Нещодавно Forbes представив результати власної розвідки, які показали суттєве зростання минулого року вартісних обсягів експорту з ЄС та США до країн-сусідів росії, які економічно тісно з нею пов’язані. Це переважно країни Центральної Азії, які раніше входили до складу СРСР.
Ми вирішили подивитися на товарну структуру експорту ЄС до цих країн і з’ясувати, за рахунок чого виріс товаропотік. Ми побачили прогалини в економічних санкціях, які уможливлюють постачання високотехнологічної продукції до росії.
У цій статті ми розглядаємо лише дані офіційної статистики. При цьому зауважимо, що частина товарних потоків може йти повз митні органи, а тому не знаходити відображення в офіційних джерелах інформації.
Країни-сусідів росії важко назвати вагомими торговельними партнерами ЄС, оскільки в структурі експорту Євросоюзу їхня частка становить близько 1%, однак вона виросла з 0,9% у 2021 році до 1,2% у 2022. Суттєва активізація співпраці на тлі обмеження взаємодії ЄС із росією викликає логічні запитання щодо природи зростання обсягів торгівлі.
Країни ЄС минулого року збільшили сукупний експорт товарів до решти світу на 18% (до 2,57 трлн євро) у порівнянні з 2021 роком. При цьому експорт до Росії впав на 38%, а ось товаропотік із ЄС до інших країн-сусідів росії (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) виріс на 47% (рис. 1).
Зважаючи на те, що наразі немає єдиного економіко-політичного угрупування, яке б включало всіх зазначених вище країн-сусідів росії, далі по тексту ми використовуємо для позначення цих країн умовну назву «СНД-9». Ця назва є умовною, оскільки фактично наразі членами СНД є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, росія, Таджикистан та Узбекистан, асоційованим членом – Туркменістан, а колишнім членом – Грузія.
Джерело: Eurostat
Локомотивами зростання були Казахстан (+89%), Узбекистан (+64%), Грузія (+58%) та Вірменія (+149%). При цьому помітними були також зміни у торгівлі ЄС із Киргизстаном, оскільки експорт до цієї країни виріс у понад 4 рази. Разом з тим, дві країни з СНД-9 – Білорусь та Туркменістан – зменшили імпорт товарів із ЄС.
Найбільше виріс експорт до цих країн із Німеччини та Литви – на 3 млрд євро або на 66% та на 1,6 млрд євро (на 95%) відповідно. Інші країни, такі як Польща, Нідерланди, Франція та Чехія, збільшили експорт до СНД-9 більше ніж на 600-800 млн євро кожна (рис. 2).
Джерело: Eurostat
Протягом останніх трьох років ключовими статтями експорту з ЄС до решти світу була високотехнологічна продукція, у тому числі товарні групи 84 «Реактори, ядерні котли, машини, обладнання i механічні пристрої; їх частини», 30 «Фармацевтична продукція», 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення i звуку, їх частини та приладдя».
Країни-сусіди росії також переважно імпортували з Євросоюзу саме цю продукцію. Але розглянемо детальніше, які товари забезпечили суттєве зростання товаропотоку у 2022 році.
Дані Eurostat показали, що основний приріст минулого року забезпечили топ-10 товарних груп (рис. 3). В першу чергу це експорт легкових автомобілів до Білорусі й Казахстану; комп’ютерного обладнання (ноутбуки, запам’ятовувальні пристрої), двигунів, турбін і комбайнів до Казахстану; літаків до Узбекистану; комп’ютерної техніки, легкових авто, електричного обладнання, моніторів, телефонів та ін. до Вірменії.
Джерело: Eurostat
Примітка. Приріст представлено як різницю між обсягами експорту відповідної продукції у 2022 році у порівнянні з 2021 роком.
Окрім внутрішнього споживання вказаної продукції країнами-імпортерами значне зростання імпорту технологічної продукції може бути пов’язано з паралельним імпортом до росії товарів, які західні виробники припинили постачати на ринок росії, зокрема транспортних засобів, комп’ютерної техніки та ін. Для підтвердження цієї гіпотези ми розглянули зміни обсягів експорту з сусідніх країн до росії.
Довідково. Росія перестала публікувати детальні статистичні дані зовнішньої торгівлі у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення. Частково звітувати про обсяги зовнішньої торгівлі Федеральна митна служба росії почала у березні 2023 року, однак ми не змогли одержати дані через блокування доступу на вебсайт органу. Відповідно, ми використовуємо дзеркальні дані про товаропотоки країн, які зберегли публічний доступ до статистики.
Далі в розрахунках не було враховано країни, які не надали інформацію про результати 2022 року, наприклад, Білорусь, В’єтнам, деякі країни Латинської Америки (Ямайка, Гондурас та ін.), Африки та Близького Сходу (Саудівська Аравія, ОАЕ, Іран, Оман та ін.). Тож результати за 2021 рік їх також не враховують.
За дзеркальними даними International Trade Centre (тобто за даними країн-експортерів, які звітували про обсяги торгівлі), минулого року росія імпортувала в цілому товарів на $194 млрд, що на 21% менше у річному порівнянні, ніж у 2021 році. Падіння пов’язано зі скороченням притоку товарів з країн ЄС (в першу чергу, з Німеччини), Великобританії, Північної Америки, Південної Кореї, Японії та ін., тобто з країн, які не толерують військове вторгнення в Україну та наклали на агресора санкції.
Джерело: Intracen
Однак дані демонструють і суттєве зростання товаропотоку до росії з пострадянських країн та країн «глобального Півдня» (рис. 5). Китай, як найбільший торговельний партнер росії, продовжував нарощувати експорт товарів, хоча і меншими темпами, ніж у 2021 році. Скористалася можливістю пожвавити торговельні відносини й Туреччина, яка також може бути транзитним хабом для паралельного імпорту заборонених товарів до росії разом із Казахстаном, Вірменією, Узбекистаном та Киргизстаном.
Джерело: Intracen
Примітка. Ранжування країн здійснено у відповідності до зростання їхнього експорту до росії у 2022 році. Відповідно цей перелік країн не збігається з переліком найбільших експортерів до росії (рис. 4). Наприклад, минулого року Німеччина посіла друге місце серед торговельних партнерів росії після Китаю, однак обсяг імпорту з цієї країни впав удвічі, тому вона не потрапила до діаграми 5.
Розглянемо далі, за рахунок яких товарів росія збільшили імпорт у своїх сусідів.
Казахстан, Вірменія, Узбекистан, Киргизстан збільшили експорт товарів до росії, зокрема за рахунок високотехнологічної продукції тих самих товарних груп, імпорт яких вони збільшили з ЄС (рис. 6). Винятком стало велике зростання імпорту літаків до Узбекистану, оскільки за наявними даними не видно їхній ре-експорт до росії (й це зрозуміло, оскільки «непомітно» перепродати літак неможливо).
Джерело: Intracen
Примітка. Детальна інформація про обсяги експорту в товарному розрізі надана у таблицях в додатку.
Ми не можемо стверджувати, що лише ці статті експорту стали основними драйверами його зростання, оскільки в основі товаропотоку з сусідніх країн до росії лишалися й інші традиційні для цих економік товари, наприклад, бавовна й продукція легкої промисловості з Узбекистану та Киргизстану чи руда та хімічна продукція з Казахстану. Разом з тим, аномальна активізація руху технологічних товарів по маршруту ЄС – сусіди росії – росія дуже яскраво демонструє швидке налагоджування товаропотоків альтернативними маршрутами в обхід санкцій.
Що відбувається у 2023 році?
За перше півріччя обсяг експорту з ЄС до СНД-9 на 71% перевищив показник за перше півріччя 2022 року, сягнувши 18,3 млрд євро. Проте важливішим є порівняння з другою половиною минулого року, коли заходи економічного впливу на росію у відповідь на військове вторгнення почали набирати обертів. Так, експорт товарів з Євросоюзу до СНД-9 у I півріччі 2023 року лише на 5% відстає від обсягу за друге півріччя минулого року.
Основу товаропотоку складають ті самі товари, і за деякими позиціями (наприклад, транспортні засоби) прослідковується подальше зростання експорту (рис. 7). Однак є і статті експорту, які суттєво впали: постачання літаків та мінерального палива.
Джерело: Eurostat
Отже, схоже на те, що країни ЄС постачають росії підсанкційні товари через сусідні країни – переважно країни Центральної Азії, які раніше входили до СРСР. Навряд чи це є великою таємницею для відповідних урядів, адже ці дані є у відкритому доступі. Проте втілювати санкції набагато складніше, ніж їх запроваджувати – адже потрібно відслідковувати, наскільки виконуються відповідні урядові акти. Та застосовувати заходи впливу до відповідних компаній, які постачають до росії заборонені товари. Але якщо цього не робити, війна триватиме нескінченно довго.
Додаток
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний