Відносини з ЄС – широка арена для маніпуляцій в країнах, що вийшли або ж виходять із орбіти впливу Росії і крокують у напрямку ЄС. Хтось ідеалізує та подає як перемогу будь-які стосунки з Євросоюзом. Інші дивляться на такі відносини через призму тотальної зради, де реальність міжнародних відносин розглядається як змова. Це досвід України – та чи він поодинокий?
У проекті Медіамережі, який об’єднує журналістів Ziarul de Garda (Молдова), Coda Story (Грузія) та VoxUkraine (Україна), ми дослідили наративи та міфи про ЄС. Чи спільні вони для наших країн – читайте у статті.
Наратив №1. Квоти та зупинка торгівлі. ???????? ????????
Грузія: Гамлет Чіпашвілі, політолог, відомий консервативними поглядами та проросійськими заявами (Geworld, 2017)
«Асоціація з ЄС вигідна Європі, оскільки дозволяє продаж європейських товарів таким країнам, як наша, водночас обмежуючи продаж наших товарів до Європи».
Україна: Вадим Рабінович, 16/01/2018
«Годовую квоту на беспошлинные поставки меда, вина и яблочного сока в Евросоюз Украина использовала в первые 10 дней 2018 года. <…> Это значит, что квота для громадной страны настолько мизерная, что она как бы вообще, просто чтобы заткнуть какую-то дырку».
Розмови про квоти, їх несправедливість і навіть шкоду для економіки точаться в Україні та Грузії.
Для України, наприклад, подібні тези були ледь чи не найпопулярнішими з усієї міфології навколо теми ЄС. Двома головними противниками квот з українського політикуму стали Олег Ляшко та Вадим Рабінович.
У Грузії ця тема була менш популярною, але все ж і там знаходилися політики та медіа, які активно просували її.
Насправді ж такі аргументи та наративи проти ЗВТ є абсолютно нікчемними.
У рамках Угоди про асоціацію українські та грузинські виробники і підприємці потрапляють до “глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA), тобто отримують доступ до ринку ЄС без обмежень на експорт. Квоти ж встановлюють лише той обсяг експортованих товарів та послуг, який обкладається нульовим митом. Іншими словами, певну кількість експортованого з Грузії та України не обкладають митом, а обсяги поза квотами йдуть вже за стандартними митами.
Добре це чи погано? Для країн, експорт продукції яких до ЄС вищий за квоту це є поганим у порівнянні з ситуацією, коли квота була б більша, або весь товар не потрапляв під мито. Проте і до ухвалення ЗВТ були або мита зовсім без квот або менші квоти. Тобто в порівнянні з періодом до ЗВТ ситуація для експортерів не погіршилась, а для деяких — покращилась.
ЄС намагається захистити свій ринок від напливу надто дешевих товарів з країн, що мають дешевшу робочу силу. Але цей захист не стає на перепоні експортерам. Наприклад, для України квота на безмитні поставки меду в ЄС – лише 7,9 тис тон, а до ЄС його експортується 57 тис тонн – 80% від усього меду, що виробляється в Україні.
До того ж, і в Грузії, і в Україні постійно ведуться переговори з європейськими партнерами щодо збільшення безмитних квот.
Наратив №2. Експорт до ЄС падає ???????? ???????? ????????
Молдова: Ігор Додон, президент Молдови, 16/01/2017 (16:31 – 16:36)
«Мы потеряли российский рынок и, как это ни странно, наши объемы экспорта в Европейский союз тоже упали».
Грузія: Maia Chitaia, журналіст, (березень 2019)
«Експорт падає, а якість грузинських товарів не покращилася. Факт, що експорт в ЄС впав і країна [Грузія] досі покладається на на пострадянські ринки, підтверджує це».
Україна: Вадим Рабінович 25.07.2018
«Если бы это (втрата ринку СНД – ред.) компенсировалось договором с Европой – то замечательно. Но никто же не говорит о том, что договор с ЕС принес нам убыток в 5,8, простите, млрд долларов».
Загальний наратив про те, що після втрати ринку Росії торгівля з ЄС також падає, поширюється в усіх трьох країнах.
Така тема часто підкріплюється наративом, що Європа просто використовує нас для торговельних війн з Росією та тисне на неї таким чином. А наші ринки для них не цікаві.
Для всіх трьох країн це неправда:
Молдова: За час дії DCFTA і до 2016 року (цитата початку 2017 року) експорт в ЄС зріс на $195 млн, а в Росію – впав на $399 млн.
Якщо порівнювати 2013 та 2016 роки, обсяги експорту в ЄС збільшилися в 1,17 разів (з $1,14 млрд до $1,33 млрд), а обсяги експорту в РФ зменшилися в 2,7 рази (з $632 млн до $233 млн).
Грузія: За даними Національного управління статистики Грузії, зовнішня торгівля країни зросла з 2014 року. За останніми даними (січень-серпень 2019 року) експорт Грузії до ЄС сягнув 571 млн доларів. І хоча члени СНД (Співдружності Незалежних Держав) досі залишаються найбільшим експортним ринком для Грузії (майже 1,3 млрд доларів), експорт до ЄС значно збільшився за останні роки.
Україна: В 2013 році Україна постачала $24 млрд товарів та послуг до РФ, в 2017 – $7,1 млрд. Це скорочення на $16,9 млрд. Пряма заміна ринку РФ ринком ЄС неможлива, бо ці ринки потребують різних товарів. Зона вільної торгівлі з ЄС – це потенційні можливості виходу на ринок ЄС. Ціла низка експортерів уже скористалися цими можливостями.
Експорт до Європейського Союзу скоротився на $6,5 млрд (з $48,9 млрд у 2013 до $42,4 млрд у 2017). Але й загалом в результаті війни, втрати територій та економічної кризи український експорт за цей період знизився на $28 млрд або на третину.
Водночас, частка ЄС зросла з 24,9% у 2013 році до 37,1% у 2017 році, тобто відбувається заміщення інших ринків ринком ЄС. Зрозуміло, що таке переорієнтування не може відбутися одномоментно.
Наратив №3. Угода про Асоціацію легалізує одностатеві шлюби та підтримує гомосексуальність ????????
Грузія: Гурам Палавандішвілі, член ультраконсервативного анти-ЛГБТК руху «Мораль»
«Якщо ми хочемо угоду про асоціацію, то треба буде прийняти антидискримінаційні закони. <…> Якщо ми скасуємо антидискримінаційний закон, то наслідки цього закону, такі як одностатеві шлюби та усиновлення дітей, зникнуть самі собою».
Легалізація одностатевих шлюбів та усиновлення одностатевими парами не є метою цього закону у Грузії. Закон покликаний забезпечити рівні права та усунути всі форми дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, сексуальної орієнтації, гендерної приналежності чи релігії. Все ж Гурам Палавандішвілі та Леван Васадзе, грузинський бізнесмен та відомий анти-ЛГБТК активіст, цього літа почали збирати підписи, щоб змінити частину антидискримінаційного закону, який забороняє дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності.
Ми не знайшли подібних наративів в Молдові та Україні, проте це не означає, що їх немає. В Україні, наприклад, у публічній сфері тему сексуальної орієнтації та гендеру просто уникають. Говорять про неї у крайніх випадках – як то було у 2017 році, коли проект Трудового кодексу не містив положень про заборону дискримінації на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Це ставило під загрозу безвіз. Тому у тексті для другого читання антидискримінаційні положення все-таки з’явилися.
Над проектом за підтримки Медіамережі працювали Ольга Булат, Марина Горбатовськи, Маріам Кипароідзе, Катя Патін, Максим Еріставі, Максим Скубенко, Юлія Жага
