Якою є ситуація на ринку праці українських працівників від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну? У своєму недавньому дослідженні Pham, Talavera, and Wu (2023), автори зафіксували короткострокове збільшення кількості оголошень про вакансії для українських працівників у Польщі після лютого 2022 року. Натомість кількість вакансій в Україні залишається стабільною. Однак вплив війни на кількість оголошень про роботу залежить від рівня кваліфікації та ступеня ґендерної сегрегації. Подальший аналіз свідчить, що з лютого 2022 року українським робітникам пропонують нижчі зарплати.
Війни можуть мати згубні соціально-економічні наслідки для охоплених конфліктами країн. Серед іншого економістів особливо цікавить розуміння наслідків на ринку праці для біженців, оскільки це може мати довгостроковий вплив на повоєнну економіку. Попередні дослідження показують, що порівняно з економічними мігрантами та місцевими працівниками вимушені переселенці мають нижчі доходи та рівень зайнятості (Cortes, 2004; Bauer et al., 2013; Ruiz and Vargas-Silva, 2018; Fasani et al., 2022). Ці результати часто пов’язують з невідповідністю між навичками вимушених мігрантів і тими, які користуються попитом у країнах призначення, а також незнанням мови, що є важливим для інтеграції на ринку праці. Хоча деякі висновки з наукової літератури можна застосувати до російського вторгнення в Україну, все ж необхідні прямі докази впливу війни на ринок праці українських працівників для розробки стратегії як на короткостроковий, так і на довгостроковий період. У нашому недавньому дослідженні (Pham et al., 2023) ми надаємо такі докази, проаналізувавши унікальний набір даних, що містить мільйони вакансій, розміщених на сайті jooble.org (зокрема, ми розглядаємо вакансії, що пропонують роботу в Польщі).
Це джерело даних пропонує кілька переваг для вивчення ринків праці для українських робітників у воєнний час. По-перше, дані оновлюються в режимі реального часу, що дозволяє постійно документувати тенденції на ринках праці для українців під час війни. По-друге, використовуючи інформацію про місцезнаходження вакансій, ми можемо виокремлювати оголошення про роботу, орієнтовані на українських шукачів, які мігрували до інших країн («мігранти»), та на шукачів роботи, які залишилися в Україні («ті, що залишилися»). У своєму аналізі ми зосереджуємося на порівнянні робочих місць в Україні та Польщі, оскільки Польща є одним із основних напрямків для українських біженців.
Робота в Україні порівняно з роботою в Польщі
З початком повномасштабного вторгнення кількість вакансій для українських працівників у Польщі значно виросла. Як показано на панелі А рисунка 1, середнє прогнозоване число таких вакансій виросло зі 100 на місяць до лютого 2022 року до 800-840 у червні-липні 2022 року. З серпня 2022 кількість польських вакансій, націлених на українців, почала зменшуватися, але залишається вищою за рівень до лютого 2022 р. Ба більше, вплив війни на попит на українських працівників у Польщі вищий для вакансій, які вимагають середнього або високого рівня кваліфікації та орієнтованих на жінок (панелі A-C, рис. 2).
Рисунок 1. Прогнозована кількість оголошень про роботу за місцем розташування роботи
Примітки: На цьому рисунку показано прогнозовану кількість вакансій за місцем розташування роботи. Наведено скориговані прогнози з довірчими інтервалами на рівні надійності 95%. Прогнози отримані на основі регресії частки оголошень на локації, інтенсивність бойових дій та низку фіксованих ефектів.
Хоча ми не спостерігаємо значущої різниці в кількості онлайн-вакансій в Україні до та після лютого 2022 року (панель А, рис. 1), існують певні відмінності між регіонами. Зокрема, після лютого 2022 року найбільше онлайн-вакансій припадало на роботу в регіонах України, що межують зі Східною Європою. Натомість кількість вакансій у регіонах, що межують із росією, була найменшою з тенденцією до зменшення. Які можуть бути причини цих тенденцій? По-перше, фірмам, які продовжували працювати після початку повномасштабної війни, можливо, потрібні нові працівники на заміну тим, хто залишив країну. Інакше кажучи, нові пропозиції покликані заповнити наявні робочі місця, які залишилися вакантними через війну. По-друге, багато фірм перемістили свої підприємства на захід України, що збільшило потребу в працівниках на нових місцях.
Рисунок 2. Прогнозована кількість оголошень про роботу за місцем розташування та характеристиками робочих місць
Примітки. На цьому рисунку показано прогнозовану кількість вакансій за категоріями навичок (панелі А-В) та фахової ґендерної сегрегації* (панелі Г-Е). Пунктирна лінія представляє результати щодо роботи у Польщі, а суцільна лінія – в Україні. Наведено скориговані прогнози із довірчими інтервалами на рівні надійності 95%.
* В дусі Cortes and Pan (2017), ми використовуємо O*NET’s Work Context data9 для класифікації вакансій на тих, що орієнтовані на жінок або чоловіків. Вакансія вважається орієнтованою на чоловіків, якщо частка “часу, проведеного на драбинах, козлах чи стовпах” або “часу, витраченого на те, щоб контролювати чи відчувати руками об’єкти, інструменти чи важелі” не менша за 80%. Вакансія вважається орієнтованою на жінок, якщо частка “контакту з іншими” не менше 80%. Вакансії, (1) яких немає у базі назв O*NET або (2) які не можна однозначно класифікувати як “чоловічі” або “жіночі”, вважаються невизначеними (або гендерно нейтральними). Іншими словами, для кожної нормалізованої назви професії, змінна “гендер” матиме значення 0 для професій, орієнтованих на жінок, 1 для гендерно нейтральних та 2 для “чоловічих” професій.
Вимоги до навичок та пропонована заробітна плата
Чи змінився попит на навички з початком повномасштабної війни? З одного боку, частка оголошень про вакансії у Польщі, що потребують навичок роботи з людьми та аналітичних навичок, з часом суттєво не змінюється (Панель А – рис. 3). З іншого боку, українські фірми зазвичай частіше зазначають такі навички в оголошеннях, розміщених після лютого 2022 року. На жаль, зростання попиту нанавички роботи з людьми та аналітичні навички не приводить до пропонування більш високої заробітної плати. Фактично ми спостерігаємо зниження реальної заробітної плати, яка пропонується українським працівникам після лютого 2022 року, незалежно від місця та профілю роботи. Падіння заробітної плати в Україні вище, ніж у Польщі, й трохи нижче для професій, що вимагають середній/високий рівень навичок.
Рисунок 3. Прогнозована частка оголошень з вимогою навичок роботи з людьми та аналітичних навичок
Примітки: На цьому рисунку показано прогнозовану частку вакансій, які потребують м’яких навичок. Наведено скориговані прогнози із довірчими інтервалами на рівні надійності 95%.
Висновок
Уроки з історії навряд чи дадуть нам повну картину того, що наразі відбувається в Україні. Істотне збільшення кількості вакансій у Польщі, доступних для українських працівників на початку повномасштабного вторгнення, може допомогти зменшити стурбованість щодо інтеграції українських біженців на ринку праці. Втім, цей короткостроковий тренд у поєднанні зі стійким зниженням пропонованої заробітної плати свідчить про те, що потрібно зробити більше, наприклад, організувати мовні курси або офіційне визнання навичок українських працівників (Botelho and Hägele, 2023), щоб покращити результати на ринку праці для українських біженців. Крім того, враховуючи наведені докази змін щодо навичок, що вимагаються українськими роботодавцями, необхідна відповідна політика на кшталт додаткового навчання (підвищення кваліфікації), щоб працівники мали затребувані вміння, які є важливими для їхніх результатів на ринку праці у післявоєнний період.
Список літератури
Bauer, T. K., Braun, S., and Kvasnicka, M. (2013). The economic integration of forced migrants: Evidence for post‐war Germany. The Economic Journal, 123(571), 998-1024.
Botelho, V. and Hägele, H. (2023) Integrating Ukrainian refugees into the euro area labour market. Available at: https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2023/html/ecb.blog.230301~3bb24371c8.en.html (Accessed: 26 July 2023).
Cortes, K.E., 2004. Are refugees different from economic immigrants? Some empirical evidence on the heterogeneity of immigrant groups in the United States. Review of Economics and Statistics, 86(2), 465-480.
Fasani, F., Frattini, T., and Minale, L., 2022. (The Struggle for) Refugee integration into the labour market: Evidence from Europe. Journal of Economic Geography, 22(2), 351-393.
Huber, K., Lindenthal, V., and Waldinger, F., 2021. Discrimination, managers, and firm performance: Evidence from “Aryanizations” in Nazi Germany. Journal of Political Economy, 129(9), 2455-2503.
Pham, T., Talavera, O., and Wu, Z. (2023). Labor markets during war time: Evidence from online job advertisements. Journal of Comparative Economics.
Ruiz, I. and Vargas-Silva, C., 2018. Differences in labour market outcomes between natives, refugees and other migrants in the UK. Journal of Economic Geography, 18(4), 855-885.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
