Керівництво в митниці змінюється регулярно, але на якість роботи це кардинально не впливає. На нещодавньому експертному обговоренні «Воксу» «Реформи до перемоги» реформу митниці називали серед найбільш пріоритетних. Про те, чому про неї досі більше розмов, ніж дій, і чому просто зміни керівництва навряд чи дадуть потрібний ефект, ми поговорили у новому випуску подкасту «Що з економікою». Ведучі – Юля Мінчева, «Вокс Україна», та Юрій Гайдай з Центру економічної стратегії.
Гість випуску – Роберт Зелді, правник, партнер адвокатського об’єднання Delta International Law, адвокат, експерт з митної справи.
Повну розмову слухайти за посиланням.
В 2019-2020 Роберт Зелді був заступником голови Державної митної служби України Максима Нефьодова. Його разом з командою уряд звільнив у квітні 2020 року. Згадуючи цей досвід, Зелді зауважує, що «змінювати керівників митниці – це як змінювати водіїв авто, яке не їде: система, що звикла працювати певним чином, завжди так буде працювати». Тоді їхній підхід до реформування митниці зводився до класичного підходу трансформації за трьома напрямками: люди, процеси, технології. Цей план актуальний і досі. На думку гостя подкасту, не має іншого варіанту реформувати настільки складну структуру, як поступово впроваджувати найкращі практики в різних сферах. За першим напрямком встигли впровадити контракти про проходження державної служби. Такий підхід дозволяє інакше формувати заробітну плату без прив’язки до тарифної сітки, звільнити чи винагородити працівника за результатами роботи. Наступним етапом мала би бути атестація працівників митниці.
Стосовно технологій, мова не лише про автоматизацію (абсолютна більшість митних декларації вже є в електронному вигляді), це також буквально кращі сканери, технологічні інструменти, що максимально виключають людину з процесів обробки інформації. Певна процедура автоматизованого оформлення вантажів оцінює подану декларацію, і у разі відсутності зауважень ніхто не вручається в цей процес, товар розмитнений автоматично і можна рухатись далі. За інших сценаріїв система виявляє ризик, випадок направляють до живої людини на оцінку або митник самостійно вирішує перевірити партію. В окремих європейських країнах застосовується подібна методика, а кількість декларацій, що перевіряється живою людиною – не більше 5 відсотків від загального обсягу.
Особливістю митниці є специфічне дублювання функції захисту кордону, ринку в розрізі транскордонного перевезення товарів. Тому не уникнути і правоохоронних функцій органу. Слід розуміти, що нелегальне ввезення певних речей – це явище більшого масштабу, ніж просто імпорт якихось побутових товарів бусиками без сплати мита. За масштабним нелегальним ввезенням товарів стоїть переважно організоване злочинне угруповання з розподілом функцій, корумпованими чиновниками різних шаблів та різних служб – адже на кордоні працюють не лише митники. До того ж, прибуток від збуту нелегальних товарів потрібно якось легалізувати. Часто це відбувається через нелегальний вивіз сигарет до ЄС – таким чином канал і метод роботи з митницею використовується в обидва боки.
Коли говорять про швидку євроінтеграцію в цій сфері, на практиці йдеться про досить нішеву історію, доступну досить обмеженому колу економічних агентів. Це режим спільного транзиту (NCTS), що дозволяє обмінюватись митними деклараціями у специфічних випадках з європейськими митницями, та статус авторизованого економічного оператора. Ширше питання, чи можемо ми увійти в ЄС із такою митницею, яка є зараз. На думку Роберта Зелді, відповідь очевидна – ні.
Євросоюз – це єдина митна територія, в контексті руху товарів існує тільки зовнішній кордон цілого союзу. З цієї перспективи роль України визначальна, бо наші зовнішні кордони стають кордонами ЄС, до того ж ще й і з ворожими білоруссю та рф. Потрібно активніше працювати над впровадження європейських стандартів та практик на митниці, аби вона не стала тим каменем, який буде тягнути Україну в болото вічного кандидатства.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
