(Не)щаслива нація. Чи справді українці – найнещасніші у Європі? | VoxUkraine

(Не)щаслива нація. Чи справді українці – найнещасніші у Європі?

30 Травня 2017
FacebookTwitterTelegram
9433

У п’ятому міжнародному рейтингу щастя ООН, опублікованому два місяці тому, Україна посіла 132 місце зі 155 країн, набравши 4.096 бала (найвищий результат – у Норвегії – 7,537 бала). За рік рейтинг щастя України погіршився на 9 позицій – до історичного мінімуму. Таким чином, Україна стала найбільш нещасливою країною у Європі. То чи справді ми такі нещасливі (і якщо так, то чому?) чи справа у методології рейтингу?

Міжнародний рейтинг щастя – найбільш авторитетний міжнародний рейтинг, що вимірює щастя в усьому світі. Вперше рейтинг був опублікований у 2012 році на Всесвітній день щастя 20 березня.

Рейтинг включає об’єктивні показники – ВВП на особу та тривалість здорового життя (healthy life years) – та результати соціологічного опитування, учасники якого відповідали на ряд запитань про свободу вибору, доброчинність (визначається на основі готовності робити пожертвування), соціальну підтримку (можливість покластися на когось у важкі часи) та довіру (наявність або відсутність корупції у владі та бізнесі). Соціологічне опитування проводилося американським Інститутом Ґеллапа. Кількість учасників – тисяча осіб у кожній країні. Такі опитування Ґеллап проводить щорічно.

Серед європейських країн Україна є єдиною країною в нижній частині рейтингу. Країни-сусіди мають значно кращі показники: Росія посідає 49 місце (5,963 бала), Польща – 46 (5,973), Білорусь – 67 (5,569), Молдова – 55 (5,838).

Позиції України не завжди були настільки погані: до 2015 року країна була на 40 позицій вище. Але вже третій рік поспіль рейтинг України демонструє негативну динаміку. Так, якщо у 2012 та 2013 рр. наша країна була в сотні найщасливіших, то починаючи з 2015 року (у 2014-му рейтинг не публікувався), країна почала відкочуватися донизу: 111 місце у 2015,  123 у 2016 та 132 у 2017 році (рис. 1). Відзначимо, що кількість країн, у яких вимірювався рейтинг щастя, залишається практично однаковою.

Рис. 1. Рейтинг щастя України за 2012-2017 рр.

Джерело даних: міжнародний рейтинг щастя ООН

Соціологи Інституту Ґеллапа помітили й інший факт: за три останні роки рейтинг України опустився до історичного мінімуму. Крім того, за даними Ґеллап, за останні 10 років Україна увійшла до п’ятірки країн з найгіршою динамікою зміни рейтингу щастя. Порівнюючи дані соціологічних досліджень у 2005-2007 та 2013-2014 рр., автори звіту дійшли висновку, що показник щастя в Україні зменшився на 0,930 пункти. Більше рейтинг щастя впав лише у Ботсвані, Греції, Центрально-Африканській Республіці та Венесуелі.

Все пропало?

Погіршення позицій України у Міжнародному рейтингу щастя фахові соціологи пояснюють кількома причинами. Перша – погіршення економічної ситуації та війна на Донбасі, що триває. Друга – зростання вимог українського суспільства після Революції Гідності.

За даними Міжнародного валютного фонду, у 2016 році ВВП на особу (за Паритетом купівельної спроможності) в Україні склав $8,305, що на  $310 більше порівняно з 2015 роком, але тим не менш є одним із найнижчих показників у регіоні (наприклад, у Росії – $26,490, у Польщі – $27,764, у Білорусі – $18,000) – див. рис. 2.

Рис. 2: ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності в Україні у 1996-2016 рр.

Дані: МВФ

По-друге, на місце України в загальному рейтингу вплинув показник середньої тривалості здорового життя. Це показник, який вимірює тривалість років, протягом яких людина може вести здоровий, активний спосіб життя (не плутати з середньою тривалістю життя при народженні). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні середня тривалість здорового життя складає 64,1 року, тоді як у Польщі – 68,7, Румунії – 66,8, Чехії – 69,4. У країнах Західної Європи цей показник перевищує 70 років. Щоправда, він не пояснює таку різку відмінність у рейтингу щастя України та країн колишнього СРСР. Зокрема, середня тривалість здорового життя у Білорусі складає 65,2 року (вище за Україну на 65 позицій у рейтингу), у Молдові – 64,9 року (вище на 77 позицій), у Росії – 63,4 року (вище на 83 позиції).

Втім, за останні 15 років показник середньої тривалості здорового життя українців зріс на чотири роки – від 60,4 року у 2000 році до 64,1 року сьогодні. Таким чином, динаміка середньої тривалості здорового життя також не могла вплинути на індекс щастя.

Із суб’єктивних критеріїв найгіршими виявилися показники свободи життєвого вибору та сприйняття корупції. Останній показник означає, що українці не довіряють владі та бізнесу. Однак, рівень благодійності (щедрість) серед українців високий.

Рис. 3. Рейтинговий бал за компонентами – чим нижчий показник і вище місце у рейтингу, тим гірше

 Що насправді вимірює рейтинг?

VoxUkraine запитав українських соціологів, що вони думають про міжнародний рейтинг щастя та як оцінюють цьогорічний результат України.

Соціологи ставляться до рейтингу щастя від ООН із застереженням. Заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАНУ  Євген Головаха каже, що рейтинг щастя від ООН не  відображає показник щастя. “Цей рейтинг щастя демонструє стан справ у державі, а не те, як люди себе почувають. Він більше про передумови для щастя”, – вважає Головаха.

Українські соціологи пояснюють, що серед чинників, які найбільше впливають на щастя, у більшості країн світу на першому місці стоїть особисте життя людини: сім’я, здоров’я, впевненість у майбутньому, рівень матеріального забезпечення, робота та діти. Україна не виняток, окрім Донбасу, де на першому місці безпека. Втім, є ще одна особливість: в Україні, на відміну від США, Канади та інших “щасливих” країн, рівень матеріального забезпечення прямо пропорційно впливає на сприйняття щастя.

“Поки матеріальний рівень дуже низький і люди покращують своє благополуччя, рівень щастя підвищується [зі зростанням добробуту], але коли задоволені головні потреби, подальше збагачення не дає приросту рівня щастя”, – каже директор Фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” Ірина Бекешкіна.

Євген Головаха пов’язує зниження рейтингу щастя України з погіршенням економічної ситуації та песимістичними поглядами на майбутнє. “Навіть коли покращуються об’єктивні економічні показники, не завжди люди почувають себе краще. Тому це свідчить про те, що у них немає впевненості у майбутньому”, – наголошує соціолог.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто додає, що не останню роль у погіршенні рівня щастя відіграли медіа. “Політична боротьба, інформаційна війна, свобода ЗМІ призводить до того, що люди сприймають ситуацію як гіршу, ніж вона реально є”, – характеризує ситуацію Паніотто.

Володимир Паніотто також відзначив, що такий низький показник щастя українців пов’язаний перш за все не з безпосередніми економічними причинами, а з тим, як люди сприймають економічну та політичну ситуацію. “Така велика різниця – через суб’єктивні показники (показники задоволеності життям у цілому і в різних аспектах щастя), які є дробом, у чисельнику якого є задоволеність тих чи інших потреб, а в знаменнику рівень домагань. Тому цей показник специфічний”.

Ба більше, соціолог вважає деякі показники міжнародного рейтингу щастя дуже сумнівними. Порівнюючи результати України та РФ у сфері свободи власного вибору, соціолог називає високі показники Росії некоректними: “Це просто смішно, що свобода вибору втричі вища в Росії (ніж в Україні -ред.), – каже Паніотто. –  Якщо б ми брали і вимірювали за часів Сталіна, то вона була б іще вища. Коли в суспільстві немає опозиційних телеканалів, то люди переконані, що у них все гаразд зі свободою. Хоча будь-який [сторонній] спостерігач бачить, яка це свобода”.

Аналогічна ситуація і з довірою до влади, каже Паніотто: “В Росії уряду довіряють більше через практичну відсутність опозиційних ЗМІ”.

Серед міжнародних соціологів також ідуть дискусії на тему того, чи варто називати цей рейтинг таким, що вимірює щастя. Тим не менш, у Ґеллап переконують, що рейтинг можна використовувати для оцінки щастя і рівня задоволеності життям одночасно. На думку виконавчого директора Gallup World Poll Джона Кліфтона, все залежить від того, як ми сприймаємо щастя. Якщо щастя залежить від оцінки рівня життя за шкалою від 0 до 10, найщасливішими будуть жителі Скандинавії. Натомість якщо під щастям мати на увазі емоції, усмішки та сміх, найщасливішими стануть мешканці Латинської Америки.

Інший вимір

Заміри українських соціологів показують кардинально іншу картину. Зокрема, згідно з рейтингом щастя, який щороку оприлюднює Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають себе щасливими (так – 23%; скоріше так, ніж ні – 31%) і 19% нещасливими (скоріше ні, ніж так – 11%; ні – 8%). На відміну від міжнародного рейтингу, учасники відповідали на одне запитання: “Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?”

Рис. 4: Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною? (Дані КМІС за грудень 2016 р.)

КМІС вимірює рейтинг щастя з 2001 року. За 17 років кількість щасливих українців зросла з 38% до 54%. Хоча це не рекорд: у 2010 році 65% українців відповіли, що є щасливими. З 2011 до 2014 року рівень щастя зменшився на 5 відсоткових пунктів і продовжив поступове падіння до 54%.

Рис. 5. Динаміка відчуття щастя в Україні (2001-2016)

У розрізі регіонів найщасливішими себе вважають жителі Заходу та Півдня країни – 25,1% та 24,9% відповідно сказали “так”. Найменш щасливі жителі Сходу – 11,6% сказали, що є нещасливими. У центральному регіоні щасливі 20,8% українців, тоді як 8,8% вважають себе нещасливими (рис. 6).

Рис.6. Показник щастя за регіонами України (дані за грудень 2016)

Зменшення рівня щастя після 2014 року Володимир Паніотто пов’язує з лібералізацією ЗМІ, зростанням кількості критичних зауважень з боку медіа та збільшенням рівня очікувань у суспільстві, які не задовольняються через відсутність швидких реформ. “Один із основних чинників зниження щастя – це посилення свободи ЗМІ. Вона породжує більш критичні оцінки та зростання рівнів домагань і очікувань. З іншого боку, якщо швидких реформ не відбувається, або вони відбуваються повільно, люди сприймають владу критичніше”, – відзначає науковець.

Також зменшення рівня щастя може бути пов’язано зі зростанням рівня бідності та стресів. Щоправда, це актуально для 2015 року, в той час як у 2016 році ці показники стабілізувалися. “За умови стабілізації економічної та військової ситуації соціальна ситуація в країні поступово покращиться”, – прогнозує Паніотто.

Рейтинг задоволеності життям

23 березня Ґеллап опублікувала ще один рейтинг, в якому визначила країни, жителі яких найбільше і найменше задоволені життям. Як виявилося, задоволеність життям в Україні ще гірша, ніж рівень щастя. Українці посіли третє місце серед країн, жителі яких найменше задоволені життям. Так, дослідники встановили, що 41% жителів України страждають, 50% намагаються вижити, і лише 9% почувають себе добре. За інформацією Ґеллап, це “найвищий зафіксований рівень страждання серед пострадянських країн” у 2016 році. Більше незадоволених життям лише у Гаїті (43%) та Південному Судані (47%).

За методологією цього опитування, яке Геллап проводить щороку у більшості країн світу, учасники оцінюють своє нинішнє становище на шкалі від 1 до 10, де 1 – найгірше становище (страждання), а 10 – найкраще (процвітання).

Також звернемо увагу на інші суттєві висновки цього дослідження. По-перше, левова частка українців (57%) вважає, що життя погіршується. По-друге, близько половини жителів країни (46%) відповіли, що часом їм не вистачає грошей на харчування та задоволення базових потреб. Це найгірший показник в історії України та один із найгірших за всю історію європейських спостережень.

Єдиний рейтинг, де Україна займає пристойне місце – це  Індекс щасливої планети (Happy Planet Index). У 2016 році Україна посіла 70 місце серед 140 країн, отримавши 26,4 бала з 50 можливих.

Індекс вимірює чотири показники: тривалість життя, добробут, нерівність та екологічний слід. Зокрема, за показником середньої тривалості життя Україна посіла 85 місце (70,3 роки), добробуту – 82 місце (5 балів з десяти), за нерівністю – 49 місце (17%[1]) та за екологічним слідом[2] – 76-те (2,6 га на людину). Головна мета індексу – визначити, наскільки ефективно люди використовують природні ресурси для щасливого життя. Саме через особливу методологію індексу у ньому лідирують Коста-Рика, Мексика та Колумбія, тоді як найменш щасливими є Того, Люксембург (низький показник екологічного сліду)  і Чад.

Чи щасливі українці?

Громадяни України, як свідчать дані перелічених рейтингів щастя, можуть бути щасливими і нещасливими водночас. Багато залежить від оцінки щастя, від економічної ситуації, суб’єктивного ставлення та ін. Показник щастя не можна з точністю виміряти. Проте, незважаючи на вади наведених у статті оцінок, не варто списувати ці показники з рахунку, адже вони можуть багато розказати про те, як населення оцінює стан справ у країні.

Примітки:

[1] Цей показник вимірює нерівність між людьми з точки зору тривалості та позитивності життя (за основу беруться показники очікуваної тривалості життя та добробуту).

[2] Екологічний слід показує кількість продуктивної землі і води, придатної для використання людиною.

Головне фото: depositphotos.com / alphaspirit

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний