Рік тому, перед парламентськими виборами 2014 року, VoxUkraine проаналізував програми політичних партій, що висували своїх кандидатів до парламенту. З дев’яти партій, які мали найвищий передвиборчий рейтинг, до парламенту пройшло шість.
Фінансова підтримка проекту – кошти, які VoxUkraine зібрали протягом crowdfunding – кампанії у Facebook впродовж перших двох тижнів жовтня.
На найближчі місцеві вибори своїх кандидатів запропонували всі парламентські партії, окрім Народного Фронту. Ці партії вже мали змогу проявити себе за 11 місяців, що минули з парламентських виборів. VoxUkraine перевірили, які з парламентських партій втілювали (чи принаймні намагалися втілювати) свої передвиборчі програми та ідеї, проголошені в них. Для цього ми проаналізували законотворчу діяльність народних обранців, їхні голосування (за винятком групи «Відродження» та групи «Воля народу», які утворились після формування Верховної Ради), та виконання конкретних обіцянок, які були в програмах партій.
За перші дві сесії Верховна Рада прийняла 651 законодавчий акт. Лише 16 законів прямо виконують обіцянки, записані у програмах партій (Таблиця 2). Проте 196 законів[1] загалом стосувались ідей, озвучених у партійних програмах– на їх основі побудовано підсумковий рейтинг (Таблиця 1). Отже, 180 законів – це або кроки до виконання ідей, закладених у програмах, або інші законопроекти, спрямовані на ту саму мету (наприклад, парламентом було ініційовано і проголосовано ряд законів, спрямованих на боротьбу з корупцією, про які партії не згадували у своїх програмах).
Згідно з результатами аналізу, БПП та НФ є лідерами в ініціюванні та голосуванні за закони, які відповідають ідеям їхніх програм, а фракція Самопомочі, хоча змогла провести до прийняття мало законів, які б відповідали її програмі, проте старанно голосувала за всі такі закони, ініційовані іншими. Батьківщина і БПП виконали найбільше своїх обіцянок, але БПП і НФ загалом сильно відхилялись від програм і працювали в напрямках, які не згадували у своїх програмах. Загальний рейтинг за сумою балів очолили НФ та БПП.
Методологія Таблиці 1
Ми розглянули
1) які з партій змогли довести до прийняття законопроекти, що відображали ключові програмні ідеї партії та
2) як партії голосували за закони, що загалом відображали їхні ідеї (навіть якщо такі закони ініціював хтось інший). (Див. Табл. 3).
Підсумкове порівняння – перша частина Таблиці 1 – було складено за п’ятьма критеріями в кожній із тем: політична система, боротьба з корупцією, державне управління, судова реформа, безпека та армія, економічна політика, соціальний захист, освіта й наука, охорона здоров’я, мова, суспільне телебачення та членство в ЄС (більшість партій так чи інакше торкалися цих тем у своїх програмах). Розглядалися лише прийняті закони, які стосуються однієї з тем передвиборчої програми.
Критерії “розробки теми” були такі: ініціювання законопроектів; голосування за законопроекти; виконання обіцянок, записаних у програмі партії; виконання, того, що не обіцяли у програмі; порушення обіцянок.
- Ініціювання: лідерами у цій категорії є партії, які змогли ініціювати й довести до прийняття найбільшу кількість законопроектів у певних темах (незалежно від того, чи було це обіцяно їхніми програмами, чи ні);
- Голосування більшістю: лідерами у цій категорії є партії, що проголосували більшістю за найбільшу кількість законопроектів певної теми (незалежно від ініціатора законопроекту);
- Виконання обіцянок: категорія показує, які партії змогли виконати положення партійної програми, ініціювавши та довівши до прийняття відповідні законопроекти;
- Виконання, того, що не обіцяли: категорія показує, які партії, хоча й не обіцяли в передвиборчій програмі, проте ініціювали й довели до прийняття законопроекти в певних темах;
- Порушення обіцянок: категорія показує, які партії, пообіцявши в передвиборчій програмі, згодом не змогли довести до прийняття законопроекти, які б виконували ці обіцянки (якщо законопроект було розроблено, але ВРУ його не прийняла, обіцянка все одно вважається невиконаною).
Підсумковий рейтинг – друга частина Таблиці 1 – розраховано за такими принципами:
- Загальна сума балів за ініціювання законів. Партія отримувала (+1) в кожній темі, яка була в програмі партії (див. Табл. 3) за доведення до прийняття законів, ініційованих членами партії;
(+0,5) в кожній темі, якої не було в програмі, за доведення до прийняття законів, ініційованих членами партії;
(-0,5) в кожній темі, яка була в програмі партії, за відсутність серед прийнятих законів таких, що ініціювала партія.
- Загальна сума балів за голосування за закони. Партія отримувала (+1) в кожній темі, яка була в програмі партії (див. Табл. 3) за голосування більшістю (>50%) за закони в даній темі (незалежно від ініціатора);
(+0,5) в кожній темі, якої не було в програмі, за голосування більшістю (>50%) за закони в даній темі (незалежно від ініціатора);
(-0,5) в кожній темі, яка була в програмі, якщо партія не підтримала більшістю жодного закону теми.
Звісно, може здатись несправедливим, що лише одна партія отримувала бали за ініціювання коаліційних законів, хоча робота була колективною (авторство законопроекту визначалось за партійною належністю головного ініціатора), або навпаки – партія отримувала бали за ініціювання законів, що були підготовлені, наприклад, профільним міністерством, яке не змогло провести законопроект через процедури Кабінету Міністрів. Звісно, кожен рейтинг є певним спрощенням, але якщо подивитись глибше, то саме ті партії, для яких певна тема є найбільш важливою ідеологічно, і будуть обрані міністерством чи колегами по Коаліції (чи навіть лобістами) для подання законопроектів із певним набором ідей.
Аналіз виконання конкретних обіцянок партій, записаних у передвиборчих програмах 2014 року[2]
Таблиця 2 розглядає лише законопроекти, розроблені партіями на виконання положень своїх передвиборчих програм. При цьому, якщо законопроект було подано депутатами кількох партій та включено до передвиборчих програм цих самих партій, законопроект зараховувся до активу обох партій. Якщо законопроект було подано кількома партіями, але обіцяно лише однією, він зараховувася до “активу” лише цієї партії.
Хтось може заперечити, що під час парламентської роботи партії керувалися не власними програмами, а Коаліційною угодою, проте аналіз виконання цієї угоди також невтішний – станом на липень 2015 року угода виконувалась приблизно на 30%, і, за останньою інформацією, на сьогодні ситуація не покращилася.
[Посилання на таблицю в Excel: VoxUkraine_Elections]
[Тут Ви зможете знайти Таблицю 4 з активними гіперпосиланнями на законодавчі акти]
Примітки
[1] Не всі 651 потрапили до розгляду, оскільки 165 законів ми визначили як технічні, а 147 стосувались тем, які не виникали в програмах.
[2] Зазначимо, що більша частина програм партії не піддаються перевірці, оскільки є занадто загальними (наприклад – партія підтримує підприємництво та економічний розвиток) – таблиця 1. Тому ми обирали лише ті положення, які можливо хоч якось конкретизувати (таблиця 4). У цьому плані варто відзначити програму партії “Батьківщина”, яка містить найбільше положень зі словами “прийняти закон”.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний