Що таке перепис та чому він важливий

Фонд народонаселення ООН рекомендує проводити переписи принаймні кожні десять років та пояснює, що інформація, зібрана під час перепису (кількість населення, його географічний розподіл), є «критично важливою для якісного врядування, формування політик, планування розвитку, скорочення ризиків, відповідей на кризи, програм соціальної допомоги та аналізу ринків для бізнесу».

Розглянемо кожен із цих аспектів.

Що таке перепис?

Перепис – це збір даних про всіх людей, які живуть у країні (тобто про генеральну сукупність або популяцію). 

Під час перепису для кожної людини збирається інформація про 

• вік, стать, освіту, місце фактичного проживання, членів її родини; 
• джерела її існування, скільки робіт вона має, чи має проблеми з пошуком роботи, які саме;
• чи постійно людина живе у своєму населеному пункті, чи жила за кордоном, чи планує переїхати в інше місце або за кордон, через які причини людина переїжджає (показники міграції);
• в яких умовах живе людина: чи є в будинку холодна та гаряча вода, туалет, електропостачання, газ, опалення, коли був побудований будинок тощо.

Під час перепису ми отримуємо детальну інформацію не лише про окремих людей, але і про їхні родини (домогосподарства). Наприклад, ми можемо довідатися, у скількох домогосподарствах батьки живуть разом із дорослими дітьми, скільки у нас точно багатодітних сімей, яку освіту має та чим займається кожен член домогосподарства та ін.

При цьому важливо, що людей опитують за місцем проживання – тобто під час перепису ми отримуємо точні дані на рівні найменших населених пунктів. 

Ці дані неможливо отримати під час проведення вибіркових опитувань. Вибіркові опитування завжди мають певну похибку. На рівні невеликих населених пунктів (село, маленьке місто, об’єднана територіальна громада) ця похибка може суттєво викривлювати дані. 

Навіщо потрібен перепис?

Перепис – це основа представницької демократії. Наприклад, У США необхідність проводити перепис записана в Конституції, а низка федеральних агенцій зобов’язані використовувати дані перепису в своїй діяльності.

За даними перепису визначають межі виборчих округів – для того, щоб кожен депутат представляв приблизно однакову кількість населення. Для України це питання є актуальним, оскільки наступні вибори, скоріше за все, пройдуть за чинною виборчою системою.

Перепис – це основа для розподілу бюджетних коштів та планування територій. Як показують дані міжнародних проектів, пов’язаних з децентралізацією, в Україні доволі багато громад, у яких кількість населення, розрахована органами місцевої влади, значно (подекуди вдвічі) перевищує кількість, оцінену Держстатом. 

Оцінки Держстату базуються на даних перепису 2001 року, скоригованих на кількість народжених та померлих та зареєстровану міграцію. Тому зрозуміло, що такі дані є неточними. Похибка може бути суттєвою. Наприклад, до перепису 2001 року населення України оцінювалося у 49,5 млн осіб, а за даними перепису – 48,5 млн. Тобто з часу попереднього перепису 1989 року накопичена похибка склала 1 млн осіб.

З іншого боку, місцева влада має стимул завищувати кількість населення, щоб отримати більший обсяг субвенцій на відповідну громаду. Перепис населення міг би зняти питання про те, хто правий – Держстат чи місцева влада. 

Перепис – це основа знань про суспільство та суспільну думку. У більшості соціологічних опитувань ви зустрінете фразу «опитування здійснене на основі репрезентативної вибірки». «Репрезентативна вибірка» означає, що на основі відповідей кількох сотень чи тисяч опитаних можна робити висновки про населення всієї України. Тобто статево-вікові та регіональні характеристики вибірки мають відповідати таким характеристикам всього населення України, визначеним в ході перепису. Сьогодні репрезентативні вибірки формуються на основі даних перепису 2001 року. 

Репрезентативні вибірки використовуються для опитувань робочої сили (зокрема визначення рівня безробіття), умов життя домогосподарств (зокрема визначення рівня бідності), для того, щоб дізнатися громадську думку з певних питань (зокрема, рівень підтримки певних політичних сил) та ін.

Перепис – це основа для демографічних прогнозів. Оскільки демографічні прогнози робляться на тривалий період часу (30-50 років), похибка у них може бути досить великою. Відповідно, щоб її знизити, потрібні максимально точні «вхідні» дані про структуру населення, які можливо отримати лише в ході перепису. У свою чергу, дані демографічних прогнозів необхідні для того, щоб правильно будувати пенсійну систему, систему соціального захисту, підтримки сімей тощо.

Перепис необхідний для ефективного захисту прав людини. Під час перепису ми можемо «побачити» групи людей, які є «невидимими» для вибіркових опитувань. Це, наприклад, невеликі етнічні групи, маргіналізовані та найбідніші групи, люди, які з релігійних чи інших причин уникають реєстрації в державних органах. Під час перепису ми можемо визначити не лише кількість, але й умови життя таких груп людей, а отже – розробити політики щодо них. У свою чергу ефективний захист прав людини та особливо прав меншин є основою демократичного розвитку країни.

В Україні перепис дозволить нарешті отримати точні дані про внутрішньо переміщених осіб. На основі цих даних можна буде приймати рішення, наприклад, про додаткову соціальну інфраструктуру в тих місцях, де проживає багато ВПО. 

Перепис необхідний для точної економічної статистики та міжнародних порівнянь. Для розрахунку таких показників як ВВП на особу, інвестиції на особу, середній рівень освіти населення, рівень бідності та багатьох інших, які використовуються для порівняння України з іншими країнами, необхідні точні дані про населення, отримані на основі перепису. 

Дані перепису необхідні бізнесу для стратегічного планування – перш за все для визначення регіонів, у яких доцільно розгортати виробничі потужності. Демографічний прогноз допоможе визначити тенденції на ринку робочої сили та оцінити відповідні ризики. «Соціальний портрет» мешканців окремих населених пунктів потрібний для маркетингу та просування товарів чи послуг. Перелік «корисностей» цих даних для бізнесу можна продовжувати. І «великі дані», які бізнес збирає про нас із вами, ніколи не зможуть замінити дані перепису.

Дані перепису допомагають у питаннях національної безпеки та міжнародної дипломатії. Міжнародні дослідники, які не завжди добре обізнані в українському контексті, можуть спиратись на окремі зручні дослідження, щоб робити висновки про ситуацію в Україні. Наприклад, поширювати кліше про громадянську війну та велику кількість росіян, російськомовних чи проросійських українців, які потребують військової допомоги. Про небезпеку такого підходу ми писали на міжнародних майданчиках, спираючись у тому числі й на дані перепису. Нові дані є важливим джерелом інформації про соціальний та політичний контекст в Україні, а також вагомим інструментом для міжнародного діалогу та дипломатії.

Яким чином краще проводити перепис?

«Традиційний» спосіб проведення перепису – це поквартирний обхід домогосподарств переписувачами з паперовими анкетами чи планшетами. Водночас людям дається можливість самостійно надати інформацію про себе телефоном чи через інтернет.

Важливо забезпечити конфіденційність даних. Інформація про кожну людину використовуються в розрахунках загальних показників для кожного населеного пункту, але ніколи не надається окремо. Ніхто без дозволу людини не може отримувати інформацію, яку вона надала під час перепису.

Зрозуміло, що під час перепису деякі люди можуть уникнути обрахунку, а деякі можуть бути пораховані двічі. Тому зазвичай проводиться пост-опитування, яке дозволяє оцінити масштаб проблеми та скоригувати дані перепису. Дуже зрозумілий опис методів проведення перепису наводиться у виданні Британського статистичного відомства.

Приблизно половина країн Європи проводять перепис електронним способом – «зводячи» дані різних реєстрів. Однак для цього реєстри мають бути відповідної якості – так, щоб усі люди були пораховані, і при тому лише один раз. До того ж, під час проведення перепису за реєстрами неможливо отримати деяку інформацію (наприклад, про національність чи мову спілкування). Тому дані таких переписів доповнюються даними вибіркових опитувань.

З обговорення, проведеного нещодавно VoxUkraine, зрозуміло, що наразі Україна не має реєстрів достатньої якості. Однак, проведення «традиційного» перепису у 2020 або 2021 році уможливить перехід на перепис за реєстрами у майбутньому. Зокрема тому, що в ході проведення «традиційного» перепису буде оновлено реєстр адрес.

Тож чи є перепис «недозволеною розкішшю» для України? На нашу думку, не варто економити на якісних даних – адже втрати від неефективних політик можуть бути значно більшими. 

До того ж, з макроекономічної точки зору витрати на проведення перепису є фіскальним стимулом. Адже на кілька тижнів будуть найняті близько 100 тисяч людей, переважно пенсіонерів та студентів. Фактично це аналог громадських робіт, які організує Служба зайнятості (щороку близько 170-180 тисяч осіб беруть участь у тимчасових громадських роботах).

P.S. Оцінки чисельності населення за даними мобільних операторів чи інших непрямих джерел не є переписом. Фактично це вибіркове спостереження, яке до того ж може виявитися достатньо дорогим. І, як сказано вище, оцінка чисельності населення – це лише верхівка айсбергу. Для розробки якісних політик потрібні значно більш точні та повні дані.