Стимул на 25 млрд грн: сьогоднішня система субсидій приводить до «перевитрат» 20% газу. Що змінити?

Житлові субсидії не лише захищають незаможних, а й впливають на їх поведінку як споживачів житлово-комунальних послуг. У статті наведено результати аналізу впливу субсидій на обсяги споживання природного газу. Так мешканці багатоповерхових будинків, які отримують субсидії, споживають щонайменше у 1,5 більше, ніж ті, хто платить самотужки. Які заходи дозволять скоротити споживання газу на суму більше 20 млрд грн?

Субсидії – основний механізм цільового адресного соціального захисту населення при покриті витрат на житлово-комунальні послуги. Політики часто просувають ідею низьких цін на енергоресурси як механізм соціального захисту – так звані «соціальні ціни». Цей підхід  на противагу житловим субсидіям, має низьку адресність, оскільки «соціальна ціна», надається всім споживачам без винятку. Наприклад, на сьогодні встановлені урядом через механізм спеціальних обов’язків ціни на природний газ для населення є нижче ринкових і за ними газ купують всі побутові споживачі незалежно від потреби в їх соціальному захисті. Тому адресність житлових субсидій є вищою за «соціальну ціну».

Але є й інший аспект житлових субсидій – їхній вплив на поведінку людей, які їх отримують чи хочуть отримати.

Здоровий глузд та досвід підказують основні аспекти такого впливу:

• спонукання до заниження фактичних доходів чи матеріального стану з метою необґрунтованого отримання субсидії (призводить до зниження адресності);
• неощадливе споживання енергоресурсів, оскільки на сьогодні субсидія покриває більший обсяг ніж обґрунтована потреба в них (призводить до перевитрат енергоресурсів).

Обидва аспекти однаково важливі, але зупинюся на останньому.

Будь-яка гіпотеза потребує перевірки.

Як  її перевірити?

Проаналізувати споживання газу на опалення субсидіантами та несубсидіантами, які мають індивідуальне газове опалення та проживають в багатоквартирних будинках. Чому саме в багатоквартирних, а не в приватних? Щоб виключити вплив характеристик самої будівлі на споживання – субсидіанти та несубсидіанти проживають в одних і тих самих багатоквартирних будинках, що дозволяє мінімізувати такий вплив на результати. У нас немає підстав вважати, що субсидіанти живуть у менш енергоефективних будинках, а несубсидіанти – у більш енергоефективних. Статистичний аналіз показав, що обидві групи рівно розподілені по багатоквартирних будинках.

Для аналізу були взяті данні використання газу протягом двох останніх опалювальних періодів близько 60 000 домогосподарств в Кіровоградській області, які проживають в багатоквартирних будинках.

Які результати?

Не будемо тримати інтригу. Середнє питоме використання природного газу на потреби опалення осель субсидіантів було в щонайменше в півтора рази більшим ніж у несубсидіантів. Наприклад, найбільша різниця спостерігалась між мешканцями двоповерхових будинків у осінньо-зимовий період (ОЗП) 2016/17 – субсидіанти використовували у середньому в 1,76 разів газу більше за тих, хто не отримував субсидію.

Чому виникає проблема неощадливого споживання природного газу на опалення субсидіантами?

Причина в тому, що субсидіанти мають дуже обмежену мотивацію до ощадного використання газу. На відміну від несубсидіантів, які оплачують газ за власний кошт, субсидіанти в багатьох випадках не сплачують за газ взагалі ні копійки, оскільки субсидії з надлишком достатньо щоб оплатити весь обсяг спожитого газу із врахуванням так званого обов’язкового платежу. Цей надлишок виникає тому, що субсидії нараховують на соціальними нормативами, які в багатьох випадках більші ніж фактичне споживання газу. Ці два фактори знищують стимули до економії газу:

• необґрунтованість соціальних нормативів, за яким нараховується житлова субсидія;
• недостатня мотивація до ощадного використання газу в межах соціального нормативу.

За останні 4 роки соціальний норматив на природний газ для індивідуального опалення переглядався 4 рази і знизився майже в  2,5 рази – з 11 до 4,5 м³  на 1 м² опалюваної площі на місяць. Окрім цього переглядалися регіональні коефіцієнти для окремих регіонів та поверховості будівель, тривалість опалювального періоду та соціальна норма житла, на яку нараховується субсидія.

Це стимулювало субсидіантів скорочувати марнотратне використання газу. Це яскраво можна продемонструвати на прикладі двоповерхових будівель. Для яких ефективний соціальний норматив між осіннє-зимовим періодом (ОЗП) 2016/17 та 2017/18 знизився на 22%, в той час як для будинків більшої поверховості знизився всього на 3%.

В наслідок цього субсидіанти, які проживають у двоповерхових будівлях знизили споживання суттєво більше ніж інші. (Детальні данні на малюнку нижче)

Ціна питання

Оптимізація соціальних нормативів з одночасною грошовою монетизацією житлових субсидій створить реальні  механізми мотивації субсидіантів до ощадного споживання природного газу. Це дозволить суттєво підвищити ефективність використання як державних коштів на програму житлових субсидій, так і скоротити споживання природного газу.

За укрупненими оцінками ці два заходи можуть забезпечити скорочення використання природного газу на 15-20% від його загального споживання населенням або на 1,8-2,4 млрд м3 на рік. За ринковими цінами цей обсяг газу коштує близько 20-25 млрд грн.