результати показують короткострокові наслідки карантину для ринку праці.

Очікування ринку праці

Серед респондентів, які були працевлаштованими до карантину, 24,8% вже не працювали на момент опитування, оскільки не мали роботи, або взяли оплачувану чи неоплачену відпустку. Крім того, 40,4% респондентів працювали з дому неповний чи повний робочий день. На додаток, вражаючі 54,7% респондентів повідомили 8 квітня, що мали достатньо заощаджень лише на місяць чи менше у разі продовження карантину*. В наших статистичних моделях ми дослідили, які чинники впливають на ймовірність того, що людина не працюватиме («не працює»), працюватиме віддалено («робота з дому») та матиме заощадження на місяць чи менше («заощадження на строк < 1 місяця»). Ми вважаємо, що ці змінні дають хороший опис нинішнього стану зайнятості українців-жителів міст, їхньої адаптації до «пост-ковідного» робочого середовища, а також готовності до економічних труднощів, які, ймовірно, прийдуть за епідемією.

Кореляційний аналіз показує, що люди, яким вдається працювати з дому з більшою ймовірністю зможуть зберегти своє робоче місце (кореляція -0,473 з «не працює»), а також, швидше за все, матимуть фінансові ресурси на більш, ніж один місяць (кореляція -0,131 з “заощадження на строк < 1 місяця”). З більшою ймовірністю фінансово незахищеними будуть непрацевлаштовані респонденти або ті, що беруть оплачувану чи неоплачувану відпустку (кореляція 0,215 з «заощадження на строк <1 місяця»). Усі наведені коефіцієнти мають рівень значущості 1%.

У нашому дослідженні було виявлено кілька цікавих чинників, які впливають на працевлаштування та фінансовий стан респондентів. Наприклад, респонденти у віці 25-34 років на 9,6% пунктів з більшою ймовірністю не працюватимуть під час карантину, у той час як респонденти, що перебувають у шлюбі, мають на 9,9% пунктів більшу вірогідність бути працевлаштованими. Спостерігається стійкий негативний вплив розміру домогосподарств на ймовірність працевлаштування – респонденти з великих домогосподарств на 11,9-17,7% пунктів з більшою ймовірністю не працюватимуть, порівняно з тими, хто живе один. Що стосується віддаленої роботи, то жінки мають на 12,7% пунктів більшу ймовірність працювати з дому, ніж чоловіки. Респонденти з великих домогосподарств на 10,6%-14,1% пунктів з меншою ймовірністю працюватимуть віддалено, можливо, через обмежений простір вдома. Респонденти з Києва на 20,4% ймовірніше працюватимуть з дому. Середня спеціальна та вища освіта підвищують шанси на роботу з дому відповідно на 13,8% та 11,8%. Вища освіта також асоціюється з кращою фінансовою безпекою – ймовірність мати заощадження лише на місяць у таких респондентів на 10,4% пунктів менша. Показово, що у респондентів, які володіють інформацією щодо фактичної кількості випадків захворювання на ковід у світі, ймовірність мати обмежені заощадження лише на один місяць на 7,1% пунктів менша. Можливо тому, що вони стежили за новинами та вжили певних запобіжних заходів.

Мабуть, найбільш інтригуюча частина нашого дослідження пов’язана з ефектом роботи в окремих галузях та професіях, наведених у таблиці 2. У деяких галузях економіки, респонденти, ймовірніше залишатимуться працевлаштованими навіть під час карантину: у сфері державного управління на 18,3% пункта (рівень значущості 5%), у сфері досліджень на 23,8% пункта (рівень значущості 1%), та у сфері програмування та інформаційних технологій на 21,6% пункта (рівень значущості 1%). Так само для деяких професій перспективи працевлаштування залишаються гарними навіть під час епідемічної кризи. Висококваліфіковані фахівці, такі як лікарі, адвокати та інші, з меншою ймовірністю втратять роботу – на 15,4% пункта, тоді як шанси менеджерів середньої ланки та керівників відділів залишитися на роботі вищі на 20,2% та 15,8% пунктів (усі коефіцієнти мають рівень значущості 5%). Ймовірність залишитися працевлаштованим під час карантину для військовослужбовців та працівників міліції вища на 35,9% пунктів порівняно з базовою категорією інших професій.

З більшою ймовірністю респонденти у сфері досліджень та освіти працювали вдома – на 22,3% та 32,7% пункта (рівень значущості для обох категорій 1%). Нарешті, висококваліфіковані фахівці мали на 25,6% пункта (рівень значущості 1%) більше шансів працювати віддалено, тоді як серед менеджерів середньої ланки та керівників відділів шанси працювати віддалено були вищими, на 33,6% пункта (рівень значущості 1%) та 15,5% пункта (рівень значущості 5%).

Що стосується фінансової безпеки, ми виявили, що респонденти, зайняті у сфері досліджень, програмування та інформаційних технологій, реклами та засобів масової інформації, а також у фінансовій, банківській та юридичній сфері мають кращу фінансову ситуацію. Ймовірність того, що вони мають заощадження лише на один місяць на 17,1-27,7% менша. Ще одним цікавим результатом є те, що робота до карантину не була статистично пов’язана з підвищеною фінансовою безпекою. Явище «працюючих бідних» досі існує в Україні, де мінімальна місячна заробітна плата не перевищує 200 доларів США.

Висновки

Отримані нами результати свідчать про наявність потенційно загрозливої ситуації для добробуту українців, що проживають у містах під час епідемії коронавірусу. Імовірно, що криза посилить соціально-економічну нерівність: респонденти з кращою освітою та ті, хто проживає в Києві, швидше за все зможуть працювати з дому. Що стосується пропозицій щодо економічної політики, то уряд України має приділити більше уваги ринку праці в регіонах та надавати соціальну підтримку менш кваліфікованим соціальних групам.

Аналіз також показує, яку роль відіграє розмір домогосподарств. Респонденти з більших домогосподарств мають меншу ймовірність зберегти робоче місце під час карантину та працювати з дому. Більші домогосподарства виглядають багатшими за одноосібні домогосподарства, ґрунтуючись на двох об’єктивних мірах добробуту: вони з більшою ймовірністю володіють автомобілем (44,3% проти 25,5% для одноосібних домогосподарств) та житлом (71,1% проти 54,9% для одноосібних домогосподарств). Таким чином, багатоосібні домогосподарства можуть відчувати менший тиск щодо збереження робочого місця під час карантину.

Деякі результати є унікальними для незбалансованої економіки України. Наприклад, респонденти з кращою освітою не завжди захищені від втрати робочих місць чи фінансової незахищеності, на яку також не впливає чи був респондент працевлаштований до карантину. Такі результати можуть свідчити про низьку якість освіти та явище «працюючих бідних», що все ще є характерним для України.

Джерело даних

Респондентами опитування Gradus є українці віком 18–60 років, які проживають у містах з населенням 50 000 і більше. Тобто, опитування є репрезентативним лише для міського населення. Ми використовували опитування, проведене 8 квітня, яке включало питання щодо святкування православної Пасхи, дотримання політики перебування вдома та зміни стану зайнятості внаслідок ковіду. Опитування тривало менше 24 годин, і в ньому взяло участь 1 176 респондентів із 2 177, зареєстрованих у додатку Gradus, (що вказує на частку участі на рівні 54%).

Посилання

Т.Брік та М.Обрізан. 2020 р. Вплив COVID-19 на ринок праці в розрізі міських домогосподарств України. Робочий документ ArXiv на arxiv.org/abs/2007.15704