Що впливає на відсоткові ставки?

Що таке «відсоткова ставка»?

Синиця в руці краща за журавля в небі – відоме прислів’я відображає фундаментальну сутність відсоткових ставок, яка полягає в тому, що гривня сьогодні краща від гривні завтра, оскільки люди надають перевагу теперішньому споживанню перед завтрашнім.

«Якщо я зараз позичу своєму другові 100 гривень, скільки гривень отримаю за рік?» – відповідь на це запитання залежатиме від відсоткової ставки. Якщо за рік вам повернуть 120 гривень, ставка становитиме 20%. Це номінальна ставка.

Отже, відсоткова ставка – це майбутня вартість (ціна) грошей. Відповідно, як і будь-яка ціна, вона залежить від попиту (тих, хто хоче позичити гроші) та пропозиції (тих, хто може надати гроші в борг). Так, якщо ваш друг може позичити 100 гривень у свого родича під 10% річних – ви не зможете вимагати з нього сплатити 20%.

Відсоткова ставка залежить від рівня інфляції

«Зараз за 100 гривень я можу купити 5 літрів молока (по 20 грн). Якщо зараз я позичу комусь 100 гривень, скільки молока я зможу купити за рік, коли мені повернуть борг?» Відповідь залежатиме як від номінальної відсоткової ставки, так і від зростання цін за рік, тобто інфляції. Якщо за рік ціни виросли на 10% (до 22 грн за літр молока), то за 120 гривень, які вам повернуть, ви зможете купити 5,45 літра молока (а за нульової інфляції могли б купити 6 літрів). Якщо рахувати «в молоці», річна відсоткова ставка становитиме (5,45/5-1)≈0,1 або 10%. Це реальна відсоткова ставка, яка приблизно дорівнює номінальній ставці (20%) зменшеній на рівень інфляції (10%).

Як бачимо, у США як інфляція, так і відсоткові ставки набагато нижчі, ніж в Україні. Проте відсоткові ставки у валюті в Україні все одно вищі, ніж у США. Отже, крім інфляції на відсоткові ставки впливають інші чинники.

Відсоткова ставка залежить від ризику

Припустимо, ви можете позичити по 100 гривень своїм п’яти друзям. Якщо ставка 20%, за рік ви отримаєте 100*1,2*5 = 600 гривень. Але якщо ви припускаєте, що один з ваших друзів не поверне борг (але не знаєте, хто саме), то, щоб отримати за рік 600 гривень, потрібно встановити відсоткову ставку 50% (100*1,5*4 = 600). Саме тому ставки за споживчими кредитами вищі за ставки за іпотекою, оскільки ризик несплати за споживчими кредитами вищий (а остаточна вартість пральної машини чи мобільного телефону, купленого в кредит, падає набагато швидше, ніж вартість заставленої квартири). У свою чергу, ставки за корпоративними кредитами, як правило, нижчі, ніж ставки за кредитами фізособам, а ставки на міжбанківському ринку ще нижчі через менший ризик.

Відсоткова ставка залежить від терміну позики

Припустимо, ви йдете до книгарні й зустрічаєте друга, який просить позичити 100 гривень до завтра. Оскільки для вас дуже легко відкласти купівлю книжки на завтра, ви не будете брати відсотків зі свого друга. Однак якщо він просить позичити гроші на рік (а, отже, ви відкладете купівлю книжки на рік) – ви захочете компенсацію за незручності у вигляді відсотків. Крім «плати за відкладене споживання», довгострокові відсоткові ставки враховують і очікувану інфляцію за довший період, і підвищені ризики (оскільки що далі в майбутнє, то туманніші прогнози). Тому переважно (але не завжди) довгострокові відсоткові ставки вищі за короткострокові.

В економіці існує велика кількість відсоткових ставок (ставка Центрального банку, міжбанківського ринку, кредитів, депозитів та ін.). Але всі вони залежать від трьох фундаментальних чинників – балансу попиту та пропозиції грошей, інфляції та ризиків.

У періоди економічного спаду, коли підприємства знижують обсяги інвестицій у розвиток виробництва (тобто попит на гроші), відсоткові ставки падають (зараз, як правило, центральні банки «допомагають» їм упасти, знижуючи свої ключові ставки). Низькі відсоткові ставки, в свою чергу, стимулюють інвестиції, споживання та майбутнє виробництво. З іншого боку, коли ризики (зокрема, ризики неповернення кредитів) високі, годі очікувати низьких відсоткових ставок.

Дуже часто ми чуємо: коли в Україні буде іпотека під 2% річних, як у Європі? Перш ніж ставити таке питання, спитайте себе – чи готові Ви вкласти гроші (у банк, цінні папери компанії, інвестиційний фонд, державні облігації тощо) під 1% річних на 25 років? І чому? Адже позики одних людей – це заощадження інших (за посередництва банків чи інших установ).