Територія «держави у смартфоні» поступово розширюється. Сьогодні «Дія» включає 6 проєктів. Це не лише мобільний додаток, але й портал, на якому можна отримати близько 70 державних послуг, удосконалені ЦНАПи, ідеї для бізнесу, і, звісно, Дія.City. Розповідаємо про переваги й ризики «Дії», а також досвід інших країн.
«Справа не в людях, справа у системі. І можете вважати мене наївним мрійником, але ми хочемо зробити державу у смартфоні, уряд у смартфоні. Час це зробити», — заявив президент України Володимир Зеленський у травні 2019 року.
Наприкінці вересня того ж року Міністерство цифрової трансформації презентувало бренд проєкту «держава в смартфоні» — веб-портал і застосунок «Дія». Першими «документами у смартфоні» стали водійські права і техпаспорт.
Україна стала четвертою країною в Європі, де ці документи стали доступними у цифровому форматі. При цьому, похвалилися у Мінцифрі, для розробки тестової версії не було використано коштів українських платників податків — її профінансували міжнародні донори.
Амбітним планом влади є цифровізація усіх державних послуг до 2024 року. У листопаді цього року має набрати чинності закон, який забороняє державним установам вимагати від громадян паперові довідки. Україна має ввійти у так званий «режим без паперів».
У цифровізації документів і державних послуг є низка безумовних переваг. Це спрощення і прискорення будь-якої взаємодії громадянина і держави, розширення доступу до якісних державних сервісів, а також зниження корупційних ризиків та впливу чиновників на видачу необхідних довідок чи дозволів.
Водночас у багатьох до «Дії» виникають питання. Передусім вони стосуються безпеки та захисту персональних даних.
Тож чим наразі є «держава в смартфоні», як скоро ми зможемо позбутися паперової бюрократії і чи надійно захищені особисті дані кожного українця?
З чого складається «держава у смартфоні»?
На сьогодні бренд цифрової держави «Дія» включає шість складових:
- Мобільний застосунок. З його допомогою кожен українець може отримати до дев’яти цифрових документів та дванадцять державних послуг.
- Портал державних послуг. На ньому можна отримати близько 70 державних послуг: зареєструвати бізнес, отримати соціальну допомогу, довідки, дозволи тощо.
- «Цифрова освіта» Платформа містить онлайн-курси у вигляді освітніх серіалів. Завдяки їй кожен українець може безкоштовно покращити свої цифрові навички, пройти тестування наприкінці курсу та отримати сертифікат.
- «Бізнес». Онлайн-платформа для підтримки українських підприємців. На ній можна знайти ідею для бізнесу, отримати консультацію щодо власної справи, переглянути освітні серіали для підприємців тощо. Мінцифри також планує додати функціонал для пошуку ділових партнерів та виходу бізнесу на міжнародні ринки.
- «Дія.Центри»: центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) нової формації. У них громадяни можуть отримати всі необхідні послуги від держави за один візит. У 2021 році Мінцифри відібрало 188 об’єднаних громад, які отримали державну субвенцію на перетворення звичайних ЦНАП у нові Дія.Центри. Така допомога надається на умовах співфінансування. Для отримання такої допомоги громада має привести зовнішній вигляд приміщення ЦНАП у відповідність до вимог Мінцифри щодо кольору, вивісок, зон інформування тощо. Проте це не гарантує отримання субвенції.
- Дія City — спеціальний правовий режим для ІТ-компаній. Резиденти можуть отримати спеціальну модель оподаткування, гнучкі умови працевлаштування для працівників та окремий порядок взаємодії з державними контролюючими органами.
Нещодавно Мінцифри запустило ще дві платформи на базі «Дії». Мова про національну платформу електронної демократії ВзаємоДія та платформу цифрової трансформації регіонів «Цифрова громада».
Отже, коли наступного разу ви почуєте про «Дію», варто уточнити, про яку з її складових ідеться.
Які цифрові документи в «Дії» вже доступні українцям?
На сьогодні громадяни можуть отримати в застосунку дев’ять цифрових документів, а також два види сертифікатів про вакцинацію від COVID-19.
Паспорт громадянина України та біометричний закордонний паспорт. Україна стала першою державою в світі, де цифрові паспорти у смартфоні прирівняли до їхніх фізичних аналогів. Цифрові паспорти в Україні приймають ЦНАП у чотирьох областях, сервісні центри МВС, Укрпошта і Нова пошта, а також більше двадцяти банків та десять аеропортів.
Однак, паспорт-книжечка у «Дії» не відображається. Крім того, у деяких ситуаціях вам все одно доведеться мати із собою паперову довідку про місце реєстрації, а також пам’ятати, що застосунок не працює без стабільного інтернет-з’єднання.
«Колись я зайшла в АТБ в підвалі у Києві, де був поганий інтернет. Дівчина не змогла підтвердити касиру, що їй є 18 років, за допомогою “Дії”. От тоді я зрозуміла, що “Дія” — це не завжди надійно, поки інтернет у нашій країні є не скрізь».
– Наталія Рибалко, громадська діячка
А цифровий закордонний паспорт в інших країнах не матиме юридичної сили, на відміну від України.
Картка платника податків (РНОКПП). Дозволяє не носити з собою папірець із зазначенням індивідуального податкового номера. Однак вона працює лише з функцією шерингу документів. Наразі таку функцію мають небагато установ, отже, до більшості доведеться приносити паперову довідку.
Документи для власників авто: водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію та страховий поліс транспортного засобу. В ідеалі всі ці документи мали б замінити паперові, однак є низка пересторог.
Однією з проблем використання цифрового посвідчення водія є довгий і не завжди зрозумілий процес верифікації документа.
Траплялись випадки отримання штрафів за керування без посвідчення через те, що не завершилася верифікація фото. Скани документів при цьому відображалися у додатку.
Бувало й так, що патрульні зупиняли авто і за QR-кодом не могли знайти водійське посвідчення, а використовували пошук за реквізитами документів. Аналогічна проблема виникала у більшості випадків використання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
ГО “Молодіжна фундація європейських ініціатив” неодноразово фіксувала скарги на те, що страховий поліс не “підтягується” у застосунок.
Свідоцтво про народження дитини. Цей документ замінює для батьків паперовий аналог та дозволяє отримати державні послуги у сервісі єМалятко.
Кількість установ, які мають змогу верифікувати документ через QR-код, наразі обмежена. Свідоцтво також не працює, якщо установа не надає послугу шерингу документів.
«Траплялися скарги, що “Дія” не завантажує це свідоцтво, якщо один із батьків змінив прізвище після того, як було видане свідоцтво про народження дитини. У службі підтримки при цьому зазначили, що це помилка не застосунку, а державного органу реєстрації цивільних станів (РАЦС).
РАЦС має внести в систему документи, які підтверджують зміну прізвища одним із батьків (наприклад, якщо після розлучення мати змінила прізвище). Якби додаток показував такі документи разом зі свідоцтвом про народження дитини, він був би рятівним при зверненні до держустанов чи під час подорожей літаком або потягом».
– Наталія Рибалко, громадська діячка
Довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Дозволяє отримати державні послуги для ВПО без використання паперових документів.
Студентський квиток. Студентський квиток у смартфоні дозволяє те саме, що й пластиковий: отримання 50-відсоткової знижки на проїзд залізницею у плацкартних вагонах, знижок у музеях та інших держустановах культурної сфери. Крім того, деякі виші дозволяють використовувати цей е-документ як читальний квиток у бібліотеці.
Внутрішні та закордонний COVID-сертифікати. Для українців доступні три види сертифікатів про вакцинацію від COVID-19: два внутрішні, для щеплених однією і двома дозами, та міжнародний.
Міжнародні COVID-сертифікати в Дії офіційно визнані в ЄС, а українці можуть вільно подорожувати до щонайменше 43 країн, і перелік цих країн постійно розширюється.
Крадіжка персональних даних: чи реальна загроза?
Щоб розібратися, чи є загроза крадіжки персональних даних із застосунку «Дія», треба розуміти, як він працює. Застосунок не зберігає персональні дані, а лише відображає інформацію з реєстрів у відповідь на запит користувача, який до цього пройшов повну ідентифікацію.
У Мінцифри постійно наголошують, що застосунок досить захищений і складний для зламу. Аби це довести, відомство навіть провело змагання етичних хакерів на пошук вразливостей у застосунку із призовим фондом в сумі $35 тис. У результаті ніхто так і не зміг вибороти приз: попри те, що учасники знайшли два технічні баги, вразливостей, які б вплинули на безпеку застосунку, виявлено не було.
У липні Мінцифри запустило ще один такий конкурс. Призовий фонд складає до $4,5 тис. за виявлення вразливостей найвищого рівня. Результати цього конкурсу будуть відомі у січні 2022 року.
Однак випадки, коли шахраї отримували доступ до цифрових документів, все ж траплялися. Так, у липні 2021 року злочинці оформили на жінку кредит у мікрофінансовій організації (МФО) через «Дію». Спочатку вони викрали її телефонний номер, за яким отримали доступ до банківського аккаунту, і вже за допомогою цих даних отримали доступ до цифрових документів.
У серпні Кіберполіція заарештувала жінку, яка викрадала особисті дані українців та за допомогою цифрових документів оформлювала на них кредити у МФО. Від її дій постраждали 40 осіб, а загальні збитки сягнули 300 тис. грн.
Аби уникнути подібних схем у майбутньому, Мінцифри відключила від «Дії» усі МФО. У вересні Михайло Федоров анонсував запуск нової послуги — кожен користувач отримуватиме сповіщення про перевірку банком кредитної історії і мету такої перевірки. Це допоможе вчасно виявити спробу незаконного отримання кредиту.
Інші виклики
Наразі найбільшою перешкодою для використання цифрових документів залишається відсутність стабільного і надійного інтернет-покриття.
Оскільки без доступу до інтернету застосунок не зможе згенерувати QR-код, верифікація будь-якого цифрового документу у форсмажорних обставинах може стати неможливою.
Така ситуація може трапитися, наприклад, на залізничній станції, у банківській чи іншій установі, коли у клієнта немає можливості скористатися мобільним інтернетом або Wi-Fi.
Питання покриття території України інтернетом Мінцифри обіцяє поступово врегулювати. Так, відповідно до підписаного з мобільними операторами меморандуму, до кінця 2021 року планується покрити інтернетом всі стратегічні траси, а до середини 2022 року — забезпечити доступ до 4G для 95% населення України.
Досвід інших країн
Над впровадженням електронних документів працює значна кількість країн світу. Зокрема, Бельгія є першою країною Євросоюзу, яка запровадила загальнодержавне використання електронного посвідчення особи (eID). Проєкт був запущений ще в 2000 році, а завершений – у 2009. Цікаво те, що eID є юридичним посвідченням особи як у Бельгії, так і в країнах ЄС.
Австрія впроваджує «картку громадянина» у формі чипа, який потребує використання електронного підпису у смартфоні.
Відомим прикладом всеохопної цифровізації є Естонія. Уряд цієї країни перевів в онлайн практично всі державні послуги, окрім одруження, розлучення та продажу нерухомості. З 2000 року було запроваджено систему ID-паспортів, які містять усю інформацію про особу — від медичних даних до успішності в університеті.
При цьому захист персональних даних є пріоритетом для уряду Естонії. Кожен громадянин в особистому кабінеті може побачити, які державні установи переглядали інформацію про нього. І якщо, на його думку, запит був недоцільним чи незаконним, він може звернутися до особливого органу – Інспекції із захисту персональних даних. У разі підтвердження підозри чиновники понесуть покарання.
Висновки
Прагнення українського уряду до цифровізації державних послуг є зрозумілим і позитивним. Це дозволить зменшити рівень корупції в країні, зробити державні послуги швидкими і доступними для громадян, а також розвантажити ЦНАПи від постійних черг.
Водночас розвиток «цифрової держави» є неможливим без покращення якості інтернету та покриття ним усієї території України.
Крім того, постійного вдосконалення потребує захист персональних даних користувачів цифрових документів та робота над запобіганням шахрайства з їх використанням. Для цього держава має навести лад у державних реєстрах, аби окремі службовці та чиновники не могли фальсифікувати дані у них, а також сприяти підвищенню рівня цифрової грамотності українців.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
