«Податкові Ями»: Ліквідовувати чи Очолювати

Більше року минуло відтоді як фіскальні органи задекларували початок боротьби з податковими ямами – підприємствами, які використовують інші платники податків для одержання «податкової вигоди». Проте боротьба податкового органу з тіньовими схемами залишається на папері. Ключовою умовою для мінімізації податкових ям є відновлення довіри бізнесу до податкових органів і до держави в цілому.

Дедалі частіше від експертів та урядовців у ЗМІ можна почути про таке явище як «податкові ями». Обсяги тіньового обороту через «податкові ями» достоменно визначити не можливо – дані різних джерел коливаються від 300 до 600 млрд. грн. (до відома: фактичні доходи Державного бюджету за 2013 і 2014 роки становили приблизно 340 і 360 млрд грн. відповідно). За різними оцінками, ліквідація «ям» дозволить отримати до державного бюджету від 2 до 4 мільярдів гривень щомісячно.

За даними Кабінету міністрів України, оцінка тіньового обороту через податкові ями – понад 300 млрд. грн. у 2013 році, а загалом за попередні три роки – близько 600 млрд. грн. У разі ліквідації податкових ям ці кошти автоматично не потраплять до державного бюджету, однак, за оцінками Арсенія Яценюка, додаткові бюджетні надходження від ПДВ можуть становити 50–70 млрд. грн. щорічно. За оцінками податкових органів середньомісячний обсяг схемного кредиту минулого року досягнув 3,9 млрд грн. Завдяки ліквідації корупційних схем з отримання незаконного податкового кредиту міндоходів у травні 2014 року залучило до державного бюджету 2,6 млрд. грн.

Експерти «Реанімаційного пакету реформ» зазначають, що створена попередньою владою система податкових ям призвела до недоотримання державним бюджетом грошових коштів у розмірі близько 80 млрд грн.  (дані станом на липень 2014 року).

Щорічні втрати держави (за даними спеціалістів опитаних “Дзеркало тижня”) від взаємодії легального бізнесу з «майданчиками», що надає можливість не платити державі ПДВ і податок на прибуток, але при цьому переводити гроші в готівку, оцінюються у 100 млрд грн.

Практично всі державні монополії відмивали гроші через такі “майданчики”.

За даними незалежного журналістського розслідування, яке провело інтернет-видання «Лівий берег», 80-90% усіх суб’єктів підприємництва використовували схеми мінімізації податків, і координувало ці схеми Міністерство доходів і зборів України. Ба більше, податкова, а також СБУ, прокуратура, КРУ та МВС “заганяли” бізнес під ці схеми. Загалом, оборот цього тіньового ринку щомісяця становив від 30 до 50 мільярдів гривень.

Визначення податкових ям

Податкова яма в розумінні податківців – суб’єкт господарської діяльності (підприємство), який використовують інші платники податків не з комерційною метою (купив-продав), а для одержання «податкової вигоди». Вигодою може бути мінімізація податків, несплата податку в повному обсязі, незаконне відшкодування ПДВ з бюджету тощо. Часто підприємство-податкова яма зареєстроване на підставних або недієздатних осіб, на тих, хто виїхав за кордон чи загубив паспорт. Зазвичай такі підприємства реєструються на дуже короткий термін – щонайбільше на два місяці. Цей суб’єкт нібито постачає компаніям реального сектора товари/послуги. Кошти перераховуються на їхні рахунки в банках, а після цього або видаються готівкою співробітникові (виплата зарплати, відрядження, поточні видатки), або перераховуються на картку. Далі готівка за вирахуванням комісії в розмірі приблизно 7-10% передається замовникові. Таке підприємство виписує податкові накладні та інші первинні документи, тим самим даючи можливість своїм контрагентам формувати витратну частину й податковий кредит, але при цьому не декларуючи валового доходу й податкових зобов’язань.

Поняття «податкова яма» не має законодавчого закріплення. Термін колись містився в Методичних рекомендаціях, затверджених Наказом ДПАУ від 18 квітня 2008 року N 266 (нині не чинні). Відповідно до цих рекомендацій: вигодоформуючий суб’єкт (податкова яма) – це суб’єкт господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), зокрема, через вигодотранспортуючих суб’єктів.

Своєю чергою, вигодотранспортуючий суб’єкт (транзитер) – суб’єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб’єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов’язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями (чи за окремими операціями) або різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом незначна (±0,5%), а економічної вигоди від їхньої діяльності чи від окремих їхніх операцій немає.

Вигодонабувач – суб’єкт господарювання (платник ПДВ) – виробник або отримувач (товарів, послуг), що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб’єктів (зокрема ланцюжком постачання товару), чия діяльність спрямована на отримання податкової вигоди.

Хоча Наказ 266 ДПАУ втратив чинність, про критерії, за якими платники податків потрапляють до чорних списків податкових ям і транзитерів, можна дізнатися з Комплексної системи запобігання та протидії тінізації економіки ДПАУ.

Основні схеми використання

Відповідно до Листа ДПАУ від 14.06.2007 р. N 891/7/16-1417, до основних типових схем використання податкових ям податкові органи зараховують такі:

1. Мінімізація доходів підприємства через штучне завищення валових витрат або зменшення податкових зобов’язань із податку на додану вартість через завищення податкового кредиту за допомогою використання підприємств з ознаками фіктивності.

Суть цієї схеми полягає в залученні до проведення фінансово-господарської діяльності з метою завищення валових витрат «фіктивних» підприємств. У цьому разі суб’єкт підприємницької діяльності, використовуючи як постачальників і споживачів товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) «фіктивні» підприємства, здійснює коригування вартості ТМЦ таким чином, щоб ціна придбання перевищувала ціну реалізації. Типовою схемою ухилення, яка використовувалася при вчиненні кримінальних порушень податкового законодавства, є завищення валових витрат та податкового кредиту шляхом проведення у бухгалтерському та податковому обліках фінансових документів від суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивності».

2. Реалізація ТМЦ за цінами, нижчими за вартість придбання. Механізм працює так. Реальний суб’єкт підприємницької діяльності, використовуючи як постачальників та споживачів ТМЦ «фіктивні» й «транзитні» підприємства, здійснює коригування вартості ТМЦ таким чином, щоб ціна придбання перевищувала ціну реалізації. У результаті цього СПД претендує на відшкодування ПДВ у сумі, що дорівнює різниці податкового кредиту, отриманого від придбання ТМЦ, і податкових зобов’язань, які сформувалися під час їх реалізації. Збитки, що сформувалися, СПД компенсує шляхом передачі за номіналом та одержання з дисконтною ставкою власних векселів на адресу «фіктивних» підприємств або підприємств, які не є платниками податку на прибуток.
3. Проведення безтоварних операцій. Реальний суб’єкт підприємницької діяльності «фіктивно» (за документами) купує ТМЦ від ланцюжка «фіктивних» і «транзитних» підприємств. Далі цей СПД отриманий товар документально реалізує теж на адресу «транзитних» або «фіктивних» структур, але вже за ціною в кілька разів нижчою, ніж ціна придбання. Результатом є необґрунтоване формування від’ємного значення з ПДВ, що дає змогу СПД претендувати на відшкодування з бюджету ПДВ або ж мінімізувати власні податкові зобов’язання.
4. Використання документів «фіктивних» фірм задля незаконного формування валових витрат та податкового кредиту під час придбання робіт, послуг (фіктивний субпідряд). Суть схеми: службові особи формують суб’єкт підприємницької діяльності валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом віднесення до їх складу робіт або послуг, які фактично виконані власними силами або іншим підприємством з меншими матеріальними витратами. При цьому в бухгалтерському та податковому обліках використовуються документи «фіктивних» фірм, що ускладнює встановлення реального виконавця робіт або послуг.

Державна служба фінансового моніторингу зазначає, що особливої уваги заслуговують злочини, пов’язані з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість з державного бюджету. Усіх платників ПДВ, які беруть участь у схемах штучного формування податкового кредиту, умовно розподілено на три категорії за єдиними критеріями відбору, зокрема:

– перша категорія – так звані вигодонабувачі (підприємства реального сектора економіки, які, користуючись послугами «транзитерів», укладають фіктивні угоди, створюють податковий кредит і тим самим недоплачують до бюджету значні суми податків);

– друга категорія – так звані транзитери (підприємства, що, прикриваючись легальною економічною діяльністю, здійснюють операції з купівлі-продажу або посередницькі послуги без мети отримання економічних вигод, оскільки фактично не мають належних виробничих потужностей, складських приміщень, персоналу тощо);

– третя категорія – так звані податкові ями (підприємства, що зазвичай діють через посередників і закриваються в надзвичайно короткі строки, функцією яких є накопичення усіх податкових зобов’язань «вигодонабувачів» і «транзитерів»).

Причини виникнення

Серед основних причин виникнення та використання податкових ям можна вказати такі:

1. Оптимізація податків, зокрема податку на додану вартість (через фіктивне збільшення податкового кредиту) та податку на прибуток (шляхом завищення витрат).
2. Корупція в органах державної влади, зокрема у податкових органах. Представники податкової адміністрації, знаючи про існування або прикриваючи діяльність податкових ям, стимулюють їх розвиток задля отримання винагороди (відсотка від обороту).
3. Отримання нелегальної готівки. Суб’єкти підприємницької діяльності використовують податкові ями задля отримання готівкових коштів. Ці кошти надалі використовуються у тіньових операціях, виплатах заробітних плат «у конвертах», для хабарів та в інших цілях.

Пропозиції щодо мінімізації

Уже більш ніж рік минув, відколи фіскальні органи задекларували початок боротьби з податковими ямами. У квітні 2014 року в Міністерстві доходів і зборів визнали, що однією з головних проблем залишається боротьба з тіньовим сектором і конвертаційними центрами.

Проте боротьба з тіньовими схемами роботи податкового органу залишається на папері. Ще у травні 2014 року тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак розкритикував роботу податківців і повідомив про те, що податкові ями досі функціонують і завдають значних збитків економіці. У першій декаді липня 2014-го прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив главі Фіскальної служби (створена після ліквідації Міністерства доходів і зборів України) до 1 вересня 2014 року ліквідувати податкові ями як одну з найбільших проблем економіки країни. Проте віз і нині там – ситуація з ліквідацією податкових ям в країні не покращилася, і їхня кількість не зменшилася.

Подолати податкові ями повністю, мабуть, не вдасться, але мінімізувати їхній вплив можна.

Основними заходами боротьби з податковими ямами варто назвати:

1. Відновлення довіри бізнесу до податкових органів і до держави в цілому. Підприємець має усвідомити, що треба сплачувати податки, і вірити у те, що держава поверне отримані податки у вигляді загально-державних, соціальних та інших проектів (освіта, медицина, правоохоронні органи). Тобто розподіл і витрачання державних коштів має відбуватися прозоро й відкрито з суворим дотриманням принципів цільового призначення, максимальної економії та ефективності. Будь-які зловживання, корупційні дії, неефективне використання державних коштів слід жорстко карати. Це загальна рекомендація, яка передбачає комплекс таких дій:

• формування передбачуваної податкової сфери (податковий кодекс не може змінюватися щомісяця; крім того, змінюючи податкове та/або регуляторне законодавство, уряд має радитися з представниками бізнесу і приймати до уваги їхні інтереси);
• регуляторна та податкова політика держави мають стимулювати розвиток інновацій, використання нових технологій, енергозбереження та захист екології;
• податкова політика має бути направлена на розвиток підприємництва, покращення бізнес-середовища та інвестиційного клімату;
• реформування податкового законодавства має відбуватися у відповідності до євроінтеграційних процесів України;
• на законодавчому та виконавчому рівнях має бути закріплена справедлива система оподаткування та неухильне виконання кожним визначеного ст. 67 Конституції України обов’язку щодо сплати податків і зборів у порядку й розмірах, встановлених законом (будь-якому бізнесменові, публічній особі, олігарху чи представникові малого бізнесу належить бути в однаковому становищі відносно законодавства – якщо відомий футболіст не сплачує податків, то має нести покарання).

2. Щоб уникнути незрозумілого для підприємців трактування з боку податківців, оскільки критерії фіктивності у внутрішніх документах фіскальних органів прописані, пропонується закріплення на законодавчому рівні вичерпного переліку ознак та критеріїв фіктивності суб’єктів господарювання, їх ризико-орієнтованого оцінювання на предмет виявлення цих ознак на стадії створення, функціонування та припинення діяльності.
3. Посилення кримінальної відповідальності осіб, причетних до створення й функціонування фіктивних суб’єктів господарювання, податкових ям і конвертаційних центрів.
4. Запровадження електронного адміністрування податків. Потрібно надати підприємцям доступ до інформації про нарахування податку, стан розрахунків, дозволити в електронному вигляді не тільки подавати звітність, а й здійснювати розрахунки та отримувати дані про невідповідності.
5. Створення електронних баз даних ризикових контрагентів, які б дозволяли підприємцям самостійно здійснювати перевірку потенційних партнерів на причетність їх до створення й функціонування фіктивних суб’єктів господарювання, податкових ям і конвертаційних центрів.
6. Перекладання відповідальності з підприємств, що були помічені у співпраці з підприємствами з ознаками фіктивності, на фіскальні органи. На сьогодні підприємство, яке співпрацювало з фіктивним (на думку фіскальних органів) підприємством, несе усю відповідальність та витрати за таку співпрацю.

Перелік заходів не є вичерпний, боротьба з податковими ямами ускладнюється тим, що одним із факторів, який не дає вирішити цю проблему швидко, є прикриття тіньових схем та самих податкових ям з боку працівників фіскальної служби та правоохоронних органів.