Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють зображення, де порівнюють, якою різні прем’єри – Гройсман, Гончарук, Шмигаль, а подекуди і Яценюк – «прийняли» країну та якою вони її «віддали» наступнику. Головна ідея на цих картинках: Гройсман казну наповнював, Гончарук її спустошував, а Шмигаль і взагалі зробив «діру» у рахунках.
На картинках використовують дані про суму на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР), тобто в «гаманці» уряду, і дефіцит держбюджету, тобто різницю між видатками і доходами держави. Проте деякі цифри неправильні, а порівняння цих показників без контексту – маніпулятивне. Далі докладніше.
Довідка. Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) – це поточний рахунок уряду. На цей рахунок приходять кошти (наприклад, від податків) та з нього здійснюються виплати (наприклад, закупівлі державою робіт чи послуг). Тому за визначенням сума коштів на рахунку не може бути нижчою від нуля. Також великі залишки на ЄКР – не завжди свідчення ефективності роботи уряду. Інколи високий залишок свідчить про те, що держава не здійснила заплановані видатки – наприклад, не змогла провести тендер.
Показники Гройсмана
За картинкою експрем’єр Володимир Гройсман «прийняв» казну з 90 млрд грн, а залишив зі 130 млрд грн. Насправді за даними Держказначейства, коли Гройсман вступав на посаду, на рахунку був лише 21 млрд грн станом на квітень 2016-го, тобто вчетверо менше, ніж повідомляє інфографіка.
А по завершенню його каденції, у вересні 2019 року, на рахунку було не 130 млрд, а вдвічі менше, майже 62 млрд.
Показники Гончарука
Відтак на початку каденції експрем’єра Олексія Гончарука на ЄКР було 62 млрд грн. На початку березня 2020 року, тобто за кілька днів до його відставки, сума на ЄКР становила понад 17 млрд грн, а наведені на картинці 12 млрд грн – це дані на початок лютого 2020 року.
Втім, залишки коштів на ЄКР на певну дату практично нічого не кажуть про успішність уряду, адже вони сильно коливаються протягом місяця.
Так, наприклад, суму у 130 млрд грн для наступників Володимир Гройсман сам повідомляв на одному з засідань Кабміну наприкінці серпня 2019-го. Проте вже за кілька тижнів коштів стало вдвічі менше, коли Казначейство здійснило необхідні виплати.
Щоб коректно оцінити фінансовий стан уряду, потрібно дивитись щоденні дані або середні залишки коштів на ЄКР за період. Проте їх Держказначейство не публікує.
Детальніше про це у матеріалі «Що відображає Єдиний казначейський рахунок».
Показники Шмигаля
На картинці дефіцит показали тільки у Шмигаля: це правдива цифра. Дефіцит бюджету на 2020 рік очікується в розмірі 6,5%–7,5% від ВВП. Тому при прогнозному падінні ВВП на 6% дефіцит дійсно може сягнути 225-260 мільярдів гривень.
Дефіцит бюджету краще показує успішність уряду, ніж залишки коштів на ЄКР. Проте його потрібно розглядати в контексті. Адже в кризу уряд має підвищувати видатки, щоб підтримати економіку. Тоді як під час економічного зростання дефіцит справді небажаний.
Але бюджет був дефіцитним за всіх прем’єрів. Так, у 2016 році під час каденції Гройсмана дефіцит був 70 млрд грн або 2,9% ВВП. У 2019 році, коли до вересня був Гройсман, а потім Гончарук, дефіцит бюджету був трохи вищим від 81 млрд грн або 2% ВВП. Тобто важлива не абсолютна величина дефіциту, а його відношення до розміру економіки.
Тож на зазначених зображеннях автори порівнюють непорівнювані речі – кошти на ЄКР та дефіцит бюджету. Та не враховують обсяг ВВП і світовий контекст – наприклад, ситуацію на зовнішніх ринках чи пандемію.
До того ж, вплив на стан державних фінансів мають не лише прем’єри. Наприклад, спростити та здешевити фінансування дефіциту бюджету країна може за рахунок програми з МВФ. Зараз фактично програма з Україною припинена. А це відповідальність усього керівництва країни, а не лише прем’єра.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
