Маскулінність рис обличчя в українській політиці

Кандидат із рисами обличчя, що сприймаються як «компетентні», швидше за все, набере більше голосів. Так само риси обличчя, які надають людині «домінантного» вигляду, можуть впливати на успіх у виборах. Зважаючи на зростаючу важливість фізичних особливостей політиків та використання політиками соціальних медіа задля їхнього більшого візуального представлення в очах громадськості, ми очікуємо, що будова обличчя політичного кандидата відіграватиме роль у прийнятті рішення виборцями.

Серед кількох характерних ознак будови обличчя, маскулінність вважається однією з найважливіших, оскільки вона асоціюється з різними рисами характеру, що можуть впливати на прийняття рішень. Такі риси включають у себе реальну домінантну поведінку, поведінку, направлену на пошук відчуттів, агресію, шахрайство та обман, або конкуренцію та готовність ризикувати. Такі зв’язки між маскулінністю рис обличчя та особливостями характеру є ще більш важливими в контексті політики, оскільки деякі з них є високою мірою актуальними в політичному сенсі (наприклад, низький рівень агресії може вказувати на надання переваги пацифізму).

Намагаючись дослідити зв’язок між маскулінністю рис обличчя та рисами характеру політиків, дослідники зібрали та порівняли дані щодо 29 президентів США. Використовуючи список президентів від Джона Адамса до Рональда Рейгана, вони оцінювали коефіцієнти співвідношення ширини до висоти (див. Таблицю 1). Виміри рис характеру базуються на численних історичних текстах президентів, оцінених за Шкалою прикметників Гоха. Їх ключові висновки полягають у тому, що коефіцієнти співвідношення ширини до висоти позитивно асоційовані із прагненням до досягнень, але негативно пов’язані з рисою «елегантна врівноваженість».

У нашому підході ми також вимірюємо маскулінність рис обличчя за коефіцієнтом співвідношення ширини та висоти обличчя (індекс fWHR). Ширина вимірюється відстанню між лівим та правим зигіоном (бізигоматична ширина), а висота – відстанню між верхньою губою та середньою точкою внутрішніх кінців брів (верхня висота обличчя). На Рисунку 1 наведено приклад.

У нашому дослідженні ми розглядаємо поширеність маскулінності в українській політиці, вимірюючи індекс fWHR кандидатів, які балотуються на парламентські вибори 2019 року. Ми збираємо інформацію про виборчі округи, кандидатури та фото кандидатів у парламент на веб-сайті Центральної виборчої комісії України https://www.cvk.gov.ua.

Загалом було завантажено 3155 фотографій. Ми зберігали лише фотографії кандидатів-чоловіків, оскільки підхід щодо коефіцієнту fWHR застосовується лише до представників чоловічої статі. На жаль, дуже мало (близько 5-8%) кандидатів із партійних списків мають фотографії. Таким чином, ми обмежуємо наш аналіз кандидатами з одномандатних округів (мажоритарники). Наша остаточна вибірка складає 2637 кандидатів, в якій переважають кандидати-самовисуванці (60%). Другою найбільш представленою партією є пропрезидентська партія «Слуга Народу», за нею йде «Батьківщина».

Перше спостереження в нашому аналізі полягає в тому, що середній показник fWHR українських кандидатів у депутати (тобто 2,15) є дещо вищим за середній показник fWHR президентів США (тобто 2), задокументований у вищезгаданому дослідженні щодо США.

На Рисунку 2 показано маскулінність кандидатів у депутати за партіями, з якими вони пов’язані. Аналіз зосереджено на 12 найбільш значних партіях в Україні. Ми бачимо, що політична партія «Свобода» має найвищий відсоток кандидатів з високими маскулінними рисами, що відповідає політичним переконанням цієї партії. Дійсно, ідеологія цієї політичної партії орієнтована на Україну як на один з геополітичних центрів Європи.

«Опозиційний блок» та «Громадянська позиція» демонструють найнижчі показники маскулінності кандидатів. Ці партії не мають радикальних ідей у своїх програмах і позиціонують себе як мирні та турботливі до людей. Серед інших менш агресивних партій – пропрезидентська «Слуга Народу» та «Голос» Вакарчука.

Далі ми переходимо до обговорення різниці індексу fWHR у регіонах України. На Рисунку 3 видно, що кандидати, які поділяють найбільш маскулінні риси, знаходяться на Західній Україні. Зокрема, Чернівецька, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області знаходяться у першій п’ятірці. І навпаки, найнижчий середній індекс маскулінності спостерігається у Східній Україні, з Луганськом наприкінці списку. Ці відмінності де-факто нагадують бали на Рисунку 2: «Свобода» має більше кандидатів на Заході, тоді як «Опозиційний блок» більше підтримують на Сході України.

Останні опитування свідчать, що «Слуга Народу», ймовірно, отримає більшість голосів (42-52%). Серед інших лідерів – Опозиційна платформа «За життя» (10-13%), «Європейська солідарність» (8%), «Батьківщина» (6-7%), та «Голос» (4-9%). Якщо ми екстраполюємо результати американських науковців на українські дані, то можемо стверджувати, що майбутній український парламент матиме прагнення до досягнень з меншою ймовірністю. Іншими словами, прийняття рішень буде більшою мірою залежати від обставин, і слід очікувати численних дискусій перед прийняттям основних рішень. Однак потрібно мати на увазі, що в цій статті ми розглядаємо лише мажоритарних кандидатів, які займають трохи менше половини депутатських місць.

Українські партії пропонують виборцям безліч варіантів вибору, у тому числі те, як виглядають їхні кандидати. Чи оберуть українці «круту на вигляд» «Європейську солідарність» чи «орієнтований на мир» «Опозиційний блок»? Поки ми чекаємо результатів виборів цієї неділі, наш аналіз малює ранній портрет політиків, які можуть заселити парламент найближчим часом.