На схід чи на захід? Погляд зблизька на громадську думку в Грузії, Молдові та Україні
Beta

На схід чи на захід? Погляд зблизька на громадську думку в Грузії, Молдові та Україні

Photo: ua.depositphotos.com / zentilia
9 Лютого 2022
FacebookTwitterTelegram
63

Після розпаду Радянського Союзу більшість журналістів, науковців та певною мірою політиків з держав-підписантів Угоди про асоціацію (УА) описували геополітичну орієнтацію як вибір між Заходом (ЄС, НАТО…) та Сходом (Росія, Євразійський економічний союз, СНД, ОДКБ…). Перевага такої дихотомічної структури в тому, що вона полегшує аналіз, пропонуючи чорно-білий сценарій з двома протиборчими групами. Однак насправді картина складніша. Відносно нещодавно Buzogány розробив нову чотирикомпонентну категоризацію геополітичних уподобань, що виходить за межі традиційної дихотомії. У цій статті використані його напрацювання, щоб порівняти геополітичні орієнтації громадян Грузії, Молдови та України.

Якщо коротко, використання категоризації, що ділить геополітичні уподобання на чотири групи, має допомогти нам краще зобразити ландшафт геополітичних орієнтацій у пострадянській Європі та скласти більш реалістичну картину ситуації. Для всіх країн і хвиль опитувань ці чотири категорії базуються на двох окремих (по одному для кожної з міжнародних організацій) питаннях до респондентів щодо того, чи голосували б вони на гіпотетичних референдумах за чи проти приєднання до ЄС/ЄврАзЕС. Це такі чотири групи:

  • Балансисти (англ. Balancers): респонденти, які виступають за вступ як до ЄС, так і до ЄврАзЕС.
  • Західняки (англ. Westernizers): громадяни, які підтримують вступ до ЄС, але не до ЄврАзЕС.
  • Східняки (англ. Easternizers): особи, які виступають за приєднання до ЄврАзЕС, але не до ЄС.
  • Ізоляціоністи (англ. Isolationists): респонденти, які виступають проти вступу як до ЄС, так і до ЄврАзЕС.

Оскільки застосовується нова категоризація, постають два запитання:

  1. наскільки схожі чи не схожі держави-підписанти УА в плані розподілу геополітичних уподобань? та
  2. які фактори зумовлюють потрапляння респондентів до нових амбівалентних категорій?

Дані

Для відповіді проаналізуємо дані опитувань громадської думки в Грузії, Молдові та Україні. Опитування проводилися між 2015 і 2019 роками. У випадку Грузії я користуюся трьома опитуваннями з серії «Оцінка знання і ставлення до ЄС у Грузії», проведеними Кавказьким ресурсним центром досліджень. Сім опитувань, що проводилися в Молдові, входять до серії «Барометр громадської думки Республіки Молдова» Інституту публічної політики. Нарешті, дев’ять опитувань, проведених в Україні, належать до серії опитувань «Омнібус» Київського міжнародного інституту соціології. Усі опитування, використані мною для цього аналізу, є репрезентативними на національному рівні та мають середню вибірку ≈2100 спостережень для Грузії та України та ≈1100 спостережень для Молдови. Після кодування основної змінної (чотирьох категорій) кількість спостережень становить: 7 149 (Грузія), 7 544 (Молдова) та 17 506 (Україна).

Розподіл та еволюція геополітичних уподобань у Грузії, Молдові та Україні (2015-2019 рр.)

Дивлячись на розподіл чотирьох груп (п’яти, якщо додати групу «не знаю/не визначився») геополітичних орієнтацій за період 2015-2019 років у кожній із країн-підписантів УА, ми бачимо певні спільні та відмінні тенденції.

Рисунок 1. Відсоток підтримки різних варіантів геополітичних уподобань (у середньому за 2015-2019 рр.)

Джерело: Власні розрахунки на основі даних Грузії («Оцінка знання і ставлення до ЄС у Грузії», 2015-2019 рр.), Молдови («Барометр громадської думки Республіки Молдова», 2015-2019 рр.), та України («Омнібус» КМІС, 2015-2019 рр.).

Дані про вибір варіантів «західняки» та «східняки» підтверджують те, що вже є загальновідомим: Грузія та Україна (рисунки 2 і 4) демонструють перевагу західняків протягом усього досліджуваного періоду, а східняки становлять близько чверті частки західняків. У Молдові (рисунок 3), навпаки, спостерігається вельми поляризований ландшафт геополітичних уподобань, у якому частки  «західняків» і «східняків» зазнають помітних змін протягом 2015-2019 років. Однак, незважаючи на волатильність, підтримка цих двох варіантів геополітичних орієнтацій залишається доволі сталою протягом усього періоду.

Рисунок 2: Еволюція геополітичних уподобань у Грузії (2015-2019 рр.)

Джерело: Власні розрахунки на основі даних щодо Грузії («Оцінка знання і ставлення до ЄС у Грузії», 2015-2019 рр.).

Якщо поглянути на амбівалентні геополітичні уподобання (ізоляціоністи та балансисти), то в Грузії і  Молдові такі орієнтації охоплюють дуже значний відсоток населення – причому в обох країнах відсоток балансистів вищий, ніж ізоляціоністів. Крім того, як у Грузії, так і в Молдові протягом досліджуваного періоду спостерігається чітке зростання амбівалентних позицій, що корелює (особливо у випадку Молдови) зі зниженням рівня підтримки ЄС та ЄврАзЕС. Це може свідчити про тенденцію до зниження поляризації геополітичних уподобань у цій країні. Натомість в Україні ізоляціоністів набагато більше, ніж балансистів. Майже непомітна роль балансистів в Україні може бути пов’язана з чинним конфліктом із Росією, який міг змусити населення усвідомити, що збереження хороших відносин як з ЄврАзЕС, так і з ЄС є дуже малоймовірним сценарієм. Утім важливо зазначити, що в Україні, схоже, зростає частка балансистів – найвірогідніше завдяки респондентам, які раніше підтримували ізоляціоністський варіант.

Рисунок 3: Еволюція геополітичних уподобань у Молдові (2015-2019 рр.)

Примітка. Цифра після року (тобто 2015_1) означає порядковий номер опитування в році. У нашому випадку опитування «Барометр громадської думки» проводиться двічі на рік. 

Джерело: Власні розрахунки на основі «Барометра громадської думки Республіки Молдова», 2015-2019 рр.

Рисунок 4. Еволюція геополітичних уподобань в Україні (2015-2019 рр.)

Примітка. Цифра після вказаного року (тобто 2015_2) означає порядковий номер опитування в році. У нашому випадку КМІС щороку проводить чотири опитування «Омнібус». 

Джерело: Власні розрахунки на основі «Омнібус» КМІС, 2015-2019 рр.

Детермінанти підтримки амбівалентних геополітичних уподобань у країнах-підписантах УА: спільні та відмінні тенденції

У статті, опублікованій в Post-Soviet Affairs, я проаналізував, які характеристики можуть впливати на геополітичну орієнтацію людини.

Перший релевантний набір результатів пов’язаний із самооцінкою етнічної приналежності. Рисунки 5 та 6 підсумовують розподіл геополітичних уподобань серед основних етнічних груп кожної з держав-підписантів УА. Ці цифри демонструють основну тенденцію, спільну для всіх етнічних меншин у трьох країнах (крім румунів у Молдові): меншини здебільшого менш прихильно ставляться до варіанту західняків та більш схильні вибирати східний шлях, аніж титульні нації держав-підписантів УА. Однак ми бачимо несхожі тенденції в кожній із країн щодо амбівалентних позицій, де меншини (1) більш схильні бути балансистами та ізоляціоністами, ніж грузини, в Грузії, (2) менш схильні бути балансистами та більше – ізоляціоністами, ніж етнічні молдавани в Молдові, (3) та менш схильні бути балансистами та більше – ізоляціоністами, ніж українці в Україні.

Рисунок 5: Розподіл геополітичних уподобань за національністю, Грузія (2015-2019).

грузини N=4264, азербайджанці N=1480, вірмени N=1271

Джерело: Власні розрахунки на основі «Оцінки знань і ставлення до ЄС у Грузії», 2015-2019 рр.

Рисунок 6. Розподіл геополітичних уподобань за національністю, Молдова (2015-2019 рр.)

молдовани N=5897, українці N=502, росіяни N=371, гагаузи N=308, румуни N=253, болгари N=135

Джерело: Власні розрахунки на основі «Барометра громадської думки Республіки Молдова», 2015-2019 рр.

Рисунок 7. Розподіл геополітичних уподобань за національністю, Україна (2015-2019).

Українці N=15474, росіяни N=1073, як українці, так і росіяни N=519

Джерело: Власні розрахунки на основі «Омнібуса» КМІС, 2015-2019 рр. Визначення змінної щодо національності можна знайти тут. Коли враховувати соціально-економічні змінні, такі як вік, рівень освіти, соціально-економічний статус, стать, частоту користування Інтернетом, а також те, чи працює респондент чи ні, між етнічними групами немає значущої різниці в частці балансистів. Однак навіть із цими змінними ті, хто ідентифікує себе як росіяни або як одночасно українці й росіяни, з більшою імовірністю є ізоляціоністами чи східняками та з меншою – західняками, ніж українці.

Які інші фактори підтримки варіантів «балансисти» та «ізоляціоністи»? На жаль, українські опитування не містили змінних, пов’язаних із політичною активністю та майбутніми міграційними уподобаннями, тому ми не змогли перевірити ці фактори для України. Однак у випадку Грузії та Молдови результати оцінки показують, що інтерес до політики передбачає більшу підтримку варіантів «балансисти» та «західняки», тоді як для ізоляціоністів ситуація протилежна. Бажання мігрувати до країни ЄС демонструє сильну кореляцію з приналежністю до балансистів як у Грузії, так і в Молдові, тоді як бажання мігрувати до країни СНД також передбачає більшу підтримку цього варіанту в Грузії.

Кілька зауважень щодо балансистів та ізоляціоністів

Однією з головних переваг нової чотирикомпонентної категоризації геополітичних уподобань є те, що вона дає більш детальну картину ландшафту геополітичних орієнтацій у контексті, в якому такі уподобання мають важливе значення, а саме в державах-підписантах Угоди про асоціацію. Моє дослідження показало, що три держави-підписанти УА виявляють схожість та відмінність у розподілі амбівалентних геополітичних уподобань. При цьому для Молдови та Грузії характерною є рівновага між балансистами та ізоляціоністами, тоді як Україна має значно більше ізоляціоністів, ніж балансистів. Найімовірніше, ці тенденції є наслідком контекстуальних відмінностей між трьома країнами (серед яких важливим чинником може бути прямий конфлікт із Росією). Проте лише більш глибоке дослідження цього питання може точно визначити походження розбіжностей. 

Загалом, існує широкий спектр факторів, які впливають на те, чи є громадянин країни-підписанта УА ізоляціоністом або балансистом. Крім уже згаданих факторів, балансисти здебільшого молодші (в Україні), чоловіки (в Молдові), та більш освічені (в Грузії). Вибір ізоляціоністського варіанту можна прогнозувати для тих, хто нечасто користується Інтернетом (в Молдові та Україні), не має вищої освіти (в Грузії та Україні), а також знаходиться у несприятливому економічному становищі (в Україні). У своєму дослідження я не просто намагався визначити всі ці фактори, а й претендував на те, щоб пролити світло на дві групи геополітичних орієнтацій, якими часто нехтують основні дискурси. Розуміння причин підтримки варіантів «балансисти» та «ізоляціоністи», того, як ці групи взаємодіють із «західняками» та «східняками», а також відмінностей між цими двома категоріями, є життєво важливим у такому середовищі, як держави-підписанти УА, де національна політика зазвичай досить сильно геополітизована.

Враховуючи важливість груп ізоляціоністів і балансистів у країнах-підписантах УА та важливість соціально-економічних змінних для цих груп, видається актуальним продовження вивчення тієї ролі, яку відіграють економічні та соціальні проблеми у формуванні геополітичних орієнтацій. Зважаючи на відмінності між Молдовою, Грузією та Україною щодо розподілу на ізоляціоністів та балансистів, урядам цих трьох країн слід дослідити, яким чином та які саме контекстуальні фактори є джерелом більшої кількості ізоляціоністів в Україні та балансистів у Грузії та Молдові. Знання джерел відмінностей між цими країнами (та практичних геополітичними відмінностей між ізоляціоністами та балансистами) може допомогти урядам країн-підписантів УА прогнозувати потенційні зміни в цих групах у разі зміни контекстуальних факторів. Підсумовуючи сказане, лише шляхом подальшого дослідження ізоляціоністів і балансистів разом із західняками та східняками ми зможемо по-справжньому зрозуміти події, що розгортаються, та зміни співвідношення між різними геополітичними уподобаннями жителів країн-підписантів УА.

Посилання

Buzogány, A. (2019). Europe, Russia, or both? Popular perspectives on overlapping regionalism in the Southern Caucasus. East European Politics, 35 (1), 93-109. https://doi.org/10.1080/21599165.2019.1588117.

Torres-Adán, Á. (2021). Still winners and losers? Studying public opinion’s geopolitical preferences in the Association Agreement countries (Georgia, Moldova, and Ukraine). Post- Soviet Affairs, 37 (4), 362-382. https://doi.org/10.1080/1060586X.2021.1924041.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний