«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

Для початку Вокс Україна проаналізував статті в категоріях «Шоу-бізнес і культура» та «Життя/lifestyle», які ЗМІ часто використовують для привернення уваги читачів. У подібних новинах повсякчас трапляються клікбейтні сексистські заголовки на кшталт «Тіна Кароль прикувала погляди до величезного декольте, хвалячись обновкою: “Ранок починається не з кави». Жінки в таких публікаціях розглядаються дуже стереотипно в першу чергу як дружини, мами, домогосподарки чи просто як сексуальні об’єкти. Вони «показують нові луки», «радують шанувальників» та «хваляться фігурою». 

ЗМІ зловживають новинами про публікації зірок в Instagram, обов’язково згадуючи про купальники, бікіні та декольте — ці слова зустрічалися в 11% статей категорії Шоу-бізнес. Для графіка 1 ми відібрали окремі слова та фрази, що найкраще демонструють цю тенденцію, і порівняли частоту їх вживання в реченнях із жінками та чоловіками.  

Для прикладу, слова краса і красивий у 4 із 5 випадків вживалися у реченнях з жінками, а з усіх речень, де писали про тіло, у 73% згадувалися жінки.

В категоріях Політика й Економіка жінки та чоловіки очікувано згадуються як депутати, міністри, заступники. Жінки в усіх цих категоріях в меншості, і відповідні слова вживаються в реченнях з жіночими іменами значно рідше (графік 2). До того ж, за Індексом гендерного розриву, який відслідковує рух у напрямку досягнення гендерної рівності, Україна посідає аж 103 місце серед 156 країн за показником політичних прав та можливостей.

Звісно, не новина, що серед політиків переважають чоловіки, проте з графіка 2 можна також побачити брак жінок на керівних посадах. У категоріях Політика й Економіка такі слова як директор, керівник, начальник у 84% випадків вживаються у реченнях з чоловіками, і всього у 16% — з жінками. Сумарно в усіх категоріях відповідні частки становлять 80% та 20%. Такий показник цілком відповідає результатам нашого дослідження, згідно з яким жінки займають керівні посади лише на 27% підприємств. 

Жінок частіше, ніж чоловіків визначають через їхню сімейну роль. Так, сумарно в усіх категоріях новин слово мама/матір у реченнях із жіночими іменами вживалося вдвічі частіше, ніж тато/батько у реченнях із чоловічими — 1,3% проти 0.58%. Крім цього, жінок у 2,1% речень згадували як чиїхось дружин, тоді як чоловіків називали чиїмись чоловіками аж всемеро рідше — всього у 0,3% речень. Найчастіше це траплялося в категоріях Шоу-бізнес, Світ, Спорт та Політика, де писали про дружин зірок, футболістістів, політиків та королівську родину:

• «Дружина відомого українського телеведучого Микити Добриніна, переможниця шоу “Холостяк” Даша Квіткова незабаром має народити.»
• «Стосунки між дружиною принца Вільяма Кейт Міддлтон і дружиною принца Гаррі Меган Маркл почали покращуватися…»

Коли ЗМІ пишуть про жінок, вони також звертають більше уваги на вік. Так, вік був указаний у 2,7% речень зі згадками жінок, що вдвічі більше, ніж у реченнях із чоловіками (1,3%). Найчастіше вік зазначають у категоріях:

• Шоу-бізнес: «Американська співачка 39-річна Брітні Спірс уперше особисто виступила в суді у справі про вихід з-під опіки батька»;
• Спорт: «19-річна зірка українського тенісу Марта Костюк пропустить Олімпіаду в Токіо»;
• Інциденти: «У польському місті Кепно 3 липня померла 24-річна тернополянка Натія Кірія».

Судячи з лексики у новинах категорії Інциденти, жінки не так часто виступають у ролі правопорушниць, як чоловіки. Слова на кшталт затриманий, підозрюваний, обвинувачений в чоловічому роді зустрічаються в середньому в 12 разів частіше, ніж у жіночому. Водночас обов’язок коментувати розслідування та надзвичайні події тут більше покладають на жінок – найчастіше в категорії Інциденти їх цитують як речниць правоохоронних органів. Схоже, що ці посади загалом частіше обіймають жінки, адже такі слова як речниця чи прессекретарка зустрічаються у реченнях із жінками вдвічі частіше, ніж відповідні іменники з чоловічими іменами. 

Отже, ЗМІ частіше об’єктивують та сексуалізують жінок та замість того, щоб “задавати тон” та розвивати своїх читачів, працюють в межах усталених стереотипів.

Щоб підвищити якість медіасередовища, ми рекомендуємо:

1. Рівномірно залучати жінок та чоловіків як коментаторів/експертів, пам’ятаючи про гендерний баланс та розширюючи таким чином свою цільову аудиторію. Адже за результатами опитування USAID-Internews, 84% респондентів вважають, що жінки мають бути представлені в медіа нарівні з чоловіками.
2. Залучати більше професійних експертів під час підготовки матеріалів, зокрема жінок. Можна скористатися такими сервісами як Expert4Media та Повага, звернутися до університетів (в УКУ, наприклад, є спеціальний пошук), аналітичних центрів. Корисні поради щодо роботи з експертами також зібрав MediaLab. “Вокс Україна” радо познайомить представників ЗМІ з висококласними експертами з економічної та соціальної тематики.
3. Вказувати вік, колір шкіри чи волосся, зріст, вагу, сімейний статус героїв новин, лише коли це справді важливо та стосується змісту статті, а не для об’єктивації та приниження. Окрім того, що це шкодить суспільству та порушує журналістські стандарти, в гонитві за кліками ви насправді може втратити читачів, які би прийшли по другу чи третю статтю (дослідження Hindman, 2018, с. 154).
4. Уникати використання стереотипних фраз та зворотів, які формують упереджені однобокі образи жінок та чоловіків, як-от: спокусниця, годувальник, добра господиня, справжній мужик/чоловік, прекрасна/сильна/слабка стать, жіноча/чоловіча логіка/справа/професія, залізна леді, секс-бомба і т.п.: «Як виховати в багатодітній родині справжнього чоловіка, у сюжеті Вікторії Чистюхіної для новин “Сьогодні”», «Відомий український кухар Євген Клопотенко поділився з господинями дієвими кухонними лайфхаками, які допоможуть організувати простір на кухні», Андре Тан розповів про фрази, які дратують представниць прекрасної статі.
5. Використовувати фемінітиви, оскільки, по-перше, вони притаманні українській мові, по-друге, погоджені новим правописом, і по-третє, щоб уникати ось таких речень: «У Запоріжжі дільничний офіцер поліції зі своїм чоловіком локалізували пожежу на одній з ділянок дачного кооперативу».

Стаття написана в рамках проекту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом Відродження.

Методологія

Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Для аналізу ми відібрали речення зі згадками жінок і чоловіків, стать визначали на основі словників жіночих та чоловічих імен і за родами дієслів у реченнях зі згадками.