Продай, якщо зможеш. Результати роботи Прозорро.Продажі | VoxUkraine

Продай, якщо зможеш. Результати роботи Прозорро.Продажі

Photo: depositphotos / TopVectors
19 Березня 2019
FacebookTwitterTelegram
2567

1454 об’єкта виставили на продаж державні органи за перші 4 місяця (з серпня по грудень 2018) проведення аукціонів з малої приватизації через систему Прозорро.Продажі. Лише 423 із них завершились продажем.

Як проводяться аукціони?

Варто розділити аукціони, що проходять в системі Прозорро.Продажі на звичайні та голландські. Якщо об’єкт не вдається продати з другої спроби, третьою спробою є голландський аукціон. Основною відмінністю голландського аукціону є те, що в ньому ціна знижується, доки один із учасників не зупинить це зниження. Після цього, інші учасники мають можливість піднімати ціну, і аукціон проходить за звичайними правилами. Через відмінності між звичайними та голландськими аукціонами ми не можемо визначити прибутковість таких аукціонів. Відтак, ми сфокусуємося лише на аналізі звичайних аукціонів.

При аналізі даних  ми припускаємо, що органи приватизації переслідують дві основних мети:

  1. Продати той об’єкт, який був виставлений на приватизацію.
  2. Максимізувати прибуток від приватизації.

На жаль, дані вказують, що більшість організаторів не справляються навіть з першою задачею: із 1052 звичайних аукціонів лише 344 були у стані кваліфікації, підписання договору чи завершеного продажу.

Результативність аукціонів

Що впливає на те, чи вдалося приватизувати певний об’єкт? Ми проаналізували такі фактори як кількість пропозицій, поданих на аукціон, кількість пропозицій у квадраті, оголошена вартість об’єкта та оголошена вартість у квадраті, майданчик, на якому розміщене оголошення про приватизацію, хто є організатором аукціону, кількість дискваліфікацій, наявність ілюстрації чи презентації, вкотре виставляється об’єкт та який саме тип об’єкта виставляється.

Лише деякі з цих факторів впливають на вірогідність приватизації. Так, кількість учасників має нелінійний вплив: вірогідність приватизації спочатку, коли з’являються додаткові учасники, зростає дуже стрімко, а потім повільніше. Загалом оптимальна кількість учасників для максимізації вірогідності результативного проведення аукціону дорівнює приблизно 25. Однак витрати на залучення додаткових учасників можуть бути невиправданими. Так, графічний аналіз (Рисунок 1) засвідчив, що вірогідність результативного проведення аукціону з трьома учасниками є майже такою самою, як і з 25 учасниками.

Рисунок 1

Модель показує, що центральне управління ФДМУ та його регіональні відділення є менш результативними організаторами, ніж міські ради (в середньому їхні аукціони закінчувались приватизацією частіше на 2,7 процентних пункти порівняно з ФДМУ), сільські ради (частіше на 13,4 п.п.). При цьому результативність центрального управління ФДМУ не відрізняється статистично значимо від результативності органів районної ради чи органів обласної ради та інших організаторів.

Також має значення тип об’єкта продажу та кількість дискваліфікацій –   результативність аукціонів з автомобілями чи іншими транспортними засобами на 14 п.п. нижче порівняно з аукціонами з нерухомістю, а кожна додаткова дискваліфікація знижує вірогідність результативного проведення аукціону на 36 п.п.

Прибутковість аукціонів

Як зазначалось раніше, більшість аукціонів із малої приватизації не закінчуються результативно. Також не завжди високою є і прибутковість. Із 344 звичайних аукціонів, які були завершені результативно, у 32 випадках організатори аукціону не отримали прибутку.

Аукціони, які виставляються на майданчику «Національна електронна біржа», на 111% прибутковіші за ті, що виставляються на SmartTender.biz, хоча вірогідність результативності аукціону не залежала від платформи. Всі майданчики мають рівний доступ до всіх аукціонів: якщо об’єкт був виставлений на одному майданчику, його видно на усіх інших майданчиках. Тому різниця у прибутковості між аукціонами, виставлених на різних майданчиків існує не через наявність більшої кількості учасників, які користуються певним майданчиком, а, завдяки більш успішному маркетингу деяких майданчиків та кращій роботі з організатором аукціону.

Крім того, хоча центральне управління ФДМУ та його регіональні відділення є менш результативними, ніж органи місцевої влади, їхні аукціони приблизно на 100% прибутковіші, ніж аукціони, проведені органами місцевої влади та іншими організаторами. Це може пояснюватися тим, що ФДМУ продає майно інших розпорядників, а органи місцевого самоврядування –  лише те майно, яке їм належить, тому їхній підхід до управління майном відрізняється. Ще одне вірогідне пояснення: ФДМУ займалось приватизацією до введення системи Прозорро.Продажі, а отже можливо, що ті об’єкти, які досі залишились не проданими, є найменш привабливими для покупців. Органи місцевого самоврядування менш активно займались приватизацією, тому у них залишились привабливі для покупців об’єкти, які вони можуть реалізувати за допомогою Прозорро.Продажі. Крім того, ФДМУ зазвичай продає об’єкти за балансовою вартістю, тоді як органи місцевого самоврядування проводять переоцінку об’єкта перед приватизацією. Така переоцінка наближає оголошену вартість до ринкової, а отже прибутковість буде меншою.

Аукціони, де об’єкт виставляється вдруге, є на 57% менш прибутковими, ніж ті, де об’єкт  виставляється вперше.

В яких аукціонах більше учасників?

Головним чинником, що впливає на кількість пропозицій, є оголошена вартість та організатор аукціону:  підвищення оголошеної вартості на 1 млн грн збільшує кількість учасників в середньому на 0,8. Можливо, це тому, що об’єкти з вищою оголошеною вартістю є більш якісними, тож і попит на них вищий.

Аукціони, організовані міськими радами, приваблюють в середньому 0,73 додаткових учасника порівняно із аукціонами ФДМУ, а аукціони, організовані районними радами, в середньому на одного учасника менше.

Ми вирахували, що «справжня кореляція» між прибутковістю та кількістю пропозицій (після того як відняти усю варіацію у кількості пропозицій та прибутковості, яка пояснюється іншими факторами) становить 0,48. Це означає, що сама лише кількість пропозицій пояснює близько 23% усієї варіації у прибутковості (і навпаки). Для порівняння, усі решта фактори разом взяті пояснюють близько 12% варіації у кількості пропозицій та 9% варіації у прибутковості.  

Як залучати більше потенційних переможців?

Зважаючи на важливість кількості учасників, цікаво подивитись чи важлива «якість» учасників та порівняти портрет середньостатистичного учасника і середньостатистичного переможця, щоб визначити які саме учасники туди ходять, а які перемагають.

Рисунок 2

Із рисунка 2 видно, що більше половини пропозицій подають саме фізичні особи. На другому місці – юридичні особи (30% від усіх пропозицій). З іншого боку, коли об’єктом аукціону є акції та підприємства, найбільше пропозицій надходить від юридичних осіб.

Рисунок 2 також засвідчує, що розподіл переможців аукціонів є майже ідентичним до розподілу учасників.  Отже, якщо метою залучення більшої кількості учасників є збільшення кількості результативних аукціонів, не має потреби таргетування певної групи учасників, тому що усі категорії учасників мають однакову вірогідність перемогти.

Фізичні особи є найчисельнішими як серед учасників, так і серед переможців, тому ми вирішили проаналізувати розподіл серед них учасників та переможців. Оскільки детальні дані про індивідуальних учасників відсутні, ми можемо лише дослідити розподіл фізичних осіб за статтю.

Чоловіки подали майже 80% пропозицій та виграли майже 80% аукціонів, де переможцем була фізична особа. Отже, задля результативного проведення аукціону немає сенсу докладати додаткових зусиль для залучення фізичних осіб певної статі.

Щодо юридичних осіб можна визначити регіон, де зареєстрована компанія. Близько 65% учасників – юридичні особи із тієї ж області, що і об’єкт аукціону, а решта 35% – із інших регіонів. Попередній аналіз, однак, показав, що учасники із інших регіонів здебільшого розташовані в Києві чи сусідніх областях.

Однак,  учасники із інших регіонів набагато рідше стають переможцями аукціону. Це може пояснюватися тим, що  учасники із інших регіонів несуть додаткові витрати, пов’язані із придбанням об’єкта, як-от поїздки до регіону місцезнаходження об’єкта, тому вони готові витратити менше грошей на сам об’єкт і, відповідно, програють в аукціонах місцевим учасникам, які не зазнають цих додаткових витрат. Отже, немає сенсу витрачати додаткові кошти на залучення учасників із інших регіонів: залучення більшої кількості учасників із свого регіону буде більш ефективним.

Критерії ризику

Для публічних закупівель через систему Прозорро застосовуються критерії ризику з метою виявлення закупівель, де потенційно може бути обмежена конкуренція чи є ризик неефективності. Ми проаналізували список ризик-індикаторів, які використовуються порталом Дозорро. Ми ідентифікували 3 індикатори, які можуть бути застосовані до аукціонів із малої приватизації, а саме:

  • наявність питань без відповіді;
  • дискваліфікація більше 50% учасників;
  • аукціони із двома чи більше учасниками, у яких цінова пропозиція переможця не змінювалась під час аукціону (свідчить про потенційну змову між учасниками).

Із 1234 аукціонів у 84 був наявний хоча б один ризик-індикатор, а якщо брати лише ті 344 аукціони, які завершилися продажем, більше ніж у чверті (72) присутній щонайменше один ризик-індикатор. Хоча ми використовували далеко не усі ризик-індикатори, проте виявили, що дуже великий відсоток аукціонів є потенційно ризиковими. Це свідчить про важливість  якнайшвидшої розробки інструментів автоматичного моніторингу ризиків.

Висновки та рекомендації

На поточному етапі проведення аукціонів з малої приватизації більшість аукціонів не завершуються приватизацією, а на багатьох із тих, що завершуються, об’єкти продаються за мінімальну оголошену ціну. Великою мірою це є результатом недостатньої кількості учасників, але наші результати також свідчать, що певну роль відіграють такі чинники, як особа організатора, об’єкт продажу та ін.

З іншого боку, понад чверті результативних аукціонах були «ризиковими».

З огляду на це, ми рекомендуємо:

  • Залучення більшої кількості учасників шляхом більшої публічності оголошень про малу приватизацію.
  • Проведення опитування потенційних учасників (наприклад, тих, хто переглядав оголошення про аукціон, але вирішив не брати в ньому участь) про причини відмови від участі, проблеми, з якими вони зіштовхнулися під час користування системою Прозорро.Продажі.
  • Розробка інструментів аналізу ризиків для Прозорро.Продажі.
  • Навчання організаторів аукціонів, наприклад, більш результативні організатори можуть проводити тренінги для менш результативних.
Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний