НЕПРАВДА: Вакцинація від COVID-19 порушує декларацію про геном людини та права людини

У цьому відео Остап Стахів поширює інформацію про вакцинацію від COVID-19 і права людини. Він стверджує, що в Загальній декларації про геном людини та права людини заборонили втручатися в геном (повний набір ДНК) людини. Тоді як вакцинація проти COVID-19 порушує ці фундаментальні права, оскільки вакцини змінюють геном людини. Крім того, Остап Стахів говорить, що сертифікати щеплення, які вимагають при перетині кордонів, є незаконними за міжнародним правом.

Утім, обидві тези автора не відповідають дійсності. 

Зміна геному людини в міжнародному праві

Загальна декларація про геном людини та права людини була прийнята ЮНЕСКО (Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) 11 листопада 1997 року. Остап Стахів неправильно інтерпретує її зміст. У документі дозволяють досліджувати та змінювати геном людини, якщо людина дає на це згоду і якщо враховані всі потенційні ризики та переваги такого дослідження або втручання (стаття 5). У статті 12 вказують, що кінцева мета досліджень геному — це зменшення страждань та покращення здоров’я людей. Подальший прогрес у дослідженнях дозволить лікувати генетичні захворювання, наприклад, тяжкі форми раку. 

Під заборону підпадають лише ті дослідження, що порушують права людини та людську гідність, як-от репродуктивне клонування (статті 10-11). Репродуктивне клонування людини, тобто створення нового живого організму, вважається спірним етичним питанням у сучасній науці. Як продемонстрували досліди на тваринах, істота, яку клонують, може постраждати або навіть померти унаслідок цього процесу. Крім того, існують занепокоєння, що клонування стане інструментом для виведення “надлюдей”. Це б порушило людську гідність та принцип рівності.

По-друге, ні в декларації, ні на офіційному сайті ЮНЕСКО не згадують вакцинацію як один з видів зміни геному людини. 

Ми неодноразово спростовували фейки про зміну ДНК унаслідок вакцинації. мРНК-вакцини (вакцини розробки Moderna або Pfizer-BioNTech) проти COVID-19  не проникають в ядро клітини, де міститься ДНК. Тому мРНК-вакцина не може змінити ДНК. Натомість мРНК-вакцини вчать клітини тіла виробляти білок або його частину, який викликає імунну відповідь всередині організму. Ця імунна відповідь передбачає вироблення антитіл, що захищають людину від зараження у майбутньому. 

Сертифікати щеплення в міжнародному праві

Щодо незаконності сертифікатів щеплення, у міжнародному праві немає заборони на введення подібних документів. Вимога мати щеплення для в’їзду в іншу країну не є новим явищем і залежить від епідемічної ситуації. Деякі країни можуть вимагати або рекомендувати мати щеплення від жовтої гарячки, якщо турист подорожує регіоном, де це захворювання є поширеним (окремі країни Африки та Латинської Америки). У більш рідкісних випадках можуть вимагати докази вакцинації від поліомієліту та менінгіту. Інший випадок – вимоги для отримання візи. Наприклад, для отримання імміграційної візи США необхідно мати перелік щеплень або мати поважні причини, чому людині не можна робити вказані щеплення.