Українська економіка не може похвалитися видатними досягненнями за рік, що добігає кінця: очікуваний ріст ВВП складе трохи більше 2%. Це менше ніж зростання світової економіки (прогноз МВФ 3,6%) або навіть приріст нединамічної ВВП Європи (2,2% Єврозона). Чи в Україні нічого не робиться?
Ми задались питанням - які важливі рішення було прийнято у минулому році, що позитивно впливали чи вплинуть на економіку у середньостроковому майбутньому, а які навпаки - заважали зростанню. Для того щоб визначити найважливіші рішення, ми звернулись до експертів проекту iMoRe (понад 40 економістів, які кожні два тижні оцінюють вплив усіх прийнятих і затверджених нормативних актів на реформи). Їм було запропоновано відібрати по 5 позитивних та негативних подій з довгого переліку найважливіших економічних новин року (понад 50).
Вибір експертів був досить одностайний і консолідований. Перед вами п’ять найкорисніших та найбільш шкідливих економічних рішень влади за 2017 рік.
Верховна Рада 19 жовтня прийняла у другому читанні і в цілому урядовий законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Це означає початок реформи у сфері охорони здоров'я (якщо Закон підпише президент). Планується наступне:
Затверджений закон - лише початок. Уряду ще потрібно розробити та затвердити суттєвий пакет вторинного законодавства та докласти багато зусиль для забезпечення безперешкодного здійснення змін. Крім того, парламент відхилив пропозицію уряду щодо запровадження оплати медпослуг державою та пацієнтом на умовах співфінансування, що ставить під сумнів фінансову стійкість реформи.
Міністерство фінансів України 1 квітня запустило електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість.
Єдиний електронний онлайн-реєстр заявок на автоматичне відшкодування ПДВ вирішує проблему затримки та “вибірковості” відшкодування експортерам. Тепер кожен експортер може в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі перебуває його заявка та платіж. «Одним з головних антикорупційних досягнень Мінфіну цього року став запуск прозорого реєстру відшкодування ПДВ. За час функціонування нового порядку відшкодовано 83,2 млрд грн», - відрапортував на підсумковій прес-конференції міністр фінансів Данилюк. За словами міністра: «50-60% всієї корупції в Державній фіскальній службі було пов'язано саме з непрозорим відшкодуванням цього податку підприємцям».
Втім робота системи далека від ідеальної. Протягом року не вщухають конфлікти між бізнесом, Мінфіном та Державною фіскальною службою. Перші звинувачують фіскалів у ручному втручанні у систему невмотивованих відмовах приймати заявку (за 7 місяців роботи реєстру середній показник відмов склав 28%). У листопаді влада пішла на поступки бізнесу та змінила критерії прийому заявок.
Крім запобігання корупції, новий принцип відшкодування ПДВ повинен призвести до полегшення ведення бізнесу та забезпечення рівних умов для всіх підприємців.
*За 11 місяців кожного року наростаючим підсумком. Джерело: Міністерство фінансів України
Третього жовтня Верховна Рада ухвалила урядовий проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій", який фактично розпочав пенсійну реформу.
Пенсійна система України потребувала змін, оскільки була несправедливою та нежиттєздатною у довгостроковій перспективі. Останніми роками трансферти державного бюджету до Пенсійного фонду складали 5-6% ВВП. Співвідношення офіційно працюючих до пенсіонерів становить 1:1.
За існуючої системи 68% пенсіонерів отримували мінімальну пенсію. Розмір пенсій фактично не залежав від тривалості стажу роботи та заробітку, з якого особа сплачувала страхові внески. До того ж, існувало близько 20 категорій «спеціальних» пенсій (держслужбовцям, науковцям, прокурорам, суддям, депутатам тощо), для яких розмір пенсій розраховувався за іншими правилами і був вищий за середній.
Найважливіші нововведення реформи: запроваджено нові правила виходу на пенсію залежно від cтрахового стажу, які є однаковими майже для усіх, (за винятком невеликої кількості шкідливих професій), зменшено з 1,35 до 1 коефіцієнт оцінки одного року стажу, який враховується при визначенні розміру пенсій. Скасовано спеціальні пенсії (для майбутніх пенсіонерів), здійснено, так зване, “осучаснення пенсій” тощо.
Джерело: Ціна держави
31 травня країна зітхнула з полегшенням - арбітражний інститут торгівельної палати Стокгольму (Стокгольмский арбітраж) прийняв рішення на користь НАК “Нафтогаз України” у його позові проти російського «Газпрому». 22 грудня арбітраж виніс остаточне рішення по справі, що стосується контракту на купівлю газу у “Газпрому”.
Суд відхилив вимогу російської держкомпанії примусити Україну платити за принципом “бери або плати” $56 млрд за період 2012-2017 років. Цей пункт був прописаний у газовому контракті, який Україна підписала з Росією, і передбачав оплату газу, навіть якщо Україна не використала блакитне паливо. Арбітраж знизив обов’язковий обсяг закупівлі за правилом “бери-плати” на 47 млрд кубометрів, зобов’язав Газпром переглянути (знизити) ціну газу з урахуванням ринкових умов та ін.
У лютому 2018 року арбітраж винесе рішення ще по одній справі між Нафтогазом й Газпромом. НАК вимагає від російської держкомпанії доплатити до $16 млрд за транзит газу у 2009-2017 роках. Хоча процес ще не закінчено, можна казати про українську перемогу та нівелювання ризику банкрутства НАК “Нафтогаз”.
За новими принципами ринок електроенергії має запрацювати з 1 липня 2019 року. До цього часу має бути розроблено близько 100 нормативних актів, а також реалізовано низку організаційних рішень.
Серед них – корпоратизація державних підприємств Укренерго та Енергоринок. Корпоратизація Укренерго вже запущена. В результаті компанія має стати незалежним оператором системи передачі електроенергії. Корпоратизація ДП "Енергоринок" ще попереду.
Вже варто звернути увагу на ризики вчасної імплементації закону. По перше, реформа ринку електроенергії потребує повноцінного функціонування регулятора (НКРЕКП). Останнім часом робота регулятора була фактично паралізована через відсутність кворуму. Конкурс, де мали бути обрані нові члени, мав відбутися у листопаді, проте питання затягнулося. Наразі прийнято тимчасове рішення, згідно з яким Президент має право призначити членів комісії на 3 місяці, доки відбувається відбір нових членів. Сподіваємося, що конкурс відбудеться до лютого, та комісія працюватиме у новому складі.
Також, профільним міністерством вчасно не було запропоновано законопроект, який би вирішив проблему заборгованості на ринку електроенергії. Документ мав бути розроблений до 3 кварталу 2017 року, проте це і досі не зроблено.
Основна економічна поразка року - відтермінування запуску ринку землі сільськогосподарського призначення. Парламент ще на рік до 1 січня 2019 продовжив заборону на продаж землі, яка була перший раз введена в якості тимчасової міри ще в 2001 році. Це вже дев'яте продовження мораторію.
Під дію мораторію підпадає приблизно 41 млн. га, – або 96% всіх с/г земель в Україні. 68% “підмораторних” земель – це земельні паї, які перебувають у приватній власності 6,9 мільйонів українців. Відсутність офіційного ринку служить причиною існування «чорного» - земля може змінювати власника за допомогою численних тіньових схем. За підрахунками Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» обсяг тіньового ринку складає від 10 до 12 мільярдів гривень на рік.
Ще більший негативний ефект від відсутності ринку - викривлення розподілу доходів від використання землі. За підрахунками старшого економіста проекту “Підтримка реформ у агросекторі ” Олега Нів’євського, середня вартість оренди землі с/г призначення в Україні у 2015 році була більш ніж у 10 разів нижча справедливої вартості. Основні причини – мораторій на продаж землі, висока вартість обслуговування земельного банку та низький доступ до капіталу.
Інша негативна подія, що відноситься до цієї ж теми: Міжнародний валютний фонд, що є одним із драйверів українських реформ, виключив земельну реформу з переліку обов'язкових умов для отримання наступного траншу.
Україна разом із Білорусією залишаються єдиними європейськими країнами, в яких діє заборона на продаж громадянами прав власності на землю та її використання в якості активу чи товару. Питання скасування мораторію залишається занадто політизованим та непопулярним серед населення. Політики грають на страхах населення, тиражуючи міфи про наслідки відкриття ринку.
7 грудня законопроект «Купуй українське, плати українцям» був прийнятий у першому читанні.
За словами народного депутати Віктора Галасюка, одного зі співавторів законопроекту, «щорічно через систему держзакупівель в країні за гроші платників податків на суму понад 100 мільярдів гривень закуповується імпортна продукція, яка може вироблятися в Україні». Заявлена авторами ідея законопроекту – сприяння через систему держзакупівель Prozorro збільшенню обсягів виробництва продукції, яка має українську "місцеву складову" не нижче 20%. Законопроектом пропонується надавати під час держзакупівель преференції українським підприємствам, навіть якщо їхні послуги будуть коштувати дорожче.
Втім, ця ініціатива зіштовхнулася зі значною критикою з боку експертної спільноти та команди системи Prozzoro. Міністерство економічного розвитку і торгівлі виступило проти прийняття цього документа, назвавши його "мегакорупційним".
Згідно з аналізом Центру вдосконалення закупівель при Київській школі економіки (KSE), у разі прийняття законопроекту слід очікувати збільшення кількості невдалих закупівель, зниження конкуренції та значного зростання витрат Державного бюджету. Також законопроект порушує міжнародні угоди та створює ризик надання переваг одним галузям ціною дискримінації інших. Економісти KSE ставлять під сумнів можливість його реалізації на практиці, а механізм визначення «українськості продукту» несе ризики спотворення конкуренції на ринку та йде всупереч з самою ідеєю існування електронної системи держзакупівель Prozorro, суть якої - вирівнювати можливості участі та забезпечувати прозорий процес закупівель.
Наприкінці вересня 2017 року останні три члени незалежної наглядової ради “Нафтогазу” склали свої повноваження. В листі голови наглядової ради Пола Ворвіка перелічені причини: втручання уряду в діяльність "Укртрансгазу" і "Укргазвидобування", не підтримка Кабміном корпоративного управління, корпоративної стратегії підприємств групи на 2017 рік і т.д.
Звільнення усіх членів наглядової ради викликало значний резонанс як в Україні, так і серед її західних партнерів. Ця подія символізувала гальмування реформ в енергетичному секторі і підтвердила чутки про гострий конфлікт між топ-менеджментом НАКу та керівництовом уряду.
Ще одним ударом по реформі енергетичного сектору, стала відмова Кабміну підвищувати внутрішні роздрібні тарифи на газ для їх відповідності зростаючим імпортним цінам. Цікаво, що уряд відмовився підвищувати ціни згідно формули, яку ж сам затвердив. До того ж, підвищення цін на газ було умовою отримання четвертого траншу МВФ на $1 млрд.
За розрахунками Нафтогазу, тарифи на газ згідно формули, яка прив’язана до цін на газ у Європі, тариф для населення повинен був зрости з жовтня на 19% до 5873 грн за тисячу кубічних метрів без ПДВ (Міненерго нарахувало підвищення у 17,6%).
Але у Кабінеті міністрів заявили, що що об’єктивних підстав для такого підвищення немає, що вони не підтримують підвищення тарифів на газ для населення і теплокомуненерго на новий опалювальний сезон.
МВФ наполягає на виконанні українським урядом взятих на себе зобов’язань по приведенню цін на газ у відповідність до імпортних та що рішення уряду не сприяє виконанню остаточної мети з впровадження вільного газового ринку.
Верховна Рада 7 грудня прийняла законопроект 7342-1, яким надала президенту право самостійно призначати на вакантні посади членів Національної комісії з державного регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) строком на три місяці до обрання нового складу регулятора. У разі, якщо після закінчення цього терміну, відбір членів комісії на конкурсі не відбувається, президент може повторити процес.
Головне науково-експертне управління Ради дало негативну оцінку цьому законопроекту, прямо вказавши на невідповідність норм прийнятого закону Конституції, аргументуючи, що дана функція не входить в перелік повноважень президента України, а сам закон може поставити під сумнів правову легітимність рішень регулятора.
На практиці прийняття закону 7342-1 означає, що як мінімум до 2018 року, в Україні буде діяти ручний регулятор, що знаходиться в управлінні президента і його адміністрації, що суперечить реформі НКРЕКУ, яка покликана зробити енергетичний регулятор органом влади, який не залежить від політиків.
Нагадаємо, що НКРЕКР один з найвпливовіших регуляторів, який контролює ринки електроенергії, нафти і газу, тепло і водопостачання, побутових відходів з загальним обсягом понад 400 мільярдів гривень.
