Санкції працюють, але їх недостатньо: які обмеження Україна і світ впровадили проти росії та чи мали вони результат?

Санкції працюють, але їх недостатньо: які обмеження Україна і світ впровадили проти росії та чи мали вони результат?

Photo: ua.depositphotos.com / oleksii.chumachenko
31 Серпня 2023
FacebookTwitterTelegram
2454

Санкції, які світ впровадив проти рф у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну, мали відчутні наслідки для її економіки навіть у перший рік дії. Однак вони все ще не призвели до колапсу економіки країни-терориста. Частково тому, що на початку великої війни союзники України впроваджували обмеження з надмірною обережністю, частково — тому, що економіка рф виявилася стійкішою, ніж очікувалося, а її уряд постійно шукав лазівки для обходу санкцій. Про те, які антиросійські санкції запровадили країни світу і Україна, як вони вплинули на економіку рф та яких обмежень не вистачає — далі у статті.

За понад рік повномасштабної війни санкції проти рф запровадили сорок сім країн світу. Першість у впровадженні обмежень проти найбільшого агресора у світі, як і рік тому, утримують США, Велика Британія, Канада, Японія та країни Європейського Союзу. Найменше — по одному виду санкцій, —  наклали сім країн: Аргентина, Південна Корея, Сербія, Тайвань, Туреччина, Філіппіни та Чилі.

Рисунок 1. Розподіл країн світу за кількістю накладених на росію санкцій

Дані проєкту «Антивоєнна коаліція» Ради національної безпеки і оборони України), період з 24 лютого 2022 по 15 серпня 2023

Решта 148 країн світу не запровадили жодних санкцій проти рф. Це країни Африканського континенту, Близького сходу та Азії (окрім згаданих вище Японії, Філіппін та Тайваню), а також країни Південної Америки (окрім Аргентини та Чилі). Ці держави продовжують підтримувати економіку країни-окупанта шляхом торгівлі, обміну технологіями тощо.

Огляд санкцій проти Росії за перші півроку після повномасштабного вторгнення – за посиланням.

Як і рік тому, найпоширеніші типи санкцій — персональні проти фізичних та юридичних осіб, а також обмеження торгівлі з росією. Як правило, вони передбачають таке:

  • Cанкції проти фізичних і юридичних осіб. Під персональні санкції різних країн світу потрапили російські чиновники, бізнесмени, банкіри та олігархи, які фінансують оборонний сектор, а також функціонери так званих “Л/ДНР” та військові, які воюють на боці росії тощо. Обмеження передбачають замороження активів, заборону поїздок країнами. Обмеження щодо компаній передбачають замороження активів та обмеження їх продажу, а також обмеження торгівлі і фінансових операцій.
  • Обмеження експорту товарів до рф. Під ці обмеження потрапили товари оборонного або подвійного призначення, які рф може використати у війні проти України. Деякі країни обмежили постачання до країни-агресора товарів, які використовуються у нафтовій промисловості, машинобудуванні, високотехнологічному виробництві, зокрема літій, квантові технології, електронні компоненти тощо. Країни ЄС та Японія також запровадили обмеження на експорт до росії предметів розкоші.
  • Обмеження продажу та імпорту російських товарів. Встановлення додаткових митних тарифів на імпорт з рф та білорусі, а також відмову від купівлі у рф таких товарів як газ, вугілля, сталеві вироби, дорогоцінне каміння, предмети розкоші.
  • Призупинення інвестицій до рф. Припинення зовнішніх інвестицій в рф, припинення грантового фінансування дослідницьких проєктів.
  • Обмеження російських медіа. Країни ЄС запровадили санкції проти російських державних пропагандистських ЗМІ — Russia Today і Sputnik. Латвія додатково заблокувала 18 російських телеканалів, а США наклали санкції на три контрольовані державою мережі: Перший канал, Росія-1 та ТРК НТВ.

Рисунок 2. Типи санкцій за кількістю країн світу, що їх запровадили

Дані проєкту “Антивоєнна коаліція” РНБО, період з 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року

Санкції світових організацій та спільнот держав

Чи не найактивніше до санкцій долучається Європейський Союз — станом на кінець червня 2023р. ЄС упровадив одинадцять санкційних пакетів, які передбачають обмеження в різних сферах — торгівлі, фінансах, туризмі тощо. 

Детально динаміку впровадження санкцій та суть обмежень можна розглянути на таймлайні нижче. Якщо навести курсор на дату, можна побачити обмеження, закладені в той чи інший санкційний пакет.

Рисунок 3. Динаміка впровадження санкцій Європейським Союзом

Санкції проти рф чи росіян запровадили понад 50 міжнародних організацій та міжнародних асоціацій. Дванадцять із них виключили росію або припинили її представництво, зокрема Рада країн Балтійського моря, Рада Європи, Парламентська асамблея ОЧЕСЄвропейська організація з ядерних досліджень (CERN), Європейська мовна спілка, Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Всесвітня туристична організація, Європейська федерація учасників ринку лізингу. Призупинила членство рф і Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF), хоча так і не внесла країну-терориста до “чорного списку” незважаючи на порушення стандартів FATF і численні вимоги України.

Рисунок 4. Міжнародні організації, які приєдналися до санкцій проти росії, за сферами

Дані проєкту “Антивоєнна коаліція” РНБО, період з 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року

Низка міжнародних організацій припинили співробітництво у вже початих проєктах та скасували нові. Європейське космічне агентство (ЄКА) припинило участь у спільних з рф програмах дослідження Місяця і навколомісячного простору та у місії із запуску марсохода ExoMars, а Європейська Агенція Безпеки Авіації призупинила дію всіх виданих сертифікатів та заборонила надавати технічну допомогу й інші послуги у галузі авіації та космічної промисловості. 

Співпрацю з росією припинили також низка міжнародних освітніх організацій, університетів та дослідницьких установ. До того ж, про закриття офісів, припинення інвестиційних проєктів у росії і білорусі оголосили Європейський банк реконструкції і розвитку (припинив інвестиції в російські проєкти ще у 2014 році) та Світовий банк. Торгівлю акціями російських компаній припинили Лондонська та Сінгапурська біржі, а Світова федерація бірж виключила російський фондовий ринок. 

Які санкції проти рф запроваджує Україна

Вичерпні підстави для застосування санкцій та їхні види визначає відповідний закон України. Люди або компанії, чия діяльність підриває національну безпеку та загрожує суверенітету держави, можуть втратити право розпоряджатися своїми українськими активами. Ці активи можна стягнути на користь держави, а виведення коштів за межі України обмежити. Підсанкційним компаніям можуть анулювати ліцензії та спеціальні дозволи. Загалом закон передбачає понад двадцять видів санкцій, серед яких заборона участі у приватизації, оренди державного майна, отримання ліцензій та дозволів від

Національного банку України, збільшення статутного капіталу підсанкційної компанії; припинення дії торговельних угод; заборона передавання технологій тощо.

На початку повномасштабної війни санкційний процес в Україні відбувався досить повільно. РНБО затвердила перші три пакети санкцій 24 травня 2022 року. Вони містили обмеження щодо двох осіб та двох компаній. Впровадження санкцій прискорилося з червня минулого року, і станом на початок липня цього року Зеленський підписав понад сорок санкційних пакетів проти понад 6,7 тис. фізичних та майже 4,3 тис. юридичних осіб. Таким чином серед усіх країн саме Україна впровадила найбільше персональних санкцій проти людей і компаній, які підтримали або напряму долучилися до війни росії проти України.

Рисунок 5. Темпи впровадження Україною санкцій проти фізичних і юридичних осіб, які мають зв’язки з рф

Джерело: Офіс Президента України, період з 24 лютого 2022 року по 1 липня 2023 року

Робота над запровадженням персональних санкцій триває. Згідно із законом, рекомендувати обмеження щодо фізичних та юридичних осіб можуть Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Офіс Президента та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Останнє веде активний розшук людей і компаній, причетних до війни в Україні на боці рф, і формує відповідні списки осіб, до яких варто застосувати санкції. Станом на кінець липня  НАЗК рекомендує накласти санкції на понад 16 тис. фізичних та понад 3 тис. юридичних осіб.

Кабінет Міністрів з 24 лютого 2022 року затвердив двадцять дві постанови з рекомендаціями санкцій щодо понад 1 тис. фізичних та 961 юридичної особи. У Верховній Раді з початку повномасштабної війни нардепи зареєстрували вісім постанов з рекомендаціями санкцій щодо майже 4 тис. фізичних та 176 юридичних осіб. РНБО бере до уваги ці рекомендації, а також створює санкційні списки самостійно та поступово накладає санкції на рекомендованих суб’єктів. 

Рисунок 6. Кількість суб’єктів, щодо яких рекомендовано застосування санкцій

Джерело: розрахунки автора, період з 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року). Примітка: для частини цих осіб санкції уже запроваджені

Персональні санкції — не єдині, які Україна впроваджує з початку повномасштабної війни. З 24 лютого минулого року. Станом на середину серпня 2023р. Зеленський підписав укази, а Верховна Рада затвердила постановами два пакети секторальних санкцій, тобто таких, які обмежують певну сферу економіки в цілому. Це рішення РНБО про санкції проти Центрального банку рф, а також проти всіх фінансових установ, які зареєстровані і працюють на території держави-терориста (обмеження впроваджені на 50 років), а також рішення РНБО про секторальні санкції проти Ірану строком на 50 років. Санкції проти Ірану передбачають повну заборону торгівлі, транзиту ресурсів, польотів резидентів Ірану на території України та інвестицій у цю країну.

Персональні санкції починають діяти, коли Президент затверджує своїм указом рішення РНБО. Секторальні санкції відповідно до закону про санкції запроваджуються так: Президент затверджує рішення РНБО, а Верховна Рада впродовж наступних 48 годин має ухвалити відповідну постанову, яка остаточно затверджує ці санкції.

Кабінет Міністрів ухвалив постанови з рекомендаціями секторальних санкцій проти Сирії (у квітні цього року) та оборонного сектору рф та білорусі (наприкінці липня цього року). Однак рішень РНБО щодо реалізації пропозицій Кабміну наразі немає.

Як Україна обмежує вплив рф на законодавчому рівні

Персональні санкції проти осіб та компаній — не єдиний спосіб обмежити російський вплив в Україні. З початку повномасштабної війни проєкт Індекс реформ нарахував сорок одну важливу регуляцію, яка містить обмеження чи заборону діяльності в Україні суб’єктів, пов’язаних із рф. 

Більшість таких документів передбачають обмеження у сфері культури, медіа та видавничих послуг, фінансових послуг, а також скасування податкових пільг та заборону зберігання та обробки даних суб’єктами, які мають зв’язки з росією.

Рисунок 7. Розподіл законів за сферами обмеження впливу

Джерело: Індекс реформ, період з 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року

Зокрема, у сфері культури Верховна Рада ухвалила закони про заборону використання на території України російської окупантської символіки та діяльності проросійських громадських організацій; заборону гастролей російських виконавців, які підтримали війну проти України; заборону розповсюдження книжок та видавничої продукції з рф та білорусі тощо. Крім того, Рада внесла зміни до закону “Про медіа”, які забороняють висвітлювати діяльність російської влади без супроводження такої інформації повідомленням про статус росії як країни-агресора.

Рада також скасувала податкові та митні пільги при імпорті російського наукового обладнання, зокрема індустріальними парками. Крім того, російські громадяни не можуть набути статус е-резидента, який серед іншого дозволяє дистанційно відкрити бізнес в Україні.

Громадянам рф також заборонено обіймати посади керівників українських держпідприємств, отримувати ліцензії на користування надрами та ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії. Російським компаніям та громадянам заборонено надавати в Україні фінансові послуги (у зв’язку з цим у липні націоналізували Альфа-банк, який належав російським олігархам) та провадити аудиторську діяльність. Рада також заборонила передавати персональні дані суб’єктам, які зареєстровані в рф і державах, які входять з нею до митних та воєнних союзів.

Чи працюють санкції?

Оскільки з початку повномасштабної війни коаліція союзників України впроваджувала санкції досить обережно і обмежено, очікується, що вони матимуть повільний, але довгостроковий вплив на економіку країни-агресора. Також варто пам’ятати, що як до повномасштабного вторгнення, так і після нього російська влада шукала способи уникнути обмежень та адаптуватися до міжнародного тиску. Однак ефект деяких санкцій можна оцінити вже зараз.

З 24 лютого 2022 року країни-союзники запровадили санкції для близько 10 тис. осіб, відповідальних за війну в Україні. Вони, серед іншого, передбачають замороження коштів і активів російських бізнесменів та наближених до влади людей. Ці особи все ще заробляють гроші в рф, однак не можуть витратити їх у значній частині світу, так само як і розпоряджатись своєю розкішною власністю, як-от віллами та яхтами у цих країнах. Чи не єдиною можливістю для деяких із них залишається витрачати гроші всередині росії — наприклад, на купівлю інших компаній або часток у них. Велика Британія пішла далі спроб ізоляції російських можновладців: вона пропонує підсанкційним олігархам пожертвувати заблоковані кошти Україні. Наприкінці минулого року Канада арештувала активи підсанкційного олігарха Романа Абрамовича і оголосила про намір передати їх на відновлення України. Втім, хоча активи держави росія чи російських олігархів арештовані у багатьох країнах, із конфіскацією цих активів чи передачею їх Україні існують юридичні та політичні складнощі. Зокрема, західні уряди розмірковують, як це узгодити із захистом права власності.

Впроваджені на початку війни обмеження на імпорт та масовий вихід міжнародних компаній з рф призвів до руйнування логістики всередині країни. Через це росіяни майже відразу відчули дефіцит базових речей: паперу, засобів особистої гігієни, побутової техніки тощо. Обвал ланцюгів постачання призвів до здорожчання виробництва, а отже, і до зростання цін для кінцевих споживачів. Однак, уже в березні минулого року росія знайшла спосіб обійти обмеження — шляхом паралельного імпорту, тобто коли російські компанії купують заборонений товар у інших компаній, які до цього купили його легально. Станом на кінець квітня 2023р. паралельний імпорт у рф сягнув понад $20 млрд та призвів до дефіциту на складах у сусідніх країнах. На жаль, за цією схемою країна-агресор змогла відновити імпорт як побутових товарів (хоча далеко не всіх), так і деяких товарів оборонного призначення чи компонентів для них. 

Одне з найбільш очікуваних обмежень — заборона імпорту російської нафти морем та обмеження цін на інші види нафти та нафтопродуктів — уже вдарило по доходах росії. Згідно з аналізом Київської школи економіки російський експорт сирої нафти та нафтопродуктів упав на $15,6 млрд, що становить 40% від загальної суми експортних надходжень у IV кварталі 2022 року. До того ж, росія втратила європейський ринок — тепер основними імпортерами її нафти є Індія та Китай (майже 75% поставок у І кварталі 2023 року), які, втім, можуть експортувати до ЄС паливо з російської нафти. Хоча росія все ще може експортувати нафту і нафтопродукти у країни, які не приєдналися до санкцій, вона змушена продавати їх зі значною знижкою. Водночас у KSE Institute наголошують на важливості перевірки дотримання західними компаніями санкційного режиму, щоб унеможливити обхід обмежень, а також подальшого зниження граничних цін на сиру нафту та нафтопродукти.

Висновки

Застосовані країнами світу з початку повномасштабної війни санкції вже істотно вплинули на економіку росії. За даними KSE Institute, ВВП росії у 2022 році лише за офіційною статистикою (яка може приховувати справжній стан речей) впав на 2,1%, а дефіцит бюджету за п'ять місяців 2023 року сягнув 3,41 трлн рублів або 117% планового показника на 2023 рік. Це змусило уряд країни-терориста активізувати внутрішні запозичення та використання Фонду національного добробуту.

Попри те, що уже впроваджені санкції працюють, росія все ще здатна забезпечувати життєдіяльність своєї економіки та продовжувати загарбницьку війну в Україні. До того ж, вона постійно шукає способи обійти обмеження — шляхом паралельного імпорту та співпраці з країнами, які не приєдналися до санкцій (це, зокрема, Китай, Туреччина, Індія та інші). До того ж, рф усе ще отримує доходи від продажу енергоносіїв ($383,7 млрд у 2022 році, що є рекордом з 1995 року), мінеральних добрив ($16,7 млрд за 2022 рік), а також алмазів та кольорових металів.

Тому, щоб посилити санкційний тиск на рф, Україна і країни-союзники мають не лише посилювати обмеження, але й контролювати дотримання санкційного режиму компаніями. 

Не менш важливе продовження розшуку і внесення у санкційні списки осіб, які допомагають росії та підтримують її збройну агресію. Україна вже ухвалила низку законів, які уможливлюють конфіскацію і продаж російських активів задля наповнення бюджету і хоча б часткового покриття воєнних збитків. Крім того, Президент підписав закон про створення відкритого Єдиного реєстру санкцій, який міститиме інформацію про всіх підсанкційних осіб і компанії. Вітм, щодо персональних санкцій є тривожні “дзвіночки” — деяким олігархам через суд вдається позбутися обмежень. Станом на кінець липня відомо, що Великобританія зняла санкції з бізнесмена Олега Тінькова та ексзаступника голови “Сбербанку” Лева Хасіса.

Хоча союзники України активно взялися за  пошук майна росіян та поплічників рф у війні, наразі ці активи не приносять Україні жодної користі. Щоб змусити росію і росіян платити за збитки, міжнародні партнери мають розробити механізм передачі активів росіян на користь Україні. У листопаді минулого року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, якою визнала необхідність створення міжнародного механізму відшкодування Україні воєнних збитків, однак його розробка ще триває.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний