Згасаючий регіон: що про економіку так званих ДНР/ЛНР кажуть фото зі супутників

Ця колонка оцінює економічну ситуацію в зачеплених війною районах на Сході України

Автори:

З огляду на те, що офіційні статистичні дані не доступні, ми використовуємо зміни в інтенсивності нічного освітлення, зафіксовані за допомогою супутників, щоб оцінити, в якій мірі війна знищила економіку, і чи можна спостерігати якесь відновлення в результаті Мінська ІІ.

Достеменно оцінити економічний стан країни або регіону досить складно навіть в мирні часи, коли дослідники мають на руках достовірну статистику. Але якщо потрібні дані відсутні або не вселяють довіри, навіть приблизний аналіз економічної активності перетворюється на дуже складне завдання. Подібні ситуації — не рідкість, особливо під час збройних конфліктів, коли збір статистичної інформації за ступенем важливості відсувається далеко на другий план.

Через бойові дії на сході України для аналізу економічної ситуації в так званих Луганській і Донецькій Народних Республіках («ЛНР/ДНР») нерідко застосовуються непрямі оцінки. Наприклад, Юрій Городниченко і Олександр Талавера  вивчили розподіл цін на основні продукти харчування на цих територіях. Крім того, в статтях про економічні втрати на сході України часто використовуються непідтверджені відомості. Так, BBC в своєму матеріалі посилається на Міністерство економіки України, за підрахунками якого до середини 2015-го «ДНР» і «ЛНР» втратили 50–80% робочих місць порівняно з довоєнним періодом. Навіщо вивчати економічну ситуацію на сході країни? Так можна не тільки оцінити життєздатність «ДНР» і «ЛНР», а й зрозуміти гуманітарну ситуацію в регіоні.

Один зі способів непрямої оцінки економіки — вимір освітленості території в нічний час на основі супутникових фотографій. Інтенсивність освітленості тісно пов’язана з важливим показником економічної активності — споживанням електроенергії (дослідження Віпіна Арори і Йозефа Лисківськи, 2014 рік, див. перелік джерел). Цей метод, наприклад, застосовувався для оцінки економіки африканських країн на південь від Сахари (робота Вернона Хендерсона та його колег), аналізу масштабів сирійської кризи (стаття Сі Лі та Дерена Лі, 2014), а також в дослідженнях політики «регіонального фаворитизму » (автори матеріалу — Роланд Холдер і Пауль Рашкі). Хендерсон та його колеги з’ясували, що в країнах з низьким і середнім рівнем доходу зміна нічної освітленості на 1% приблизно дорівнює зміні доходу на 1% [1].

У цій статті ми спиралися на показники освітленості, щоб оцінити економічну активність на сході України з початку військових дій в квітні 2014 року [2]. Точка порівняння — березень 2014-го, перед спалахом насильства в регіоні. Ми проаналізували дані по Києву, а також кільком великим і маленьким містам сходу України, які були охоплено військовими діями. У таблиці 1 — порівняння освітленості в цих містах в березні 2014-го та пізніше — в травні 2014-го, серпні 2014-го, січні 2015-го, березні 2015-го та березні 2016- го [3].

Рисунок. 1. Нічні супутникові знімки Києва (a), Донецька (b) і Луганська (c) в березні 2014 року, 2015 і 2016 рр

905

Notes: Radiance was linearly scaled from 0 to 10 nW/cm2/sr, where black pixels represent 0 and white represent 10 or more nW/cm2/sr. Administrative boundaries for cities: © OpenStreetMap contributors, CC BY-SA.

На малюнку 1 — супутникові фото Києва, Донецька і Луганська за березень 2014 року, 2015-го і 2016-го. На зображеннях Донецька і Луганська видно, що за рік з березня 2015 року по березень 2014-го значно зменшилися як площа освітленості, так і її інтенсивність. У Києві зміни дуже несуттєві. Схожа картина в містах, не зачеплених війною безпосередньо — Запоріжжі, Дніпропетровську та Харкові (див. табл. 1). Там, як і в столиці, спостерігаються коливання освітленості і в більшу, і в меншу сторони. Але взагалі рівень економічної активності в цих містах залишається відносно стабільним.

У двох найбільших окупованих містах — Донецьку і Луганську — ситуація вочевидь інша. У Донецьку інтенсивність нічної освітленості в порівнянні з початком збройного конфлікту на сході України знизилася приблизно вдвічі. У Луганську справи ще гірші. У березні 2015-го освітленість там впала майже до однієї третини від рівня 2014-го (див. табл. 1).

Таблиця 1. Зміни нічний освітленості деяких міст України з плином часу

Дата Травень 2014 Серпень 2014 Січень 2015 Березень 2015 Березень 2016
У порівнянні з березнем 2014
Київ 1,04 0,99 0,77 1,01 0,80
Харків 1,06 1,02 1,60 1,67 0,74
Запоріжжя 1,18 1,16 1,11 1,14 0,86
Дніпропетровськ 1,39 1,39 1,48 1,52 1,04
Слов’янськ 0,63 0,71 0,77 0,66 0,48
Краматорськ 0,67 0,75 0,87 0,91 0,72
«ДНР/ЛНР»
Луганськ 0,93 0,16 0,33 0,34 0,29
Донецьк 1,00 0,60 0,72 0,45 0,45
Іловайськ 1,00 0,54 0,26 0,36 0,32
Дебальцеве 1,13 0,22 0,15 0,03 0,09

В таблиці наводяться співвідношення освітленості, які дозволяють порівняти показники в зазначений момент часу і 15 березня 2014 року. Відповідно, одиниця означає відсутність змін, числа більше одиниці — підвищення економічної активності, менше одиниці — її зниження.

Безумовно, найбільш постраждали від війни Іловайськ і Дебальцеве — два міста, які після запеклих боїв перейшли під контроль «ДНР/ЛНР». Ситуація в них не поліпшується з плином часу: освітленість в Іловайську знизилася приблизно до третини, а Дебальцеве — до менш ніж десятої частини (!) від рівня 2014-го. Відновлення економіки в цих містах — вочевидь тривалий процес. Теж саме відноситься до районів, підконтрольних уряду. Наприклад, інтенсивність нічної освітленості в Слов’янську, і меншою мірою  в Краматорську, далека від довоєнного рівня.

Висновок

Проаналізувавши зміни освітленості, можна зробити два важливих висновки. По-перше, війна значно вплинула на економічну активність сходу України. Залежно від розмірів населеного пункту цей вплив розрізняється: у великих містах освітленість впала до 30-50%, в деяких невеликих — до однієї десятої від довоєнного рівня. Якщо спиратися на співвідношення Хендерсона (один до одного), то економічна активність у великих містах Донбасу теж знизилася до 30–50%, а в невеликих — до однієї десятої від рівня, який зафіксовано до початку конфлікту.

По-друге, після угод «Мінськ-1» і « Мінськ-2» ознак відновлення економіки в регіоні немає. Ситуація не покращилася навіть після зниження інтенсивності боїв порівняно з квітнем 2014-го — лютим 2015-го (принаймні судячи з даних освітленості), а економічне становище населення Донбасу залишається дуже далеким від довоєнного рівня.

Примітки

[1] The elasticity of growth of lights emanating into space with respect to income(p. 1025)

[2] Ми використовували щомісячні дані нічної зйомки, версія 1, з ресурсу  Visible Infrared Imaging Radiometer Suite (VIIRS) Day / Night Band (DNB) generated by the Earth Observation Group at NOAA і відкрили до них доступ для завантаження.

[3] З огляду на специфіку вимірювань освітленості ми зосередилися на різниці між періодами, а не рівнями інтенсивності, оскільки освітленість вираховується як сума значень яскравості на обраній ділянці. Отже рівень інтенсивності залежить від масштабу ділянки. Для порівняння змін з плином часу ми використовували ті ж самі географічні ділянки. Важливо пам’ятати, що ці зміни приблизні, оскільки на освітленість впливають погодні умови. Тому щоб мати можливість зробити обґрунтовані висновки, ми зосередилися на широкій картині, яку дають дані, а не на конкретних значеннях.

Використані джерела

1. Arora, Vipin and Jozef Lieskovsky (2014 року), “Electricity Use as an Indicator of US Economic”, US Energy Information Administration Working Paper.

2. BBC (2015) – Українська служба, «Рік після референдумів “ДНР/ЛНР”: втрати економіки», 12 травня 2015 року.

3. Henderson, J. Vernon, Adam Storeygard, and David N. Weil (2012), Measuring Economic Growth from Outer Space, American Economic Review 2012 102: 994-1028

4. Hodler, Roland, and Paul A. Raschky (2014 року), Regional Favouritism. Quarterly Journal of Economics 129: 995-1033.

5. Олександр Талавера, Юрій Городниченко (2016 ), «Як себе почуває економіка ДНР, або що ціна на сало каже про Донбас», VoxUkraine, 7 квітня, 2016 року.

6. Xi Li & Deren Li (2014 року) Can night-time light images play a role in evaluating?, International Journal of RemoteSensing,35: 6648-6661.

Автор: Том Купе (Київська школа економіки), Міхал Мік (CENEA, Польща), Матеуш Найштуб (CENEA, Польща)


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний