Обов'язок Латинської Америки – бути разом з Україною

Обов’язок Латинської Америки – бути разом з Україною

Photo: ua.depositphotos.com / microgen
13 Травня 2023
FacebookTwitterTelegram
1406

Вторгнення росії є нападом на суверенну територію України, що призвело до втрати тисяч людських життів, руйнувань та широко задокументованих порушень прав людини. Через рік після ескалації цього незаконного нападу та з огляду на неоднозначну позицію, яку зайняли уряди деяких країн Латинської Америки і Карибського басейну (ЛАК), таких як Мексика та Бразилія, життєво важливо, щоб усі країни регіону рішуче засудили дії росії. Насамперед через значну шкоду, яку росія завдає Україні та українському народу, а також тому, що російське вторгнення є серйозним порушенням принципу верховенства права, яке ставить під загрозу майбутнє міжнародної системи, заснованої на правилах, і суперечить непорушним принципам, які мають відстоювати країни ЛАК як регіон.

Війна також призвела до величезного шоку для світової економіки через порушення глобальних ланцюгів поставок і цін, що негативно вплинуло на Латинську Америку. Росія є основним гравцем на світових енергетичних ринках, на неї припадає 14% світових поставок нафти, і, як наслідок, вторгнення призвело до дефіциту, волатильності цін і змін у торговельних потоках. Атака також призвела до викривлень на сільськогосподарських ринках у всьому світі. Виробництво пшениці в росії та Україні становить 10% і 3% світового виробництва відповідно, а здатність України третього за величиною експортера кукурудзи збирати та експортувати врожай значно постраждала. Ці процеси посилили тиск на інфляцію, що вже досягла 14,6% у ЛАК у 2022 році.

Потрясіння та реакція на них

У Латинській Америці та Карибському басейні проживає 8,42% населення світу, 665 мільйонів осіб, виробляється 6% світового ВВП, на неї припадає 50% біорізноманіття планети. У 2021 році експорт регіону становив 27,6% його ВВП, водночас основними продуктами експорту були нафтопродукти, мідь, соєві боби та автомобілі. Бразилія та Мексика посідають 12-те та 15-те місця відповідно в списку найбільших економік світу. Мексика особливо інтегрована в глобальні ланцюги поставок через широку мережу торговельних угод, що дають країні доступ до 50 країн світу, передусім до Північної Америки. Регіон контрастів і неоднорідності, ЛАК стабільно торгує зі світом, а сировинні товари є його рушійною силою. У зв’язку з цим наслідки для економік країн ЛАК, спричинені вторгненням росії, можна проаналізувати за трьома напрямами: коливання цін на сировинні товари (переважно на продукти харчування та енергоносії), посилення інфляції та посилення тиску на монетарну політику, спричинене цією інфляцією.

Ціни на нафту стрімко зросли через санкції, накладені на росію. Важливі регіональні виробники нафти, такі як Мексика, Бразилія та Аргентина, які мають складні енергетичні матриці, є нетто-імпортерами інших вхідних матеріалів та кінцевих продуктів, коливання цін на які впливають на їхні торговельні баланси та структуру цін. Заходи у відповідь на стрибки цін на паливо, такі як цінові субсидії та зниження податків на паливо в Бразилії та тимчасове скасування акцизного збору на паливо в Мексиці та Перу, створили значний фіскальний тиск. У випадку Мексики, наприклад, зростання доходів державної нафтової компанії Pemex було недостатнім для компенсації витрат на субсидії на пальне у 2022 році, тож зростання цін на нафту мало чистий негативний загальний вплив на державні фінанси.

Що стосується інфляції, то більшість країн ЛАК уже зіткнулися з показниками інфляції, які перевищують цільові рівні, а середня регіональна інфляція злетіла до 11,6% у 2021 році (за даними МВФ). Початок конфлікту призвів до зростання цін на такі важливі продукти, як пшениця та кукурудза, що спричинило світову продовольчу інфляцію. У результаті Чилі, наприклад, установила митні збори, а Колумбія скасувала тарифи на продукти харчування та інші товари. За прогнозами МВФ, у 2022 році інфляція в регіоні сягне 14,6%, що на три відсоткові пункти вище, ніж і без того високий показник попереднього року.

Продовольча інфляція викликає особливе занепокоєння в найнезахищеніших верств населення континенту, де, за даними Економічної комісії для Латинської Америки та Карибського басейну (ЕКЛАК), третина населення, або близько 200 мільйонів людей, живуть у бідності. Нещодавній звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН містить висновок, що до кінця 2022 року 22,5% населення Латинської Америки та Карибського басейну (131,3 мільйона осіб) не зможе дозволити собі здорову дієту (FAO 2023).

Одним із наслідків стабільно високої інфляції в регіоні стало посилення тиску щодо більш жорсткої монетарної політики, що спричинило тенденцію до підвищення процентних ставок після пандемії Covid-19. Продовжується пошук компромісу між відновленням економіки та стабілізацією цін, а фіскальний простір для урядів помітно скоротився. В умовах зниження темпів глобального зростання конфлікт обійшовся в 1% світового ВВП у 2022 році (за даними ОЕСР).

Таким чином, очевидно, що протягом 2022 року країни Латинської Америки та Карибського басейну зазнали прямих негативних економічних наслідків вторгнення росії в Україну, і для пом’якшення цих наслідків було вжито широкий спектр політичних заходів, що призвело до величезних витрат із точки зору економічного зростання бюджетів та добробуту населення.

Розкол сусідства

Війна в Україні призвела до щонайменше двох дуже різних політичних реакцій. У випадку Мексики та Бразилії обидва президенти відмовилися засудити вторгнення ще у 2022 році. Більше того, вони сформулювали свої тодішні позиції настільки неоднозначно, що дехто інтерпретував їх як проросійські. Болсонару відвідав Кремль за тиждень до вторгнення, а Лопес Обрадор наполегливо критикував військову підтримку, запропоновану Україні з боку НАТО, зокрема США. Варто зазначити, що зовнішньополітичний принцип “невтручання” Мексики в минулому не означав нейтралітету в конфліктах. Зрозуміло, що ідеологія урядів у двох провідних країнах Латинської Америки була пріоритетнішою за захист міжнародного права та прав людини.

Але це не було позицією більшості в Латинській Америці, де 19 країн проголосували за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 7 квітня 2022 року, якою Асамблея ухвалила призупинення членства росії в Раді ООН з прав людини (таблиця 1).

ТАБЛИЦЯ 1
За Утрималися Проти
Антигуа і Барбуда

Аргентина

Багамські острови

Чилі

Колумбія

Коста-Ріка

Домініка

Домініканська Республіка

Еквадор

Гренада

Гватемала

Гаїті

Гондурас

Ямайка

Панама

Парагвай

Перу

Сент-Люсія

Сент-Вінсент і Гренадіни

Барбадос

Беліз

Бразилія

Сальвадор

Гаяна

Мексика

Сент-Кітс і Невіс

Суринам

Тринідад і Тобаго

Болівія

Куба

Нікарагуа

 Хоча відносини зі США та Європою, а в деяких випадках і внутрішня політика кожної країни переважно пояснюють відмінності в їхніх позиціях, цей поділ різко контрастує з іншими регіонами, такими як Європа, де підтримка України була здебільшого одностайною. Доречно також підкреслити, що Мексика була членом Ради Безпеки ООН до 2022 року, а Бразилія та Еквадор є чинними членами до 2023 та 2024 років відповідно. Що стосується політичної позиції щодо війни в Україні, то Латинська Америка як регіон розділилася. Це результат поляризації, популізму та прагматизму, що пронизують цю все більш фрагментовану частину світу.

Україна має значення для Латинської Америки

Крім очевидних негативних економічних наслідків війни, на кону цього конфлікту  майбутнє демократії та верховенства права в нестабільному та непевному світі. Вторгнення росії в Україну повинно мати принципове значення для країн Латинської Америки та Карибського басейну: кричуще порушення міжнародного права має бути засуджене кожною країною, яка виступає за мир і демократію та прагне до більш процвітаючого світу.

У зв’язку з цим такі країни, як Бразилія та Мексика, які мають значний вплив у регіоні та входять до багатьох організацій на міжнародній арені (наприклад, у G20), повинні брати до уваги низку чинників, щоб виробити більш творчу, але сильну позицію. Почнемо з того, що це вторгнення є грубим порушенням міжнародного права з боку росії, і цей факт не можна ігнорувати. Крім того, і Мексика, і Бразилія стикаються зі значними проблемами з точки зору економічного зростання, інфляції та, у випадку Бразилії, нагальної потреби у фіскальній консолідації не кажучи вже про Аргентину, країну з третьою за величиною економікою в регіоні, яка перебуває в процесі підписання угоди стенд-бай з МВФ про виділення 44 мільярдів доларів США. Характер економічного зростання визначатиме політичні розклади в цих трьох країнах, одна з яких Бразилія має нещодавно обраний уряд, а у двох інших Аргентині та Мексиці відбудуться президентські вибори у 2023 та 2024 роках відповідно. Крім того, на боротьбу з бідністю також вплинула війна в Україні, особливо через її вплив на вартість життя, зокрема, шоковий стрибок цін на продукти харчування. Нарешті, розвиток конфлікту в Україні також продовжуватиме впливати на монетарну політику та процентні ставки, що, зі свого боку, вплине на стан державних фінансів.

У минулому Латинська Америка та Карибський басейн переживали політичну фрагментацію, але регіон також зміг об’єднатися на підтримку міжнародних принципів, таких як мир і суверенітет. Якщо Україна не є вагомою причиною для того, щоб відстоювати найкращі інтереси людства, то що тоді є?

Список літератури

FAO – Food and Agriculture Organization of the United Nations (2023), Regional Overview of Food Security and Nutrition – Latin America and the Caribbean 2022.

Ця публікація входить до збірки есе, створеної за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики – визнані світом експерти – на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте всьому світу. Повну збірку есе можна прочитати за посиланням 

#допомогаУкраїні_допомогасвіту

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний