В Україні триває реформа середньої освіти, яка серед іншого передбачає укрупнення шкіл як для скорочення витрат на одного учня, так і для надання учням кращих можливостей для освіти й соціалізації. З 2015 року уряд заохочував місцеву владу закривати малі школи та переводити дітей до опорних шкіл, де вчителі не мають викладати по декілька предметів, де є необхідне обладнання та більше можливостей знайти друзів. Звісно, зворотнім боком цих покращень є збільшення часу на дорогу до школи для дітей та необхідність забезпечити підвезення дітей для місцевої влади.
Чим обгрунтована реформа?
За даними МОН, якщо класи наповнені на 100% (тобто в класі 25-30 учнів), витрати на одного учня становлять близько 25 000 грн на рік. Якщо ж у класі близько 10 учнів, витрати становитимуть 34 000-36 000 грн на учня, тобто в середньому на 40% більше. При цьому, зважаючи на результати НМТ, якість освіти у менших школах нижча, ніж в опорних школах, зокрема й тому, що у малих школах часто не вистачає вчителів, і тому деякі вчителі змушені викладати непрофільні предмети.
Реформа освіти передбачає зміну структури шкіл. Замість звичних шкіл І-ІІ або І-ІІІ ступенів після завершення реформи мають бути початкова школа (1-4 класи), гімназія (5-9 класи, базова освіта) та ліцей (10-12 класи, профільна освіта). Такий розподіл означає подальше укрупнення середніх та старших шкіл і водночас дозволить зберегти невеликі молодші школи близько до дому та скоротити витрати на них, оскільки в молодших класах більшість предметів викладає один учитель.
Втім, станом на 2024/25 н.р. лише 5% гімназій та 7% ліцеїв не включали молодші класи (а деякі включають ще й дошкільні відділення).
Що відбулося та чого очікувати цього року?
Уряд заохочував громади закривати малі школи й переводити учнів до опорних шкіл з 2015 року. А з 1 вересня 2025 року Уряд не фінансує зарплати вчителям у школах, де навчається менше 45 учнів (окрім початкових шкіл). Такі школи були змушені або закриватися повністю, або ставати філіями опорних шкіл. Філіями можуть бути початкові школи, або, за рішенням засновника (сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або районної ради), гімназії, які навчають учнів з 5 по 9 клас. Філія не є юридичною особою і не має власного розрахункового рахунку, тому всі фінансові операції здійснює опорний заклад. Заробітну плату покриває освітня субвенція, а громада, де є опорна школа, забезпечує утримання її будівлі.
Якщо мала школа залишається самостійною юрособою, її фінансування має повністю взяти на себе місцевий бюджет. З вересня 2026 року буде припинене фінансування шкіл, де менше 60 учнів.
Станом на січень 2026 року офіційних даних про кількість закритих чи реорганізованих навчальних закладів немає. Проте, за даними Інституту освітньої аналітики, станом на 2024/2025 навчальний рік в Україні функціонувало 328 гімназії з наповнюваністю до 40 учнів, із яких 306 було в селах (11% загальної кількості сільських гімназій) і 22 — у містах (2% загальної кількості міських гімназій).
В містах закриття малокомплектних шкіл відбувається менш болісно через наявність відносно близько інших закладів освіти й кращий розвиток транспортної інфраструктури. Тому далі сфокусуємося на сільських школах (рис. 1, 2).
Рисунок 1. Кількість малокомплектних шкіл у селах
Джерело: Інститут освітньої аналітики
Рисунок 2. Частка малокомплектних шкіл серед загальної кількості сільських шкіл, %
Джерело: Інститут освітньої аналітики. Примітка – гімназії – це школи, що, як правило, включають 1-4 класи та обов’язково 5-9 класи. Ліцеї обов’язково включають 10-11 класи, як правило — 1-9 класи. До 2021/22 н.р. йдеться про школи І-ІІ та І-ІІІ ступенів відповідно
Загальна кількість сільських гімназій між 2014 та 2021 роком скоротилася на 30%, ліцеїв — на 20%. Між 2021 та 2025 роками скорочення становило 7% та 20% відповідно. Зменшення кількості шкіл відбувається як через окупацію територій, так і через скорочення населення та урбанізацію, що триває.
Як видно з рис. 2, найчисленнішими в сільській місцевості є гімназії з кількістію учнів 41-100 осіб. Імовірно, друга хвиля реформи (припинення фінансування закладів, де менше 60 осіб) торкнеться значної частки таких гімназій, а також певної частки ліцеїв, у яких навчаються менше 100 учнів. Загалом гімназії з кількістю учнів 41-100 та ліцеї, в яких менше 100 учнів, становлять 39% сільських гімназій та ліцеїв (від 14% у Херсонській області до 56% у Чернігівській). Як видно з рис. 3, найбільше невеликих гімназій — у Львівській і Тернопільській областях, тому громадам цих областей варто приділити найбільше уваги підготовці до втілення реформи.
Рисунок 3. Кількість гімназій з кількістю учнів 41-100 осіб за областями
Джерело: Інститут освітньої аналітики. Примітка: перше число показує кількість гімназій, друге – їхню частку серед загальної кількості гімназій у сільській місцевості
Висновок
Скорочення фінансування малокомплектних шкіл є частиною тривалого процесу адаптації освіти до демографічних реалій (враховуючи динаміку урбанізації та демографічну ситуацію, не виключено, що поріг фінансування в майбутньому може вирости знову).
Малі школи не лише дорожче утримувати, але й рівень освіти в них нижчий, ніж у великих школах. Плановане скасування фінансування шкіл, де навчаються менше 60 учнів, поставить перед багатьма сільськими громадами складний вибір: брати на себе повне утримання малокомплектних закладів чи інтегрувати їх у мережу опорних шкіл. В таких умовах важливо провести відверте обговорення з мешканцями громади щодо наявних альтернатив з урахуванням теперішньої та майбутньої кількості дітей у громаді та стану транспортної інфраструктури.
Фото: depositphotos.com
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
