Сайти, соцмережі, осередки: як комунікують парламентські партії

Після виборів партії та окремі депутати продовжують використовувати власні канали комунікацій, щоб висвітлювати свою діяльність та підтримувати репутацію та рейтинг. Ми розглянули власні комунікації парламентських партій в Інтернеті та поза ним і серед іншого дізналися, у яких партій є активна мережа, а які є скоріше віртуальними.

Яку інформацію містять сайти партій?

Сайти є основним джерелом інформації про партію. Тут можна знайти джерела фінансування, статутні документи та контакти регіональних осередків політсил. Але чи всі сайти парламентських партій містять інформацію про їхню діяльність? 

У таблиці 1 ми відзначили, яка інформація є на сайтах парламентських партій.

Судячи з сайтів, Батьківщина – єдина партія, яка займається просвітницькою діяльністю. Або єдина, яка комунікує про це – на сайті є інформація про центр політичної освіти, де проходять навчальні події для партійців та громадян.

Лише дві партії опублікували на своїх сайтах фінансові звіти. «Голос» поділився лише інформацією про витрати на виборчу кампанію. На сайтах Батьківщини та «Слуги народу» немає посилань на звіти. Проте голова фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко давав коментар щодо фінансів партії. 

Також ми розглянули ранжування офіційних сайтів у пошуковій системі Google. За назвою політичної сили першими у пошуку з’являються сайти ОПЗЖ та Батьківщини, за запитом «ЄС» першими видається інформація про Європейський союз, але за повною назвою партії її сайт ранжується першим. Сайти партій «Слуга народу» та «Голос» не виводяться першими у пошуку за відповідним запитом, Google видає спочатку інформацію про серіал «Слуга народу» та вокальне шоу «Голос».

Найбільш відвідуваним сайтом є сайт Батьківщини – понад 15 тис. відвідувачів на місяць. Слуга народу та Голос, вочевидь, активніше використовують інші канали комунікації – кількість відвідувачів сайтів цих партій від 5 до 8 тис. на місяць.

«Наразі активна діяльність не ведеться». Як працюють партії на місцях?

За даними Комітету виборців України та звітами партій можна дізнатися, що у «Батьківщини» – 96 офіційних працівників та понад 600 осередків, у «Європейської солідарності» – 39 працівників та 29 місцевих організацій зі статусом юридичної особи, в «ОПЗЖ» 3 працівники та 30 осередків, у «Голосі» – 6 працівників і 13 осередків. 

На сайті Батьківщини є посилання на інформацію про регіональні приймальні, осередки та прес-центри політсили, контактна інформація координаторів, адреси та сайти регіональних приймалень. Проте не для всіх областей інформація є повною. 

В «Голосу» є сторінка з інформацією про «Коворкінги змін» (партійні осередки), але на неї немає прямого посилання з головної сторінки партії. На сайті є адреси, телефони та відповідальні люди, але післядзвінка на вказані номери виявилося, що ця інформація не відповідає дійсності та ці люди вже не працюють у партії. «Європейська солідарність» має два сайти. Схоже, що один із них – це перероблений сайт БПП, а інший створений напередодні виборів. На новішому сайті немає інформації про осередки, але на старому вказані телефони, поштові адреси та посилання на новини партії в регіонах. В ОПЗЖ відповідна сторінка «знаходиться у розробці», а на сайті «Слуги народу» немає інформації про присутність партії в регіонах. 

Автор спробував зв’язатися з регіональними осередками, щоб дізнатись, як працюють партії на місцях. 

Офлайн комунікація через місцеві осередки найкраще працює в Батьківщини: здебільшого всі телефони прес-центрів є активними, але телефони самих осередків не всі відповідають. Представники Батьківщини запропонували зареєструватися на партійному сайті, спитали про досвід та формат, у якому є бажання співпрацювати з Батьківщиною, та зазначили, що в партійних осередках є вакансії. 

В «Європейські солідарності» повідомили, що можна підійти до регіонального осередку з документами та написати заяву на вступ, або пропонували залишити контакти та обіцяли зателефонувати за тиждень і повідомити, куди й коли можна буде прийти поспілкуватися щодо вступу. На питання, чим займаються осередки,відповіли, що наразі немає активної діяльності після виборів і в партії проводять загальну інвентаризацію її членів, оскільки багато з них покинули політсилу. Також партія займається громадськими акціями із виїздами до Києва. 

В «Голосі» повідомили, що можна зареєструватися через сайт. Коли автор спитав, як відбувається робота партії, відповіли, що наразі активна діяльність не ведеться, а контакти вказані на сайті належать людям, які вже не співпрацюють з партією.

Як зазначено вище, відповідна сторінка ОПЗЖ «знаходиться у розробці», а в «Слуги народу» немає інформації про присутність партії в регіонах. Але автор вирішив зв’язатися з партіями за вказаними на сайтах контактами. У «Слуги народу» відповідного телефону немає, тому написав на пошту, проте відповіді так і не отримав. У ОПЗЖ є телефон на сайті, але на дзвінки ніхто не відповів.

Схоже, що «Слуга народу» не займається діяльністю на місцях або не розповідає про неї: на сторінках регіональних осередків – лише перепости з загальнопартійної сторінки чи з Офісу Президента. В ОПЗЖ немає інформації про контакти регіональних осередків, але є їхні сайти, які теж здебільшого наповнені перепостами з сайту партії. 

Отже, можна зробити висновок, що не всі партії займаються партійним будівництвом на місцях, а діяльність осередків переважно орієнтована на вибори. Адже отримати голоси на виборах завдяки рекламі вочевидь простіше, ніж розбудовувати регіональну мережу.

Охоплення у соцмережах та тематика постів

Трендом останніх років у передвиборчих кампаніях стало активне використання соцмереж у боротьбі за голоси виборців. 

«Слуга народу» має найбільшу кількість підписників у своїх соцмережах (див. рис. 2) – понад 420 тис. Недаремно цю політсилу називають інтернет-партією. Велику кількість підписників також мають ЄС та Батьківщина (понад 400 тис.). 

Лідери за залученістю (середня кількість взаємодій з одним постом) – ЄС та «Голос». На третьому місці – СН.

«Голос» має акаунти в усіх популярних соціальних мережах та зберігає високий рівень залученості аудиторії. Наприклад, Twitter «Голосу» із понад 5 тисячами підписників має вищу залученість (лайки, коментарі, репости), ніж 50-тисячний акаунт Батьківщини. 

ОПЗЖ найменше займаються своїми соцмережами, користуючись лише Facebook, який має 48 тис підписників, що є найгіршим показником серед парламентських партій IX скликання. Це може пояснюватись старшим електоратом партії, який менше користується інтернетом та соцмережами та незначними витратами ОПЗЖ на цифрову рекламу у порівнянні з іншими партіями (рис. 2).

Як комунікують партії у Facebook?

За період з 25.01-25.02 всі політичні партії зробили в середньому 201 ФБ-публікацію. Всі пости можна розділити на 5 категорій: діяльність у парламенті, діяльність поза парламентом, критика інших партій, партійні заяви та інше (рис. 3).

Європейська солідарність та ОПЗЖ є лідерами за кількістю критики у бік правлячої партії, президента та Кабміну. ЄС більше критикує президента та партію «Слуга народу». Натомість ОПЗЖ здебільшого критикує Кабмін та «Слугу народу», але утримується від критики на адресу президента. 

Батьківщина та «Голос» набагато менше вдаються до критики влади, більше публікуючи заяви партії, або повідомлення про позапарламентську діяльність.

Новини з регіонів украй рідко з’являються на головних ФБ-сторінках партій, причому найчастіше це робить ОПЗЖ. 

«Слуга народу» комунікує найбільш збалансовано за типом контенту: рівномірно висвітлюється законодавча діяльність, позапарламентські активності та заяви партійців; майже немає критики в бік інших політсил.

Висновки

Комунікації та взаємодія політичних партій з суспільством робить партію не просто електоральним продуктом виборів, а інституцією, яка пов’язує владу з людьми. Саме тому ми вирішили розглянути, наскільки активно партії комунікують зі своїми (майбутніми) виборцями. В умовах, коли у партій відсутня комунікаційна стратегія в соцмережах, бракує інформації на сайтах, а місцеві осередки не працюють, проведення місцевих виборів може бути ускладнене, а результати таких виборів – не бути вирішенням проблем виборців та ефективного представництва партій на місцях.