Роман Жарко: Основна Проблема Української Податкової Системи

Якщо податкові органи продовжуватимуть стягувати додаткові податки та обкладати штрафами на підставі показників цільового податкового навантаження окремого платника податків, не беручи до уваги конкретну ситуацію цього платника і реальні дані бухгалтерського обліку, податкова система залишиться основною перешкодою для економічного і соціального розвитку країни. Виходячи з цього, ми повністю погоджуємося з висновком, що “… успіх податкової реформи більше залежить від реформування податкового адміністрування, ніж від змін самої системи оподаткування”.

Висновки

На наш погляд, пріоритети податкової реформи, які викладені у статті та в нещодавній презентації Міністерства фінансів, а також запропоновані заходи не вирішують основної проблеми української податкової системи, а саме – широко поширеної практики використання фіскального механізму досягнення запланованого обсягу податкових надходжень.

У той час як сама податкова система містить багато проблемних аспектів, реалізація поправок, які наблизять Податковий кодекс до ідеального законодавчого документу, принесе тільки обмежені позитивні результати. Там, де податкові органи продовжуватимуть стягувати додаткові податки та обкладати штрафами на підставі показників цільового податкового навантаження окремого платника податків, не беручи до уваги конкретну ситуацію цього платника і реальні дані бухгалтерського обліку, податкова система залишиться основною перешкодою для економічного і соціального розвитку країни.

Виходячи з цього, ми повністю погоджуємося з висновком автора, що “… успіх податкової реформи більше залежить від реформування податкового адміністрування, ніж від змін самої системи оподаткування”.

В якості додатку до вищевикладеного висновку слід зауважити, що конкретні пропозиції з податкової реформи в основному зосереджені на податку на прибуток підприємств, відрахуваннях до ФСС, ПДВ і спрощеній системі оподаткування. Тим не менш, відсутні пропозиції щодо реалізації заходів, які спрямовані на боротьбу з ухиленням від сплати податків, хоча з їх допомогою можна було б домогтися збільшення податкових надходжень. Заходи по боротьбі з ухиленням від сплати податків можуть включати в себе введення правил контрольованих іноземних компаній, покращення обміну інформацією у сфері міжнародного оподаткування, обмін фінансовою інформацією відповідно до ініціатив Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією, реалізацію непрямого контролю над доходами фізичних осіб за допомогою контролю над витратами і т.д.

Нижче ми надаємо наше бачення конкретних ідей, які проаналізовані в статті.

Податок на прибуток підприємств

Реалізація ідеї про повернення до оподаткування розподілу прибутку потребує встановлення суворого контролю над витратами платників податків і, отже, залишить можливість для дискреційного застосування влади з боку Державної фіскальної служби України. Варіант оподаткування розподілу прибутку без контролю над витратами можливий лише в ідеальному суспільстві, де всі платники податків відповідально виконують свої зобов’язання щодо сплати податків без примусових заходів.

Ще одна пропозиція полягала в тому, щоб надати право на включення сум капітальних витрат до витрат звітного періоду: ця ідея заслуговує на підтримку, так як може стимулювати придбання деякий категорій необоротних активів, наприклад, екологічно безпечних активів.

В нинішніх умовах доречною може бути пропозиція залишити нинішню систему оподаткування прибутку без змін і внести лише деякі поправки для усунення існуючих технічних протиріч. Цей підхід допоможе не допустити сплеску невизначеності серед бізнес-співтовариств, і не призведе до зниження податкових надходжень.

Оподаткування фонду оплати праці

Основними проблемами в цій галузі є високий податковий тягар і велика частка неофіційних виплат заробітної плати, так званих виплат «у конвертах».

Ідея об’єднання ЄСВ з ПДФО без зниження ставок не принесе бажаних результатів: у будь-якому випадку, працівники зацікавлені в так званій «чистій зарплатні» після сплати податків, а не в нарахованій заробітній платі.

Покращень в цьому питанні можна досягти шляхом поєднання двох компонентів: зниження ставок і більш радикальних заходів у боротьбі з тіньовою економікою. Питання щодо зниження ставок передбачає реформування системи соціального забезпечення та знаходження джерел фінансування системи соціального захисту. Його вирішення шляхом внесення змін лише у податкову систему є неможливим.

Податок на додану вартість

Пропозиція щодо підвищення ставок ПДВ, яка розглядається як один з можливих варіантів, призведе до ряду негативних наслідків, і не дасть будь-якого позитивного ефекту. Ми підтримуємо висновки автора з цього питання.

По відношенню до ПДВ, необхідно розглянути доцільність скасування спеціального режиму ПДВ, який застосовується у сільськогосподарській діяльності, що є зобов’язанням України перед МВФ, а також запровадження чіткого і прозорого механізму відшкодування податку. Разом із тим, скасування спецрежиму ПДВ у сільському господарстві обов’язково потребує застосування компенсаторів втрат галузі від цього кроку.

Спрощене оподаткування

Можна погодитись, що спрощена система оподаткування використовується для мінімізації податкового тягаря, але, на наш погляд, скасування 3-ї групи є недоцільним. Зниження суми встановленого порогу у розмірі 20 млн грн є можливим вирішенням цього питання. Крім того, щоб мінімізувати випадки заниження доходів, бажано ввести суворий контроль над використанням електронних касових апаратів.

Більше того, доречною може бути пропозиція про застосування умов IV групи тільки для представників малого бізнесу. Необхідно доопрацювати процедуру відбору платників, які відповідають категорії малих підприємств, беручи до уваги специфіку діяльності підприємства – наприклад, вирощування зернових або тваринництво.

В інших аспектах, спрощена система може залишитися без змін, так як вона здійснює значний соціальний вплив на стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні.