Найбільшим захисником вітчизняних виробників була і залишається Радикальна партія (шкода тільки, що список цих виробників залишається таємницею). Однак, її остання ініціатива (законопроект 7206) має серед ініціаторів представників і БПП, і Народного Фронту, і Опоблоку.
Законопроект пропонує підтримати вітчизняних виробників (компанії, які використовують українську сировину та матеріали, наймають резидентів України на роботу, виробництво яких розташоване в Україні) шляхом надання їм переваг при державних закупівлях. А саме – навіть якщо компанія пропонує вищу ціну, але в її продукції суттєва «місцева складова», вона виграє торги. Аналітики Київської школи економіки вже писали про суттєві ризики законопроекту, зокрема корупційні. Тим не менш, законопроект був підтриманий у першому читанні голосами усіх фракцій, окрім «Самопомочі».
Тож давайте уважно прочитаємо законопроект та спробуємо уявити, як він працюватиме.
У своєму поясненні новацій законопроекту 7206 Віктор Галасюк, один із авторів, пише, що до критеріїв оцінки тендерної пропозиції, окрім ціни та інших факторів додається ще фактор «місцева складова» (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Порівняння чинної та пропонованої систем
| Критерії | Діюча система | Нова система #7206 «Купуй українське, плати українцям!» |
| Ціна | >70% Врахування обов’язкове | >70% Врахування обов’язкове |
| Нецінові критерії | <30% Врахування не обов’язкове | <30% Врахування обов’язкове |
| • у т.ч. місцева складова | – Врахування не обов’язкове | >20% Врахування для спеціалізованих предметів закупівлі обов’язкове |
Джерело: допис В. Галасюка на site.ua
Тобто якщо зараз тендерна пропозиція оцінюється за формулою
Остаточне рішення = α*ціна + β*інші критерії,
при цьому α+β = 1 та α ≥ 0.7,
то з таблиці 1 випливає, що в разі прийняття законопроекту тендерна пропозиція мала б оцінюватися за формулою
Остаточне рішення = α*ціна + β*місцева складова + γ*інші критерії,
при цьому α+β + γ = 1, α ≥ 0.7, β ≥ 0.2
Чи справді це так? Поглянемо на формулу, записану в самому законопроекті.
Законопроект пропонує обирати постачальника лише за ціною або приведеною ціною, без урахування інших критеріїв. При цьому
Приведена ціна = Ціна/Коефіцієнт корекції (1)
(2)
Математики оцінять формулу (2), а для нематематиків скажу, що сума добутків (чисельник дробу) має записуватись ось так:
а сама формула (2) з формальної точки зору – нісенітниця.
Однак, за суттю нам пропонується брати суму добутків різних критеріїв на їхні вагові коефіцієнти, поділену на Fp – коефіцієнт цінового критерію, який не може бути меншим 70%. Про те, що цей коефіцієнт має бути меншим 100%, у законопроекті не сказано, але припустимо, що це мається на увазі. Хоча, в принципі, він може бути будь-яким числом більшим за 0,7.
З формули (2) видно, що коефіцієнт корекції буде не меншим за одиницю, отже, приведена ціна буде не більшою за «просту» ціну – тому постачальник, у якого коефіцієнт корекції буде вищим, матиме нижчу приведену ціну і відповідно вищі шанси виграти тендер.
Розглянемо тепер власне коефіцієнт корекції, а саме – чисельник дробу у формулі (2). Це сума добутків різних критеріїв (Кі) та їхніх ваг (Fі). Найцікавішим є перший критерій – К1 – так званий критерій місцевої складової. Його вага F1 має бути не меншою 20%, але оскільки ніде не сказано, що сума ваг має дорівнювати 100%, в принципі, вона може бути довільною, так само, як і ваги інших коефіцієнтів.
Чому ж дорівнює критерій місцевої складової К1? Дивимось далі.
К1= Кс*Клв (3)
Клв=(C1*К1+C2*К2+C3*К3+C4*К4+C5*К5+C6*К6+C7*К7)/Cр (4)
Отже, підставляючи (4) до (3), отримуємо
К1= Кс*(C1*К1+C2*К2+C3*К3+C4*К4+C5*К5+C6*К6+C7*К7)/Cр (5)
Але К1 у лівій та правій частинах формули (5) – це різні К1, їх не можна привести. Так само Кі (і∈N, 2 ≤ i ≤ 7) у формулі (5) – це зовсім не ті Кi (і∈N, 2 ≤ i ≤ n), що у формулі (2). Вочевидь, K – просто улюблена літера авторів законопроекту.
Розглянемо детально формулу (5).
| Коефіцієнт | Пояснення | Коментар |
| К1 | Критерій місцевої складової | Є сумою ваг місцевих компонентів у собівартості, помноженою на коефіцієнт наявності сервісних центрів |
| Кс | = 1 якщо на території України є сервісні центри предмету закупівлі
= 0,9 якщо таких центрів немає |
А якщо сервісні центри не передбачені? |
| С1 | Вартість сировини, комплектуючих, матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Ким віднесені? І що означає «можуть бути»? А можуть і не бути? |
| К1 | = 1 якщо ця сировина й матеріали українського походження й куплені за гривню
= 0,5 якщо ця сировина й матеріали українського походження, але куплені за валюту або іноземного походження, але куплені за гривню =0 якщо ця сировина й матеріали іноземного походження та куплені за валюту |
Тобто кожен ваш постачальник має довести, що його товар українського походження – вочевидь, за цією самою формулою (5). Також потрібно буде оприлюднювати контракти на закупівлю усіх матеріалів та комплектуючих, щоб показати валюту контракту |
| С2 | зарплата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Чи відноситься сюди, наприклад, зарплата дизайнера? А директора виробництва? |
| К2 | =1 – якщо робітник резидент України
=0 – якщо нерезидент |
Це дискримінація нерезидентів, яка може викликати серйозні проблеми у стосунках з іншими країнами. |
| С3 | амортизація основних засобів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Наприклад, ви виробляєте велосипеди й самокати з використанням одних і тих самих станків, а хочете продати уряду велосипеди. Як ви порахуєте амортизацію, яка стосується саме велосипедів? |
| К3 | =1 якщо країна походження основних засобів Україна
=0 – якщо не Україна |
А якщо основні засоби – 1960-го року випуску і країна їх походження – УРСР?
А якщо серйозно, то переважну більшість основних засобів в Україні не виробляють. 20% нашого імпорту – машини та обладнання. |
| С4 | витрати на оренду землі та нерухомості, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Чи включати сюди оренду офісу директора? Інженера? Дизайнера? |
| К4 | = 1 – якщо об’єкти знаходяться в Україні
= 0 – якщо не в Україні |
|
| С5 | Витрати на комунальні послуги, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Якщо ви виробляєте в одному цеху велосипеди й самокати, але урядові продаєте лише велосипеди, то як ви «безпосередньо» віднесете до велосипедів витрати на освітлення та опалення цеху? А на воду, яку використають працівники під час миття рук? |
| К5 | = 1 – якщо виробничі приміщення знаходяться в Україні
= 0 – якщо не в Україні |
|
| С6 | Фінансові витрати (на виплату відсотків за кредитами чи облігаціями, комісій, оплату обов’язкового страхування тощо), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного предмета закупівлі | Якщо у вас кредит на поповнення обігових коштів, то яка частина відсотків за ним може бути безпосередньо віднесена саме до тих велосипедів, які ви намагаєтесь продати уряду? |
| К6 | = 1 якщо витрати здійснюються в гривні на користь фін.установ-резидентів
= 0,5 якщо витрати здійснюються у валюті на користь фін.установ-резидентів або у гривні на користь фін.установ-нерезидентів = 0 якщо витрати здійснюються у валюті на користь фін.установ-нерезидентів |
А якщо у вас декілька кредитів від різних банків та у різних валютах – як визначити, який із них безпосередньо пов’язаний із виробництвом велосипедів, які ви намагаєтеся продати уряду? |
| С7 | інші складові виробничої собівартості предмета закупівлі | |
| К7 | = 1, якщо «інші» складові – не більше 20% собівартості
= 0, якщо «інші» складові – більше 20% собівартості |
Тобто якщо раптом більше 20% собівартості – це оплата прав інтелектуальної власності, то ви не зможете її включити до формули, навіть якщо первісний власник цих прав – українець у двадцятому коліні, який ніколи не був за кордоном |
| Ср | Повна собівартість предмета закупівлі | Методику розрахунку всіх елементів собівартості (коефіцієнтів С1…С7), має визначити Кабмін – вочевидь, щоб ні в кого не було сумніву щодо українського походження цієї методики. Міжнародні стандарти обліку? Ні, не чули. |
До яких же предметів закупівлі застосовуватимуться формули (1) – (5)? Відповідь – для всіх, окрім тих, перелік яких буде встановлено Кабміном. При цьому приведена ціна розраховуватиметься автоматично (вочевидь, системою Prozorro). Але дані, необхідні для її розрахунку (коефіцієнти С1…С7) повинен буде надавати постачальник.
Скільки зможе виграти «щиро» український постачальник – той, у якого всі коефіцієнти К1…К7 дорівнюють 1, і який навіть має сервісні центри на території України? Припустимо, що ми не маємо інших критеріїв, окрім ціни та місцевої складової. Ціна має вагу 0,7, а місцева складова – 0,3.
Тоді за формулою (2) коефіцєнт корекції = 1+ 0.3*1/0.7=1.43
І за формулою (1) приведена ціна дорівнюватиме ціна/1,43 = 0,7*ціна.
Отже, якщо звичайний українець згоден продати щось державі за 1000 грн, а «щирий» українець – за 1428 грн, то за критерієм «приведена ціна» товар «щирого» українця коштуватиме 999,6 грн – отже, він виграє. Але ми з вами заплатимо за його товар не «приведену», а повну ціну – тобто 1428 грн.
Ну і вишенька на торті. Якщо «звичайний» постачальник все-таки ризикне податися на тендер, де використовується «приведена» ціна, але органи влади, до яких звернеться замовник, не підтвердять інформацію, яку надав постачальник, такий постачальник на 90 днів позбавляється права брати участь у тендерах Prozorro.
Думаю, з наведеного вище аналізу зрозуміло, що цей законопроект, якщо його буде прийнято, поверне нас у «доProzorrовську» епоху, коли «звичайні» виробники навіть не думали подаватися на державні тендери, оскільки там «усе схоплено».
P.S. Авторам законопроекту не можна відмовити у своєрідному почутті гумору, оскільки серед іншого вони пропонують включити до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» принцип «рівності умов участі у процедурах публічних закупівель вітчизняних та іноземних учасників».
Головне фото: depositphotos.com / ginasanders
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
