Швидкість реформ у II кварталі – гірше не було

VoxUkraine систематично розраховує темп проведення економічних реформ в Україні. Квартальні огляди дозволяють подивитися на те, що відбулося протягом трьох місяців, «з висоти пташиного польоту». Перед вами черговий квартальний огляд реформ – за другий квартал 2018 року. Попередні огляди можна прочитати за посиланнями (2017-Q2, 2017-Q3, 2017-Q4, 2018-Q1). 

У II кварталі 2018 реформи суттєво сповільнилися, середнє значення Індексу реформ скоротилося до +0,5 бала, що є найнижчим значенням з початку 2015 року. У попередньому кварталі значення Індексу реформ складало +0,9 бала (з можливих від -5,0 до +5,0).

Коротко: тенденії

У ІІ кварталі було прийнято 17 нормативних актів, які експерти оцінили як реформаторські. Середня оцінка Індексу реформ цих законів та постанов склала +1,3 бала (у попередньому кварталі було ухвалено 19 нормативних актів, їхня середня оцінка – +1,5 бала).

У цьому кварталі було прийнято два важливі закони – про антикорупційний суд і про валюту та валютне регулювання, але оцінка кварталу все одно залишається низькою. Інших реформаторських «кроків» було мало і вони мали незначний вплив і невисоку оцінку Індексу реформ.

Ініціатори реформ

Найважливіші зміни. Закони про Вищий антикорупційний суд (Індекс реформ #87) та Про валюту та валютне регулювання (Індекс реформ #88), кожен з яких експерти оцінили у +5,0 балів, ініціював Президент. (5,0 – сума балів за двома напрямками по кожному закону, тобто потенційний максимум був +10,0 балів).

Але варто додати, що закон про антикорупційний суд був прийнятий в межах співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Згідно з меморандумом Україна-МВФ, закон мав бути поданий до Верховної Ради до середини квітня та прийнятий до середини червня 2017 року. Цей закон не приймався тривалий час, доки це зволікання не стало загрозою для продовження співпраці України з МВФ.

Закон про валюту та валютне регулювання був внесений до парламенту Президентом, проте розроблений НБУ, який сьогодні не має права законодавчої ініціативи.

Найбільш продуктивний. Національний банк прийняв 7 постанов, що потрапили до Індексу реформ у ІІ кварталі (Індекс реформ #82, 84, 87, 88). Середня оцінка постанов, виданих НБУ, +0,9 бала. У попередньому кварталі постанов було 3, а їхня середня оцінка становила +1,3 бала.

Антиреформатор. Кабмін у другому кварталі здійснив антиреформу – прийнята постанова про перелік послуг, що становлять загальний економічний інтерес. Підприємства, які надають ці послуги, зможуть отримувати державну підтримку без узгодження з Антимонопольним комітетом (Індекс реформ #86). Хоча позитивом є те, що перелік був створений та визначений в одному документі, ціла низка послуг у ньому є такими, що можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.

Також уряд ініціював 6 прогресивних змін законодавства (середня оцінка +0,6 бала). Зокрема, було скасовано використання печаток на підприємствах роздрібної торгівлі алкогольними напоями та нафтопродуктами (Індекс реформ #82), змінено порядок призначення субсидій (Індекс реформ #84) та порядок розгляду скарг при державній реєстрації підприємств (Індекс реформ #83). У попередньому кварталі за ініціативи уряду було прийнято 13 нормативних актів, а їхня середня оцінка – +1,3 бала.

Непродуктивна Рада. За ініціативи депутатів було прийнято тільки один реформаторський закон. Він у сфері децентралізації та встановлює правила добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення (Індекс реформ #84). У попередньому кварталі за ініціативи депутатів було прийнято 10 нормативних актів, а їхня середня оцінка – +1,8 бала.

ТОП-3 напрямки реформ у другому кварталі:

Банківський сектор

Розбудова стабільної та прозорої банківської системи передбачає запровадження сучасних ризик-орієнтованих підходів як в управлінні банками, так і під час здійснення нагляду за їхньою діяльністю. Для цього стратегія НБУ передбачає перехід банків на стандарти FINREP/COREP та єдиний цифровий стандарт звітності та гармонізацію пруденційних вимог до банків з нормами законодавства ЄС та рекомендаціями Базельського комітету. Всі ці міжнародні стандарти та рекомендації спрямовані на підвищення фінансової стійкості банків та банківської системи в цілому, їхньої спроможності керувати ризиками.

Національний Банк поступово впроваджує ці стандарти. Зокрема, у цьому кварталі запроваджено нові правила оцінки створеної банком системи управління ризиками. Змінюється формат звітності банків з питань управління ризиками у сфері фінансового моніторингу, періодичність звітування, процедури перевірок.

Розбудова стабільної та прозорої банківської системи передбачає запровадження сучасних ризик-орієнтованих підходів як в управлінні банками, так і під час здійснення нагляду за їхньою діяльністю. Для цього стратегія НБУ передбачає перехід банків на стандарти FINREP/COREP та єдиний цифровий стандарт звітності та гармонізацію пруденційних вимог до банків з нормами законодавства ЄС та рекомендаціями Базельського комітету. 

Зміняться підходи до планування перевірок банків згідно з настановами Європейського банківського органу щодо організації єдиної процедури та методології процесу наглядових перевірок та оцінки (Supervisory Review and Evaluation process, SREP). Тепер періодичність проведення регулятором інспекційних перевірок залежатиме від величини банку та його ризиків.

Діяльність банків стане більш прозорою. Завдяки запровадженню міжнародних стандартів фінансової звітності банки будуть щорічно складати та оприлюднювати «звіти про управління». Вони повинні містити фінансову та нефінансову інформацію, що характеризує фінансовий стан, результати діяльності та перспективи розвитку банку, основні ризики й невизначеності, які можуть ставити під сумнів його здатність продовжувати діяльність.

Регулювання бізнесу та валютне регулювання

Закон «Про валюту та валютне регулювання» – одна із ключових реформаторських подій 2-го кварталу 2018. Згідно з оцінками експертів Індексу реформ, цей закон суттєво покращує регуляторне середовище для ведення бізнесу.

Режим валютного регулювання в ЄС базується на принципах регулювання руху капіталу Європейського Союзу, визначених у директиві Ради ЄЕС від 24.06.1988 № 88/361/ЄЕС. Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати ці принципи у своєму законодавстві в в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.

Режим валютного регулювання, який існував в Україні раніше, не відповідав цим принципам. Він був громіздким та складним, створював бар’єри для ведення бізнесу в Україні та залучення іноземних інвестицій. Він базувався на ухваленому ще у 1993 року Декреті Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та час від часу коригувався змінами до законодавства, які не змінювали його засадничі принципи.

Закон «Про валюту і валютні операції» 2473-VIII від 21.06.2018 створює умови для розбудови системи валютного регулювання на європейських принципах, лібералізації валютного ринку, інтеграції України у світові фінансові ринки.

Закон «Про валюту та валютне регулювання» – одна із ключових реформаторських подій 2-го кварталу 2018. Згідно з оцінками експертів Індексу реформ, цей закон суттєво покращує регуляторне середовище для ведення бізнесу.

Він визначає основні засади валютного регулювання. Проте імплементація цих принципів залежатиме від НБУ. Нацбанк встановлюватиме чи скасовуватиме обмеження на валютні операції чи рух капіталу, визначатиме ліміти за зовнішньоекономічними операціями, регулюватиме надання дозволів на валютні операції тощо. Він також визначатиме, чи зможуть банки пропонувати клієнтам валютні перекази між рахунками, відкривати гривневі рахунки для нерезидентів, купувати іноземні цінні папери або надавати кредити компаніям з інших країн.

Закон також скасовує низку архаїчних норм. Зокрема, скасовано норми щодо обов’язкового моніторингу дрібних експортно-імпортних операцій (згідно з лімітом, який встановлюється законом про фінансовий моніторинг, зараз 150 тис. грн), що звільнить банківський сектор від зайвого бюрократичного навантаження), що звільняє банківський сектор від зайвого бюрократичного навантаження. Cуттєво пом’якшено санкції за перевищення термінів закриття контрактів за експортно-імпортними операціями, що знижує можливості для корупції.  

Боротьба з корупцією

Реформи в антикорупційній сфері складаються з двох ключових компонентів – скорочення корупційних можливостей та створення дієвої системи покарань за корупційні діяння.

Суттєві зміни правил гри, які скорочують корупційні можливості, відбувалися у 2015-2016 роках. Зокрема, була запроваджена електронна система державних закупівель Prozorro, спрощено низку регуляторних та дозвільних процедур, запущено електронні сервіси та відкрито реєстри.  

Дієву систему покарань за корупційні діяння влада почала розбудовувати наприкінці 2014 року, коли було прийнято закони про створення Національного Антикорупційного Бюро (НАБУ) та Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури (САП). Це забезпечило можливості для розслідування справ топ-корупціонерів та представництва цих справ у судах. Проте, корупційні справи часто «застрягають» у судах.

Судова реформа, яка передбачає зміну системи судоустрою та оновлення складу судів – це тривалий процес. Тому для забезпечення справедливого розгляду корупційних справ уже зараз, не чекаючи завершення реформи всієї судової системи, потрібно створити Вищий Антикорупційний Суд.

Законом про судоустрій та статус суддів, який був прийнятий у червні 2016, визначено основні засади його формування. Проте, для створення Вищого антикорупційного суду був потрібен окремий закон, який би визначив основні засади формування складу суддів та його діяльності. Після палких дискусій навколо питань конкурсного відбору суддів було прийнято компромісну версію закону.

В законі 2447-VIII від 07.06.2018 врегульовані найбільш проблемні питання: зняті нереалістичні вимоги до кандидатів на посади суддів, закріплено ключову роль та участь міжнародних експертів у процесі добору суддів, звужено юрисдикцію суду до топ-корупційних справ, які підслідні НАБУ, суддям надано гарантії фінансової незалежності та особистої безпеки.

В документі залишилися деякі суперечливі положення, які дозволяли у майбутньому уникнути слухань в Апеляційній палаті Вищого антикорсуду, що викликало розголос у громадянському суспільстві. Проте, вже в серпні вони були врегульовані змінами до закону про судоустрій та статус суддів.

Наприкінці червня Президент підписав закон про утворення антикорупційного суду, який запускає початок добору суддів. Суд буде формуватися протягом наступних 12 місяців та може розпочати роботу після призначення 35 суддів.

Прийняті закони про антикорупційний суд фактично завершують законодавче створення антикорупційної інфраструктури – НАБУ – Антикорупційна прокуратура – Антикорупційний суд. За словами Георгія Вашадзе, радника Президента України, це буде прецедент для всього регіону, зокрема для Грузії, Молдови та інших пострадянських країн.

Прийняті закони про антикорупційний суд фактично завершують законодавче створення антикорупційної інфраструктури – НАБУ – Антикорупційна прокуратура – Антикорупційний суд.

Висновки

Закони про валютне регулювання та антикорупційний суд створюють нові можливості для розвитку економіки країни. Проте результати будуть залежати від ефективної імплементації цих законів.

Після певного пожвавлення у 1-му кварталі 2018 Індексу реформ продовжує демонструвати тенденцію уповільнення реформ. Найближчим часом зниження індексу може тривати через початок передвиборчих перегонів.