Beta

Пресконференція Зеленського. Наскільки чесним був президент із журналістами?

Photo: president.gov.ua
22 Травня 2021
FacebookTwitterTelegram

20 травня Володимир Зеленський провів пресконференцію до другої річниці свого президентства. Розповідав про пандемію, економіку, корупцію та олігархів. Чи вдалося йому залишитися на 100% чесним? На жаль, ні.

Пресконференція Зеленського тривала 3 години замість запланованих 2,5 годин. За цей час ми виокремили 17 фактологічних цитат. Для порівняння під час марафону на Kyiv Food Market у жовтні 2019 року ми змогли зафіксувати 14 фактологічних висловлювань протягом 14 годин виступу президента. Отож фактів у словах Зеленського стало більше.

Як влучно підмітив Борис Давиденко, головний редактор LIGA.net, «Зеленський 2.0.» краще тримається на публіці та впевненіше відповідає на запитання журналістів. Однак риторика Зеленського змінилась — і не в кращий бік. Основні акценти тригодинної конференції: приписування собі заслуг уряду, парламенту і «попередників», перекладання відповідальності та маніпуляції, коли йдеться про реальні проблеми. Крім того, Зеленський кілька разів говорив про сильну президентську вертикаль, тиск на уряд і навіть вплив на рішення НБУ (попри твердження, що він розуміє важливість незалежності Нацбанку).

Загалом із 17 цитат президента 11,8% (2 цитати) були неправдивими, 35,3% (6 цитат) — маніпуляціями, 11,8% (2 цитати) — перебільшеннями. Правдивими були 3 цитати, або 17,6% виділених висловлювань. Не обійшлось і без уже майже традиційних для президента «якби» та інших фраз, яким неможливо присвоїти вердикт. Так, «без вердикту» залишились 3 цитати, тобто 17,6% з виділених висловлювань. Була і одна технічна помилка, яка склала 5,9% серед зафіксованих фактологічних заяв президента.

Далі — детальний аналіз виступу Зеленського до другої річниці його президентства. 

Президент і економіка

Цей блок найбільший, адже з виступу президента ми виділили 8 фактологічних цитат щодо економіки. Про мінімальну зарплату, митницю і податкову, економічне зростання, ставки за кредитами і програму «5-7-9», пенсії, підтримку бізнесу та заробітки у Польщі. Лише 2 з 8 цитат про економіку  — коректні. Так, президент правий у тому, що наша економіка впала за минулий рік менше порівняно з багатьма іншими європейськими країнами. Не помилився президент і щодо доплат до пенсій для людей віком понад 80 років. Утім, він забув згадати, що доплати не вирішують системно проблему низьких пенсій та підвищують дефіцит Пенсійного фонду. Для системного вирішення проблеми потрібне продовження пенсійної реформи, а також інших реформ – перш за все судової – які уможливлять довгострокові заощадження та запуск накопичувального рівня пенсійної системи. 

Інший важливий момент полягає у тому, що мінімальні зарплати, пенсії та й взагалі економічні питання не входять до компетенції президента. Звісно, у президента є «монобільшість», яка формує уряд. Тому фактично президент може впливати на уряд. Але ні тиск на уряд, ані ручне управління рішеннями НБУ не є нормальною практикою в демократичній державі. Саме за це Зеленського часто критикують політичні опоненти — мовляв, він і його команда монополізували владу. Жартома навіть називають Україну «офісно-президентською республікою». А це вже пряма загроза незалежним інституціям та балансу влади. 

Володимир Зеленський, 20/05/21 (43:15-43:44)

Маніпуляція

«Ми дійсно, і я дуже цього хочу, будувати справедливу Україну, де немає бідності. Я розумію, що це якраз той напрямок, який нам прийдеться будувати з нуля. Тим не менш, збільшення мінімальної зарплати з п’яти тисяч до шести тисяч. П’ять тисяч — це ми запровадили з чотирьох тисяч, якщо бути справедливим, коли я став президентом. З чотирьох тисяч — до п’яти, потім — до шести, до кінця цього року, як я і обіцяв — шість з половиною тисяч гривень».

Президент навів правильні дані про зростання мінімальної зарплати. Проте визначення розміру мінімальної зарплати – це прерогатива уряду та парламенту, які ухвалюють державний бюджет. Чи знижує підвищення мінімалки бідність? Для окремих людей так, проте водночас це підвищує видатки державного бюджету та бізнесу, а також може прискорити інфляцію (яка перш за все б’є по бідних людях). Окрім того,  підвищення мінімальної зарплати може скоротити зайнятість саме тих людей, які отримують близьку до мінімальної зарплату. 

Також не можна сказати, що зниження бідності президент починає “з нуля” – адже з 2015 по 2019 рік рівень бідності в Україні знижувався, а в 2020 році виріс через кризу. Значні підвищення мінімальної зарплати були й за попередньої влади – наприклад, уряд Гройсмана подвоїв “мінімалку” з 2017 року, що додало близько 2 п.п. до інфляції.

По ризики зростання мінімальної зарплати ми розповідали у цьому відео

Крім того, слід враховувати інфляцію при порівнянні зарплат. Наприклад, зарплата  6000 грн буде мати різну купівельну спроможність в 2020 та 2021 роках. Якщо порівнювати січневі мінімальні зарплати 2020 та 2021 року в номінальному вираженні, то зарплата виросла на 27%. Якщо враховувати інфляцію за рік (індекси споживчих цін на товари та послуги), то зарплата зросла на 20%.

Зростання розміру мінімальної зарплати в держбюджеті

Рік Мінімальна зарплата (грн) Номінальне зростання до попереднього періоду Зростання до попереднього періоду з урахуванням інфляції
2018 3723
2019 4173 12% 7,67%
2020 (з 1 січня) 4723 13,2% 9,7%
2020 (з 1 вересня) 5000 5,8% 4,09%
2021 (з 1 січня) 6000 20% 15,6%
2021 (з 1 грудня) 6500 8,3%

Володимир Зеленський, 20/05/21 (44:10-44:32)

Перебільшення

«І також маленький бізнес, який втратив… чи бізнес, чи робочі місця, 800 тисяч людей отримали впродовж COVID-19 цього <…> по 8 тисяч грн підтримки від української держави»

Одноразова матеріальна допомога під час локдауну в розмірі 8 тисяч грн вперше була запропонована президентом у листопаді 2020 року та запроваджена Верховною Радою у грудні 2020 року. Станом на початок січня 2021 року (під час січневого локдауну) близько 500 тисяч людей отримали 8 тисяч грн в рамках програми допомоги. Під час квітневого локдауну заявки на отримання допомоги подали понад 300 тисяч українців. Станом на 20 травня 2021 року профінансовано 1,4 млрд грн цих виплат, тобто це виплати для 175 тисяч людей. Таким чином, з грудня 2020 року допомогу отримали приблизно 675 тисяч людей, що на 16% менше, ніж сказав президент

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (01:06:35-01:07:27)

Маніпуляція

«І щодо звільнення голови Нацбанку: ви знаєте, з чим я боровся. З тим, щоби були зменшені відсотки по кредитах, це дуже непросто для нашого населення. Що я отримав? На сьогодні я як президент я це гарантував і отримав. Замість 20-25% які є… які були до цього часу, до нового голови Національного Банку, я не хочу говорити, що це тільки його перемога, це всього Національного Банку перемога. Тим не менш, програма «5-7-9» з’явилась. Зараз я борюся з тим, щоб не тільки на словах працювала програма, яку я пообіцяв громадянам України, це іпотека під 7%. 

Дійсно, станом на 11 травня 2021 року за програмою «5-7-9» видали 15406 кредитів на загальну суму на 39,5 млрд грн. Проте кредити за програмою «5-7-9» — це субсидовані державою кредити, а не ринкові (у 2020 році на цю програму витрачено 2 млрд грн з державного бюджету, і стільки ж заплановано на 2021 рік). Ринкові кредити для бізнесу в національній валюті коштують зараз близько 8% (короткострокові) та 15% (довгострокові).

Реальні ефективні іпотечні ставки знаходяться в діапазоні 14-18%. Наприклад, у ПриватБанку базова ставка за іпотекою — 12% на перший рік кредитування. Далі, в залежності від умови придбання нерухомості (первинний, вторинний ринок чи нерухомість банку), ставка розраховується за індексом ставок за депозитами фізичних осіб + 4%. Є і додаткові платежі: 0,5% від тіла кредиту за особисте страхування, 0,5% від вартості нерухомості за страхування іпотеки та комісія банку. На здешевлення вартості іпотечних кредитів у держбюджеті-2021 закладено 34 млн грн. Тому “іпотеку під 7%” також фінансують платники податків.

Процентні ставки за кредитами та депозитами залежать від інфляції та ризику країни. Незалежність НБУ потрібна саме для того, щоб тримати інфляцію під контролем, а отже – сприяти зниженню ставок. Тому фактичне зізнання президента у тиску на НБУ – тривожний сигнал.

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:04:40-02:05:08)

Неправда

«Хоча якщо ви подивитесь середню заробітну плату все ж таки в Польщі і порівняєте її з деякими… для наших, українців, я маю на увазі, і порівняєте її з середньою заробітною платою сьогодні вже в багатьох містах України — вона дуже сильно наближується до тієї суми, яку люди в Польщі, наприклад, заробляють.»

Середня заробітна плата українців у Польщі в 2020 році становила 4502 злотих на місяць (без вирахування податків). Однак для більш коректного порівняння заробітних плат потрібно враховувати паритет купівельної спроможності (ПКС). Через різницю цін гроші мають різну купівельну спроможність у різних країнах. Тому на однакову суму можна придбати різну кількість товарів і послуг у Польщі та Україні. 

Згідно з даними МВФ, у 2020 році курс злотого — 1,79 злотих/$ ПКС, курс гривні — 7,52 грн/$ ПКС. Тому середня заробітна плата українців у Польщі становила $2515 за ПКС. В Україні середня заробітна плата в 2020 році — 14 178 грн, це $1885 за ПКС.

Якщо ж порівнювати з середньою заробітною платою в різних містах України, то в Києві — це 21 812 грн, тобто $2900 за ПКС. Середня заробітна плата у Львові — 12 138 грн, це $1614 за ПКС, у Дніпрі — 11 385 грн, це $1513 за ПКС, у Харкові — 9968 грн, це $1325 за ПКС.

Тобто зарплата українців-заробітчан у Польщі все ще вища, ніж в Україні, окрім Києва. До того ж, середня зарплата у Києві враховує й зарплату висококваліфікованих фахівців. В той час як заробітчани у Польщі, скоріше за все, в середньому обіймають посади нижчого рівня, ніж працівники у Києві. Тому таке порівняння некоректне.  

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:13:24-02:13:54)

Неправда

«Тому що дуже складно на Закарпатті, коли в угорців якісна інфраструктура, а ми нічого не робимо для Закарпаття, просто нічого не робили. Немає нічого. Я приїхав, коли став президентом — ні лікарень, ні великих підприємств багато, ні доріг, жодного гірськолижного курорту на Закарпатті. Серйозно, жодного. Побудованих нових реабілітаційних центрів».

У Закарпатській області є лікарні. В області дійсно досить слабко розвинена промисловість, яка не є основною галуззю її економіки. Попри це, на Закарпатті спостерігається певне збільшення виробництва промислової продукції. Окрім того, в Закарпатській області є свої гірськолижні курорти. Завдяки програмі «Великого будівництва» в Ужгороді було реконструйовано будівлю вокзалу «Турист», на території якого звели реабілітаційний центр.

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (01:29:45-01:30:31)

Маніпуляція

«До речі, якщо ви зараз бачите, то, незважаючи на такі самі гасла, як сьогодні з приводу голови НАК «Нафтогазу» лунали, такі гасла були і про податкову, і про митницю. І хочу, що б ви звернули увагу на надходження сьогодні від податкової і від митниці в бюджет. Все збільшилось. Про що це говорить? Про те, що все постійно в «тіні», тому що кожна людина розуміє, що в COVID-19 не може бути збільшення в рази імпорт чи експорт в порівнянні з іншими роками. Просто неможливо.» 

Президент правий щодо факту зростання надходжень. У І кварталі 2021 року податкові надходження виросли на 11,59% (з урахуванням інфляції) у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Митні надходження від зовнішньої торгівлі у І кварталі 2021 року виросли у порівнянні з аналогічним періодом 2020 на 11,2% (з урахуванням інфляції).

Проте Зеленський маніпулює, коли каже, що зростання надходжень — результат ефективного управління і боротьби нових керівників із «тінню».  

Причин зростання митних та податкових надходжень декілька. По-перше, зросли ціни на основні товари українського експорту – зерно, метали. Отже, виросли прибутки відповідних галузей. Сильний внутрішній попит, оскільки під час пандемії рух людей обмежений, підвищує надходження від ПДВ. Також зростають світові ціни на енергоносії, тому в бюджет надходить більше податків від імпорту нафтопродуктів та газу.

Збитки «Нафтогазу» виникли через борг регіональних газозбутових підприємств та підприємств ТЕЦ, а також через зниження цін на газ протягом 2020 року. Тому це також не провина менеджменту.

Утім, не так важливо, хто працює на посаді очільника Нафтогазу, податкової чи митниці. Важливіше, чи дотримані прозорі процедури призначення очільників цих органів та чи проводяться у них реформи, які підвищать прозорість та знизять можливості для корупції. Саме на цьому й наголошували іноземні партнери. 

Володимир Зеленський, 20/05/21 (43:44-44:10) (01:03:38-01:03:48)

Правда

«Щодо пенсій, там справедливості поки що я не бачу. Буде пенсійна реформа. Тим не менш програма 80+ запрацювала. Цього року пенсіонерам, яким 75 років — це другий, друга ступінь цієї реформи — 75+, люди отримають гроші. Але цього замало. Підтримуємо як можемо <…> Скажу чесно, тисну на уряд, щоб ми зменш… збільшували і мінімалку, і пенсії.»

Президент має на увазі додаткові виплати для пенсіонерів 75-80 років та старше 80 років. Пенсіонери віком 80+ (1,48 млн людей) почали отримувати надбавки з квітня 2020 року. По-перше, тепер їхня мінімальна пенсія не може становити менше 2600 грн. По-друге, вони отримують щомісячну доплату в розмірі до 500 грн, якщо їхня пенсія не перевищує 9205 грн. Пенсіонери віком 75-80 років почнуть отримувати доплати до 400 грн з 1 жовтня 2021 року.

Однак підвищення розміру пенсій — це лише одна зі складових пенсійної реформи. Реформа української пенсійної системи передбачає щорічний перерахунок пенсій, збільшення розміру мінімальної пенсії, запровадження другого рівня пенсійного забезпечення — накопичувальної системи (відкладання частини доходу на індивідуальний рахунок). До того ж, тиск на уряд з боку президента навряд чи можна назвати позитивним явищем. 

Найбільша проблема полягає у доповненні солідарної системи накопичувальною. У солідарній системі працездатні громадяни сплачують соціальний внесок, за рахунок чого виплачуються пенсії непрацездатному населенню. Тобто ефективність солідарної системи прямо залежить від демографічної ситуації. Сьогодні в Україні знижуються показники народжуваності та зростає кількість пенсіонерів на одного працівника. Тому забезпечувати виплати пенсій стає дедалі складніше.

Всього до Пенсійного фонду сплачують внески 13 млн осіб, тоді як у країні 11,2 млн пенсіонерів. Також слід враховувати вплив «тіньової економіки» — неофіційно працевлаштовані не сплачують пенсійні внески взагалі або сплачують лише частково, якщо отримують дві зарплати — офіційну та «в конверті». У 2020 році кількість неформально зайнятого населення в Україні становила 3,2 млн осіб. У результаті утворюється дефіцит Пенсійного фонду. Дефіцит означає, що фонду регулярно не вистачає власних коштів для виплати пенсій – тому він отримує додаткові кошти з державного бюджету. Проведена у 2017 році пенсійна реформа знизила навантаження на пенсійний фонд підвищивши стаж необхідний для отримання пенсії за віком та ліквідувавши спеціальні пенсії. Однак, ця проблема залишається невирішеною для більшості країн світу.

Нещодавно VoxCheck писав про стан пенсійної реформи та проблеми її реформування.

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (01:03:54-01:04:28)

Правда

«Економіка розвивається не дуже добре, достатньо повільно, через ковід. Але тим не менш, якщо порівнювати з європейськими країнами, зі світовими, що у них в цей час. Я вважаю, що ми в нормальному стані знаходимось, але епоха бідності завершиться тільки тоді, коли всі будуть сплачувати податки, коли дерегуляція буде і коли держава буде максимально діджиталізована. Все це буде обов’язково.»

Падіння ВВП України за 2020 рік – одне з найменших у Європі. Наша економіка знизилася на 4%, а, наприклад, ВВП Франції і Греції впали на 8%, Італії — майже на 9%, Португалії — на 7,5%, Німеччини — на 5%, а Іспанії — майже на 11%.

Світовий  ВВП за 2020 рік знизився на 3,6%. За оцінками МВФ, у 66 країнах падіння ВВП було нижчим, ніж в Україні, а в 27 країнах спостерігалося зростання – наприклад, у Китаї (+2,3%), Єгипті (+3,6%) чи Туреччині (+1,8%).

Президент і війна – з Росією і з COVID-19

З минулого року президент та «Слуги народу» постійно повторюють про успіхи режиму тиші на Донбасі. Про це ми згадували у статті до другої річниці президентства Зеленського. На пресконференції Зеленський знову вирішив нагадати про здобутки режиму тиші — і зманіпулював. 

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (56:11-56:33)

Маніпуляція

«І ви знаєте прекрасно ситуацію, що 7, десь 6–7 місяців поспіль була більш-менш стабілізована, стабільна ситуація. Ну точно ми маємо цифри — в 10 разів, в порівнянні з іншими періодами, було зменшено кількість пострілів, поранень, і найголовніше — в 10 разів зменшення смертей».

З початку так званого режиму тиші на Донбасі пострілів стало менше, та про стабільність говорити ще рано. Від початку перемир’я СММ ОБСЄ зафіксувала 28 771 порушень режиму тиші. Згідно з даними Української делегації в ТКГ кількість грубих порушень після запровадження режиму тиші зменшилась майже в 10 разів, кількість смертей — у 7 разів. 

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (56:32—56:52)

Технічна помилка

«Я щодня думаю про це, повірте, я знаю точно, сьогодні захворіло 5 тис. на ковід, 16 тис. одужало і сьогодні жодного… жодного летального випадку. Я слідкую за цим щодня, щодня спілкуюсь, і доповідь сьогодні буде в мене, ще одна доповідь Хомчака».

На перший погляд виглядає, ніби президент каже, що за останню добу не було смертей від COVID-19. Це підхопили деякі ЗМІ та сторінки у Facebook, звинувативши президента у брехні. 

Однак, з огляду на контекст, зрозуміло, що президент казав про летальні випадки в зоні ООС, а не про смерті від COVID-19. Адже далі президент згадує про доповідь Руслана Хомчака, начальника Генерального штабу, головнокомандувача Збройних сил України. За минулу добу в зоні ООС не було жодного загиблого.

19 травня в Україні зареєстрували 5 165 нових випадків COVID-19, а 16 748 осіб одужали. Були і летальні випадки — за останню добу їх 203.

Президент і вакцини проти COVID-19

У темі вакцинації проти COVID-19 Володимир Зеленський також кілька разів помилився. Наприклад, наполягав, що 45-47 млн доз вакцин вистачить на всіх українців, що більше вакцин закупити було неможливо, а рахувати відсоток вакцинованих некоректно — мовляв, ми на досить непоганому місці у Європі за кількістю введених доз. У провалах вакцинації президент бачить лише вину ексміністра Максима Степанова і вважає, що покарали його достатньо. 

Згадав президент і про те, як на підсанкційних каналах Віктора Медведчука «рекламували» «Спутнік V» та критикували AstraZeneca/Covishield: «І до речі, на каналах пана Медведчука всі говорили про «Супутник V», всі викидували в медіа образи щодо індійської вакцини AstraZeneca/Covishield, AstraZeneca припинила просто постачання вакцин по всьому світу, і в Україні також.»

Від себе додамо: на щастя, ці канали вже закриті, доступ до них навіть на YouTube обмежений. На жаль, проросійські політики продовжують говорити про успіхи російського «Спутніка» на інших платформах та телеканалах, а Covishield час від часу критикують опоненти влади. 

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:54:40-02:55:23)

Маніпуляція

«У нас на сьогодні контрактів на 45-47 млн вакцин, безкоштовних вакцин населенню України, що відповідає, в принципі, кількості нашого населення, якщо не брати там дітей, да, тощо. Це максимальна кількість, яку можна було знайти, згідно програм, згідно COVAXу, згідно окремій програмі прямих контрактів, наприклад, з тим ж Pfizer-ом, прямого контракту на 20 млн вакцин. Ці кроки зроблені».

Згідно з Національним планом вакцинації, Україна отримає 47 млн доз вакцин до кінця 2021 року — це і завдяки COVAXу, і через прямі контракти з виробниками. Цих доз вистачить на вакцинацію 23 млн населення. За оцінками Державної служби статистики, населення України сьогодні становить 41,4 млн людей. Дітей до 17 років, яких наразі не вакцинують, — 7,5 млн. Тобто кількість дорослого населення (старше 18 років) — приблизно 33,9 млн людей. Якщо закуповувати дводозні вакцини (а не, наприклад, однодозну вакцину Johnson&Johnson), для вакцинації всього дорослого населення знадобиться 67,8 млн доз вакцини.

Про контракт на 20 млн доз вакцин Pfizer до кінця 2021 року повідомляв лише Офіс Президента.

Та чи справді це максимальна кількість вакцин, яку можна було знайти? Якби Україна розпочала підписання контрактів раніше, то й темпи вакцинації могли б бути вищими. Наприклад, ДП «Медзакупівлі», яке займається централізованими закупівлями медпрепаратів в Україні, могло ще в січні підписати два контракти на постачання вакцин, але через втручання МОЗу цього не сталось.

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:58:06-02:58:21)

Перебільшення

«Тому, що він (директор Serum Institute of India — ред.) каже, що дивіться, я більшості країн не дав навіть таку першу партію вакцини».

Індія експортувала лише Covishield. Міністерство закордонних справ Індії повідомляло про постачання вакцини в Бутан, Бахрейн, Оман, Єгипет, Алжир, Кувейт, ОАЕ, Південну Африку, Бангладеш, М’янму, Маврикій, Марокко, Непал, Шрі-Ланку та на Мальдіви та Сейшели. Так, Канада отримала першу поставку в розмірі 500 тисяч доз, як і Україна, Південна Африка — першу поставку на 1 млн доз і другу на 500 тисяч. А от в Єгипет перша партія була лише 50 тисяч, а Кувейт отримав 150 тисяч доз. 

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:56:51-02:57:22)

Маніпуляція

«До того питання, що в порівнянні. Авжеж, ви порівнюєте просто відсоток вакцинованих, правильно. Я вважаю, що це несправедливо. Я вважаю, що ми, незважаючи на те, що ми не в пріоритеті, як в Євросоюзі і НАТО в цьому випадку, якщо порівнювати країни, які вже в Союзі чи в Альянсі, ми зробили більше вакцин, ніж деякі європейські країни, так, вони маленькі, але тим не менше, питання було не про відсоток, а як ти домовився».

Вакцинація забезпечує колективний імунітет, який допомагає подолати захворювання. Отже важливий саме відсоток щеплених серед населення. Звісно, щоб повністю подолати епідемію, потрібно вакцинувати більшу частину населення світу. Проте країни, які вакцинували велику частину населення, скасовують обмеження на активність всередині країни, але залишають обмеження на переміщення через кордон, щоб знизити імовірність привнесення вірусу ззовні.

Країни Євросоюзу чи НАТО не мали преференцій у постачанні вакцин. Вакцини розподіляли за допомогою міжнародних механізмів відповідно до кількості населення. Проте деякі країни (як-от Ізраїль) домовилися з виробниками та отримали вакцини раніше за інших. Тому для того, щоб вакцинувати населення швидшими темпами, потрібно було раніше підписувати контракти з виробниками вакцин та краще організовувати саму кампанію вакцинації.

Якщо порівнювати абсолютну кількість вакцинованих, то Україна справді не на останньому місці в Європі. Наприклад, в Україні ввели вже понад 1 млн доз, тоді як в Естонії — 603 тисячі, в Чорногорії — 148 тисяч, в Албанії — 688 тисяч,  а у Словенії — 893 тисячі доз. Однак за кількістю вакцинованих у відсотках до населення Україна залишається на останньому місці серед країн Європи.

Частка вакцинованого населення в Європі

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:57:53-02:57:58)

Правда

«А ви бачили, що в Індії відбувається, коли заборонений експорт вакцин?»

Зеленський має на увазі, що через загострення ситуації з COVID-19 в Індії ця країна припинила експорт вакцин. 

Це справді так. Наприкінці березня Індія призупинила експорт вакцин. Очікувалося, що це обмеження буде діяти до кінця квітня. Однак, згідно з останніми даними Reuters, експорт вакцин, ймовірно, не відновлять аж до жовтня.

Призупинення експорту пов’язано з внутрішньою ситуацією в Індії. З середини квітня в країні розпочалася друга хвиля пандемії й кількість хворих значно зросла (див. графік). Тож Індія призупинила експорт вакцин, щоб прищепити власне населення та знизити захворюваність.

Кількість нових випадків COVID-19 в Індії

Замість висновку. То хто ж винен і чия заслуга?

Риторика Зеленського помітно змінилась: тепер він приписує собі більше заслуг, а відповідальність частіше перекладає на інших. Наприклад, прибуток «Нафтогазу» у 2019 році Зеленський вважає своєю заслугою, адже він активно брав участь у домовленостях з Путіним, Меркель та Макроном. Хоча Вітренка і Коболєва він також згадав:

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (01:11:15-01:12:07)

Без вердикту

«Дуже некоректно, до речі, звучить про НАК «Нафтогаз» історія про те, що зараз прибуток зменшено в порівнянні з кінцем 19-го року чи з 19-м роком. Знов некоректно. Прибуток 2019 року в більшості був через домовленість мою особисту з президентом Путіним при свідках канцлер Меркель, пані канцлер Меркель і пан президент Французької Республіки. І за допомогою наших юристів і того ж Вітренко і Коболєва на той час, коли $3 млрд пришло в наш бюджет в 19-му році». 

У справі про вбивство Павла Шеремета Зеленський використав один зі своїх улюблених прийомів — «якби». Якби тоді він був президентом, журналіста не вбили б, і зараз не було б справи Юлії Кузьменка, Андрія Антоненка та Яни Дугарь. У дуже схожому стилі президент відповідав на деякі питання у програмі Axios на HBO, яке ми аналізували раніше. Втім, і тут президент знайшов чим похвалитися — за часів його президентства жоден журналіст не загинув. Чи варто цим пишатися — залишаємо на розсуд читачів.

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:49:37-02:50:38)

Без вердикту

«Мені дуже жаль, що ми втратили журналіста, будь-якого, мені дуже жаль, що я тоді не був президентом. Може тоді б ці органи, які, про що ви кажете, які може вони мають до цього чи хтось з них мав бути причетними до цього, може тоді б вони це не зробили, я не знаю. Я вважаю, я не можу говорити, обіцяти, але я знаю, що зараз. Вибачте, що це звучить так, я іще раз хочу, я дуже, я, ну не те, що радий, але, я не хочу, щоб це змінилось. Але все ж таки при мені жоден журналіст так не пішов з життя».

Остання заява, яка привернула нашу увагу, — про тих, хто оточує президента і кого він привів у владу. Нібито є персони, за яких йому соромно, але це були «невеличкі промахи». Кадрові провали Зеленського ми аналізували двічі: у статтях до першої та другої річниць президента. 

Володимир Зеленський, 20/05/2021 (02:18:44-02:19:29)

Без вердикту

«За деякі кроки деяких людей, які поруч зі мною є, чи поруч зі мною були, дійсно соромно. І вважаю, що якщо це невеличкі промахи, то треба пробачити, і вони повинні виправляти ситуацію і показувати це, тому що завжди людям треба давати другий шанс».

До речі, відповіді на питання про заступника голови ОПУ Олега Татарова Зеленський уникнув — мовляв, це питання до голови Офісу Андрія Єрмака. Справа в тому, що Олег Татаров був заступником начальника Головного слідчого управління МВС саме під час подій Революції Гідності. І саме він опікувався затриманнями учасників протесту, а також висував їм ультиматуми. Хоча раніше Зеленський висловлював свою думку щодо нього в інтерв’ю ВВС. Тоді він казав, що «ця конкретна людина нікого не розганяла», а інформацію, що ним невдоволені родини загиблих на Майдані, нібито розповсюджують ЗМІ, пов’язані з Петром Порошенком. 

Тож для Зеленського, вочевидь, настав кінець епохи невпевненості перед журналістами. Нині президент вміло забирає собі заслуги інших гілок влади і замовчує чи забалакує незручні для себе питання.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний