Такий принцип розподілу означає, що, як і раніше, отримають гроші не обов’язково ті, хто цього потребує, а скоріше ті регіони, де є депутати наближені до влади. Всього у цьому році розподілили майже 1,7 млрд грн субвенції, що майже втричі менше, ніж минулого року.
«За останні 10 років через субвенцію на соціально-економічний розвиток “помаранчеві”, “біло-блакитні” політики та політики “по-новому” спрямували на підтримку “своїх” областей майже 20 млрд грн або дві третини загального обсягу субвенції» – так починалася моя стаття влітку 2018 року.
Цього року «зелені» політики поповнили цей список. Чим більша частка округів в області належить монобільшості, тим більше коштів субвенції область отримала (рис. 1).
Рисунок 1. Зв’язок між розподілом субвенції на соціально-економічний розвиток та часткою мажоритарників від монобільшості в області
Джерело: Міністерство розвитку громад, ЦВК, Держстат, власні розрахунки
Найбільше коштів субвенції на особу отримала Миколаївська область: 62 грн/люд. У цій області всі мажоритарники, обрані до парламенту, є членами провладної партії.
В теорії субвенція на соціально-економічний розвиток має допомагати депресивним регіонам розвинутися. Проте на практиці, як правило, субвенцію отримують ті райони, міста чи громади, які змогли «домовитися» з депутатом від свого округу.
Наприклад, Дніпропетровська область у 2018 році входила в топ-3 регіонів за валовим регіональним продуктом на особу (після міста Києва і Полтавської області). Однак ця область на другому місці за обсягом субвенції на особу (53 грн). А місто Київ, яке є найбагатшим регіоном України, отримало 43 грн субвенції на особу, що вище за середній рівень по Україні (40 грн).
Проте місто Київ має перевагу: 100% мажоритарників, обраних у Києві, є провладними, як і в Миколаївській області. У Дніпропетровській області 16 із 17 мажоритарників є представниками монобільшості.
А наприклад, у Волинській області лише 1 із 5 мажоритарників є представником влади. І ця область одержала лише 32,5 грн субвенції на особу, що є третім результатом з кінця. Хоча Волинська область є біднішою (за ВРП), ніж згадані місто Київ, Дніпропетровська та Миколаївська області.
Політичного розподілу коштів на регіони могло і не бути. Попередній уряд намагався його уникнути, але вдалося лише зменшити його масштаби.
Спершу була спроба не виділяти субвенцію в бюджеті-2020. В урядовому проекті бюджету субвенції не було, і в такому вигляді його ухвалили у першому читанні. Утім згодом депутати наполягли на тому, що від такої субвенції відмовлятися не можна. Вони навіть подавали пропозиції, на який округ скільки виділити.
Після цього на субвенцію знайшли кошти, але у 2.5 рази менше, ніж минулого року. У квітні під час перегляду бюджету субвенцію знизили ще: з 2 млрд грн до 1,7 млрд грн. Подібна ситуація повторюється вже кілька років: у першому читанні бюджету субвенцію не виділяють, але потім депутати лобіюють її повернення.
Коли субвенцію в бюджеті все-таки виділили, прем’єр-міністр Олексій Гончарук дав обіцянку щодо її розподілу: «Ми як уряд будемо слідкувати щоб (…) не було проявів соціальної, політичної корупції».
І для цього уряд затвердив нові правила розподілу субвенції. Згідно з ними субвенцію мали розподіляти пропорційно: 80% – за чисельністю населення областей, 20% – між найбіднішими областями (валовий регіональний продукт нижче за 75% від середнього по країні).
Проте нові правила в ухваленому вигляді проіснували лише три місяці. У травні вже новий уряд вніс до них зміни. Згідно з ними 80% субвенції має розподілятися відповідно до чисельності населення, але решту 20% можна розподіляти як завгодно.
Результат не забарився. Комісія, до складу якої входять народні депутати, розподілила ці 20% переважно на округи провладних депутатів. Уряд цей розподіл затвердив.
Існує ще два інструменти, якими можна підтримати регіони: Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) та субвенція на підтримку розвитку ОТГ. На відміну від субвенції на соціально-економічний розвиток, вони мають чіткі правила розподілу. І якщо ДФРР часто використовують на дрібні проекти (як і субвенцію на соціально-економічний розвиток), то правила щодо субвенції на підтримку розвитку ОТГ зобов’язують спрямовувати її на розвиток місцевої інфраструктури.
Утім, коли у квітні вносили зміни до бюджету, субвенцію на підтримку розвитку ОТГ скасували зовсім, ДФРР знизили на 35%, а субвенцію на соціально-економічний розвиток – лише на 15%. Тобто найбільше скоротили фінансування інструментів з найчіткішими правилами розподілу.
Висновок
Субвенцію на соціально-економічний розвиток продовжують розподіляти політично, хоча обсяг політично розподілених коштів цього року є меншим. Так відбулося через те, що попередній уряд виділив нижчий обсяг субвенції та змінив правила розподілу. Теперішній уряд частково повернув старий принцип, коли кошти розподіляють як заманеться. Але не на весь обсяг субвенції, а лише на 20%. Решту 80% розподіляють відповідно до населення регіонів – отже, її отримують не найбідніші регіони, а найбільш населені. Це суперечить цілі існування субвенції.
Тому ми пропонуємо скасувати субвенцію на соціально-економічний розвиток та перерозподілити кошти на Державний фонд регіонального розвитку й субвенцію на підтримку розвитку ОТГ.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
