«Скляна стеля» у Верховній Раді

Нинішній склад парламенту має рекордну для України кількість жінок серед народних депутатів України. Проте чи є це справжнім досягненням? Порівняльні дані з іншими країнами демонструють, що кількість жінок у Верховній Раді залишається  відносно невеликою. Відповідно, їх мало серед членів комітетів та керівництва парламенту. У керівництві Апарату Верховної Ради України жінок також дуже мало. 

Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» одним з основних напрямів державної політики у сфері ґендерної рівності є забезпечення рівної участі жінок і чоловіків в ухваленні суспільно важливих рішень. 

В українському законодавстві немає обмежуючих норм, які б могли завадити жінкам чи чоловікам реалізувати себе у політиці. Проте оцінюючи кількість жінок на керівних посадах державної служби, у складі Кабінету Міністрів України та серед депутатського корпусу, ми можемо спостерігати їх нерівномірне представлення порівняно з чоловіками. 

Нинішнє скликання Верховної Ради України має рекордний рівень представництва жінок серед депутатського корпусу — близько 12% (49 із 423). Проте це лише на 2 відсотки більше, ніж у парламенті минулого скликання, де було 46 жінок із 450 депутатів або 10%. І це  навряд чи можна сприймати як великий крок до ґендерної рівності. Серед 49 депутатів-жінок, які зараз є у парламенті, лише 4 були обрані за мажоритарною системою. 

12% жінок – багато це чи мало? Поглянемо на міжнародну статистику. Згідно зі звітом «Women in parliament in 2017: The year in review», станом на січень 2018 року частка жінок у парламентах Європи в середньому становить 27%, а світу 23%. Частка жінок у Верховній раді сьогодні  подібна до середніх показників по Європі та світу приблизно 20 річної давнини (див рис 1).

Рис 1. Порівняння представлення жінок у парламентах України, Європи та світового рівня

Джерело: згідно зі звітом «Women in parliament in 2017: The year in review» та інформацією з офіційного сайту ВРУ

У комітетах ВР жінки представлені нерівномірно

Відповідно до даних офіційного сайту Верховної Ради України на 23.03.2019, із 27 комітетів у сімох взагалі немає жінок. Причому два із цих семи комітетів є одними з найбільших за кількістю членів — Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин (30 осіб) та Комітет з питань бюджету (29 осіб). Втім, жінка очолює найбільший за кількістю осіб комітет: Комітет з питань податкової та митної політики, у якому працюють 32 особи. 

Всього жінки очолюють 5 із 27 комітетів. Серед них три комітети з найбільшою кількістю жінок – з питань охорони здоров’я (6 із 14 його членів жінки), з європейської інтеграції (5 жінок із 9 членів) та закордонних справ (4 жінки з 10 членів).

Жінок дуже мало й в апараті ВР

Здійснюючи моніторинг представлення жінок та чоловіків у парламенті, ми маємо звертати увагу не тільки на депутатський корпус, але й на працівників Апарату Верховної Ради України, які є державними службовцями та працюють у парламенті постійно, незалежно від результатів виборів. 

Працівники апарату керуються Законом України «Про державну службу», в якому (ст.4) закріплено «забезпечення рівного доступу до державної служби – заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження».

У відповідь на наш запит в Апараті Верховної Ради нам відповіли, що ґендерні квоти під час призначення на посади не передбачені, а загальна кількість працівників Апарату станом на 17 грудня 2018 року — 1020 осіб,  з яких 337 чоловіки та 683 – жінки. Керівні посади обіймають 264 працівники, з яких 125 – чоловіки, 139 – жінки» (відповідь на запит див. у Додатку).

З цих даних може скластися враження, що серед працівників Апарату Верховної Ради України не тільки доволі збалансовано представлені обидві статі, але й зберігається рівність на керівних посадах.

Проте моніторинг офіційного сайту Верховної Ради України показує дещо іншу картину. 

Керівник Апарату ВРУ, два його перші заступники та три заступники – чоловіки. Також чоловіки очолюють 13 підрозділів Апарату ВР, серед яких переважно головні управління.

Жінки очолюють 6 підрозділів, серед яких секретаріати керівництва Верховної Ради України, прес-служба, відділ з питань звернень громадян та контролю Апарату ВРУ.

В секретаріатах парламентських комітетів ситуація з гендерною рівністю ліпша, ніж у самих комітетах – серед очільників секретаріатів 13 жінок та 16 чоловіків. 

Рекомендації

Цілями сталого розвитку, які були затверджені ООН, передбачено закріплення ґендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток. Серед вимог до цілей ґендерної рівності наголошено необхідність забезпечити всебічну і реальну участь жінок і рівні для них можливості для лідерства на всіх рівнях прийняття рішень у політичному, економічному та суспільному житті. Тобто зменшення різниці між представниками двох статей в усіх сферах є загальновизнаним трендом розвитку людства.

Національною доповіддю «Цілі Сталого Розвитку: Україна», передбачено “забезпечити рівні можливості представництва на вищих рівнях прийняття рішень у політичному та суспільному житті”. Одним із індикаторів цього завдання є “Частка жінок серед депутатів ВРУ, %”. В 2020 році цей показник має становити 30%.  

Для досягнення цього показника необхідно звернути увагу на такі законодавчі ініціативи: 

• Проект Виборчого кодексу України №3112-1, яким передбачено: «При формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) кожного виборчого списку як чоловіків, так і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)». Ухвалення цього законопроекту в цілому дозволить суттєво збільшити представництво жінок та чоловіків у парламенті вже наступного скликання. 
• Законопроект №1456, яким запропонована квота у 30% для виборчого списку партії, а також санкції за недотримання квоти — відмова у реєстрації списку партії. 
• З метою забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок при формуванні складу  Комітетів Верховної Ради України наприкінці 2017 року було зареєстровано законопроекти № 7283 та № 7284. Проте станом на березень 2019 року, ці законопроекти навіть не були розглянуті у першому читанні. 

Ухвалення цих законопроектів може стати ефективним інструментом вибудови рівних можливостей представлення жінок та чоловіків у парламенті, починаючи від формування загального складу депутатського корпусу і закінчуючи розподіленням посад у комітетах. Квоти не є єдиним шляхом підвищення кількості жінок у парламенті, проте їх відсутність може зберегти низьке представлення жінок, що негативно вплине на врахування їхніх потреб під час ухвалення суспільно важливих рішень.   

За даними ГО «Жінки волі», у новому парламенті ми зможемо очікувати на 16% жінок-депутаток від загального складу, що все одно буде вдвічі менше, ніж передбачено Цілями Сталого Розвитку.