У фокусі Індекса реформ. Ринок обов’язкового внутрішнього автострахування у цифрах: новий рік – новий закон – нові можливості

Рік для українського страхового ринку вже традиційно починається зі змін. Якщо 1 січня 2024 року вступив у дію новий Закон «Про страхування» № 1909-ІХ, який суттєво оновив вимоги до діяльності страховиків, то цьогоріч — з 1 січня 2025 року — починає діяти новий Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ, який суттєво реформує ринок обов’язкового страхування автомобілів.

Автострахування є одним із найбільш поширених видів страхування в Україні, причому левова частка зібраних страхових платежів припадає саме на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ або автоцивілка) – у 2023 році частка цього виду страхування у загальній сумі страхових платежах становила 19% (рис. 1).

Розкид частки страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у загальних платежах страховикам серед європейських країн є значним (рис. 2): від найвищого значення в Румунії – 49,2% до найнижчого в Ліхтенштейні – 2,7% у 2023 році. Втім, велика частка автоцивілки у платежах не завжди свідчить про високий рівень розвитку страхового ринку, а швидше навпаки, вказує на низьку популярність інших видів страхування в країні.

Поширеність цього виду страхування пояснюється його обов’язковим характером: кожен власник авто зобов’язаний придбати поліс автоцивілки, щоб захистити себе від непередбачених витрат у разі дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). За останні 10 років суттєве падіння попиту на цей вид страхування в Україні спостерігалося лише у 2022 році: кількість укладених договорів тоді зменшилася на 2 мільйони (-20%) порівняно з 2021 роком і навіть опустилася нижче рівня 2016 року (рис. 3). Причиною такого спаду, окрім виїзду громадян, стала нестабільна ситуація в країні, невпевненість у майбутньому та інформаційний вакуум. Закриті офіси страхових компаній і зменшення перевірок поліцією наявності поліса призвели до того, що багато водіїв почали сумніватися в необхідності оформлення полісів під час воєнного стану, відкладаючи їх купівлю. В результаті в березні 2022 року українці купили найменшу кількість полісів за 10 років. Проте після проведення інформаційної кампанії, у квітні 2022 року, активна купівля полісів відновилась (темп приросту склав +87% до попереднього місяця). Особливу роль у цьому відіграла можливість оформлення договору дистанційно (електронний поліс). До речі, новий закон передбачає повну цифровізацію ринку страхування: з 1 січня 2026 року оформлення паперових полісів автоцивілки буде заборонено, що сприятиме зменшенню кількості підробок.

Імовірно, ринок обов’язкового страхування авто буде й надалі зростати, адже новий закон скасовує пільги для певних категорій осіб, тому кількість потенційних страхувальників має вирости. Наприклад, до 2025 року учасники бойових дій могли не купувати поліс автоцивілки, але з 01.01.2025 вони зобов’язані купувати цей поліс, щоправда, зі знижкою 50% (держава компенсуватиме страховикам обсяг цієї знижки).

Окрім кількості потенційних страхувальників зростає і середня ціна страхового договору. Щорічне здорожчання страхового поліса є вже традиційним для українського ринку (рис. 4). Проте суттєвою зміною, яку запровадив новий закон, стало скасування державного регулювання цін на поліси автоцивілки. Тобто страхові компанії отримали право встановлювати тарифи на такі договори на власний розсуд. Тому в січні 2025 року ціни на поліс автоцивілки виросли ледь не вдвічі. Отже, можна очікувати рекордних зібраних страхових платежів за підсумками 2025 року. Цікаво, що у передчутті здорожчання вартості автоцивілки грудень 2024 року став рекордним за кількістю оформлених договорів (у грудні 2024 року уклали на 63,8% більше договорів, ніж у грудні 2023).

Коефіцієнт збитковості (loss ratio) — це виплати за страховими випадками поділені на зібрані страхові платежі, які отримує страхова компанія. Чим він вищий, тим менше коштів залишається у страхової компанії на покриття власних видатків та прибуток. Наприклад, у 2024 році страхові компанії зібрали 10 млрд грн, а виплатили за страхові випадки 4,6 млрд грн, тобто коефіцієнт збитковості становить 46%.

Цікаво, що автоцивілка в Україні є одним із видів страхування з найвищим рівнем коефіцієнта збитковості – щорічно він перевищує 40%, окрім 2022 року, коли навіть попри певний застій на ринку цей показник скоротився до 39,5% (рис. 4). У 2023 році відшкодування за договорами автоцивілки становили 22,8% від загального обсягу страхових виплат по ринку. Саме тому вкрай важко знайти страхову компанію, яка займається лише автострахуванням, адже їй потрібно врівноважити у своєму портфелі ризики за полісами автоцивілки менш збитковими видами страхування.

Зростання ціни полісів спричинене також зміною низки умов договору автоцивілки. По-перше, згідно із новим законом, з 1 січня 2025 року більше не можна оформити поліс із франшизою, що дозволяло зменшити вартість полісу. Така зміна призводить до більшого навантаження на страховиків через зростання обсягу страхових виплат. 

По-друге, якщо раніше пряме врегулювання на ринку обов’язкового внутрішнього страхування діяло лише між компаніями-учасницями Угоди про пряме врегулювання збитків, яких станом на кінець 2024 року було всього 11, то з 1 січня 2025 року пряме врегулювання запроваджується між усіма 28 страховими компаніями, що діють на ринку обов’язкового внутрішнього автострахування. Тобто тепер потерпілий у ДТП отримає право звертатися за виплатою до страховика, у якого він придбав поліс, а не до страхової компанії, де своє авто застрахував винуватець ДТП. А вже компанія-страховик потерпілого отримуватиме гроші від компанії-страховика винуватця. Крім того, розрахунок страхової виплати буде відбуватися без урахування зносу автомобіля, що збільшує обсяг відповідальності компаній. 

По-третє, новий закон передбачає поступове підвищення страхових сум (максимальної суми виплати) за договорами автоцивілки: з 2025 року вони зросли до 500 тис. грн за шкоду життю і здоров’ю та до 250 тис. грн за шкоду майну на одну особу, а після вступу України до ЄС упродовж трьох років досягнуть 32 млн грн на одну особу (160 млн грн на один випадок) за шкоду життю і здоров’ю та 32 млн грн на один страховий випадок за шкоду майну (рис. 5). 

Отже, від страхових компаній новий закон про автоцивілку вимагає переосмислення підходів до оцінки ризиків, впровадження технологічних рішень, автоматизації процесів і підвищення кваліфікації персоналу. Для страхувальників він означає більш відповідальний підхід до вибору страховика, адже раніше багато хто орієнтувався лише на мінімальну ціну поліса, оскільки компенсації виплачувала страхова компанія винуватця ДТП. Тепер клієнтам важливо обирати надійного страховика, адже в разі ДТП виплати здійснюватиме їхня власна страхова компанія.