Рада пропонує людям обговорити закон про кредитні історії — чому це важливо і що саме зміниться

Так Рада вирішила вперше за багато років скористатися механізмом громадського обговорення (ст 114 Регламенту ВРУ). Раніше таку процедуру використовували до проєктів змін до Конституції у 2003 і 2009 роках і до Податкового кодексу у 2010. Це процедура, коли текст закону викладають у відкритий доступ, і кожен охочий може залишити свої коментарі чи пропозиції. Депутати мають розглянути всі відгуки перш ніж знову ставити проєкт на голосування.

Законопроєкт, який депутати пропонують винести на обговорення, підготувала депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. Це нова версія закону про кредитні історії, який діє з 2005 року. Законопроєкт враховує сучасні реалії — від онлайн-кредитів до захисту від шахрайства під час війни.

Що таке кредитна історія? Це інформація про всі ваші кредити — коли та на яку суму ви їх брали, чи вчасно здійснювали платежі за кредитами, чи реструктуризували кредит. Таку історію зберігають спеціальні установи — бюро кредитних історій. Банки та фінансові компанії дивляться на кредитну історію, коли вирішують, чи видавати вам новий кредит.

Згідно з проєктом, банки, кредитні спілки, магазини, які продають товари в розстрочку, мають обов’язково передавати інформацію про всі видані ними кредити до щонайменше одного бюро кредитних історій. Для цього не потрібно отримувати окрему згоду споживача — кожен отримувач кредиту погоджуватиметься на це автоматично. Кожен кредит отримає унікальний номер, за яким можна буде відстежити його від моменту видачі до повного погашення. Бюро автоматично перевірятимуть, чи людина, яка хоче взяти кредит, не померла, не зникла безвісти або не визнана недієздатною. Це допоможе зупинити аферистів, які беруть кредити на померлих чи відсутніх осіб.

Родичі зниклих безвісти під час війни зможуть перевірити їхні кредитні історії, щоб виявити можливі шахрайські кредити. А спадкоємці зможуть перевірити кредитну історію померлих родичів, щоб дізнатися про борги, які переходять у спадок.

Отже, як проходитиме обговорення? 17 лютого 2025 року законопроєкт опублікували на сайті Верховної Ради в розділі «Громадське обговорення законопроєктів». До 14 березня кожен охочий може ознайомитися з текстом проєкту й поставити йому оцінку та/або залишити свої пропозиції і зауваження до законопроекту або окремих його статей. Для цього необхідно буде авторизуватися через електронний підпис (той самий, що використовується в «Дії» чи для податкових документів). Усі зібрані коментарі передадуть до профільного комітету Верховної Ради. Комітет перегляне зауваження врахує деякі з них, а після цього знову винесе законопроєкт на голосування (повторне перше читання).

Наразі в законодавстві не прописано, яким чином має відбуватися відбір пропозицій та за якими критеріями їх оцінювати.  Але запровадження громадського обговорення законопроєктів дуже важливе. Це один з інструментів електронної демократії. Історія із законопроєктом №12260 — це важливий тест на те, чи може Верховна Рада реально спілкуватися з громадянами та враховувати їхню думку. Якщо люди проявлять активність, а депутати дослухаються до пропозицій, це буде крок до більш відкритого і чесного законодавчого процесу. Якщо ж обговорення відбудеться «для галочки» — стане зрозуміло, що механізм громадського обговорення в Україні залишається на папері.