Базуючись на численних теоріях менеджменту та економіки, сучасні компанії постійно шукають шляхи підвищення ефективності своєї роботи та організаційних показників. Ціна знаходження правильної відповіді висока – підвищена організаційна ефективність може стати конкурентною перевагою компанії, а також суттєво збільшити її життєвий цикл. Крім того, зі зростанням ефективності компаній виросте ВВП, а отже – добробут людей у країні. Ця стаття припускає, що одним із аспектів, який суттєво пов’язаний зі здатністю організації успішно створювати економічну цінність, є правильне управління організаційною владою.
Що таке влада?
Як сказав Бертран Рассел майже сто років тому, фундаментальним поняттям у соціальних науках є Влада в тому ж сенсі, що й Енергія є основним поняттям у фізиці. Багато дослідників погоджуються, що говорячи про владу ми говоримо, по суті, про контроль. Влада передбачає контроль: над ресурсами, результатами, поведінкою як для себе, так і для інших. Владу можна розглядати двояко: як контроль над своїм життям і як контроль над іншими.
Згідно з багатьма дослідженнями, влада сильно впливає на тих, хто нею володіє. Влада може істотно змінити пізнання та поведінку людини як позитивно, так і негативно.
Позитивний вплив влади на людей та організації
Теорія влади Келтнера наголошує на тому, що люди, які мають владу, схильні до більшої орієнтації на активні дії для досягнення результатів. Згідно з цією теорією, ті, хто має владу, сприймають своє середовище як менш загрозливе та більш сприятливе, ніж ті, хто має меншу владу, чи не мають її зовсім. Тому люди, які мають більше влади, як правило, активніше діють задля досягнення своїх цілей. Згідно з дослідженнями (джерела: 6; 5; 14; 8; 19; 11; 20), влада веде до переконань та сприйняття, які полегшують досягнення цілей.
Іншим вартим уваги аспектом влади є її фундаментальний зв’язок з абстрактним мисленням, здатністю сприймати тенденції та закономірності та здатністю бачити загальну картину, що є однією з головних відмінностей справжнього лідера. Згідно з Теорією конструктивного рівня, відчуття влади приводить до зосередження уваги на найбільш важливих аспектах та виявленні основної структури питання, що дозволяє зрозуміти суть проблеми та класифікувати інформацію на вищому рівні аналізу. Люди, які володіють владою, демонструють більшу здатність зосереджувати свою увагу на головних рисах певної проблеми та визначати пріоритети поведінки для досягнення успіху, що зрештою дозволяє таким людям легше досягти бажаних результатів порівняно з людьми, у яких менше або немає влади. Вміння побачити найважливіше в океані інформації дозволяє людям із владою розставляти пріоритети. Без абстрактної обробки інформації люди можуть загубитися в деталях і не бути здатними здійснювати необхідний когнітивний контроль для досягнення своїх цілей.
Іншій позитивний аспект влади – це те, що лідери організацій (або особи, які мають достатній рівень влади) відносно вільні від впливу інших. Володіння владою зменшує негативний вплив небажаної ситуації на людину завдяки тому, що така людина більше впевнена в собі. На таких людей менше впливає тиск з боку інших; вони вільні від ситуативного впливу. Загалом, ті, хто має владу, здатні більше бути собою, тоді як ті, хто її не має, повинні більше відповідати соціальним нормам та іншим вказівкам. Особи з владою мають більш стабільний погляд на себе. Це означає, що влада захищає людей від деяких наслідків соціального порівняння, що дуже добре впливає на самооцінку.
Крім того, згідно з багатьма дослідженнями, влада виявилася надійним джерелом позитивних емоцій: вона допомагає людям бути оптимістичними; орієнтує їх на здобуток, а не на програш.
Очевидно, влада забезпечує багато позитивних факторів для керівника організації, тобто людини, в якої є влада. В свою чергу, це корисно впливає на організацію.
Водночас влада створює і негативні фактори. Розглянемо їх та їхній вплив на організацію.
Негативний вплив влади на людей та організації
Однією з негативних рис, яку швидко починають розвивати люди, коли отримують владу, є нестриманість поведінки. Згідно з Теорією влади Келтнера, владні особистості дозволяють собі значно менше дотримуватися соціальних норм, ніж ті, хто має меншу владу (норми – це правила або принципи прийняті членами групи, які направляють та / або стримують поведінку без сили законів). Згідно з цією теорією, можновладці можуть вільно поводитися, як хочуть, не боячись негативних наслідків, тоді як особи з нижчою владою відчувають значні соціальні обмеження у своїй поведінці. Як висловився професор Стенфордського університету Джефрі Пфеффер відомий своїм вивченням питання влади «влада забезпечує людям більше свободи у своїй поведінці. Наприклад, люди з владою відчувають менше потреби маскування свого гніву, і оскільки багато людей не налаштовані на конфлікт, можна сказати, що прояви гніву не тільки сигналізують владу, а у багатьох випадках і створюють її, коли ті, хто потрапив під вплив гніву, відступають» (2013, с. 273).
Засновник Теорії влади Келтнера професор Університету Каліфорнії Дачер Келтнер підтримує цю ідею, вказуючи на те, що влада надає своєму власникові можливість поводитися не так, як інші. Поведінка, яку часто не терплять у виконанні менш могутніх осіб, обґрунтовують і виправдовують, якщо її проявляють ті, хто має владу. Якщо ще раз процитувати професора Пфеффера (2013, с. 277), «це виправдання допомагає пояснити, чому можновладці поводяться інакше: влада не тільки викликає різні мотивації у людей, але і сильні незабаром дізнаються, що вони можуть уникнути речей, яких інші не можуть».
Ще одна негативна риса лідера, яку може створити влада, – це те, що, як правило, люди з більшою владою частіше розглядають інших людей з точки зору їхньої корисності, ставлячись до інших як до засобу для досягнення своїх особистих цілей. І, обираючи між власними інтересами та роботою всієї компанії, особи, які мають владу в організації, можуть надавати пріоритет власним інтересам.
Ще однією особливістю тих, хто мають владу, є збільшена соціальна дистанція між ними та іншими людьми. Відповідно до Теорії соціальної дистанції влади, соціальна дистанція є результатом того, що люди з владою є більш незалежними від інших під час досягнення своїх цілей. Тому власники влади менше цікавляться іншими (тобто своїми підлеглими чи іншими менш впливовими людьми) та менше намагаються зрозуміти їх та правильно інтерпретувати їхні емоції та дії. Отже, як правило, люди наділені владою менш співчутливі, ніж ті, хто має меншу владу. Лідери можуть проявляти ознаки неуважності до інших.
Інша негативна риса, яку можуть мати лідери завдяки владі, – це небажання звертати увагу на поради. Усі люди регулярно отримують поради. Здатність могутніх людей приймати поради та використовувати їх у своїх рішеннях особливо важлива для їхніх організацій. Однак негативним наслідком влади є те, що лідери організацій (особи з владою) більш вразливі до помилок в ухваленні рішень через те, що вони ігнорують додаткову інформацію від інших. Вагомі дослідження (джерела: 4; 13; 12; 3; 15) показують, що збільшення влади пов’язане з меншим рівнем сприйняття порад навіть якщо поради є у вільному доступі та можуть значно покращити ефективність роботи. Причина цього – підвищена впевненість у точності свого судження. Оскільки за визначенням впливові люди менше залежать від інших і вільніші у своїх діях, почуття влади підвищує рівень впевненості людини у власній думці. Як стверджують дослідники Тост, Джин, Ларрік (2012, с.54): «суб’єктивний досвід влади змушує людей бути занадто оптимістичними щодо результатів, які вони можуть дати, і змушує таких людей думати, що вони мають високий рівень контролю над цими результатами». Отже, наділені владою люди, як правило, почуваються надмірно впевненими у своїх здібностях і нечасто сприймають думки інших працівників.
Як уникнути негативних наслідків влади?
Як видно з вищенаведеного опису, негативних наслідків влади досить багато. Зрозуміло, що всі вони негативно впливають на роботу інших працівників та всієї компанії. Проте всі форми керівництва використовують владу. Центральне питання полягає не в тому, чи буде лідер користуватися владою, а в тому, чи користується він/вона владою розумно та якісно.
Велика кількість негативних наслідків володіння владою свідчить про те, що людям дуже важко належним чином поводитися з владою. Зрозуміло, що в цьому сенсі нерозумно просто покладатися на силу характеру лідера організації – адже дуже часто вона недостатня. Отже, в організації має бути встановлена система обмежень, яка спрямовуватиме поведінку впливових людей у напрямку ефективності організації, а не особистих інтересів. Якщо організаційна система здатна контролювати застосування влади, така організація, як правило, здоровіша, ніж інші.
Але чи можливо побудувати систему, яка буде компенсувати та балансувати негативні мотиваційні сили влади? Спроектувати таку систему можливо, але непросто, оскільки, з одного боку, керівникам потрібно надавати значну свободу дій для ухвалення організаційних рішень, а з іншого боку, вони повинні керуватися організаційною системою, яка унеможливлює зловживання владою. Нижче наведено кілька ідей, які можна включити в таку систему.
1. Розвиток «менталітету засновника»
Люди можуть сприймати владу двояко: як можливість отримати більше ресурсів для себе та як відповідальність перед організацією та перед іншими. Сприйняття влади як відповідальності – це почуття обов’язку діяти на користь інших, розуміючи вимоги, які потрібно виконати, очікування, які потрібно задовольнити, оскільки це має важливі наслідки для інших. Натомість сприйняття влади як можливості фокусується на тому, як влада дозволяє людині робити те, що вона вважає важливим (що може бути корисним або для цієї людині особисто, або для загального блага організації). Іншими словами, сприймаючи владу як відповідальність, люди відповідають на питання: «що я можу зробити для організації на цій посаді?», тоді як, сприймаючи владу як можливість, люди відповідають на питання: «що може дати мені ця посада?»
Коли люди сприймають владу як відповідальність, сила багатьох негативних проявів влади значно зменшується. Як показують численні дослідження, ті, хто сприймають свою владу як відповідальність, як правило, ставляться до інших справедливіше, схильні приймати поради інших (підлеглих або зовнішніх експертів), краще розуміти інших, уважніше розглядати ризиковані починання тощо.
Питання в тому, як організації знайти такого топ-менеджера? Наразі це зробити дуже важко, оскільки лояльність до організацій досить рідко зустрічається в сучасних компаніях. Найближче, що ми можемо тут запропонувати, – це розвиток так званого менталітету засновника (як це описано у відомій книзі “The Founder’s Mentality: How to overcome the predictable crises of growth” авторів Zook and Allen, 2016). Однією з ключових рис ментальності засновника є мислення власника, яке насправді є мисленням лідера, який ставиться до своєї влади як до відповідальності. Менталітет засновника можуть мати всі працівники компанії, не лише топ-менеджери. Це означає, що кожен працівник почувається і діє як власник, що він готовий взяти на себе ініціативу із вдосконалення компанії. Багато компаній у світі успішно використовують підхід засновника з чудовими результатами.
2. КРІ лідера прив’язаний до поводження з підлеглими
Ряд дослідників указують на те, що лідери можуть як повністю проявляти певні негативні наслідки влади, так і контролювати їх. Важливо те, чи може свідомий контроль над негативними наслідками влади допомогти лідерам в досягненні власних цілей. Наприклад, деякі автори (джерела: 16; 7; 9; 1; 2; 18) показали, що, хоча влада, як правило, демотивує людей звертати увагу на інших, владні особистості готові це робити, якщо приділення уваги іншим слугує досягненню їхніх особистих цілей. Залежно від мети, керівники організацій застосовуватимуть різні тактики для досягнення цих цілей. Якщо контроль негативних проявів влади допоможе в досягненні особистої мети лідера, він буде свідомо проводити такий контроль. А отже, буде уважнішим до почуттів інших.
Тому доцільно прив’язані деякі ключові показники ефективності діяльності керівника (КРІ) до поводження з підлеглими. Наприклад, зробити сприйняття топ-менеджера підлеглими одним із КРІ. Це створить додатковий механізм контролю, який може запобігти прояву низки негативних наслідків влади.
3. Створити набір організаційних правил, яких мають дотримуватися всі
Оскільки володіння владою часто веде до нестриманої поведінки, люди з владою частіше порушують норми та правила. Як сказав відомий дослідник з питань влади професор Van Kleef (2011), порушення норм може сприяти сприйняттю людини як такої, яка має владу, оскільки порушення норм сигналізує про те, що людина вільна діяти за власним бажанням. Оскільки завдяки цьому людина отримує більше влади, її поведінка може стати ще більш розкутою, що може призвести до більшого порушення норм – отримуємо замкнене коло. Тому пропонуємо створити чіткий набір прозорих норм в організації. Цих норм повинен дотримуватися кожен член організації без будь-яких винятків із суттєвими наслідками за порушення норм незалежно від посади. Цьому допоможе, наприклад, розбудова організаційної культури таким чином, щоб сприяти бажаній поведінці.
У цій статті наведені лише декілька ідей з покращення роботи організації через належне управлінню владою. Добре знання природи влади допоможе знайти й інші ідеї. За належного управління організаційною владою будь-яка компанія може досягти вищого рівня продуктивності.
Джерела
- Blader, SL., Shirako, A., Chen, Y. (2016). Looking out from the top: Differential effects of status and power on perspective taking, Personality and Social Psychology Bulletin, 42, 723-737.
- Cho, M., Keltner, D. (2020). Power, approach and inhibition: Empirical advances of a theory. Current Opinion in Psychology, 33, 196-200.
- Fast, N., Sivanathan, N., Mayer, N., Galinsky, A. (2012). Power and over-confident decision-making. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 117, 249-260.
- Galinsky, A., Magee, J., Inesi, M., Gruenfeld, D. (2006). Power and perspectives not taken. Psychological Science, 17, 1068-1074.
- Galinsky, A., Gruenfeld, D., Magee, J., Whitson, J., Liljenquisk, K. (2008). Power reduces the press of the situation: Implications for creativity, conformity, and dissonance. Journal of Personality and Social Psychology, 95, 1450-1466.
- Keltner, D., Gruenfeld, D., Anderson, C. (2003). Power, approach, and inhibition. Psychological Review, 110, 265-284.
- Lammers, J., Stapel, D. (2011). Power increases dehumanization. Group Process and Intergroup Relationships,14, 113-126.
- Magee, J. (2009). Seeing power in action: The roles of deliberation, implementation, and action in inferences of power. Journal of Experimental Social Psychology, 45, 1-14.
- Magee, J., Smith, P. (2013). The social distance theory of power. Personality and Social Psychology Review, 17,158-186.
- Pfeffer, J. (2013). You are still the same: Why theories of power hold over time and across contexts. The Academy of Management Perspectives, 27(4), 269-280.
- Schmid Mast, M., Khademi, M., Palese, T. (2020). Power and social information processing. Current Opinion in Psychology, 33, 42-46.
- See, K., Clemen, R. (2005). Psychological and organizational factors influencing decision process innovation: The role of perceived threat to managerial power. Retrieved from: faculty.fuqua.duke.edu
- See, K., Morrison, E., Rothman, N., Soll, J. (2011). The detrimental effects of power on confidence, advice taking and accuracy. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 116, 272-25.
- Smith, P. Bargh, J.(2008). Nonconscious effects of power on basic approach and avoidance tendencies. Social Cognition, 26, 1-24.
- Tost, L., Gino, F., Larrick, R. (2012). Power, competitiveness, and advice taking: Why the powerful don’t listen. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 117(1), 53-65.
- Van Kleef, G., Oveis, C., Van der Lowe, I., LuoKogan, A., Goetz, J., Keltner, D. (2008). Power, distress and compassion: Turning the blind eye to the suffering of others. Psychological Science, 19,1315-1322.
- Van Kleef, G., Homan, A., Finkenauer, C., Gundemor, S., Stamkou,E. (2011). Breaking the rules to rise to power: How norm violators gain power in the eyes of others. Social Psychological and Personality Science, 2(5), 500-507.
- Van Kleef, G., Lange, J. (2020). How hierarchy shapes our emotional lives: Effects of power and status on emotional experience, expression and responsiveness. Current Opinion in Psychology, 33, 148-153.
- Whitson, J., Liljenquist, K., Galinsky, A., Magee, J., Gruenfeld, D., Cadena, D. (2013). The blind leading: Power reduces awareness of constraints. Journal of Experimental Social Psychology, 49, 579-582.
- Yin, Y., Smith, P. (2020). Power and cognitive functioning. Current Opinion in Psychology, 33, 95-99.
- Zook, C., Allen, J. (2016). The Founder’s Mentality: How to overcome the predictable crises of growth, Boston, MA: Harvard Business Review Press.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний