Найбільші державні підприємства 2023 року: результати моніторингу

Комплексний шлях до реформи управління ДП

Починаючи з 2014 року український уряд декларує переосмислення системи управління державними підприємствами. Уряд хоче визначити, які ДП мають стратегічне значення для держави, а які підлягають приватизації або ліквідації. У 2017 році Мінекономіки завершило перший в історії тріаж держпідприємств. ДП були категоризовані на ті, що мають залишитись у державній власності, бути переданими в концесію, приватизовані або ж ліквідовані. Попри чіткість намірів, виконання окреслених планів було надто повільним, що не вплинуло на загальний стан справ у державному секторі економіки. 

Незважаючи на повномасштабне вторгнення, у липні 2022 року уряд запланував провести тріаж заново, розподіливши підприємства на ті, що мають залишитися під державним контролем, і ті, що підлягають корпоратизації, а також визначити кандидатів на приватизацію. Однак наразі тріаж не проведено.

Відтак сьогодні існує кілька неузгоджених між собою переліків, що включають стратегічні підприємства та підприємства, на яких потрібно реформувати корпоративне управління відповідно до Керівних принципів ОЕСР. Для прикладу, державна компанія «Автомобільні дороги України» є в переліку особливо важливих для економіки ДП, але відсутня в переліку держпідприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки. Натомість Поліграфкомбінат «Україна» відповідно до постанови уряду № 83 від 04.03.2015 має стратегічне значення для економіки, однак відсутній у переліку особливо важливих підприємств. При цьому, у 2019 році уряд вніс обидва підприємства до ТОП-15 державних компаній, на яких потрібно запровадити корпоративне управління згідно з принципами ОЕСР. Щоб починати реформу підприємств, ці переліки потрібно звести в один. 

Попри значну кількість державних компаній (понад 3400), станом на травень 2024 року в Україні немає зручної системи фінансової звітності ДП (хоча звітність окремих підприємств можна знайти на порталі data.gov.ua). Така система дозволила б урядовцям, парламентарям, громадянському суспільству та міжнародним партнерам оцінити ефективність корпоративного управління цими підприємствами.

За законом «Про управління об’єктами державної власності», Міністерство економіки має відповідати за моніторинг ефективності управління ДП. Однак відсутність публічного доступу до звітів Міністерства унеможливлює незалежний нагляд за діяльністю ДП.

Аналітичний центр StateWatch отримав та проаналізував останні звіти Мінекономіки про результати моніторингу ефективності управління державними компаніями станом на перше півріччя 2023 року, а також відповіді компаній про результати їхньої діяльності, надані на звернення народних депутатів.

Найбільшою державною компанією за результатами моніторингу фінансової звітності станом на 01 липня 2023 року стала НАК «Нафтогаз України», якою управляє Кабінет Міністрів України. На вказану дату активи компанії становили 493,9 млрд грн. Це на 4,84% менше, ніж наприкінці 2022 року, коли активи «Нафтогазу» коштували 519,1 млрд грн. У довоєнний 2021 рік вартість активів компанії була найнижчою за останні три роки – 453,5 млрд грн. Офіційно «Нафтогаз» не коментував причини зростання сукупної вартості активів під час бойових дій на території України. Однак, у листопаді 2022 року тодішній керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко навів інформацію про збільшення активів компанії за рахунок отримання контролю над нафтопроводом «Самара-Західний напрямок» та групи АЗС Glusco, які належали Віктору Медведчуку, низкою заарештованих облгазів олігарха Дмитра Фірташа та теплокомуненерго.

Найменшою компанією з ТОП-20 за активами стало ДП «Регіональні електричні мережі», що управляється Міненерго. Даних про активи ДП «РЕМ» за 2023 рік немає. У 2022 році активи компанії становили 14,2 млрд грн, що трохи вище, ніж у 2021 році – 14 млрд грн.

Найбільший приріст вартості активів у 2023 році зафіксований у компанії «Укрзалізниця», яка займає другу сходинку в ТОП-20 за активами та якою управляє Кабінет Міністрів України. Вартість активів компанії у 2022 році становила 250,8 млрд грн, а в 2023 році – 262,3 млрд грн, тобто на 4,58% більше. Зростання активів можна пояснити інвестиціями українського уряду та міжнародних партнерів у розвиток залізничних перевезень як альтернативи заблокованим морським шляхам у Чорному морі.

За результатами моніторингу фінансової звітності найбільший чистий дохід за І півріччя 2023 року отримала НАК «Нафтогаз України» – 71,1 млрд грн. При цьому компанія задекларувала за цей період збиток у розмірі 9,3 млрд грн. Чистий дохід цієї компанії у 2021 та 2022 роках становив 170,4 і 169,9 млрд грн відповідно (це 3,1% та 3,3% ВВП відповідних років. Для порівняння – дохід аналогічного польського ДП у 2021 році становив 2,7% ВВП Польщі). 

Найменшою компанією з ТОП-20 за чистим доходом стало ДП «Поліграфічний комбінат Україна», що виготовляє цінні папери та бланки. Підприємством управляє Мінекономіки. Його чистий дохід у першому півріччі 2023 року становив 1,2 млрд грн, а прибуток – 296 млн грн. У 2021 році його чистий дохід становив 2 млрд грн, у 2022 році – 2,4 млрд грн.   

Найбільше зростання доходу під час повномасштабного вторгнення продемонстрували державні компанії, відповідальні за імпорт військових товарів в Україну. Зокрема, ДК «Укрспецекспорт» (під управлінням Міноборони) збільшила чистий дохід у понад 12 разів – з 2 млрд грн у 2021 році до 24,1 млрд грн у 2022 році. Прибуток компанії у 2022 році становив 46,9 млн грн. Аналогічна ситуація у ДП «Спецтехноекспорт» під управлінням ГУР. За рік чистий дохід цієї компанії виріс у понад 10 разів: з 888 млн грн до 10,6 млрд грн із прибутком у 12,33 млн грн.   

Висновки та рекомендації

Як видно з інфографіки, топ-20 державних підприємств отримали доволі високий чистий дохід, вони володіють значними активами, а деякі навіть збільшили дохід чи активи незважаючи на повномасштабну війну. Проте щоб дізнатися це, нам знадобилося надсилати до Мінекономіки депутатські запити. 

Тому ми рекомендуємо Міністерству економіки запустити онлайн реєстр державних компаній, в якому будуть вказані чистий дохід/збиток та розмір активів за результатами попереднього року, а також відображатимуться: 

1. інвестиційні плани (річні та середньострокові) діяльності компанії;
2. інвестиційний звіт за результатом виконання планів (річні та середньострокові) компанії; 
3. річний фінансовий план компанії; 
4. річний фінансовий звіт компанії до та після аудиту;
5. біографічні довідки членів виконавчого органу та членів наглядової ради компанії, а також радників керівника компанії; 
6. річний план діяльності наглядової ради компанії; 
7. річний звіт наглядової ради перед органом управління компаній;
8. річний звіт про винагороду членів виконавчого органу та членів наглядової ради компанії. 

Такий реєстр дозволить потенційним інвесторам та громадськості ознайомитися з діяльністю компаній, а самі компанії стимулюватиме дотримуватися найкращих управлінських практик.

Мінекономіки та Фонду держмайна слід завершити тріаж, за результатами якого суб’єкти господарювання державного сектору економіки (тобто держпідприємства та акціонерні товариства з державною часткою власності) розділити на дві групи:

1. стратегічні державні компанії (у тому числі централізовані закупівельні організації та надавачі послуг загальнодержавного соціального значення); 
2. державні компанії, які потрібно приватизувати. 

Таким чином можна звести всі офіційні переліки «особливо важливих», «стратегічних», «топ» державних компаній до одного переліку – стратегічні державні компанії. Це допоможе коректно визначити ТОП-15 державних компаній під час реалізації реформи «Удосконалення управління державними компаніями», яка передбачена планом для реалізації програми ЄС Ukraine Facility, спрямованої на відбудову України. 

За планом, до кінця 2024 року потрібно ухвалити постанову КМУ, яка визначить, які підприємства будуть приватизовані, а які залишаться у державній власності. До 3 кварталу 2026 рокуі щонайменше на 15 із останніх потрібно буде запровадити корпоративне управління за принципами ОЕСР. Водночас Фонд держмайна повинен буде розробити єдиний план великої і малої приватизації, який серед іншого надасть розуміння тривалості приватизаційних процесів.