Іноваційна робота хірурга, професора Роджера Нібона поєднує медицину та музику. А його книжка «Як стати експертом. Шлях до майстерності» розповідає про те, як стати експертом у будь-якій галузі і що для цього потрібно. Він розповідає власну історію та історії інших експертів у різних галузях, думку яких визнають як авторитетну й шанують.
Як розвинути власні навички з рівня «учень» до рівня «експерт»? Що вирізняє експерта від обізнаної людини? На що звернути увагу на шляху до експертності? Не важливо, розпочинаєте ви нову кар’єру чи продовжуєте справу, вивчаєте мову або опановуєте музичний інструмент — путь завжди той самий, і ця книжка відкриває шлях до справжньої майстерності.
Усім нам потрібні експерти, бо ми покладаємося на них. Коли в нас виникають проблеми, потрібні фахівці, які допоможуть їх розв’язати. Коли ми хворіємо, нам потрібні лікарі. Коли кудись летимо, нам потрібні пілоти. Коли у нас проблема в підвалі, потрібні люди, які вміють із нею впоратися. Однак сучасне ставлення до експертів у мене викликає гнів. У цьому останньому розділі я поясню чому. Я часто чую, що експертів відкидають як зайвину. Ніби у світі, де все так швидко змінюється, вони не потрібні.
Я чую, що їх списують як еліту, від якої немає жодної користі. Однак це антонім справедливого вислову, і кожен із нас переконується в цьому, щойно в нього щось заболить, чи він захоче кудись полетіти, чи вдома заведеться пліснява.
Але послуги експертів — це не найголовніше, що вони можуть нам дати. Процес становлення експерта розкриває людську природу. Не важливо, досягаємо ми врешті решт надзвичайної майстерності чи ні, отримуємо визнання колег чи дізнаються про нас за межами галузі, важливо те, що ми стаємо кращими в тому, чого намагаємося досягти. Хай би чим ми цікавилися, присвячуючи роки уподобаному заняттю, ми задовольняємо глибоку потребу злитися з чимось більшим.
У цій книжці я прослідкував становлення експерта зсередини. Про внутрішні процеси пишуть рідше, ніж про декларативні знання чи про навички, з яких складаються «компетенції». Частково тому, що знання та вміння легше показати й перевірити. А також тому, що самому експертові, дивлячись на процес із середини, легко оминути етапи, які він пройшов. Поетапний досвід становлення швидко забувається, хай би як непросто той набувався. Але сам цей досвід дуже важливий і цінний. Прагнути стати експертом означає спрямувати енергію в діяльність, що має сенс і мету. Це означає вдало використати потенціал, який є у всіх нас, вийти за межі банальності повсякдення.
Стати експертом такого рівня означає докорінно змінити свою суть, а не просто підвищити рівень знань та умінь. У цій книжці я розмежовую уміння, необхідні для здійснення діяльності, а саме: навички і процедурні знання сантехніка, кравця чи хірурга та внутрішні трансформації. Стати експертом означає встановити певні стосунки між роботою і людьми, для яких і з якими ви працюєте. Йдучи шляхом експерта, ви маєте справу з надто крихкими матеріалами, вам час від часу треба приймати рішення: рухатися вперед чи взяти паузу. Ви дозволяєте іншим проявлятися і помилятися, бо знаєте, що вони зрештою повинні навчитися.
Я вірю, що кожен із нас здатен стати експертом, визнаємо ми це чи ні. Звісно, не всі можуть вирости до рівня міжнародного піаніста, піонера хірургії, відомого скульптора чи науковця — лауреата Нобелівської премії. Більшість людей цього й не захоче. Щоб стати науковцем такого рівня, необхідно все життя присвятити науці. Але ми всі виходимо на стежку пізнання, всі робимо речі, які вважаємо важливими, всі вдосконалюємося у своїх уміннях. Ідеї цієї книжки відгукнуться в кожного, хто приєднався до баскетбольної команди, виступає з презентацією перед колегами, вивчає іноземну мову, ходить на гончарство чи розробляє електронні таблиці. Ставати експертом — це бачити власний потенціал і давати змогу йому розвиватися. Можливо, процес становлення експерта важко розгледіти зовні — десь так само, як океанську течію, — але трансформації будуть глибинними.
Попри те, що наша потреба в експертах очевидна, ми часто думаємо про них як про окремий вид. Ми забуваємо про те, що кожен із нас може стати експертом чи принаймні рухатися в цьому напрямку. Таксидермісти, кравці та фокусники з моєї книжки можуть видатися екзотичними створіннями, однак ми всі можемо прагнути зробити те, що зробили вони, у цікавій для себе галузі. Бодай у якомусь масштабі. Але ми часто не бачимо паралелей між тим, через що пройшли ці експерти, та власним шляхом. Ми не сприймаємо їх як взірець того, ким можемо стати самі.
Усі експерти в цій книжці мають спільні риси: діяльність визначає їхню суть. Це не означає, що становлення експерта прив’язано лише до вашого основного заняття. Інші можуть зневажливо називати вашу пристрасть «хобі». Однак значна кількість людей краще знаються на своєму хобі, ніж на «справжній» роботі.
Шлях експерта не залежить від того, як суспільство оцінює вашу роботу: суспільство мінливе та нестале. Це також не про славу та гроші. Натомість це про шлях, який ви обираєте. Якщо ви проходите описані в цій книжці стадії, ви стаєте експертом, і не важливо, сантехнік ви, пілот чи художник-любитель.
Я спробував описати цю путь, якою вона є. Це не підйом на скелю, а радше складний гірський перехід. Часом доводиться спускатися нижче, щоб обійти перепону і продовжити шлях. У вас буватимуть депресивні періоди, коли вам здаватиметься, що ви нікуди не рухаєтеся або навіть повертаєтеся назад. Потрібні віра та наполегливість, щоб не зійти зі шляху й усвідомити, що в глобальному сенсі ви все ж піднімаєтеся вгору. Щоб стати експертом, потрібно багато часу.
Я сподіваюся, що ця книжка озброїла вас контраргументами проти переконання, що все можна зробити швидко. Я знаю, що в інтернеті є курси, які заявляють, що через місяць ви заговорите іноземною мовою, заграєте на музичному інструменті чи станете інвестиційним банкіром. Але ці куці програми не можна назвати задовільними альтернативами тривалій роботі. Не можна опанувати гітару за місяць, бо майстерність гри на гітарі не обмежується кінцевою точкою. Можна почати, але закінчити неможливо. У цьому й полягає захопливість шляху до експерта.
Навіть у такому динамічному суспільстві, як наше, певні речі лишаються незмінними. Нам потрібні експерти, які допомагатимуть нам переміщатися світом, лікуватимуть хвороби, ремонтуватимуть поламані речі та надихатимуть нас.
Звісно, деталі змінюються. Щось, що ми сприймали як даність, йде в небуття. Ми майже не проявляємо фотографії в темних лабораторіях, не користуємося ручними друкарськими машинками й не надсилаємо телеграм, тож більше не потребуємо експертів у цих галузях. Тепер у нас інакший підхід до створення картинок, спілкування на відстані чи фіксування тексту. Невдовзі це також зміниться. Однак для нових технологій так само будуть потрібні експерти, ба більше, адже світ щодалі стає складнішим. Роботи, штучний інтелект, нові форми енергії, відповідальний розподіл ресурсів — для цього всього потрібні експерти. І експерти майбутнього так само ревно присвячуватимуть себе ремеслу завтра, як це роблять сьогодні таксидерміст Дерек, різьбяр по дереву Ендрю та кравець Джошуа. І хоч галузі, певно, різнитимуться, процес лишатиметься.
Уривок опубліковано у межах партнерства «Вокс Україна» з видавництвом «Vivat» у напрямку популяризації читання книг українських видавництв.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
