Прогноз Для України: Шторм з Проблисками Сонця

Україна втрачає людей у війні з Росією, гривня втрачає вартість, резерви Центрального Банку вичерпуються, невідомо, чого насправді варті Мінські угоди і чи вистачить коштів МВФ. Але. Цей шторм стихне, коли Україна впевнено прямуватиме шляхом структурних реформ. Ці зміни відбуваються вже зараз. Співпрацю з МВФ відновлено, розроблено антикорупційну стратегію, Антикорупційне бюро обіцяє стати прозорою ефективною структурою, відбувається дерегуляція і Угоду про Асоціацію таки підписано.

Минув рік від революції гідності на Майдані. В Україні переламний момент.

Конфлікт з Росією загострюється, кількість загиблих наближається до 5 000, а за деякими оцінками – навіть до 50 000 людей. Витрати на війну на Сході вже складають близько $ 5-10 млн на день. Не зважаючи на домовленості про припинення вогню, підписані в Мінську 12 лютого, бойові дії тривають.

Гривня, втратила дві третини своєї вартості і продовжує падіння.

Досі Україна виконувала свої зобов’язання перед іноземними кредиторами, але резерви Національного банку України майже вичерпалися. Проблема всеохопної корупції лишається нерозв’язаною.

На жаль, новий уряд, який прийшов у грудні, може мало чим похвалитись на  шляху успішних структурних реформ.

Однак, у лютому заблищали деякі промінчики надії.

Міжнародний Валютний Фонд оголосив про надання пакету фінансової допомоги у розмірі 17,5 млрд. дол для стабілізації економіки України. Новопризначений генеральний прокурор, Віктор Шокін, ініціював кримінальні провадження та відсторонення кількох суддів головного суду Києва від виконання обов’язків за звинуваченням у зловживанні службовим становищем. І, незважаючи на проблеми з дотриманням, у Мінську все ж було підписано новий мирний договір, покликаний врегулювати кризу на Сході.

Так, підтримка від МВФ розпорошена на чотири роки, і її може не вистачити для того, щоб вселити довіру іноземним інвесторам, українському бізнесу та споживачам. Не виключено, що і цей мирний договір спіткає доля попередньої домовленості про припинення вогню, і він провалиться. А дії Генерального прокурора це, можливо, лише ознака внутрішньополітичної боротьби за перерозподіл влади, а не спроба придушити корупцію.

Але наш безпосередній досвід взаємодії з київськими політиками свідчить про те, що Україна дійсно робить фундаментальні кроки аби стати демократичною державою.

Сила, народжена з кризи

Конфлікт на Сході і анексія Криму згуртували громадянське суспільство у прагненні реформувати країну.

В Україні новий президент, новий парламент і новий уряд, де багато нових облич.

В парламенті налічується 8 фракцій, причому більшості з представлених там партій ще рік тому просто не існувало. Кілька ключових міністрів у новому українському уряді є технократами, в тому числі іноземці, які отримали громадянство України: Міністр фінансів Наталія Яресько, Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі та Міністр економіки Айварас Абромавічус.

Це радикальні зміни. Взяти, до прикладу, міністра Яресько. Вона народилась у Чикаго в 1965 році, виросла та навчалась у США, в 1989 отримала диплом магістра з державної політики в Гарвардському інституті державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді. Яресько переїхала до України в 1992 році і до моменту призначення до українського Уряду була інвестиційним банкіром. Ще ніколи в історії України міністр фінансів не мав Гарвардської освіти та успішного досвіду в бізнесі.

Поступові, не радикальні зміни

Не можна розглядати ситуацію з новим урядом і парламентом у «чорно-білому» світлі: “Є тенденція вбачати або друге пришестя Христа, або Апокаліпсис, коли справа доходить до новин з України”, пише Самуель Шарап, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень. “Але дотепер вони якось виплутувалися”.

Але поряд із новими технократами лишаються і старожили, найбільш помітні з них – Президент та Прем’єр-міністр. Як помітив Джон Гербст, колишній посол США в Україні, Президент і Прем’єр-міністр є продуктами «старої системи, .. не поспішають рухатися в напрямку до необхідних реформ … [і] мають певну підтримку супер-багатих українських олігархів, які бояться втратити особливі привілеї – захист свого бізнесу, державне фінансування та імунітет від судового переслідування – в реформованій системі». Потрібен час, аби вони, як і інші колишні еліти, адаптувались, або були заміщені у новому політичному процесі.

У той же час, ми можемо – і повинні – визнати досягнення нових українських лідерів з моменту їх номінації на посади:

1. Швидке та ефективне відновлення співпраці з МВФ та іншими західними донорами, а також віддана робота над структурними реформами.
2. Розробка стратегії  боротьби з корупцією, яка включає заходи із забезпечення прозорості та утворення спеціального незалежного антикорупційного бюро, покликаного «винести сміття з хати». Найбільше тішить, що серед кандидатів на посаду голови бюро є ряд фахівців, які мають добру репутацію в боротьбі з корупцією.
3. Дерегуляція, що включає, серед інших важливих заходів, обмеження повноважень Генеральної прокуратури, що має знизити кількість надокучливих перевірок бізнесу і приватних осіб.
4. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що передбачає співпрацю в політичному контексті та вільний рух товарів між Україною та ЄС.

Ключ до структурних реформ

Україна сьогодні ще дуже вразлива. Ми підкреслили вище, що структурні реформи відбуваються, але чи їх достатньо, чи достатньо швидко вони просуваються?

Крім того, кожен успіх, як і кожен прояв слабкості, українського уряду Росія зустрічатиме посиленням тиску.

В серпні 2014 року Україна змогла відстояти свою територію перед сепаратистами, але тільки до того моменту, який решта світу назвала безпосереднім вторгненням Росії на територію Української держави (хоча Кремль це досі заперечує).  В січні 2015 року, коли світові ринки були стурбовані платоспроможністю України, Росія загрожувала відкликанням 3 млрд. дол. США попередньо наданого кредиту. Тоді, вже наступного тижня, ще більше підрозділів російської армії були помічені при перетині російсько-українського кордону з метою підсилити позиції сепаратистів.

Україна відчайдушно потребує допомоги аби протриматись наступні кілька місяців. Потрібен час, аби громадянське суспільство зіп’ялося на ноги, а управлінські структури очистились. Коли країна впевнено попрямує шляхом  структурних реформ, шторм стихне.