Друге Вето Президента

Сьогодні стало відомо, що Президент Порошенко наклав вето на закон №1610 “Про внесення змін до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” щодо посилення захисту прав позичальників”. Ми вважаємо, що він також має скористатись правом вето щодо закону №1086

Згідно до зконопроекту №1086 термін, до якого жінки могли (достроково) виходити на пенсію у 55 років за умови 30-річного стажу та звільнення з роботи, переноситься з 1 січня 2015 року на 1 січня 2022 року. Тим самим нівелюється підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, яке було й так дуже поступовим – щороку на 6 місяців – тобто пенсійний вік жінок і чоловіків мав зрівнятися лише 2021 року.

Підвищення пенсійного віку для жінок було запроваджено влітку 2011 року через нагальну необхідність  зниження дефіциту Пенсійного фонду України (ПФ), який став проблемою після значного підвищення пенсій у 2005 році. На діаграмі 1 показано перерахування з Державного бюджету до Пенсійного фонду (дефіцит Фонду також покривається з бюджету). Сумарні перерахування з Державного бюджету до ПФ зросли з 6 млрд. грн. у 2004 році до 82 млрд. грн. у 2014р.

Зазначимо, що поступове зростання пенсійного віку вже почало приносити певні результати – так, частка економічно активного населення збільшилась із 48% у 2010 році до 48,3% у 2013 році (і це незважаючи на економічну кризу!). Може здаватися, що це небагато, і зараз результати пенсійної реформи ледь помітні, але за п’ять років її плоди обчислюватимуться мільярдами гривень – у вигляді зменшення дефіциту  ПФ.

Більш того, реформа пенсійної системи, одним із елементів якої було підвищення пенсійного віку, була невід’ємною частиною меморандуму між урядом та МВФ, підписаного у липні 2010 року, за яким Україна отримувала кредит за програмою stand-by. Тобто прийняття такого закону є підставою для МВФ призупинити співпрацю з Україною, що в найближчій перспективі унеможливило б надходження зовнішніх ресурсів узагалі. Як VoxUkraine зазначав у попередніх дописах, у теперішній ситуації отримання зовнішньої фінансової допомоги є критично важливим для недопущення дефолту та для виживання країни.

На жаль, демографічна ситуація в Україні (зниження народжуваності та старіння населення) така, що альтернативи зростанню пенсійного віку немає. Тож уже зараз потрібно підвищувати пенсійний вік для жінок, а в перспективі – для обох статей.

Багато хто вважає, що підвищення пенсійного віку призведе до того, що чоловіки помиратимуть одразу після виходу на пенсію. Такі припущення грунтуються на середній тривалості життя при народженні, яка для українських чоловіків дійсно невисока (66 років порівняно з 76 років для жінок). Однак, такі показники пов’язані з високою смертністю чоловіків у середньому віці. За дослідженням Інституту демографії, у віці 60 років очікувана тривалість життя для чоловіків складає майже 16 років, для жінок – трохи більше 20.

Отже, при збереженні пенсійного віку для жінок у 55 років, жінка в середньому перебуватиме на утриманні держави (саме на утриманні, оскільки умовою раннього виходу на пенсію є звільнення з роботи!) майже на 10 років більше від чоловіка. Це не тільки створить додаткове навантаження на Державний бюджет. Це є несправедливим як щодо чоловіків, які, виконуючи в середньому важчу роботу, виходитимуть на пенсію пізніше, так і щодо жінок, яких фактично позбавляють права працювати (і отримувати відповідний дохід) у старшому віці.

Отже, зупинка пенсійної реформи призведе до:

• зростання дефіциту Пенсійного фонду та відповідних витрат Державного бюджету;
• зменшення зайнятості (та, відповідно, податкових платежів);
• неможливості підвищувати розмір пенсій, а в перспективі кількох місяців – узагалі здійснювати пенсійні виплати;
• ускладнення співпраці з МВФ та іншими донорами.

Враховуючи вищевикладене, можемо резюмувати, що прийняття даного законопроекту суперечить інтересам України. Мотиви народних обранців, які голосували за це рішення, нам невідомі. Однак ніщо не заважає нам навести результати голосування:

Викликає питання і спосіб розгляду цього законопроекту – за скороченою процедурою, усього за годину. Аргументи, наведені у пояснювальній записці до законопроекту – мовляв, жінка, яка звільнилася до 1 січня 2015 року, може вийти на пенсію у 55 років, а та, яка продовжує працювати, муситиме працювати на 3,5 роки більше, що є несправедливим відносно другої жінки, не витримують перевірки логікою. По-перше, основи для такої “несправедливості” були закладені до закону в 2011 році “під тиском громадськості”, і без урахування економічної доцільності. По-друге, подовження права “дострокового” виходу на пенсію до 2022 року тільки збільшить несправедливість для жінок, які виходитимуть на пенсію в той час – адже тоді жінкам, які не звільняться до 1 січня 2022 року, доведеться працювати вже на 5 років більше.

У пояснювальній записці автори законопроекту визнають, що його прийняття призведе як до порушення зобов’язань України перед міжнародними інституціями, так і до збільшення витрат бюджету (при цьому розрахунків не наводять). Тим не менше, народні депутати не дослуховуються до голосу розуму, і задля примарної справедливості приймають відверто популістський законопроект.

Ми дуже сподіваємося, що Президент виявиться більш далекоглядним, ніж фракція його імені та інші народні обранці, та накладе вето на даний законопроект.