У першій статті ми розглядали інституційні реформи, передбачені низкою стратегічних документів, які український уряд пообіцяв імплементувати протягом наступних кількох років: Огляд ЄС-2023, Ukraine Facility (фінансова допомога Україні від ЄС, далі – План для України), програма МВФ для України та Стратегія доходів.
У цій статті ми розглянемо секторальні реформи, які мають створити передумови для сталого економічного розвитку та інтеграції до ЄС. Ми також обговоримо плановані зміни в системі оподаткування, які мають збільшити надходження до бюджету. Запропоновані заходи (за їхнього належного виконання) загалом приведуть до більш ефективного витрачання державних коштів та покращать інвестиційну привабливість України.
Людський капітал: покращення в царині освіти та піклування про вразливі категорії населення
Чинна програма МВФ зосереджена на макроекономічній стабільності та стійкості державних фінансів, тому в ній людський капітал згадується лише побіжно (попередні програми зазвичай також містили лише загальні посилання на реформи охорони здоров’я чи освіти). Зокрема, у програмі МВФ ідеться про те, що український уряд утримуватиметься від запровадження нових «спеціальних» пенсій або зниження пенсійного віку, оскільки українська пенсійна система вже й так перебуває в стресі. Документи ЄС також не згадують про медичну реформу – вочевидь мається на увазі, що започатковану в 2017 році реформу охорони здоров’я слід продовжувати (водночас в Огляді ЄС-2023 зазначається, що відсутність національної картки медичного страхування унеможливлює запровадження Європейської картки медичного страхування в Україні). План для України передбачає інвестиції в охорону здоров’я (див. таблицю 2), але не інституційні реформи. Велика увага в ньому приділена освіті та соціальному захисту: ці сфери є надважливими для збереження та розвитку людського капіталу України.
Уряд продовжуватиме консолідацію соціальних виплат (нещодавно було прийнято постанову про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, в якій зберігатимуться дані всіх одержувачів соціальної підтримки). Створення такої єдиної бази даних триває вже понад 15 років, і наразі вона підтримується черговою позикою Світового банку. Необхідність зміни моделі соціальної підтримки обговорюється вже давно, проте нещодавно уряд зробив кілька практичних кроків, щоб замінити «зоопарк» соціальних виплат персоналізованою підтримкою домогосподарств. Нова система вирішуватиме конкретні проблеми родини (відновити втрачені документи, знайти роботу, записати дітей до школи тощо) так, щоб вона стала стійкою. Соціальні послуги надаватимуть не лише державні та комунальні установи, а й приватні чи громадські організації.
Комплексний закон про інтеграцію ветеранів у цивільне життя (який потрібно ухвалити) вирішуватиме питання щодо охорони здоров’я, перепідготовки, працевлаштування та підтримки ветеранського бізнесу. В Україні планують упровадити електронну систему інформації про всіх людей з інвалідністю, яка використовуватиме Міжнародну класифікацію функціональних обмежень, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Ця система автоматично пропонуватиме підтримку цим людям.
І Огляд ЄС-2023, і План для України передбачають деінституціоналізацію громадян похилого віку, людей з інвалідністю та дітей. Перші дві групи отримуватимуть індивідуальні соціальні послуги, а дітям допомагатимуть прийомні сім’ї.
Основні реформи житлової політики передбачають ухвалення законодавства, що уможливить оренду з подальшим викупом комунального житла, зробить більш прозорим процес розподілу соціального житла та збільшить можливості для організацій громадянського суспільства (ОГС) здійснювати моніторинг таких проєктів. Будуть ухвалені стандарти щодо соціального житла, як-от його доступність, енергоефективність тощо (власне, вони будуть запроваджені для всіх типів житла – див. Таблицю 3).
В Огляді ЄС-2023 зазначено, що Україні ще належить виконати певну роботу з усунення дискримінації: реалізувати стратегію забезпечення рівних прав та стратегію зменшення гендерного розриву в оплаті праці, ратифікувати Конвенцію МОП №190 про викорінення насильства та домагань. Україні також необхідно почати збирати відповідні дані, наприклад, статистику судових справ про дискримінацію, щоб мати можливість вимірювати прогрес у цій сфері.
Інтеграція України в ЄС передбачає інтеграцію ринків праці. Так, Україні необхідно буде забезпечити громадянам ЄС та їхнім дітям такий самий доступ до роботи та освіти, як і громадянам України. Нещодавно було спрощено законодавство щодо працевлаштування іноземців (скасовано нижній поріг заробітної плати). Однак їм все ще потрібно мати дозвіл на працевлаштування. Україна визнає іноземні кваліфікації з 2021 року, але їй ще необхідно повністю імплементувати закон ЄС про професійне визнання та приєднатися до мережі EURES, яка підтримує єдиний ринок праці ЄС. Спрощення процесу працевлаштування для іноземців піде на користь Україні, оскільки вона наразі стикається з дефіцитом робочої сили в певних галузях.
Іншою вимогою ЄС є кращий захист прав працівників: посилення соціального діалогу та повноважень відповідної Ради, узгодження безпекових норм на робочому місці зі стандартами ЄС та надання більших повноважень інспекціям праці (імплементація давно ратифікованих Україною Конвенцій МОП № 81 та 129).
План для України передбачає ухвалення нових законів про професійно-технічну та дошкільну освіту. Два законопроєкти про профтехосвіту (4207, 4207-1), які подавалися на розгляд парламенту в 2020 році, комітет ВР з питань освіти відхилив у серпні 2023 року. У квітні 2024 року Міносвіти представило ще один законопроєкт на цю тему (наразі обговорюється). Законопроєкт про дошкільну освіту був ухвалений у першому читанні більше року тому. Нове законодавство про професійно-технічну та дошкільну освіту має встановити справедливі ринкові правила та «гарантований» доступ до дошкільної освіти для всіх дітей відповідного віку.
Якщо говорити про інші рівні освіти, то в Огляді ЄС-2023 згадується імплементація Стратегії вищої освіти, ухваленої наприкінці 2022 року. Стратегія передбачає злиття вищих навчальних закладів для отримання економії від масштабу та розвиток принципу «гроші ходять за студентом»: надання освітніх грантів студентам замість «бюджетних місць» для більшості спеціальностей.
Попри те, що Україна має дуже мало грошей для інвестування в науку та дослідження, вона співпрацює з програмою «Horizon Europe», а також ухвалила Національний план з відкритої науки та Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності. Сьогодні ця галузь, мабуть, є найменш реформованою. МОН планує запровадити фінансування наукових досліджень на основі досягнутих результатів. Перші кроки до цього було зроблено у 2018 році зі створенням Національного фонду досліджень.
Таблиця 1. Документи та інші показники реформ у сфері людського капіталу
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| Огляд ЄС-2023, Ukraine Facility | Ухвалити Стратегію демографічного розвитку на період до 2040 року (виконано) | 3 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, Ukraine Facility | Ухвалити стратегію деінституціалізації людей похилого віку та людей з інвалідністю | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, Ukraine Facility | Ухвалити стратегію деінституціоналізації дітей | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023 | Розробити та реалізувати стратегію залучення та реінтеграції переміщених осіб на ринку праці України | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Створення національного офісу та контактних пунктів для програми Horizon Europe | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Затвердити стратегію науково-технічного розвитку | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Розробити регіональні стратегії розумної спеціалізації | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Розробити план відповідного механізму збору, аналізу та обміну статистичними даними для освіти та навчання | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Реалізувати план оптимізації мережі закладів освіти | 2024 рік |
| План для України | Ухвалити стратегію розвитку культури (зміцнення інституцій культури та підтримка креативних індустрій) | 1 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Імплементувати закон про дошкільну освіту | 1 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Імплементувати закон про професійно-технічну освіту | 2 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити постанову Кабміну про закупівлю соціальних послуг | 2 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити законодавство про систему переходу від військової служби до цивільного життя | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити закон про основні пріоритети житлової політики | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Стратегію зайнятості населення | 2 квартал 2026 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити нову редакцію закону про житловий фонд соціального призначення | 4 квартал 2026 року |
| План для України | Ухвалити закон, що запровадить електронну систему для людей з інвалідністю, яка пропонуватиме їм відповідну підтримку | 4 квартал 2026 року |
Таблиця 2. Інвестиції в людський капітал, передбачені Планом для України (принаймні 20% будуть використані місцевими органами влади)
| інвестиційна мета | сума, млн євро | |
| 2024-2025 рр. | 2026-2027 рр. | |
| Шкільні укриття, шкільні автобуси, сучасні методи навчання + обладнання до них; матеріали та обладнання, харчування, центри ПТО при школах | 300 | 350 |
| Охорона здоров’я: лабораторне обладнання, укриття, медичне обладнання, медична інфраструктура, ІТ-рішення | 200 | 200 |
| Відбудова зруйнованої та будівництво нової соціальної інфраструктури | 350 | |
| Компенсація особам, чиї будинки були зруйновані | 600 | |
| Забезпечення житлом осіб з інвалідністю І-ІІ групи; переселенців, які воювали за Україну, та членів їхніх родин; членів сімей загиблих захисників | 200 | 250 |
Енергетичний ринок та зелений перехід: більше ринкових елементів та менше державного регулювання
Заходи в цьому секторі (серед яких – ринкове ціноутворення на енергоресурси та посилення конкуренції) спрямовані на підвищення енергоефективності, а отже й на зниження споживання та викидів парникових газів (ПГ). Зокрема, це узгодження законодавства України з директивами ЄС щодо ринків електроенергії та газу та атомної енергетики; запровадження ринкових механізмів тарифікації викидів вуглецю та іншої моделі їх оподаткування; розвиток більш ефективного (децентралізованого) центрального теплопостачання (таблиця 3). Україна має ухвалити план щодо енергетики та клімату для досягнення більш амбітної мети, ніж нинішні 27% виробництва енергії з відновлюваних джерел до 2030 року (у 2021 році ця частка становила близько 6%).
Ці зміни супроводжуватимуться інвестиціями в енергетичну інфраструктуру та енергоефективність (таблиця 4).
На жаль, запровадження ринкових тарифів на енергоносії відкладається до скасування воєнного стану. Це перешкоджатиме залученню капітальних інвестицій у сектор та, ймовірно, погіршить фінансовий стан Нафтогазу. Нещодавні атаки Росії на електростанції означають, що Україна має терміново відновлювати потужності з виробництва електроенергії. Оскільки кінець війни поки що не на горизонті, краще планувати встановлення розподіленої генерації – невеликі електростанції, які використовують газ, нафтопродукти чи біоматеріали, які легко захистити. Будівництво великих генеруючих потужностей, таких як атомні реактори, варто відкласти.
Таблиця 3. Документи та інші показники реформ у сфері енергетики та зеленого переходу
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| МВФ | Розрахувати суму заборгованості теплопостачальних компаній перед Нафтогазом (з розподілом на до та після повномасштабної війни). Структурний маяк МВФ | 2 квартал 2024 (кінець червня) |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити план з енергетики та клімату (проєкт) | 2 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Стратегію термомодернізації будівель (виконано) | 2 квартал 2024 року |
| План для України | НКРЕКП має ухвалити вторинне законодавство для закону REMIT задля забезпечення чесності та прозорості оптового енергетичного ринку | 3 квартал 2024 року |
| МВФ | Компенсації “Нафтогазу” за виконання зобов’язань щодо надання публічних послуг (PSO) не мають перевищувати 60 млрд грн (потрібно розрахувати компенсацію до кінця серпня) | 3 квартал 2024 року |
| МВФ | Ухвалити законопроєкт 6133 щодо наслідків припинення транзиту газу | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Внести зміни до постанови Кабміну щодо заохочення інвестицій у зелену енергетику (імплементація Директиви ЄС 2018/2001). Гарантії походження енергії з відновлюваних джерел запровадили у 2023 році. | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити законопроєкт про надання НКРЕКП більшої незалежності відповідно до стандартів ЄС (звільнити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від процедури державної реєстрації) | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити законопроєкт про надання більшої незалежності НКРЕКП відповідно до законодавства ЄС (спеціальний статус НКРЕКП) | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Затвердити план дій (заходи та терміни) зі створення системи торгівлі викидами ПГ | 1 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити законопроєкт про кліматичну політику щодо встановлення кліматичних цілей та механізмів їх досягнення | 1 квартал 2025 року |
| Стратегія доходів | Розробити модель оподаткування викидів ПГ, щоб оподатковувався видобуток або імпорт нафти, газу, вугілля, а не викиди ПГ | 2024-2025 роки |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Дорожню карту, щоб відокремити доплату за відновлювану енергію від тарифу на транспортування енергії | 2 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Поновити роботу системи обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації (MRV) для об’єктів, які підпадають під дію чинного законодавства (тобто лише новозбудованих об’єктів) | 2 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити новий закон про центральне теплопостачання (встановити чіткі правила підключення та відключення; процедури встановлення індивідуальних котелень) | 3 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Другий національно визначений внесок (NDC) до Паризької угоди (поточне зобов’язання – скорочення викидів до 2030 року до 65% від рівня 1990 року – практично досягнуто) | 3 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Скасувати мораторій на підвищення тарифів на тепло та гарячу воду | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити новий закон про ринок електроенергії, який запровадить 16 директив ЄС | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Призначити номінованого оператора ринку електроенергії, визначеного Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Державну цільову економічну програму енергетичної модернізації підприємств теплокомуненерго до 2030 року. | 4 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Створити незалежну Науково-експертну раду з питань зміни клімату та збереження озонового шару. | 4 квартал 2025 року |
| План для України | Імплементувати Директиву ЄС 2022/03/MC–EnС для забезпечення відповідності податковим та митним режимам ЄС для транскордонної торгівлі електроенергією | 2 квартал 2026 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України, МВФ | Ухвалити Дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії після закінчення воєнного стану (лібералізація цін, реформа PSO, запровадження адресних субсидій) | 2 квартал 2026 року |
| План для України | Ухвалити закон, який упорядковує надання дозволів на зелені інвестиції відповідно до правил ЄС | 3 квартал 2026 р |
| План для України | Затвердити мінімальні вимоги до енергоефективності та класи енергоефективності будівель | 3 квартал 2026 р |
| План для України | Затвердити вимоги до енергетичного маркування та екологічного дизайну як обов’язкові мінімальні критерії під час проведення державних закупівель. Посилити спроможність органу державного ринкового нагляду забезпечувати виконання цих вимог. | 1 квартал 2027 року |
Таблиця 4. Інвестиції в енергетичний сектор, передбачені Планом для України
| інвестиційна мета | сума, млн євро |
| 2026-2027 рр. | |
| Підвищення енергоефективності центрального теплопостачання | 550 |
| Внесок до Фонду енергоефективності | |
| Термомодернізація громадських будівель | |
| Фізичний захист енергетичної інфраструктури України | |
| Підтримка розвитку відновлюваних джерел енергії |
Охорона навколишнього середовища: підвищення якості ґрунтів та вод, захист біорізноманіття та лісів
У цій сфері, як і в усіх інших, Україна має працювати над узгодженням власного законодавства з acquis ЄС, тобто, запровадити європейські стандарти щодо якості повітря та води та відповідну систему вимірювання; прийняти та імплементувати законопроєкт про смарагдову мережу. Автоматизовані системи контролю забруднення мають бути встановлені на всіх об’єктах, а не лише на новозбудованих заводах, оскільки старі радянські заводи є найбільшими забруднювачами. Україні необхідно буде внести зміни до вітчизняного законодавства відповідно до Конвенції ЄЕК ООН про транскордонний вплив промислових аварій, яку вона ратифікувала у 2022 році. Зокрема, Україні доведеться налагодити тіснішу співпрацю між Державною службою з надзвичайних ситуацій та Державною екологічною інспекцією для розробки профілактичних заходів з метою пом’якшення екологічних ризиків, що виникли внаслідок аварій на виробництві.
Таблиця 5. Документи та інші показники реформ у сфері охорони навколишнього середовища
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| План для України | Ухвалити законопроєкт про забезпечення прав на безпечне довкілля (запровадження Директиви ЄС 2010/75/ЄС). Прийняти необхідні підзаконні акти до 3 кварталу 2025 року, включно з положеннями про застосування найкращих доступних технологій. | 3 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Розробити концепцію з визначення обсягу відхилень від правил Оцінки впливу на довкілля (ОВД) та Стратегічної екологічної оцінки (СЕО) | 3 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Стратегію впровадження принципів циркулярної економіки та План дій з її втілення у 5-10 пріоритетних секторах (наприклад, управління відходами, текстильна галузь, електроніка, сільське господарство) | 1 квартал 2026 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Затвердити національний план управління відходами до 2033 року (поточний план до 2030 року ще не виконано) | 1 квартал 2026 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити закон про скорочення обсягів вирубки та деградації лісів: розширити електронний облік деревини, запровадити сертифікацію походження лісоматеріалів та виробів з деревини | 2 квартал 2026 року |
Агропромисловий сектор: більше прозорості державної підтримки та розмінування
Основними змінами в аграрному секторі є (1) впровадження системи моніторингу земель та (2) надання підтримки лише тим фермерам, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі. План для України передбачає виділення українським аграріям 75 млн євро у 2024-2025 рр. та стільки ж у 2026-2027 рр. на розмінування.
Таблиця 6. Документи та інші показники реформування агропродовольчої галузі
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити стратегію розмінування до 2033 року (проєкт затверджено в лютому 2024 року) | 2 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити національну стратегію сільського розвитку на 2023-2030 рр. (концепція) | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити законопроєкт про державний аграрний реєстр (ДАР)
(наприкінці 1 кварталу 2026 року щонайменше 80% державної підтримки сільгоспвиробників має здійснюватися через ДАР) |
4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити перспективний план розвитку зрошувальних систем | 1 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Розгорнути автоматизовану систему моніторингу земельних відносин та геоінформаційну систему оцінки земель у Державному земельному кадастрі відповідно до постанови про публічний моніторинг земельних відносин | 1 квартал 2025 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити нову редакцію закону про державну підтримку агровиробників | 3 квартал 2025 року |
| План для України | Розгорнути узгоджену з ЄС «Farm Sustainability Data Network (FSDN)» | 1 квартал 2027 року |
Транспорт: реформування пунктів перетину кордону, залізниці, та водного транспорту
У цьому секторі планується багато змін для всіх видів транспорту. На залізниці буде запроваджено європейську модель (обговорення різних моделей реструктуризації залізниці можна знайти на VoxUkraine: стаття 1, стаття 2). Розбудовуватимуться західні пункти перетину кордону, а регулювання морського та річкового транспорту буде значно змінено відповідно до правил ЄС. План для України передбачає інвестиції 350 млн євро у 2026-2027 рр. у відбудову транспортної інфраструктури.
Таблиця 7. Документи та інші показники реформування транспортної галузі
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити переглянуту транспортну стратегію до 2030 року | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити Стратегію розвитку та розширення прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою до 2030 року | 4 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Ухвалити закон про узгодження функціонування залізниць України з EU acquis | 4 квартал 2025 року |
| План для України | Ухвалити законопроєкт про вдосконалення регулювання морського та річкового судноплавства та спрощення адміністративних процедур | 2 квартал 2026 року |
| Огляд ЄС-2023, План для України | Імплементувати регламент ЄС щодо портових послуг | 1 квартал 2027 року |
Критичні матеріали
В Україні є багато матеріалів, які будуть у пригоді ще довгі роки. Наприклад, літій, рідкоземельні метали та неметалічні матеріали. Український уряд планує залучати інвесторів до видобутку цих матеріалів через угоди про розподіл продукції або ДПП.
Таблиця 8. Документи та інші показники реформ у сфері критичних матеріалів
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити або змінити | реченець |
| План для України | Ухвалити законопроєкт про розвиток мінерально-сировинної бази | 4 квартал 2024 року |
| План для України | Оновити електронний кабінет надрокористувачів | 1 квартал 2025 року |
| План для України | Запустити тендери щодо угод про розподіл продукції (PSA) за участю міжнародних гравців; опублікувати результати | 2 квартал 2025 року |
| План для України | Опублікувати портфель інвестиційних проєктів з видобутку критичної сировини | 2 квартал 2025 року |
| План для України | Опублікувати звіт про верифікацію запасів критичної сировини України | 3 квартал 2025 року |
| План для України | Опублікувати дослідження з оцінкою чинного законодавства щодо впливу на екологію, суспільство та врядування (ESG) у гірничодобувному секторі та надати рекомендації з усунення законодавчих прогалин | 4 квартал 2025 року |
Податкова система: усунення лазівок та збільшення податкових надходжень
У цьому розділі ми розглядаємо заплановані зміни в системі оподаткування, які дозволять уряду збирати більше податків на фінансування оборони та інших потреб. Ці зміни описані в Національній стратегії доходів, на яку посилаються як План для України, так і програма МВФ.
Програма МВФ переважно зосереджена на зменшенні ухилення від сплати податків та вирівнюванні правил гри. У рамках цієї програми уряд пообіцяв утримуватися від податкових амністій або запровадження нових податкових пільг протягом дії програми (певні податкові пільги на критично важливий імпорт можливі, проте мають бути обмежені в часі та суворо контролюватися; до 2026 року система пільг щодо митних платежів має бути гармонізована з правилами ЄС). І в програмі МВФ, і в Огляді ЄС-2023 згадується необхідність впровадження Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків. Україна розробить єдиний підхід до надання податкових пільг та запровадить постійний моніторинг суми цих пільг та їхньої ефективності.
Однією з найважливіших лазівок у податковій системі є спрощений режим оподаткування, який дозволяє великим компаніям «оптимізувати» податкові платежі, наймаючи своїх працівників як приватних підприємців. Таким чином працівник сплачує лише 5% податку з доходу плюс соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної зарплати, що значно менше, ніж 18% прибуткового податку + 1,5% військового збору + соціальний внесок у розмірі 22% від фактичної зарплати. Стратегія доходів припускає, що коли відрахування є однаковими або близькими, люди вимагатимуть офіційного працевлаштування, оскільки в такому разі їм не буде потрібно адмініструвати свої податки. Якщо ж вони вирішать залишитися на спрощеній системі, їм доведеться використовувати касові апарати, а після досягнення певного граничного доходу обов’язково сплачувати ПДВ. Стратегія доходів не визначає планові ставки податку для підприємців, які працюють на спрощеній системі. У ній лише зазначено, що такі ставки будуть диференційовані за видами діяльності та за сумою доходів.
Прогресивну шкалу запровадять (знову) і для «звичайного» ПДФО. Впродовж своєї історії Україна мала як пласку, так і прогресивну шкалу, і важко сказати, яка з них була ефективнішою. Мінімальний неоподатковуваний дохід замінять субсидіями найбіднішим.
Усі ці зміни відбудуться за рік після того, як податкова інспекція запровадить належну систему захисту персональних даних та отримає доступ до банківських рахунків людей – тобто не раніше 2027 року. Можливо, уряду доведеться збирати більше податків уже в 2024-2025 рр. через недостатню зовнішню підтримку. Для цього уряд зможе підвищити ставку ПДВ або прискорити узгодження акцизних ставок з ЄС.
Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування, податок за ставкою 18% замість нинішніх 6% + ПДВ або 10% без ПДВ. Пільги та звільнення від податку на прибуток будуть обмежені так, щоб ефективна ставка податку не опускалася нижче 15%. Однак, щоб заохотити інвестиції, уряд планує запровадити миттєву амортизацію (тобто витрати на деякі виробничі активи будуть вираховуватися з бази оподаткування прибутку в тому самому році, коли будуть зроблені).
До 2027 року уряд впроваджуватиме правила, які знеохочують компанії від пошуку юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування (BEPS та двоступеневий інструмент ОЕСР). До 2025 року планується привести українську систему оподаткування у відповідність до міжнародних правил, а до 2030 року – переглянути всі угоди про уникнення подвійного оподаткування та за потреби адаптувати українське законодавство до міжнародних норм.
Як ми зазначали в першій статті, органи місцевого самоврядування отримають більше повноважень та спроможностей адмініструвати податок на нерухоме майно. Цей податок має стати основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів, відповідно до практики інших країн. Крім того, до кінця 2025 року Україна розробить систему оподаткування віртуальних активів. Вище також обговорювалися зміни в оподаткуванні за викиди двоокису вуглецю (таблиця 3).
Таблиця 9. Документи та інші показники податкових реформ
| походження рекомендації | документи, які необхідно ухвалити чи змінити, або інші показники | реченець |
| МВФ | Оцінити ефективність податкових пільг, їхній вплив на бюджет | 2 квартал 2024 року |
| Огляд ЄС-2023, МВФ | Розробити законопроєкт у відповідності до Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків | 2024 рік |
| МВФ, Стратегія доходів | Проаналізувати та реформувати рентні платежі: всі платежі за радіочастоти будуть однаковими; буде запроваджено законодавче обмеження на час, протягом якого свердловина може вважатися новою (такі свердловини платять меншу ренту) | 2024 рік |
| Огляд ЄС-2023 | Забезпечити впровадження автоматичного обміну податковою інформацією з державами-членами ЄС відповідно до глобальних стандартів ОЕСР та законодавства України.
Створити центральний комунікаційний офіс для обміну інформацією з державами-членами ЄС та підключення до ІТ-систем ЄС |
2024 рік |
| Стратегія доходів | Ухвалити законопроєкт про запровадження принципів трансфертного ціноутворення ОЕСР | 2024 рік |
| Стратегія доходів | Дослідження переваг та недоліків податків на надприбутки, моделювання впливу таких податків на інвестиційну привабливість України | 2024 рік |
| Стратегія доходів | Податок на прибуток підприємств: скоротити пільги, але запровадили миттєву амортизацію | 2024-2025 роки |
| Стратегія доходів | Впровадити систему електронних акцизів: підзаконні акти та ІТ-рішення | 2024-2025 роки |
| Стратегія доходів | Гармонізувати законодавство України з системою митних пільг ЄС. Новий Митний кодекс має відповідати Митному кодексу ЄС та додатковим регламентам 2015/2446, 2015/2447, 2022/2399, 1186/2009, 608/2013. | 2024-26 |
| Огляд ЄС-2023, Стратегія доходів | Привести законодавство про ПДВ у відповідність до директиви ЄС | 2025-2027 роки |
| Стратегія доходів | Імплементувати директиви ЄС щодо головних офісів та філій, акцій та роялті | 2026 рік |
| Стратегія доходів | Реформувати ПДФО та спрощену систему оподаткування | 2027 рік |
| Стратегія доходів | Запровадити акциз на напої, що містять цукор | 2027 рік |
| Стратегія доходів | Встановити мінімальні ставки акцизу на алкоголь на рівні ЄС | 2028 рік |
| Стратегія доходів | Поступово узгодити податки на тютюнові вироби з ЄС | 2029 |
| Стратегія доходів | Встановити мінімальні ставки акцизу на паливо на рівні ЄС | 2029 |
Висновок
У певних сферах (енергетика, освіта і наука, оподаткування чи соціальна підтримка) Україна потребуватиме серйозних інституційних реформ. У деяких секторах (як-от сільське господарство чи транспорт) серйозних змін не планується, однак є потреба в значних інвестиціях (наприклад, розмінування, відновлення транспортної інфраструктури).
У будь-якому разі імплементація запланованих реформ демонструватиме прагнення України приєднатися до ЄС, а також принесе користь українському бізнесу та державним фінансам. План для України забезпечить певні «початкові» інвестиції, наприклад, у відбудову шкіл, лікарень або підвищення енергоефективності. Якщо інституційні реформи будуть впроваджені належним чином, таке інвестування, може залучити приватних гравців чи міжнародні організації. Однак це станеться лише за умови, що Україна отримає достатню військову підтримку, щоб перемогти росію.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
