Як датаорієнтований підхід України впливає на перебіг війни

Серед українського військового керівництва найефективнішими часто виявляються ті, хто має досвід у бізнесі. Вони приносять із собою культуру ефективності, ухвалення рішень на основі даних і швидкої адаптації — більш притаманну приватному сектору, ніж традиційним збройним силам. Показовий приклад — Роберт «Мадяр» Бровді, командувач Сил безпілотних систем України.

Його підрозділ дронів «Птахи Мадяра» швидко перетворився на одне з найефективніших дронових формувань у країні. Він запроваджує нові тактики та інтегрує цикли зворотного зв’язку з поля бою до процесів розробки техніки й підготовки операторів. У червні 2025 року цей успіх привів до призначення Бровді командувачем Сил безпілотних систем України замість полковника Вадима Сухаревського, який раніше публічно зазначав, що його бачення розвитку цього напряму «відрізняється від бачення керівництва», натякаючи на внутрішні розбіжності, що могли вплинути на кадрову ротацію. Бровді ж прагнув масштабувати свій підприємницький, датаорієнтований підхід на рівень Збройних Сил загалом.

«Безпілотні системи стали надзвичайно важливою складовою війни проти росії», — каже Богдан із позивним Бандера з Батальйону безпілотних систем 110-ї окремої механізованої бригади. — «Дрони дають змогу проводити розвідку — як ближню, так і дальню, — коригувати вогонь, здійснювати мінування, доставляти воду, їжу, боєприпаси, а також завдавати ударів».

За словами Бровді, хоча підрозділи безпілотників становлять лише близько 2% особового складу Збройних сил України, саме на їхній рахунок припадає приблизно третина втрат противника. Нині його команди зосереджені на виявленні та нейтралізації російських операторів дронів — тобто противників, які значно ускладнюють життя українським військовим на передовій.

Його лідерство високо оцінюють у різних підрозділах. Андрій із 59-ї бригади («Вовки Да Вінчі») зазначає: «Ефективність Мадяра підтверджується його військовим шляхом — він пройшов його сам. Це командир, який приніс до армії власний досвід і став надзвичайно корисним».

Бровді говорив про бачення Києва створити «стіну дронів» — багаторівневу систему оборони, побудовану на недорогих і масштабованих технологіях, здатну знищувати все, що проникає в український повітряний простір. Такий підхід відображає стратегію асиметричної війни України, яка робить ставку на інновації, щоб компенсувати чисельну перевагу росії.

«Він із нуля створив потужний бойовий підрозділ, запровадив систему відстеження результатів, навчив своїх бійців використовувати FPV-дрони як основну зброю й не ухиляється від відповідальності», — пояснив Богдан. «Фактично 99% інших підрозділів перейняли його досвід».

Цей успіх зумовлений не лише технологіями, а й способом мислення. Деякі з найефективніших українських командирів мають досвід у бізнесі. Вони мислять як підприємці — постійно перевіряють гіпотези, адаптуються, удосконалюють процеси — й сприймають поле бою як ринок виживання.

Той самий підприємницький дух притаманний і волонтерам, які допомагають армії. «Ми були першими, хто започаткував публічні кампанії зі збору коштів на FPV-дрони», — каже Люба Шипович, керівниця фонду Dignitas Ukraine. «Ми також організували навчання операторів FPV-дронів у центрах підготовки Збройних Сил. Зрештою нам вдалося переконати агентство Міністерства оборони, відповідальне за закупівлі, розпочати їх придбання».

Такий підхід дав змогу Україні впроваджувати комерційні технології — зокрема дрони та штучний інтелект — зі швидкістю, з якою традиційним арміям важко конкурувати. Те, що починалося як імпровізовані польові рішення, згодом переросло в більш упорядковані системи закупівель.

Від перших днів повномасштабного вторгнення українці експериментували з різними рішеннями, щоб дати відсіч ворогові. Багато хто кинувся вдосконалювати розвідку та модифікувати готові комерційні дрони (off-the-shelf UAVs), які до війни здебільшого використовували для розваги. Нині Україна вибудувала повноцінні процеси закупівель навколо безпілотних систем і перебудувала систему військового забезпечення на основі цивільних технологій. Ідеї переходять від задуму до практичного застосування за лічені місяці, а не роки.

«Україна вже розробляє технології в реальних бойових умовах — які решта світу прагнутиме отримати впродовж найближчих п’яти років. Країни змагатимуться за інженерів, які стоять за їх створенням», — каже народна депутатка Олександра Устінова з «Голосу».

У Збройних силах України запровадили бальну систему для заохочення успішних операторів дронів. У серпні 2024 року стартувала програма «Армія дронів. Бонус» із «таблицею лідерів», що відстежує результативність підрозділів за кількістю знищеної ворожої техніки. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав цю систему «математикою війни». Набрані бали військові можуть обміняти на додаткове обладнання для фронту через спрощену платформу закупівель, яку ЗМІ охрестили «Amazon для озброєнь».

Євген на псевдо «Айс», оператор дронів підрозділу «Ясні Очі», що входить до складу 13-ї бригади Нацгвардії України «Хартія», позитивно оцінив систему: «Я великий прихильник цифровізації та оптимізації всіх процесів, тому мені така система подобається. Вона стимулює конкуренцію в нашій сфері й дає змогу найефективнішим підрозділам отримувати найкраще обладнання».

Він додав, що коли результати підрозділу можна підрахувати й чітко показати у цифрах, «це дає змогу проводити глибокий аналіз і робити змістовні висновки. Бальна система безпосередньо впливає на постачання, що мотивує всю команду працювати ще наполегливіше та підвищує загальну ефективність». Водночас різні ділянки фронту мають різні умови, тож застосування єдиної бальної системи скрізь може не враховувати місцеву специфіку. Те, що вважається успіхом в одному регіоні, не обов’язково є таким в іншому, тому не всі оператори поділяють такий підхід до оцінювання ефективності. 

Та все ж не всі сприймають цю систему як інструмент забезпечення рівних умов. Андрій із позивним «Мерфі» з 419-го батальйону безпілотних систем зауважив, що нові або менші підрозділи навряд чи зможуть зрівнятися за можливостями з більш досвідченими й краще забезпеченими бригадами.

Вплив даних

Акцент на системному зборі даних особливо помітний у перші сто днів перебування Мадяра на посаді командира. 11 червня 2025 року п’ять підрозділів «Drone Line» і сім підрозділів Сил безпілотних систем (СБС) об’єднали в єдине угруповання СБС, що дозволило спростити структуру командування. Вже за кілька тижнів, 1 липня, СБС запровадили уніфіковану систему звітності та Електронний журнал бойових дій, щоб стандартизувати фіксацію кожного удару й операції. Для забезпечення прозорості результатів Мадяр також запустив онлайн-табло («підрахуйка»), де у відкритому доступі відображаються докладні — за підрозділами — показники ефективності.

У середині вересня «Птахи Мадяра» встановили новий тижневий рекорд за кількістю знищеної російської техніки. Мадяр поставив мету — 6 000 підтверджених уражень у межах діяльності Сил безпілотних систем за вересень, і лише його бригада зуміла досягти показника 719 уражень за один тиждень. Протягом останніх місяців українські підрозділи БПЛА дедалі частіше збивають найсучасніші російські повітряні цілі.

Цей масив структурованих даних має цінність не лише для України, а й дедалі більше для її союзників. Михайло Федоров відзначив зростання світового попиту на українські дані з БПЛА, які використовуються для навчання оборонних систем нового покоління на основі штучного інтелекту. «Це суттєва допомога нашим союзникам — і саме таких партнерських відносин ми прагнемо. Ми надаємо високоякісні дрони, якісні дані та нашу експертизу, а у відповідь отримуємо більше підтримки у сфері безпеки», — зазначив Федоров.

Усі ці дані тепер допомагають Києву тренувати моделі штучного інтелекту, що безпосередньо підтримують цілевказання із застосуванням ШІ на полі бою. «Україна створила величезні відеобази, починаючи з 2014 року, особливо після 2022-го. На основі цих даних алгоритми навчаються розпізнавати об’єкти та сценарії. Ця база дає Україні значну перевагу у світі — ніхто інший не має такого обсягу бойових відеоматеріалів», — зазначає Дебора Ферламб, співзасновниця венчурного фонду Green Flag Ventures, що інвестує в українські технологічні проєкти.

Однак не всі експерти вважають, що Україна повною мірою реалізує свій потенціал у цій сфері. Віталій Гончарук, керівник компанії A19Lab і колишній голова Експертного комітету з розвитку штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації, зауважив, що «Україні варто було б запровадити більш системний підхід до збору та обміну даними. Якби союзники мали ширший доступ до цих даних, вони могли б швидше розробляти ефективні системи. Обмежений доступ наразі ускладнює іноземним компаніям розроблення й вдосконалення технологічних рішень, адаптованих до конкретних потреб України».

Гончарук пояснив у розмові зі мною, чому важливо ретельно нотувати ухвалені рішення та контекст, у якому вони приймаються: «Системи, що дають змогу зберігати інформацію про ухвалені рішення та умови, за яких вони були прийняті, мають надзвичайне значення».

Він наголосив, що логування рішень і контексту їх ухвалення є важливим, адже дозволяє Україні оцінювати якість цих рішень, поступово вдосконалювати системи та розробляти інструменти, які допомагатимуть майбутнім командирам. На його думку, доступ до таких даних дає змогу керівникам уникати минулих помилок і ефективніше використовувати ресурси.

Аналітик Ендрю Перпетуа навів приклад створення подібної бальної системи в корпоративному середовищі — для відновлення довіри та формування правильної поведінки. Його модель винагороджувала не лише за «правильні» прогнози, а й оцінювала чесність і своєчасність звітності, а також ті аспекти роботи, які реально залежать від самих працівників. З часом це допомогло чіткіше визначити очікування, обґрунтовувати підвищення чи звільнення та мотивувало команду орієнтуватися на якість і прозорість.

«Ця бальна система — спосіб зорієнтувати всіх на одну мету й діяти в унісон. Вона дає змогу відсіяти тих, хто відмовляється дотримуватися правил, пояснює кожному, за якими критеріями оцінюють результати, і з часом відновлює довіру», — зазначив Перпетуа. Україна застосовує подібні принципи у значно ширшому масштабі.

Київ використовує дані, щоб підвищити ефективність ударів власних БПЛА, синхронізуючи рої безпілотників для досягнення максимального ефекту всередині росії. Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Центру Карнеґі з питань Росії та Євразії, зазначив, що нещодавні атаки дронів «призвели до затримок і скасувань авіарейсів, порушили графіки руху поїздів у росії, спричинили зростання використання автомобілів для далеких поїздок і підвищили попит на бензин». За його словами, проблема особливо помітна у таких регіонах, як Москва та узбережжя Чорного моря — популярних серед відпочивальників.

Вплив на поле бою

У червні 2025 року один із російських воєнних блогерів написав: «Погані новини з фронту. Після призначення “Мадяра” командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ почалося полювання на наші команди операторів дронів. З власного досвіду скажу: вони послабили тиск на логістику й кинули всі сили на пошук і знищення наших операторів». Українська воєнна розвідка назвала цю кампанію «Дроноцид».

Ігор Кімаковський, радник окупаційної адміністрації в Донецьку, скаржився в ефірі російського телебачення: «Ці українці — просто звірі. Вони вигадали бальну систему: б’ють по наших солдатах і техніці, а потім використовують ці бали, щоб отримати ще більше зброї й бити нас іще сильніше».

У відповідь росія активізувала полювання на українських операторів дронів, обстрілюючи імовірні позиції ракетами та артилерією. Колись малопомітні, екіпажі безпілотників тепер стали для Москви «пріоритетною загрозою» — це свідчить про те, наскільки вирішальною стала їхня роль на полі бою.

Федоров також застосував систему бонусів як рушій інновацій у сфері протиповітряної оборони — однієї з ключових вразливостей України. Після того як росія в серпні випустила понад 4 000 ударних дронів, він підвищив кількість балів, що нараховуються за їхнє знищення, стимулюючи українських виробників створювати дешевші дрони-перехоплювачі. «Це новий тип ППО», — сказав Федоров у коментарі для TIME, висловивши впевненість, що якщо винагорода буде достатньою, «команди знайдуть спосіб».

Зворотний бік «гейміфікації» війни

Втім, краудсорсинговий і «гейміфікований» підхід України має свою ціну. Андрій із 47-ї окремої механізованої бригади розповів мені у 2023 році, що підрозділи фактично самі керують своїми ланцюгами постачання — збирають пожертви онлайн, щоб ремонтувати техніку, купувати транспорт, дрони та медичне оснащення. Це непросто, адже операторам доводиться витрачати багато часу на ведення сторінок у соцмережах і монтаж відео — лише для того, щоб потік донатів не припинявся.

Головний сержант 47-ї бригади «Магура» Валерій Маркус писав: «Ми показуємо розірвані тіла, щоб купити ноші або просто полагодити їх. Знімаємо палаючу бронетехніку, щоб зібрати гроші на дрони. Ми демонструємо смерть на екранах, бо без видовища не буде пожертв. І це не докір — це реальність».

Справді, війна, на жаль, перетворилася на видовище: фронтові підрозділи змушені боротися за увагу тилу, щоб отримати належне забезпечення, — і збори дедалі більше нагадують лотереї, а не нагальні спроби не допустити окупантів до головних міст України. Як зауважив у дописі в X боєць полку «Азов» Олександр Аронець, така реальність є водночас виснажливою й огидною.

Те, як рішуче Україна переймає інновації на полі бою та спирається на дані, свідчить про те, наскільки далеко вона відійшла від радянської військової спадщини в бік сучасних, гнучких збройних сил. Оскільки наразі немає ознак припинення війни з росією, подальше розширення застосування технологій і розбудова аналітичних спроможностей лише посилюватимуть здатність України воювати й вибудовувати технологічний щит, необхідний для її захисту.