Відповідь Олексія Хабатюка на статтю “Підняти ціни. Як населення скорочує споживання газу” | VoxUkraine

Відповідь Олексія Хабатюка на статтю “Підняти ціни. Як населення скорочує споживання газу”

7 Липня 2016
FacebookTwitterTelegram
1879

Віталія Яремко  та Ганна Вахітова в статті «Підняти ціни. Як населення скорочує споживання газу: Енергозбереження чи енергозаміщення», яка вийшла 21 червня на VoxUkraine, шукали відповідь на важливе питання: як вартість енергоносіїв впливає на їх обсяг споживання та заміщення одного виду палива іншим або іншими видами енергії? Директор Фонду екологічних інвестицій Олексій Хабатюк написав критичну рецензію, в якій не погоджується з висновкам статті.

Не применшуючи важливість піднятого питання, проміжні та остаточні висновки, яких дійшли автори, видаються помилковими, що є наслідком хибних підходів до аналізу.

Автори, зокрема, зазначають таке: «Справді, коли відбулося різке підвищення тарифів на природний газ (у серпні 2010 року і травні 2014 року), реальні річні витрати на газ середнього домогосподарства зменшилися, що свідчить про певне покращення енергоефективності».

До цього висновку вони приходять на підставі аналізу даних представлених на цій діаграмі.

ee_ua_3

Принципова хибність цього висновку є наслідком використання вартісного виразу витрат на придбання домогосподарством енергоносіїв для аналізу покращення енергоефективності.

Відповідно до директиви 2012/27/EU, яку Україна зобов’язалась імплементувати в рамках  енергетичного співтовариства, термін «покращення енергоефективності» («energy  efficiency  improvement» – англ.) – це збільшення енергетичної ефективності, як результат технологічних, поведінкових та/або економічних змін. В свою чергу, термін «енергетична ефективність» («energy  efficiency» – англ.) – це співвідношення кількості результатів діяльності (послуг, товарів, енергії) на виході до кількості енергії на вході.

Використання реальних річних витрат на придбання газу (чи електроенергії) не може навіть в першому наближені розглядатися, як еквівалент кількості енергії на вході.

Для демонстрації цього, можна звернутися до динаміки споживання природного газу в період аналізований авторами.

Рисунок 1. Споживання природного газу населенням України, 1998-2015

14974d520508accc1db217c8721f4d50

Дані за 2014-2015 не включають АРК та непідконтрольну центральній владі частину Донецької та Луганської областей

В 2010 році, в який на думку авторів відбулось покращення енергоефективності при споживанні газу в домогосподарствах, споживання газу домогосподарствами було найбільшим в аналізованому періоді.

Щодо заміщення природного газу електроенергією, автори наводять такий приклад: «Припустимо, що у 2013 році домогосподарство споживало лише 2000 м3 газу на рік за ціною 1 грн за м3 і 2000 кВт·год електроенергії за ціною 0,4 грн за кВт·год, а загальний обсяг витрат на електроенергію і газ становив відповідно 800 грн і 2000 грн. У цьому випадку 28,5% енерговитрат припадало на електроенергію. У 2014 році ціна газу зросла на 60%, а ціна електроенергії – на 11%, проте домогосподарство могло вирішити збільшити витрати на газ тільки на 20% (що становить 2400 грн) і підтримувати таку ж структуру витрат. Це передбачає скорочення кількості споживаного газу до 1500 м3, за рахунок збільшення споживання електроенергії до 2155 кВт·год, враховуючи її нову ціну 0,44 грн».

Хибність цього прикладу в тому, що оперуючи вартісними показниками процесу заміщення газу електроенергією, автори забувають про необхідність забезпечення збереження енергії, якщо це процес лише заміщення газу електроенергією. В іншому випадку це комбінований процес заміщення із одночасним заощадженням енергії в результаті підвищення енергетичної ефективності, усунення непродуктивного використання енергії (марнотратносты), зниження рівня комфорту тощо. Причому обсяг заміщення в прикладі є мізерним та становить менше 1% від кількості газу, що споживався на початку.

Пояснення:

Кількість енергії на початку: 2000 м3 * 9.4 кВт*год/м3 + 2000 кВт*год = 20800 кВт*год

Кількість енергії після «заміщення»: 1500 м3 * 9.4 кВт*год/м3 + 2155 кВт*год = 16255 кВт*год

Частка газу заміщенного електроенергією: (2155 кВт*год – 2000 кВт*год) / 9.4 кВт*год/м3= 16.5 м3 / 2000 м3 *100% = 0.8%

Скорочення споживання енергії: 20800 кВт*год – 16255 кВт*год = 4545 кВт*год або 4545 кВт*год/ 20800 кВт*год *100% = 22%

Тому це ніяк не заміщення газу електроенергією, а, в першу чергу та в основному, – скорочення споживання газу.

Рекомендації: аналіз не можна вважати коректним та є таким, що потребує переопрацювання.

Коментар Ганни Вахітової та Віталії Яремко:

Ми щиро вдячні пану Олексію за зауваження, оскільки глибоко переконані, що саме відкриті дискусії допомогають фахівцям з різних галузей краще зрозуміти реальний стан справ, а також, що не менш важливо, донести до читачів свою позицію аргументовано спираючись на зрозумілі приклади та цифри.

 Нижче подаємо наші відповіді на його зауваження.

Щодо зауважень з питань термінології (енергоефективність чи енергозаощадження), ми погоджуємось, що зміст, закладений нами у терміни «енергоефективнітсь» та «енергозаміщення», не повністю відповідає визначенням директиви 2012/27/EU.  В нашій статті вони вжиті радше в побутовому, ніж в технічному сенсі і позначають, відповідно,  зменшення споживання енергії загалом (не обов’язково за рахунок впровадження більш ефективних технологій) та відносну зміну інтенсивності споживання енергоресурсів (не обов’язково змінюючи при цьому технології). Проте, на нашу думку, саме такого роду поведінка домогосподарств, а не підвищення енергоефективності та енергозаміщення в технічному сенсі, забезпечують скорочення споживання газу в коротко- та середньостроковому періоді, адже вони не вимагають суттєвих інвестицій в прилади.

На основі наявних даних ми не можемо оцінити, яка частка витрат змінилася у зв’язку зі зміною використовуваних приладів і тому не можемо розрізняти між енергоефективністю та енергозаощадженням у тлумаченні директиви 2012/27/EU (інтуїтивні пояснення цих термінів можна знайти тут або тут).  По суті, «енергоефективність» в нашій статті – це результат поведінкових змін домогосподарств стосовно споживання енергії, спричинених рядом факторів, включаючи підвищення ціни газу. Зверніть увагу, що «поведінкові зміни у споживанні енергії громадянами та підприємцями» згадуються у директиві 2012/27/EU як один із аспектів енергоефективності. Таким чином, з нашої точки зору, і «заощадження енергії», і «усунення непродуктивного використання енергії (марнотратності)» є складовими енергоефективності в побутовому смислі (навіть, якщо суто технічно це дещо різні речі).

Щодо другого коментаря – це знову питання термінології (скорочення споживання газу та збільшення споживання електроенергії можна назвати «енергозаміщенням» в розумінні директиви 2012/27/EU лише якщо воно настало в результаті впровадження іншої технології). Насправді, опалення житла за допомогою електрики чи газу – це технологія. Але даних, чому саме зростають витрати на газ чи електрику (у зв’язку зі зміною обладнання чи інших підходів до експлуатації наявного обладнання) немає. Однак метою прикладу було не це. На практиці часто трапляються випадки, коли скоротити споживання одного енергоресурсу не можна, не підвищивши при цьому споживання іншого ресурсу, але пропорції зміни можуть бути різними. Наведений числовий приклад якраз і мав на меті показати яким чином може одночасно відбуватися і скорочення, і заміщення. Тобто, як не змінюючи структури витрат, можна досягнути підвищення ролі електроенергії у споживанні домогосподарств порівняно з природним газом. Навіть, якщо йдеться про незначне заміщення і значне скорочення.

Ми не згодні, що «аналіз не можна вважати коректним». На наш погляд, за відсутності даних про обсяги, вартісний підхід надає чимало інформації про те, що відбувається на мікрорівні. Більше того, для населення є дуже важливим і наскільки тепло в приміщенні, і скільки за це треба заплатити в кінці місяця. А для країни, яка імпортує значну частину газу, обсяги важливі в першу чергу тому, що кожного місяця кіловати перетворюються на мільярди гривень (або доларів) зобов’язань.

Разом з тим, розбіжність між даними про витрати домогосподарств на газ (у грошовому вираженні) та сукупне споживання населенням газу (у натуральному вираженні), привернула особливу увагу і ми плануємо присвятити цьому питанню окрему публікацію найближчим часом, оскільки, на нашу думку, висновки справді неоднозначні як щодо мікро, так і макроданих.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний