У що обходяться гібридні війни: приклад України

Починаючи з «Економічних наслідків миру» (1919р.) Кейнса, багато досліджень свідчать про те, що війни спричиняють довгострокові втрати для держав та суспільства. Однак, наскільки нам відомо, це перше дослідження, яке кількісно оцінює фактичну вартість війни на Донбасі для економіки України.

Наш статистичний аналіз показує, що внаслідок війни ВВП на душу населення в Україні зменшився в середньому на 15,1% за період 2013-2017 роки, тоді як за відсутності війни би повільно стало зростав.

Гібридні конфлікти: війна в умовах сучасності

Війна на Донбасі – збройний конфлікт між антиурядовими групами сепаратистів, підтримуваних Росією, та українським урядом, що почався після Євромайдану 2013 року та Революції Гідності 2014 року. Як гібридна і складна форма війни, війна на Донбасі є особливо цікавою з точки зору дослідження, оскільки ні Україна, ні будь-яка інша сторона не оголошували стан війни. Багато конфліктів сьогодення, ймовірно, можуть виникати внаслідок регіональної боротьби з урядами, які стикаються з позаурядовими акторами, що діють спільно із зовнішніми гравцями. Гібридні війни несуть особливу загрозу для суверенної влади через відсутність можливості управління територіями та засобів для вирішення таких питань, як нечіткі лінії фронту чи дружні/ворожі регіони; незрозумілий casus belli  і політико-стратегічні цілі та нові тактики, зосереджені на ослабленні урядів та державних установ, а не на безпосередніх бойових діях (Deshpande, “Hybrid Warfare: The Changing Character of Conflict”, 2018, Pentagon Press).

Промислове ядро України

Донбас має велике значення для промислового виробництва України. До революції 2014 року на цей регіон припадало близько чверті експорту країни та понад 15% капітальних інвестицій (Держстат України, 2014 р.). Донбас був постачальником такої сировини як вугілля, сталь та інших промислових товарів для виробництва за кордоном. Станом на серпень 2014 року промислове виробництво в Донецькому економічному регіоні  – Донецька та Луганська області – зменшилось відповідно на 60% та 85% через відключення електроенергії та руйнування транспортної інфраструктури. Загалом, основними причинами зниження економічної активності в Україні є велике скорочення торгівлі та робочих місць, сільськогосподарські та фінансові втрати, зменшення державних видатків та часткова військова мобілізація разом зі зростаючою політичною нестабільністю (Міністерство закордонних справ України, «Чорна книга Кремля: Війна Росії проти України», 2015 р.).

Конструюючи “синтетичну” Україну

Найбільшим викликом для оцінки понесених у рамках конфлікту втрат є відокремлення прямих наслідків війни від інших подій, які б сталися за відсутності конфлікту та могли б мати вплив на економічне зростання країни. Для вирішення цього питання статистична література розробила підхід, що базується на потенційних (контрфактичних) результатах та намагається реконструювати неспостережні економічні показники за відсутності певного втручання (Rubin, “Estimating causal effects of treatments in randomized and nonrandomized studies”, 1974 р.).

У нашому дослідженні ми вважатимемо упущений ВВП на душу населення основним мірилом рівня втраченого добробуту, спричиненого війною на Донбасі. Ми реконструюємо контрфактичний ВВП України за відсутності війни, створюючи «синтетичну Україну», яка являє собою зважену комбінацію результатів країн, схожих на Україну, але не постраждалих від війни на Донбасі. Даля ми порівнюємо “синтетичну Україну” з країнами, які були максимально схожі на Україну економічно до початку війни. Ми співставляємо країни не лише за довоєнними значеннями ВВП на душу населення, але і за такими показниками як інфляція, інвестиції, торговельні зв’язки та інші соціально-економічні показники. Нарешті, як показано на графіку нижче, ми порівнюємо шлях, пройдений ВВП України (справжній результат – суцільна лінія) після війни з його контрфактичною оцінкою у разі, якщо б війни не було (“синтетичний” результат – пунктирна лінія). Ми оцінюємо вплив конфлікту з 2013 року, коли висока політична нестабільність, викликана бурхливими протестами Євромайдану в листопаді, можливо, вже мала вплив на економіку України.

Наслідки конфлікту оцінюються шляхом обчислення річної різниці у ВВП на душу населення між Україною та її синтетичним аналогом після виникнення війни. Результати вказують на те, що упущений ВВП на душу населення внаслідок війни на Донбасі в середньому за 2013-2017 роки становив 15,1%: відповідно 5,23% (460,26 дол.США), 9,18% (832,96 дол. США), 19,63% (1 823,78 дол. США), 19,80% (1 893,38 доларів США), 21,67% (2 184,13 дол. США) у 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роках.

Результати регіонального аналізу підтверджують руйнівний вплив війни на Донбас. Зокрема, за нашими підрахунками, Донецький валовий регіональний продукт (ВРП) впав у середньому на 42% (4 294 дол. США) через війну. Для Луганська падіння ще більше – тут середнє зниження ВРП на душу населення становить 52% (3 355 дол. США).

Механізми, що лежать в основі зниження ВВП, викликаного війною

Серйозні наслідки війни на Донбасі для економіки України можна пояснити кількома факторами. Це вимушена зупинка виробництва і торгівлі, проблеми зайнятості, сільськогосподарські та фінансові втрати, зменшення державних видатків та часткова військова мобілізація разом зі зростаючою політичною нестабільністю.

Від самого початку війна заподіяла тяжкої шкоди економіці України, особливо через призупинення торгівлі та перенаправлення державних видатків. У період з травня по вересень 2014 року Європейський банк реконструкції та розвитку скоригував свої прогнози щодо втрат ВВП України з 7% до 9%. Справді, уже за декілька місяців після початку війни більшість основних галузей та інфраструктури Східної України було або закрито або зруйновано. Крім того, фізичне руйнування, а також скорочення водо- та електропостачання унеможливили роботу великих об’єктів, таких як шахти та електростанції. Наприклад, вугільні шахти було затоплено, бо вимкнення електроенергії унеможливило відкачування води, а менші обсяги перевезень донбаського вугілля, сталі та інших промислових товарів стали дорожчими через руйнування мостів, доріг та залізниць.

Унаслідок цього під час війни різко скоротився внесок Донбасу в економіку країни. У вересні 2014 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що війна на Донбасі коштує уряду 6,15 мільйонів доларів на день. Донецький політик та економіст Олексій Рябчин вказав на різноманітні причини таких витрат. Він повідомив, що (i) кілька виробництв залежать від сировини, що надходить з Донбасу, (ii) експорт вугілля, сталі та енергії дуже залежить від виробництва та транспортної інфраструктури Донбасу, та (iii) третина ринку України підтримується торгівлею з Росією. Індекс експорту товарів між Україною та Росією впав на 80% за 2013-2016 роки.

Ба більше, інвестори зазвичай цураються конфліктів, і загальна впевненість щодо економіки серйозно падає. У випадку Донбасу реальні прямі іноземні інвестиції застигли на рівні приблизно 1% ВВП протягом 2014-2018 років. До того ж, невдалий Мінський мирний процес та торгова блокада Донбасу, що розпочалася в 2015 році та досягла апогею в 2017 році, завдали значної шкоди енергетичному сектору України. Блокаду ініціювали проукраїнські активісти, а пізніше її підтримала РНБО України. В результаті припинилося транспортування сировини, зокрема, антрацитового вугілля, з Донбасу до решти України. Це призвело до великих перерв у виробництві не лише на сході, але й на західному Донбасі через взаємозв’язок їхніх виробничих циклів.

Ще одним наслідком блокади 2017 року є те, що Україна піднялася в рейтингу внутрішніх конфліктів та зростаючої політичної нестабільності, які є показниками можливої кризи уряду. Дослідження показують, що, особливо у поєднанні з посиленням внутрішніх конфліктів, політична нестабільність може завдати шкоди економіці країни за рахунок зменшення інвестицій, зниження темпів зростання продуктивності та меншою мірою фізичного та людського капіталу (Hussain, “Can political stability hurt economic growth?”, 2014, World Bank Blog).

Проте залишаються відкритими такі важливі питання: чи підсилювалися негативні наслідки війни на Донбасі для економіки України неправильним управлінням конфліктом з боку уряду та несприятливим зовнішнім середовищем під час війни? Останнє включє, наприклад, зниження світових цін на товари, що призвело до погіршення умов торгівлі для України. З боку уряду, як свідчать звіти Світового банку, структурні дисбаланси, такі як уже знижений дефіцит бюджету, були негативно скориговані у відповідь на військови шок. Це, ймовірно, призвело до зменшення внутрішнього попиту, збільшення державного і гарантованого державою боргу та різкого знецінення валюти, що спричинило відплив депозитів та ще більше знизило довіру до економіки. У цьому відношенні емпіричне дослідження Кочнева (2019) оцінює нелінійний та в середньому позитивний зв’язок між показниками фондового ринку України під час війни та очікуваннями інвесторів щодо перспективи врегулювання конфлікту.

Тяжко поранена економіка

З огляду на вищевикладене, ми можемо очікувати, що від конфлікту постраждав не лише Донбас, а й інші українські регіони, і в цьому випадку оцінені нами втрати ВВП – це нижня межа реальних втрат для економіки України, спричинених війною на Донбасі. Ба більше, з огляду на сталий характер конфлікту на момент написання дослідження, його слід продовжити, оскільки з’явиться більше даних. Слід оцінити, як витрати змінюються з часом, зокрема, чи збільшуються передбачувані руйнівні наслідки, оскільки робоча сила та інвестори все більше тікають з країни. Це знання має вирішальне значення для пом’якшення згубних наслідків конфлікту, більш ефективної організації цільової допомоги та інвестицій, і нарешті, для забезпечення безпечного відновлення тяжко пораненої економіки.