В одному з перших листів до VoxUkraine авторка звертає увагу Редколегії на те, що нині багато українців живуть у складній економічній ситуації. І саме тому їм складно зрозуміти та відчути, що в країні відбуваються реформи. Авторка наголошує, що висвітлюючи складні економічні теми, потрібно орієнтуватися і на читачів, які не мають фахової освіти.
Шановний VoxUkraine, не певна, що вам цікава думка звичайної домогосподарки, бо то не стосується економіки (мало, що в тому розумію як, на жаль, і більшість українців) і, судячи з матеріалів, у вас інша цільова аудиторія, проте хотіла поділитися деякими емоціями, щоб у наступних матеріалах ви враховували, що вас читають люди, які зараз є дуже вразливими.
На річницю Майдану 19 лютого на «Українській правді» було опубліковано матеріал Тимофія Мілованова «Прогноз для України: шторм із проблисками сонця». Він був опубліклваний не у розділі «Економіка» чи «Бізнес», а як приватний блог. Тимофій Мілованов, знана і шанована в Україні людина, тому чимало людей читають його блог. Серед цих людей було і двоє моїх подруг. Одна з них втратила чоловіка під час Майдану (його вбили), інша ж перебивалася з копійки на копійку (бо чоловік на фронті і вона сама заробляє на життя собі і дитині, а через кризу в країні, 4 місяці не отримувала зарплатню і не мала коштів бодай на пляшку молока). До того ж ця подруга мешкає у Харкові, де настрої були, а мабуть, і залишаються, досить неоднозначними, тому їй щодня доводилося вислуховувати купу лайна від сусідів про свого чоловіка «каратєля» , який і тоді був на фронті. Чи потрібно говорити, що усі небайдужі українці дуже болісно сприймають усе, що відбувається у країні, що рівень емоційної напруги дуже високий, що душі людей оголені і найменший подразник викликає глибокі рани. От власне блог Тимофія, який вийшов у день памяті, коли українці оплакували тих, кого було вбито на Майдані і молилися за тих, хто захищає нашу державу, і зачіпив за живе. На перший погляд у тому блозі було все правильно, але люди, які не мають чим годувати дітей (як власне подруга, яка чекала чоловіка з війни), досить гостро сприйняли слова автора про усі ті позитивні зміни, які побачив автор, але не помічали вони та більшість простих громадян, про необхідніть адекватно сприймати підвищення тарифів та інші непопулярні заходи, які анонсувалися напередодні. Мабуть, з екомічної точки зору це чудова стаття, але про цю сторону матеріалу судити не можу, проте з людської точки зору і, зважаючи на дату виходу матеріалу, деякі пункти цього матеріалу сприймалися досить гостро. Знаю, що Тимофій Мілованов знаний вчений і великий ентузіаст, який робить чималий вклад у те, щоб наша держава змінювалася, але, мабуть, трішки далекий від життя простих українців і від їх світосприйняття. Куди ж ще, затягувати пасок тій мамі, яка не мала чим годувати дитину і яка накопичила купу боргів за комунальні послуги і, яка через ці борги не могла отримати субсидію, а борги продовжували рости – замкнене коло. Коли люди живуть на межі виживання їм дуже складно зрозуміти, чому вони повинні перебиватися з копійки на копійку і чекати, коли реформи, про які так багато говорять, дадуть результат, адже дітей треба годувати сьогодні. Сподіваюся, що ваше видання зможе знайти правильні слова, щоб пояснити то людям, особливо у тих матеріалах, які публікуються у масових виданнях.
Додам, що бажаю VoxUkraine розвиватися і набувати впливовості. Можливо, саме ваше видання знайде правильний підхід і зробить революцію у свідомості українців.
А на підтвердження того, «как все запущено» у сенсі розуміння економічних процесів у суспільстві процитую пост одного з редакторів Еспресо ТВ Катерини Городничої:
«У меня, в силу профессии есть ежедневный доступ к “гласу народа”. Неконтролируемому. Звонки телезрителей. Бессмысленные и беспощадные. Очень часто с одинаковым лексическим набором. Доминирующий тезис “мне при старой власти легче жилось – на пенсию можно было хоть что-то купить”. Вот что ты ему ответишь. Чистый рефлекс по Павлову. Горит свет – есть еда. Я вообще-то к тому, что рассказывать и объяснять реформы, экономические процессы, связь гречки и пенсии – только на разноцветных кубиках и погремушках. Рефлексы закладывать. И по-моему, это безальтернативно».
Тож сподіваюсь, що VoxUkraine і стане тим виданням, яке зможе доступно говорити про складне та закласти ті самі рефлекси.
З повагою, Марина (домогосподарка).
Коментар редактора VoxUkraine Олександра Жолудя:
Шановна Марино,
Дякуємо за Ваш допис. Питання економічної освіти населення є одним з пріоритетів нашого проекту. Зокрема, у нас є (поки що не дуже наповнений) розділ Простономіка, у якому ми намагаємося простою мовою пояснити певні економічні питання. Водночас, на мою думку, ми можемо надавати інформацію, але ми не можемо змусити людей її читати і сприймати – на сьогодні є дослідження (напр., про погляди на зміну клімату у США), що показують несприйняття людьми фактів, що суперечать їхньому світосприйняттю. В Україні зараз дуже складна економічна ситуація, об’єктивно за багатьма параметрами (інфляція, берзробіття, доходи домогосподарств тощо), гірша за ту, що була у 2013 році. Проте потрібно розуміти, що і у 2013 році країна рухалася до кризи – з другого півріччя 2012-го в Україні спостерігалася рецесія, на утримання курсу витратили приблизно стільки ж коштів з валютних резервів, як лишилося у резервах (тобто девальвація була неминучою); доступ до зовнішнього фінансування бюджету було закрито, що призвело до потреби отримати кредит від РФ у грудні 2013 року, кредит, який у будь-якому випадку не було можливо віддати, тому імовірно наданий для створення важеля тиску на Україну, зокрема у питанні продажу газотранспортної системи. Тобто погіршення ситуації було неминучим, і вихід з неї навіть без війни був би довгим і болісним. Я певен, що уся команда VoxUkraine розуміє, у яких складних умовах живе значна частина українців, але ми переконані, що є можливість змін на краще і саме просування таких змін є важливим елементом нашого проекту, організація тиску на уряд щодо проведення реформ, які ми вважаємо такими, що покращать життя багатьом громадянам країни, зокрема через публікації, круглі столи, конференції, отримання порад світових економістів (зокрема Нобелівських лауреатів).
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
