Бюджет новий – але не інноваційний

Якщо будуть виконані хоча б маленькі, але реальні кроки в бік ліберальних реформ, залучати кошти міжнародних донорів буде набагато простіше – навіть при відсутності «інноваційного» бюджету

Search Engine Land

Автор:

У понеділок Кабмін порадував нас 22-ма новими законопроектами, які повинні були дерегулювати економіку і водночас наповнити бюджет. У вівторок увечері був поданий і «революційний» проект бюджету-2015. Однак, при найближчому розгляді виявляється, що запропоновані нововведення не такі вже й нові.

Так, ми не бачимо ні обіцяного скорочення частки держави в ВВП, ні зниження податкового тягаря. Замість цього уряд збирається масштабно рефінансувати банки або Фонд гарантування вкладів, а також Нафтогаз і інші державні енергетичні підприємства, тому реальний дефіцит бюджету буде як мінімум втричі вище заявленого в проекті (детальніше тут).

Основні бюджетні показники
млрд грн % ВВП
2014 2015, початковий варіант 2015, останній варіант 2014 2015, початковий варіант 2015, останній варіант
Доходи 377,8 432,3 475,2 24,79 24,62 27,62
Витрати 441,6 485,3 527,2 28,97 27,64 30,64
Граничний дефіцит -68,6 -65,1 -63,7 -4,50 -3,71 -3,70
Граничний державний борг на кінець року 807,0 933,9 1176,1 52,94 53,18 68,34
Максимальна сума держгарантій 25,0 18,0 25,0 1,64 1,02 1,45
Кошти НБУ, що направляються в бюджет 22,8 30,0 65,4 1,50 1,71 3,80
Фінансування бюджету
Запозичення 284,3 170,4 293,8 18,65 9,70 17,08
Погашення -113,2 -122,0 -158,9 -7,42 -6,95 -9,23
Приватизація 17,0 17,0 17,0 1,12 0,97 0,99
Додатково
Прожитковий мінімум 1176,0 1214,0 1176,0* * с декабря 2015 – 1330** с декабря 2015 –  1378
Мінімальна зарплата 1218,0 1257,0 1218,0**
ВВП, млрд.грн. (прогноз) 1 524,29 1 756,11 1 720,80

Пропоновані до прийняття зміни податкового законодавства принесуть швидше за все шкоду, ніж користь – це законопроект, внесений до парламенту ще на початку осені і детально розглянутий в цій статті. Якщо коротко, цей законопроект скасовує кілька незначних податків і зборів, об’єднує кілька залишившихся і частково перерозподіляє їх між центральним і місцевими бюджетами. Головним нововведенням нової редакції Податкового кодексу є податкова амністія разом з введенням «непрямого» методу оцінки зобов’язань з податку на доходи фізосіб. При цьому податкова амністія передбачає повне (!) звільнення від податків особи, яка вирішила задекларувати раніше приховані доходи, а рішення про те, до кого саме застосовувати «непрямий» метод, буде приймати глава місцевої податкової ( корупційні можливості, що відкриваються тут воістину безмежні).

Однак головне навіть не в цьому. Щоб змінені податкові норми працювали, ДФС повинна прийняти відповідні підзаконні акти – процедури, які регламентують порядок сплати податків за новими правилами, форми звітності, тощо. У свою чергу, бізнес повинен внести зміни в свої внутрішні процедури і звітність. На адаптаційний період необхідно кілька місяців. Якщо ж 30 грудня буде ухвалено зміни, які набирають чинності з 1 січня, багато підприємств просто зупиняться.

Від прийняття запропонованих ще влітку змін до Бюджетного кодексу уряд вирішив відмовитися, включивши деякі пропозиції щодо децентралізації безпосередньо в проект Закону про бюджет. Так, на місцевий рівень фінансування переводяться медустанови, середні школи і ВНЗ 1-2 рівня. На ці цілі місцеві бюджети отримують медичну і освітню дотації, розраховані за формулами. Правда, деякі коефіцієнти в цих формулах ніяк не пояснюються в проекті закону. В цілому, даний перерозподіл витрат не має відношення до децентралізації, про що докладно написано тут.

Кілька дійсно нових джерел наповнення бюджету, запропонованих урядом – це введення спеціальних тимчасових імпортних мит в розмірі 5% або 10% на всі товари, крім енергоносіїв і товарів першої необхідності, а також легалізація грального бізнесу. Тоді як друге нововведення можна вітати, оскільки частина доходів цього бізнесу піде в бюджет, а не в тінь, з першим складніше. По-перше, через падіння гривні імпорт вже знизився майже на 30%. По-друге, таким нововведенням уряд покладає додатковий податковий тягар на легальних імпортерів, замість того, щоб боротися з нелегальним імпортом. Результат може виявитися контрпродуктивним – введення додаткових мит навряд чи сильно наповнить бюджет, тому що виключені зі списку енергоносії становлять понад 40% імпорту, але призведе до зростання неофіційних платежів на митниці.

Крім того, уряд намагається створити видимість соціальної справедливості, обмежуючи зарплати в бюджетній сфері рівнем 15 мінімальних зарплат (крім працівників силових відомств, задіяних в АТО), а також зрізуючи надбавки своїм службовцям і народним депутатам. Разом з тим, скасовується ряд соціальних пільг, а частина з них переводиться з захищених статей бюджету в звичайні (втім, дана тема занадто широка і вимагає окремого висвітлення). Разом з тим, субсидії на компенсацію вартості енергії і послуг ЖКГ залишаються на колишньому рівні або навіть злегка збільшуються. Не вирішується і проблема адресності пільг.

Підводячи підсумки, можна сказати, що даний проект бюджету ще раз демонструє, що поспіх може бути добрим лише при лові бліх. За кілька днів уважно розглянути і прийняти не тільки бюджет, але і кілька десятків супутніх законопроектів, багато з яких досить об’ємні, неможливо фізично. Аргумент про те, що без бюджету міжнародні інституції не дадуть фінансування, не виглядає переконливим – при такому бюджеті отримання фінансування ще більш сумнівно.

Що ж робити? Пропозиції такі:

  1. Прийняти бюджет на чинній податковій базі, або працювати в січні по 1/12 бюджету 2014 року.
  2. Протягом січня-лютого розглянути і прийняти податкову і бюджетну реформи, які можуть вступити в дію з 1 липня 2015 р.
  3. Конфіскувати заарештовані активи «державних діячів» попереднього режиму на користь бюджету (для цього ухвалити необхідні зміни в законодавстві).
  4. Почати, нарешті, ліквідувати корупційні схеми в держорганах. Перш за все, вивести з тіні і або продати, або закрити більшість держпідприємств «при» міністерствах.
  5. Звернутися до «внутрішніх донорів» – олігархів, які вивели в офшори мільярди доларів, і запропонувати їм інвестувати, наприклад, в держоблігації. А також, Президент міг би показати особистий приклад патріотизму, виконавши свою обіцянку з продажу активів.
  6. Почати перегляд функцій держави з максимальною ліквідацією невластивих функцій і скороченням відповідних держорганів, тобто реальну дерегуляцію. Думаю, що українські та міжнародні експертні організації із задоволенням нададуть технічну допомогу в цьому питанні.

Словом, якщо будуть виконані хоча б маленькі, але реальні кроки в бік ліберальних реформ, залучати кошти міжнародних донорів буде набагато простіше – навіть при відсутності «інноваційного» бюджету.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний